Відмінності між версіями «Абак японський (Соробан)»
3522390 (обговорення • внесок) |
3522390 (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії). Савіцька Яна, 36 група) |
||
(не показана одна проміжна версія 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | {{Загальне меню для довідників користувача | |
+ | |головна= Музей історії техніки | ||
+ | |категорія= Історія комп'ютерної техніки | ||
+ | |підкатегорія= Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі | ||
+ | |розділ= Абак японський (Соробан) | ||
+ | |підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> | ||
+ | }} | ||
− | [[Файл: | + | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] |
+ | ==Загальний опис (принцип дії). Савіцька Яна, 36 група== | ||
+ | Абак японський (Соробан) - це традиційні японські рахівниці, завдяки яким дитина за лічені секунди зможе додавати, віднімати, множити і ділити цифри без калькулятора. Методика Соробан лежить в основі програми ментальної арифметики, яка допоможе розвинути і розширити інтелектуальний і творчий потенціал. Педагоги та психологи впевнені, що використання Соробан стимулює розумові здібності дитини, особливо математичні <ref name="soroban_1">[http://smartum.com.ua/ua/blog/metodika-ustnogo-scheta/ Методика усного рахування]</ref>.<br> | ||
+ | '''Процес додавання на Соробані:''' | ||
+ | # Додавання проводиться струшуванням кісточок вниз (легким ударом об стіл), потім вказівним пальцем проводять по верхніх кісточках, відсуваючи їх від перегородки. | ||
+ | # Відкладається перший доданок. Порозрядно набирається число, причому, всі операції на Соробані робляться зліва направо, тобто, спочатку відкладається старший розряд, а потім по порядку до молодшого. Повторимо що "вартість" кожної нижньої кісточки 1, кожної верхньої - 5. | ||
+ | # Порозрядно, також зліва направо, виконуємо додавання другого доданка. Додавання інтуїтивно зрозуміле, але потрібно лише пам'ятати, що при переповненні розряду - додається 1 до старшого (зліва) розряду. <br> | ||
+ | '''Віднімання''' проводиться аналогічно додаванню, зліва направо, але при нестачі кісточок їх займають у старшого (зліва) розряду <ref name="soroban_3">[http://web.archive.org/web/20050218182013/http://novoivan.narod.ru/soroban.htm Процес додавання на Соробані]</ref>.<br> | ||
+ | Допомогою в розумінні принципу дії Соробана може бути книга Д. Берназані «Соробан/Абакус. Справочное пособие». Наприклад, фрагмент книги <ref name="soroban_4">[http://soroban.me/glavnaya-7/uroki-sorobana-slozhenie-i-vyichitanie-2.html Приклад з книги Д. Берназані «Соробан/Абакус. Справочное пособие» - електронне джерело]</ref> <ref name="soroban_8">[https://drive.google.com/open?id=0B5HKOVO66KvXOGpDRHBhMzRZcjg Книга : "The Soroban / Abacus Handbook". Перевод с английского Гребеневой Дарьи и Олейникова Александра, учащихся Новоивановской ОСШ№7, КБР (ст. 1-15)]</ref>. | ||
− | '''Соробан''' - японська рахівниця (абак). Походить від китайського суаньпань, завезеного в Японію в Середніх віках (за деякими відомостями, в XVI ст.) | + | ==Історична довідка== |
+ | '''Соробан''' - японська рахівниця (абак). Походить від китайського ''суаньпань'', завезеного в Японію в Середніх віках (за деякими відомостями, в XVI ст.). Китай дав світу масу винаходів, які визначили багато в чому шляхи розвитку нашої цивілізації. Серед цих шедеврів науки і техніки далеко не останнє місце займає дерев'яна рахівниця. Правда, раніше вони мали не зовсім звичний для нас вигляд - по сім кісточок на кожній бамбуковій паличці. У всякому разі, саме в такому вигляді рахунки були завезені в XVI столітті з Китаю до Японії <ref name="soroban_8">[http://jorigami.ru/Contents/n_27/SOROBAN1.htm Дмитрий Гончар. Журнал Орігамі. Соробан – японский деревянный компьютер]</ref>. В Європі Соробан використовувався до XVIII ст. <ref name="soroban_7">[https://books.google.com.ua/books?id=deKNeXUmgD0C&pg=PA22&dq=%D0%90%D0%B1%D0%B0%D0%BA+%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+(%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD)&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=%D0%90%D0%B1%D0%B0%D0%BA%20%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20(%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD)&f=false Книга: "Средства информатизации. Телекоммуникационные технологии" (ст. 22)]</ref> | ||
− | Соробан складається з непарної кількості вертикально розташованих спиць. Кожна спиця являє собою цифру. Зазвичай їх 13, але зустрічаються Соробан і з 21, 23, 27 або навіть з 31 спицею. Більша кількість спиць дозволяє набирати великі числа, або представляти одразу кілька чисел на одному | + | ==Технічні характеристики== |
+ | Соробан складається з непарної кількості вертикально розташованих спиць. Кожна спиця являє собою цифру. Зазвичай їх 13, але зустрічаються Соробан і з 21, 23, 27 або навіть з 31 спицею. Більша кількість спиць дозволяє набирати великі числа, або представляти одразу кілька чисел на одному Соробані. На кожній спиці нанизано по 5 кісточок, причому верхня кісточка на кожній спиці відділена від нижніх рамкою. Чотири нижні кісточки називаються «земними», і кожна являє собою одиницю. Верхня кісточка називається «небесною» і вважається як п'ять «земних» <ref name="soroban_2">[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BD Загальні відомості]</ref>. | ||
+ | |||
+ | ==Сфера застосування == | ||
+ | В даний час Соробан продовжує використовуватися (переважно для навчання рахунку в початковій школі), незважаючи на поширення практичних і доступних населенню кишенькових калькуляторів, оскільки цей підхід має ряд незаперечних педагогічних переваг порівняно з навчанням рахунком на папері і, тим більше, на калькуляторі.<br> | ||
+ | В Україні також є ряд шкіл, де навчають усному рахунку дітей за допомогою Соробану. Одна з них відкрилась нещодавно в Дніпропетровську. Директор і вчитель школи «Соробан» Юрий Олександрович розповідає, що всі лоліко-математичні задачі розвивають тільки половину нашого мозку, а Соробан розвиває обидві півкулі одночасно <ref name="soroban_6">[http://gazeta.dp.ua/576 Стаття з газети Горожанин: "Инструкция: как получить бесплатный участок земли в Днепре и окрестностях"]</ref>. | ||
+ | |||
+ | ==Фото, відео-матеріали== | ||
+ | [[Файл:Soroban.jpg|рамка|center|350пкс|Японська рахівниця (абак)]] | ||
+ | |||
+ | ==Список використаних джерел== | ||
+ | |||
+ | <references /> | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
+ | [[Категорія:Потребують опису. МІТ]] |
Поточна версія на 22:56, 14 травня 2017
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі → Абак японський (Соробан)
Зміст
Загальний опис (принцип дії). Савіцька Яна, 36 група
Абак японський (Соробан) - це традиційні японські рахівниці, завдяки яким дитина за лічені секунди зможе додавати, віднімати, множити і ділити цифри без калькулятора. Методика Соробан лежить в основі програми ментальної арифметики, яка допоможе розвинути і розширити інтелектуальний і творчий потенціал. Педагоги та психологи впевнені, що використання Соробан стимулює розумові здібності дитини, особливо математичні [1].
Процес додавання на Соробані:
- Додавання проводиться струшуванням кісточок вниз (легким ударом об стіл), потім вказівним пальцем проводять по верхніх кісточках, відсуваючи їх від перегородки.
- Відкладається перший доданок. Порозрядно набирається число, причому, всі операції на Соробані робляться зліва направо, тобто, спочатку відкладається старший розряд, а потім по порядку до молодшого. Повторимо що "вартість" кожної нижньої кісточки 1, кожної верхньої - 5.
- Порозрядно, також зліва направо, виконуємо додавання другого доданка. Додавання інтуїтивно зрозуміле, але потрібно лише пам'ятати, що при переповненні розряду - додається 1 до старшого (зліва) розряду.
Віднімання проводиться аналогічно додаванню, зліва направо, але при нестачі кісточок їх займають у старшого (зліва) розряду [2].
Допомогою в розумінні принципу дії Соробана може бути книга Д. Берназані «Соробан/Абакус. Справочное пособие». Наприклад, фрагмент книги [3] [4].
Історична довідка
Соробан - японська рахівниця (абак). Походить від китайського суаньпань, завезеного в Японію в Середніх віках (за деякими відомостями, в XVI ст.). Китай дав світу масу винаходів, які визначили багато в чому шляхи розвитку нашої цивілізації. Серед цих шедеврів науки і техніки далеко не останнє місце займає дерев'яна рахівниця. Правда, раніше вони мали не зовсім звичний для нас вигляд - по сім кісточок на кожній бамбуковій паличці. У всякому разі, саме в такому вигляді рахунки були завезені в XVI столітті з Китаю до Японії [4]. В Європі Соробан використовувався до XVIII ст. [5]
Технічні характеристики
Соробан складається з непарної кількості вертикально розташованих спиць. Кожна спиця являє собою цифру. Зазвичай їх 13, але зустрічаються Соробан і з 21, 23, 27 або навіть з 31 спицею. Більша кількість спиць дозволяє набирати великі числа, або представляти одразу кілька чисел на одному Соробані. На кожній спиці нанизано по 5 кісточок, причому верхня кісточка на кожній спиці відділена від нижніх рамкою. Чотири нижні кісточки називаються «земними», і кожна являє собою одиницю. Верхня кісточка називається «небесною» і вважається як п'ять «земних» [6].
Сфера застосування
В даний час Соробан продовжує використовуватися (переважно для навчання рахунку в початковій школі), незважаючи на поширення практичних і доступних населенню кишенькових калькуляторів, оскільки цей підхід має ряд незаперечних педагогічних переваг порівняно з навчанням рахунком на папері і, тим більше, на калькуляторі.
В Україні також є ряд шкіл, де навчають усному рахунку дітей за допомогою Соробану. Одна з них відкрилась нещодавно в Дніпропетровську. Директор і вчитель школи «Соробан» Юрий Олександрович розповідає, що всі лоліко-математичні задачі розвивають тільки половину нашого мозку, а Соробан розвиває обидві півкулі одночасно [7].
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- ↑ Методика усного рахування
- ↑ Процес додавання на Соробані
- ↑ Приклад з книги Д. Берназані «Соробан/Абакус. Справочное пособие» - електронне джерело
- ↑ 4,0 4,1 Книга : "The Soroban / Abacus Handbook". Перевод с английского Гребеневой Дарьи и Олейникова Александра, учащихся Новоивановской ОСШ№7, КБР (ст. 1-15)
- ↑ Книга: "Средства информатизации. Телекоммуникационные технологии" (ст. 22)
- ↑ Загальні відомості
- ↑ Стаття з газети Горожанин: "Инструкция: как получить бесплатный участок земли в Днепре и окрестностях"