Відмінності між версіями «Кінопроектор переносний "Україна"»
3421865 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
3421865 (обговорення • внесок) (→Сфера застосування) |
||
Рядок 80: | Рядок 80: | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
− | + | ||
+ | Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопроектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерними системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демонстрації, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або поступово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фірмами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології. | ||
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== |
Версія за 14:10, 9 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Кінопрое́ктор, кінопроекці́йний апара́т (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран.
Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.
Стрічкопротягувальний тракт
- бобіна, що подає;
- тягнучий зубчастий барабан;
- фільмовий канал;
- Механізм переривчастого руху: скачковий барабан (розташовується на валу мальтійського механізму) або провідний зуб грейферної рамки (грейферні механізми);
- затримуючий зубчастий барабан;
- гладкий барабан (на валу маховика) звукочітаючий системи
- приймальна бобіна.
Освітлювально-проекційна система
- джерело світла;
- конденсор дзеркально-лінзовий;
- теплофільтр;
- обтюратор;
- кадрове вікно фільмового каналу;
- об'єктив.
Як джерело світла в кінопроекторах використовуються лампи розжарювання - для кінозалів невеликої місткості (в основному використовуються на пересувних кіноустановки, наприклад КН-20 і т. д.), і газорозрядні лампи. Для стаціонарних проекторів використовуються в кінозалах великої місткості і кінотеатрах зазвичай використовуються ксенонові лампи надвисокого (близько 25 атм) тиску. Замість ламп розжарювання знаходять застосування розрядній лампі на парах металів. До розповсюдження ксенонових ламп в професійних проекторах використовувалася вугільна дуга інтенсивного горіння - вид розрядного джерела світла, при якому розряд відбувається просто у повітрі між двома вугільними електродами. При цьому відбувається досить швидке обгорання електродів і кінопроектор повинен був містити механічний пристрій, що регулює відстань між електродами під час роботи.
Звукочитаюча система
З прямим або зворотним читанням фотографічної фонограми або з блоком магнітних головок, для читання магнітних фонограм, наприклад кінопроектор КП-30.[1]
Класифікація
Основним принципом класифікації кінопроекторів є ширина використовуваної кіноплівки. Крім того, кінопроектори можуть бути:
- аматорськими;
- професійними.
Останні, в свою чергу, поділяються на:
- пересувні;
- стаціонарні.
Якщо пересувні кінопроектори, незважаючи на велику масу і габарити, можуть бути відносно швидко встановлені в будь-якому приміщенні, придатному для кінопоказу, то стаціонарні вимагають крім спеціальної станини, потужне джерело електроживлення, систему витяжної вентиляції і в деяких випадках навіть підключення до міських комунікацій, таким як водопровід і каналізація через застосування рідинного охолодження деталей. Крім того, стаціонарні кінопроектори придатні для роботи з пристроями автоматизації кінопоказу і високоякісної системою відтворення багатоканального звуку. Звукова система пересувних кінопроекторів, як правило складається з портативного підсилювача і одного гучномовця. В даний час аматорські та пересувні кінопроектори практично не застосовуються через повсюдне поширення відеозапису. Сучасні кінотеатри оснащуються тільки професійними стаціонарними кінопроекторами.[Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 57|2]
Технічні характеристики
Технічні характеристики
Кінопроектор "Україна-5" Одеський завод "Кінап" 1973 рік
Склад кіноустановки
- кінопроектор П16П1
- Підсилювач 6У-34
- Гучномовець 25А-108
- Автотрансформатор АОСК-071У2
- Екран ЕБМ-с2,6
Технічні характеристики:
- Частота проекції - 24 кадр / с
- Обтюратор дисковий дволопатевий
- Механізм переривчастого руху - рамочно-кулачковий грейферний Розмір кадрового вікна - 9,45x7,05 мм
- Джерело світла - лампа розжарювання К30-400
- Корисний світловий потік - не менше 350 лм.
- Ємність бобін - 120 і 600 м.
- Потужність підсилювача - 12 Вт
- Розмір зкрана - 2600x1900 мм
- Напруга харчування -110,127, 220 В
- Споживана потужність 600 Вт
- Маса кіноустановки 85 кг
Кіноустановка 'УКРАЇНА-5 "представляє собою комплект кінопроекційною апаратури, призначеної для демонстрування чорно-білих і кольорових 1б-ти мм фільмокопій з фотографічною або магнітної фонофаммой. Кіноустановка може використовуватися як кінопересувка, або в стаціонарних умовах.[2]
Сфера застосування
Для демонстрування навчальних фільмів використовують кінопроектор. У тих закладах освіти, де збереглися навчальні кінофільми, використовуються різні моделі кінопроекторів: «Україна», КПШ, «Русь», «Райдуга» тощо. Проте кіноапаратура поступово витісняється сучасними засобами демонстрації відеофільмів, теле- й комп'ютерними системами. Нині школи вже не забезпечуються кіноапаратами. Кінострічки зносилися й практично стають непридатними для демонстрації, шкільні фільмотеки або припинили своє існування, або поступово переходять на відеофільми. Їх з'являється дедалі більше, але, на жаль, багато з них добре виконані технічно, проте часто малоефективні для використання в навчальному процесі, оскільки випускаються фірмами, які не враховують педагогіко-ергономічних аспектів підготовки навчальних матеріалів. Однак відеотехнології є перспективними для використання в навчально-виховному процесі з біології.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- [Е. М. Голдовский Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с.]