Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина ЕС-1766»
3980053 (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії)) |
3980053 (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії)) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
Основні принципи дозволяють організувати своєрідний «макроконвеєра», спрямований на розпаралелювання циклів і гнізд циклів. Розпаралелювання лінійних ділянок програми ця ідея в чистому вигляді не передбачає. Оскільки кожна така ділянка в структурованої програмі виконується лише один раз, то втратою часу на їх «однопроцесорна» проходження в складних завданнях можна завжди знехтувати, так як основні витрати припадають на реалізацію циклів. Щодо методів вирішення завдань відзначимо ще, що розглянутий метод розпаралелювання циклів виявляється ефективним не завжди. Важким випадком є, наприклад, класичний метод вирішення крайової задачі для звичайних диференціальних рівнянь шляхом «пристрілки». Однак, варто лише змінити метод, і завдання распараллеливается. При цьому на кожній ітерації наближене рішення точно задовольняє крайовим умовам, але не задовольняє вихідним диференціальних рівнянь. Розбиваючи чергову траєкторію (наближення рішення) системою паралельних гіперплоскостей на ділянки, можемо обчислити векторну невязку для кожного такого ділянки (з точки зору відмінності її від відповідного відрізка рішення системи). Зміщуючи відповідно до цієї нев'язкої точки даної ділянки траєкторії, отримуємо нове наближення шуканої траєкторії. Цей процес можна побудувати так, що він буде сходиться до справжнього розв'язання задачі. | Основні принципи дозволяють організувати своєрідний «макроконвеєра», спрямований на розпаралелювання циклів і гнізд циклів. Розпаралелювання лінійних ділянок програми ця ідея в чистому вигляді не передбачає. Оскільки кожна така ділянка в структурованої програмі виконується лише один раз, то втратою часу на їх «однопроцесорна» проходження в складних завданнях можна завжди знехтувати, так як основні витрати припадають на реалізацію циклів. Щодо методів вирішення завдань відзначимо ще, що розглянутий метод розпаралелювання циклів виявляється ефективним не завжди. Важким випадком є, наприклад, класичний метод вирішення крайової задачі для звичайних диференціальних рівнянь шляхом «пристрілки». Однак, варто лише змінити метод, і завдання распараллеливается. При цьому на кожній ітерації наближене рішення точно задовольняє крайовим умовам, але не задовольняє вихідним диференціальних рівнянь. Розбиваючи чергову траєкторію (наближення рішення) системою паралельних гіперплоскостей на ділянки, можемо обчислити векторну невязку для кожного такого ділянки (з точки зору відмінності її від відповідного відрізка рішення системи). Зміщуючи відповідно до цієї нев'язкої точки даної ділянки траєкторії, отримуємо нове наближення шуканої траєкторії. Цей процес можна побудувати так, що він буде сходиться до справжнього розв'язання задачі. | ||
| + | Таким чином, в повній мірі можливості нового макроконвеєрного інструменту можна буде використовувати при відповідному розвитку методів вирішення завдань. Проведені дослідження показують, що для більшості важких завдань, які зустрічаються в різних областях науки і техніки, метод макроконвеєра працює без суттєвої переробки методу їх вирішення. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
Версія за 14:24, 26 квітня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Основні принципи дозволяють організувати своєрідний «макроконвеєра», спрямований на розпаралелювання циклів і гнізд циклів. Розпаралелювання лінійних ділянок програми ця ідея в чистому вигляді не передбачає. Оскільки кожна така ділянка в структурованої програмі виконується лише один раз, то втратою часу на їх «однопроцесорна» проходження в складних завданнях можна завжди знехтувати, так як основні витрати припадають на реалізацію циклів. Щодо методів вирішення завдань відзначимо ще, що розглянутий метод розпаралелювання циклів виявляється ефективним не завжди. Важким випадком є, наприклад, класичний метод вирішення крайової задачі для звичайних диференціальних рівнянь шляхом «пристрілки». Однак, варто лише змінити метод, і завдання распараллеливается. При цьому на кожній ітерації наближене рішення точно задовольняє крайовим умовам, але не задовольняє вихідним диференціальних рівнянь. Розбиваючи чергову траєкторію (наближення рішення) системою паралельних гіперплоскостей на ділянки, можемо обчислити векторну невязку для кожного такого ділянки (з точки зору відмінності її від відповідного відрізка рішення системи). Зміщуючи відповідно до цієї нев'язкої точки даної ділянки траєкторії, отримуємо нове наближення шуканої траєкторії. Цей процес можна побудувати так, що він буде сходиться до справжнього розв'язання задачі. Таким чином, в повній мірі можливості нового макроконвеєрного інструменту можна буде використовувати при відповідному розвитку методів вирішення завдань. Проведені дослідження показують, що для більшості важких завдань, які зустрічаються в різних областях науки і техніки, метод макроконвеєра працює без суттєвої переробки методу їх вирішення.
Історична довідка
Реалізації програми ЕС ЕОМ, досить докладно розглянуті багато аспектів, пов'язані з архітектурою ЕОМ, їх конструктивно-елементної базою, програмним забезпеченням, організацією взаємодії країн-учасниць угоди, але тема стандартів, прийнятих при розробці технічних засобів, виявилася авторами статей обійдена увагою. Правда, вийшла недавно «Історії вітчизняної електронної обчислювальної техніки» В.К. Левін наголошує на важливості прийняття стандартів з кодування і розташуванню даних на зовнішніх носіях - перфокартах, перфострічках, магнітних стрічках і магнітних дисках. ЕС ЕОМ була основою технічної політики СРСР в області обчислювальної техніки. На початку 1970-х років вперше в практиці держави було організовано багатосерійне виробництво обчислювальних машин III покоління, що забезпечило базу для створення різних за призначенням і номенклатурі систем управлінні і призвело до певних труднощів, які є в роботах по ЕС ЕОМ: обмеженість функціональних можливостей технічних засобів, низька надійність деяких з них, відсутність централізованого технічного обслуговування, відсутність координації в роботах по прикладним програмам, обмежені можливості (або їх відсутність) навчання програмістів і експлуатаційного персоналу і т. д. У цих умовах виникла необхідність забезпечення діючого зворотного зв'язку розробників і виробників технічних засобів з користувачами.Глушков не зміг побачити, створені за його ідеям макроконвеєрного ЕОМ ЕС-2701 і ЕС-1766, які не мають аналогів у світовій практиці (за оцінкою Державної комісії, яка приймала роботи), найпотужніші обчислювальні системи в період початку 1990-х років. Продуктивність ЕС 1766 при використанні повного комплекту процесорів (256 пристроїв) оцінювалися в два мільярди операцій в секунду! Виробництво цих машин було передано на завод ВЕМ (м Пенза), в 1984 і 1987 р відповідно. На жаль, настільки потужні (конкуруючі з кращими американськими) і такі потрібні науці і техніці, машини були випущені на заводі лише малою серією.
Технічні характеристики
EС ЕОМ являє собою сімейство програмно сумісних обчислювальних машин третього покоління, призначених для вирішення широкого кола науково-технічних, економічних, управлінських і різного роду спеціальних завдань. В даний час в складі Єдиної системи розроблено шість обчислювальних машин. Процесори цих машин мають швидкодію від декількох тисяч до 0,5 млн. Операцій в сек. Промислове виготовлення обчислювальних машин буде наростати швидкими темпами.
Сфера застосування
Однією з основних рис, є програмна сумісність обчислювальних машин, що входять до складу сімейства і мають різні технічні характеристики.Суттєвою особливістю EС ЕОМ є високий рівень стандартизації. Стандартизовані логічна структура, система програмування, документація, конструкторсько-технологічна і компонентна бази, що запам'ятовують зовнішні пристрої, умови підключення пристроїв один до одного. Стандарти EС ЕОМ розроблені з урахуванням вимог діючих національних і міжнародних стандартів.
Фото, відео-матеріали
