Відмінності між версіями «Спектроскоп»
3490333 (обговорення • внесок) |
3490333 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
Спектроскоп (від спектр і грец. skopeo — дивлюся) — оптичний прилад для візуального спостереження спектра випромінювання. Використовується для швидкого, якісного спектрального аналізу речовин у хімії, металургії (наприклад, стилоскоп) і т. д | Спектроскоп (від спектр і грец. skopeo — дивлюся) — оптичний прилад для візуального спостереження спектра випромінювання. Використовується для швидкого, якісного спектрального аналізу речовин у хімії, металургії (наприклад, стилоскоп) і т. д | ||
+ | |||
+ | Спектроскопія спочатку була інструментом для дослідження спектра джерел світла, а також для вивчення взаємодії між випромінюванням і різними зразками речовини у видимому діапазоні довжин хвиль (λ) електромагнітного випромінювання. Перші спектроскопы використовували видиму область світла, піддану дисперсії за допомогою призми. Довжина хвилі зчитувалась з допомогою вбудованого в прилад шкали, її положення встановлювали за відомим яскравим спектральним лініям емісійного випромінювання окремих речовин. Пізніше поняття було розширено, і тепер воно включає будь-які вимірювання інтенсивності випромінювання як функції довжини хвилі випромінювання (або частоти). Таким чином спектроскопія дозволяє вивчати взаємодію випромінювання з речовиною змінної в області частот (ν). Надалі можливості досліджень були розширені, досліджується енергія як змінна E = hν для фотонів (h — постійна Планка). Відгук системи досліджують як функцію довжини хвилі випромінювання (часто — частоти), його називають спектром. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== |
Версія за 16:31, 25 квітня 2017
Салабутін Олександр, 31 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Спектроскоп (від спектр і грец. skopeo — дивлюся) — оптичний прилад для візуального спостереження спектра випромінювання. Використовується для швидкого, якісного спектрального аналізу речовин у хімії, металургії (наприклад, стилоскоп) і т. д
Спектроскопія спочатку була інструментом для дослідження спектра джерел світла, а також для вивчення взаємодії між випромінюванням і різними зразками речовини у видимому діапазоні довжин хвиль (λ) електромагнітного випромінювання. Перші спектроскопы використовували видиму область світла, піддану дисперсії за допомогою призми. Довжина хвилі зчитувалась з допомогою вбудованого в прилад шкали, її положення встановлювали за відомим яскравим спектральним лініям емісійного випромінювання окремих речовин. Пізніше поняття було розширено, і тепер воно включає будь-які вимірювання інтенсивності випромінювання як функції довжини хвилі випромінювання (або частоти). Таким чином спектроскопія дозволяє вивчати взаємодію випромінювання з речовиною змінної в області частот (ν). Надалі можливості досліджень були розширені, досліджується енергія як змінна E = hν для фотонів (h — постійна Планка). Відгук системи досліджують як функцію довжини хвилі випромінювання (часто — частоти), його називають спектром.
Історична довідка
У 1863 році британський астроном Вільям Гаґґінс довів за допомогою спектроскопа, що зорі складаються з тих самих елементів, які наявні й на Землі.
Технічні характеристики
Кожен спектроскоп має свої конструктивні особливості, але принцип роботи у них спільний.
Двотрубний спектроскоп призматичного типу містить: коліматор з щілинним пристроєм; призму або дифракційну гратку; зорову трубку. У фокальній площині об'єктива знаходиться вузька щілина, довжин якої перпендикулярна площині малюнка. Щілина висвітлюється досліджуваними променями.
Сфера застосування
Використовується переважно для швидкого і якісного спектрального аналізу в хімії, металургії та інших галузях.
За допомогою флуоресцентного окуляра візуально можна спостерігати ультрафіолетовий спектр, а за допомогою електронно-оптичного перетворювача — ближню інфрачервону ділянку спектра.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
https://traditio.wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF