Відмінності між версіями «Радіоприймач»
Ася (обговорення • внесок) (→Історична довідка) |
Ася (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
| − | + | ||
| + | До основних технічних параметрах приймального пристрою відносяться: | ||
| + | ♦ динамічний діапазон; | ||
| + | ♦ смуга пропуску; | ||
| + | ♦ коефіціент посилення; | ||
| + | ♦ вибірковість; | ||
| + | ♦ чутливість або коефіцієнт шуму. | ||
| + | |||
| + | Погіршення будь-який з перерахованих характеристик призводить до збільшення втрат енергії сигналу (зниження відносини сигнал / шум) в тому чи іншому елементі тракту. | ||
| + | |||
| + | До основних арактеристик радіопередавача відносять: | ||
| + | ♦ класи сигналів (випромінення); | ||
| + | ♦ коефіцієнт корисної дії; | ||
| + | ♦ неосновні випромінювання; | ||
| + | ♦ діапозон робочих частот; | ||
| + | ♦ потужність; | ||
| + | ♦ стабільність частоти. | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
Версія за 15:20, 13 квітня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії) Мельніченко А. 37 группа
Радіоприйма́ч — пристрій, призначений для приймання електромагнітних хвиль радіодіапазону (тобто з довжиною хвилі від декількох тисяч метрів до частин міліметра) з наступним перетворенням інформації, яка у них зберігається до вигляду, в якому вона може бути використана.
У найзагальнішому вигляді принцип роботи радіоприймача виглядає так: коливання електромагнітного поля (суміш корисного радіосигналу і перешкод різного походження) наводять у антені змінний електричний струм; отримані таким чином електричні коливання фільтруються для відділення необхідного сигналу від перешкод; з сигналу виділяється (детектується) корисна інформація; отриманий в результаті сигнал перетворюється у вид, придатний для використання: звук, зображення на екрані телевізора, потік цифрових даних, безперервний або дискретний сигнал для управління виконавчим пристроєм (наприклад, телетайпом або рульовою машинкою) тощо.
В залежності від конструкції приймача сигнал в його тракті може проходити, крім детектування, багатоетапну обробку: фільтрацію за частотою, підсилення, перетворення частоти (зсув спектру), обмеження за амплітудою, оцифрування з подальшою програмною обробкою і перетворенням в аналоговий вигляд
Історична довідка
У 1887 році німецький фізик Генріх Герц побудував іскровий передавач радіохвиль (радіопередавач) з катушкою Румкорфа і півхвильовою дипольною передаючою антеною (перший у світі передавач радіохвиль) та іскровий приймач радіохвиль (перший у світі радіоприймач), здійснив першу у світі радіопередачу і приймання радіохвиль, довів існування радіохвиль, яке було передбачене Максвелом і Фарадеєм й вивчив деякі основні властивості радіохвиль (походження, поглинання, відображення, заломлення, інтерференцію, стоячу хвилю та ін.).
Технічні характеристики
До основних технічних параметрах приймального пристрою відносяться: ♦ динамічний діапазон; ♦ смуга пропуску; ♦ коефіціент посилення; ♦ вибірковість; ♦ чутливість або коефіцієнт шуму.
Погіршення будь-який з перерахованих характеристик призводить до збільшення втрат енергії сигналу (зниження відносини сигнал / шум) в тому чи іншому елементі тракту.
До основних арактеристик радіопередавача відносять: ♦ класи сигналів (випромінення); ♦ коефіцієнт корисної дії; ♦ неосновні випромінювання; ♦ діапозон робочих частот; ♦ потужність; ♦ стабільність частоти.
Сфера застосування
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
Фото, відео-матеріали
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео