Відмінності між версіями «ООП в JavaScript»

Версія за 11:06, 22 квітня 2010 (переглянути вихідний код) Затворний Денис (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Версія за 11:07, 22 квітня 2010 (переглянути вихідний код) Затворний Денис (обговорення • внесок) Наступне редагування →
Рядок 30:		Рядок 30:
	<h2></h2>		<h2></h2>
	<br>		<br>
−	Кожне властивість складається з назви, значення і набору наступних атрибутів:	+	Кожне властивість складається з назви, значення і набору наступних атрибутів:<br>
	<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%">		<table rules="all" style="border: 2px double black; width: 100%">
	<tr>		<tr>
−	<td>	+	<td width="25%">
	Атрибут		Атрибут
	</td>		</td>
Рядок 60:		Рядок 60:
	</td>		</td>
	</tr>		</tr>
−	</tbody>
	</table>		</table>

---

Версія за 11:07, 22 квітня 2010

Теоретичний опис принципів ООП в JavaScript може заняти дуже багато часу, і викликати багато суперечок навколо питання чи взагалі існують класи в JavaScript. Я не буду на цьому зупинятися, а відразу дам відповідь: Класів в JavaScript НЕМАЄ

JavaScript -- це мова програмування, яка базується на об`єктах.
Всі об'єкти поділяються на 3 групи:

• вбудовані об'єкти виконуючої системи
• об'єкти середовища, в якому виконується сценарій
• користувацькі об'єкти

об'єкт JavaScript -- це неупорядкований набір властивостей.

Доступ до властивостей об'єктів:
-за допомогою точки
     alert (AnimationObject.framesPerSecond); / / object.property
-за допомогою квадратних дужок
     alert (AnimationObject ['framesPerSecond']); / / object ['property']

Метод -- це властивість, що є функцією.
Приклад синтаксису доступу до властивості об'єкту:

імя_об'єкта.імя_властивості

або

імя_об'єкта["імя_властивості"]

Останній синтаксис використовується оператором for ... in

Кожне властивість складається з назви, значення і набору наступних атрибутів:

Чи повинна властивість попадати в перелічення при обході оператором for..in

Атрибут	Опис Атрибуту
DontEnum