Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина ЕС-1766»
3980053 (обговорення • внесок) |
3980053 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Glyskov_1.jpg|міні]] | [[Файл:Glyskov_1.jpg|міні]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
| − | Глушков не зміг побачити, створені за його ідеям макроконвеєрного ЕОМ | + | Глушков не зміг побачити, створені за його ідеям макроконвеєрного ЕОМ ЕС 2701 і ЕС 1766, які не мають аналогів у світовій практиці (за оцінкою Державної комісії, яка приймала роботи), найпотужніші обчислювальні системи в період початку 1990-х років. Продуктивність ЄС 1766 при використанні повного комплекту процесорів (256 пристроїв) оцінювалися в два мільярди операцій в секунду! Виробництво цих машин було передано на завод ВЕМ (м Пенза), в 1984 і 1987 р відповідно. На жаль, настільки потужні (конкуруючі з кращими американськими) і такі потрібні науці і техніці, машини були випущені на заводі лише малою серією. |
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
Версія за 14:02, 9 квітня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Глушков не зміг побачити, створені за його ідеям макроконвеєрного ЕОМ ЕС 2701 і ЕС 1766, які не мають аналогів у світовій практиці (за оцінкою Державної комісії, яка приймала роботи), найпотужніші обчислювальні системи в період початку 1990-х років. Продуктивність ЄС 1766 при використанні повного комплекту процесорів (256 пристроїв) оцінювалися в два мільярди операцій в секунду! Виробництво цих машин було передано на завод ВЕМ (м Пенза), в 1984 і 1987 р відповідно. На жаль, настільки потужні (конкуруючі з кращими американськими) і такі потрібні науці і техніці, машини були випущені на заводі лише малою серією.
Історична довідка
Реалізації програми ЄС ЕОМ, досить докладно розглянуті багато аспектів, пов'язані з архітектурою ЕОМ, їх конструктивно-елементної базою, програмним забезпеченням, організацією взаємодії країн-учасниць угоди, але тема стандартів, прийнятих при розробці технічних засобів, виявилася авторами статей обійдена увагою. Правда, в вийшла недавно «Історії вітчизняної електронної обчислювальної техніки» В.К. Левін наголошує на важливості прийняття стандартів з кодування і розташуванню даних на зовнішніх носіях - перфокартах, перфострічках, магнітних стрічках і магнітних дисках. ЕС ЕОМ була основою технічної політики СРСР в області обчислювальної техніки. На початку 1970-х років вперше в практиці держави було організовано багатосерійне виробництво обчислювальних машин III покоління, що забезпечило базу для створення різних за призначенням і номенклатурі систем управлінні і призвело до певних труднощів, які є в роботах по ЄС ЕОМ: обмеженість функціональних можливостей технічних засобів, низька надійність деяких з них, відсутність централізованого технічного обслуговування, відсутність координації в роботах по прикладним програмам, обмежені можливості (або їх відсутність) навчання програмістів і експлуатаційного персоналу і т. д. У цих умовах виникла необхідність забезпечення діючого зворотного зв'язку розробників і виробників технічних засобів з користувачами.
