Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Інформаційне суспільство", Бабенко Катерина»

Поточна версія на 13:31, 1 квітня 2017

На сьогодні інформаційні технології займають велике місце в нашому житті. Застосування ЕОМ стало буденною справою, хоча ще зовсім недавно робоче місце, обладнане комп'ютером, було великою рідкістю. Інформаційні технології дали нові можливості для роботи і відпочинку,багато в чому полегшили працю і просто життя кожної сучасної людини. Теперішнє суспільство навряд чи можна уявити без інформаційних технологій. Інформаційні технології дуже швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності. На сьогодні практично неможливо знайти сферу, в якій зараз не використовуються інформаційні технології. Не можливо оцінити важливість застосування інформаційних технологій у сфері освіти та науковій сфері. Зараз важко уявити собі школу, в якій би не було комп'ютерного класу, існує багато електронних бібліотек, користуватися якими можна не виходячи з дому, що значно полегшує процес навчання і самоосвіти. І при цьому інформаційні технології сприяють розвитку наукових знань.

Збільшується швидкість обміну інформацією і з'являється можливість проводити складні математичні розрахунки за кілька секунд і багато іншого. Інформаційні технології це один із сучасних способів спілкування, головними перевагами якого є загальнодоступність. Використовуючи інформаційні технології можна з легкістю отримати доступ до цікавить вас інформації, а також поспілкуватися з живою людиною. З одного боку це має негативний ефект, оскільки люди все менше спілкуються "вживу", при безпосередньому контакті, але з іншого боку дозволять спілкуватися з людиною, яка знаходиться на іншому кінці світу, а це погодьтеся, має величезне значення. Сучасні інформаційні технології увібрали в себе лавиноподібні досягнення електроніки, а також математики, філософії, психології та економіки. Утворений в результаті життєздатний гібрид ознаменував революційний стрибок в історії інформаційних технологій, яка налічує сотні тисяч років.

Виробництво і транспорт, банки та біржі, засоби масової інформації і видавництва, оборонні системи, соціальні та правоохоронні бази даних, сервіс і охорона здоров'я, навчальні процеси, офіси для переробки наукової та ділової інформації, нарешті, Інтернет - усюди інформаційні технології. Інформаційна насиченість не тільки змінила світ, а й створила нові проблеми, які не можна було передбачити ===Стаття до проекту "Інформаційне суспільство", Бабенко Катерина

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Дзюбко Людмила Віталіївна, канд. психологічних наук., старший науковий співробітник лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України
+На сьогодні інформаційні технології займають велике місце в нашому житті. Застосування ЕОМ стало буденною справою, хоча ще зовсім недавно робоче місце, обладнане комп'ютером, було великою рідкістю. Інформаційні технології дали нові можливості для роботи і відпочинку,багато в чому полегшили працю і просто життя кожної сучасної людини. Теперішнє суспільство навряд чи можна уявити без інформаційних технологій. Інформаційні технології дуже швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності. На сьогодні практично неможливо знайти сферу, в якій зараз не використовуються інформаційні технології. Не можливо оцінити важливість застосування інформаційних технологій у сфері освіти та науковій сфері. Зараз важко уявити собі школу, в якій би не було комп'ютерного класу, існує багато електронних бібліотек, користуватися якими можна не виходячи з дому, що значно полегшує процес навчання і самоосвіти. І при цьому інформаційні технології сприяють розвитку наукових знань.
+Збільшується швидкість обміну інформацією і з'являється можливість проводити складні математичні розрахунки за кілька секунд і багато іншого. Інформаційні технології це один із сучасних способів спілкування, головними перевагами якого є загальнодоступність. Використовуючи інформаційні технології можна з легкістю отримати доступ до цікавить вас інформації, а також поспілкуватися з живою людиною. З одного боку це має негативний ефект, оскільки люди все менше спілкуються "вживу", при безпосередньому контакті, але з іншого боку дозволять спілкуватися з людиною, яка знаходиться на іншому кінці світу, а це погодьтеся, має величезне значення. Сучасні інформаційні технології увібрали в себе лавиноподібні досягнення електроніки, а також математики, філософії, психології та економіки. Утворений в результаті життєздатний гібрид ознаменував революційний стрибок в історії інформаційних технологій, яка налічує сотні тисяч років.
-Сучасна психологічна наука широко використовує різні види соціально-психологічного тренінгу (СПТ) як для діагностики, так і для навчальних цілей.
+Виробництво і транспорт, банки та біржі, засоби масової інформації і видавництва, оборонні системи, соціальні та правоохоронні бази даних, сервіс і охорона здоров'я, навчальні процеси, офіси для переробки наукової та ділової інформації, нарешті, Інтернет - усюди інформаційні технології. Інформаційна насиченість не тільки змінила світ, а й створила нові проблеми, які не можна було передбачити
+===Стаття до проекту "Інформаційне суспільство", Бабенко Катерина
-Особливе значення СПТ має в професійній підготовці та вдосконаленні роботи вчителя і шкільного психолога, як фахівців, які повинні мати комунікативні здібності, уміння і навички, вміти будувати розвиваючу педагогічну взаємодію. СПТ є також засобом експериментального моделювання ситуацій у спілкуванні для подолання шкільної дезадаптації, особливо на її ранніх етапах, що набула останнім часом широкого розповсюдження.
-Наші власні дослідження і дослідження колег дозволяють зробити висновок, що джерелом утруднення адаптації до шкільного життя є загальна ситуація розвитку в цілому і, зокрема, мікросоціальна ситуація існування дитини. За нашими даними, віднесення дорослими дітей до «дезадаптованих» є наслідком неусвідомленого поділу і програмування під дією механізму каузальної атрибуції. Феномен каузальної атрибуції діє на людину без усвідомлення нею цього явища й не піддається без спеціального навчання рефлексивному відстеженню. Тому величезне значення в сучасних умовах має проблема підготовки вчителів та шкільних психологів до гуманістично-орієнтованого спілкування з дитиною вже з перших днів її систематичного шкільного навчання.
-Виходячи з цього, ми вирішили опертися на центральну ланку мікросоціальної ситуації буття дитини в школі – на вчителя і шкільного психолога, сформувати в останніх такі професійні вміння, які б полегшували адаптивне самосприйняття дитини і нейтралізували б патогенний вплив соціально-психологічної ситуації в цілому. Для цього була розроблена тренінгова програма з практичного оволодіння навичками усвідомленого застосування просоціальних експектацій.
-Розроблений нами тематичний соціально-психологічний тренінг (ТСПТ) для вчителів і шкільних психологів, спрямований на формування у них відповідної індивідуально-професійної рефлексії. Він складається з двох етапів. Перший – робота в тренінговій групі, під час якої студенти ознайомлювалися з проявами каузальної атрибуції; навчалися помічати і визначати різні емоції; вчилися пояснювати і використовувати рефлексивні уміння і навички розпізнавання, кваліфікування й довільного використання перцептивної каузальної атрибуції (зокрема, просоціального змісту); відпрацьовували різні комунікативні техніки. Результати першого етапу призвели до «пом’якшення» системи уявлень і установок учасників тренінгу; до зміни деяких особистісних позицій; до більш довільного, усвідомленого використання механізму каузальної атрибуції, вже не як соціально-психологічного феномена, який не усвідомлюється і фактично диктує комунікаторам певний спосіб поведінки, а як комунікативного засобу, що дає змогу позитивно трактувати різні стани і поведінку іншої людини.
-На другому етапі ТСПТ ми звернулися до відпрацювання комунікативних технік у студентів безпосередньо з дітьми. Учасники тренінгу вчилися будувати висловлювання таким чином, щоб вони в максимальній мірі відповідали внутрішній семантиці, темпоритму і синтаксичним особливостям дитячої мови, а також програмували просоціальні очікування у дитини. Спостереження за використанням студентами набутих умінь і навичок під час практичної професійної діяльності дозволило виявити такі особливості. 1. Студенти намагалися зацікавити дітей не тільки словами, структуруванням тексту, а й тоном, темпом мовлення, мімікою, пантомімікою; своїми діями прагнули викликати у дітей вербальну антиципацію. 2. В їх інструкціях до дітей з визначеною частотою і послідовністю зустрічалися висловлювання, що містять диспозиційні атрибуції, які проектують входження дитини в ситуацію предметно-пізнавальної, предметно-навчальної діяльності. Під час практичної професійної діяльності студенти використовували такі типи атрибутивних інтерпретацій як мотиваційні, настановчі, когнітивні, власне експектаційні, альтруїстичні.
-Порівняння результатів професійної діяльності студентів, які пройшли і які не пройшли ТСПТ показав: студенти, які пройшли навчання на ТСПТ змогли забезпечити гуманістично орієнтоване і просоціально спрямоване спілкування в рамках навчальної ситуації (Критерій: самопочуття- самооцінка дітей. Достовірність результатів за критерієм χ-квадрат).
-Висновки
-Формування комунікативної рефлексії у фахівців, що працюють з дітьми та формування у них відповідних комунікативних умінь (наприклад таких, які викликають просоціальні експектації) позитивно змінює структуроутворення психосоціальної ситуації, що дозволяє моделювати психологічні ситуації, які стимулюють потенційні особистісні ресурси дитини, сприяє покращанню самопочуття-самооцінки школярів та підвищенню ефективності проживання комунікативної ситуації у навчанні.
-Запропонований моделюючий ТСП тренінг дає змогу вчителю та шкільному психологу усвідомити комунікативні установки, довільно побудувати просоціальні звертання до дітей, гуманізувати ситуацію спілкування, оберігати дитину від мікротравм у стосунках та, в перспективі, виконувати психопрофілактичну функцію, застерігаючи відхилення дітей від магістрального шляху психічного розвитку у навчанні.
-Отже, ми пропонуємо внести в професійне навчання вчителів і шкільних психологів відсутній дотепер конструктивний компонент професійної підготовки: психологічні основи інтерпретації педагогом і психологом поведінки й особистості дитини в школі.
-Структура і зміст запропонованого ТСПТ можуть бути використані для професійної підготовки студентів та вдосконалення роботи вчителів і шкільних психологів у середніх і вищих навчальних закладах, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Інформаційне суспільство", Бабенко Катерина»

Поточна версія на 13:31, 1 квітня 2017

Навігаційне меню

Перегляди

Особисті інструменти

Навігація

Пошук

Інструменти

портфоліо