Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина ЕС-2701»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(ЕС-2701)
Рядок 3: Рядок 3:
 
Електронна обчислювальна машина ЕС-2701 - багатопроцесорний обчислювальний комплекс надвисокої швидкодії, розроблений Інститутом кібернетики АН України, увібрав у себе ідеї щодо створення швидкодіючих систем з нефоннейманівською архітектурою, сформульовані у свій час академіком Віктором Глушковим. Планувалася до випуску на заводі обчислювальних машин в Пензі. Серійний випуск не відбувся у зв'язку з настанням у Радянському Союзі економічної кризи.
 
Електронна обчислювальна машина ЕС-2701 - багатопроцесорний обчислювальний комплекс надвисокої швидкодії, розроблений Інститутом кібернетики АН України, увібрав у себе ідеї щодо створення швидкодіючих систем з нефоннейманівською архітектурою, сформульовані у свій час академіком Віктором Глушковим. Планувалася до випуску на заводі обчислювальних машин в Пензі. Серійний випуск не відбувся у зв'язку з настанням у Радянському Союзі економічної кризи.
  
==Основные данные==
+
==Основні відомості==
 Из общедоступных источников про эту уникальную машину известно очень немного. В основу её архитектуры был положен макроконвейерный принцип организации вычислений, сформулированный В. М. Глушковым.
+
 За деякими даними, до випуску планувались системи з 64, 128 або 256 процесорами (75% — арифметичні, інші — управляючі). Швидкодія одного арифметичного процесора становила близько 0.5 млн оп/с, і автори розробки планували її лінійне зростання зі збільшенням кількості процесорів. Як ЕОМ користувача планувалось застосовувати машини ЕС-1060 або ЕС-1066. Загальна швидкодія системи за інформацією з різних джерел коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с. Зокрема, за свідченнями Ю. Капітонової «цю машину ще в 87-му році ми здали комісії. Вона могла в той час випередити багато що, тому що їй не було рівних! „Макроконвейер” був зроблений у нас в Києві. Ми виготовили лише четвертинку машини на 48 процесорах, і комісія зафіксувала на реальних задачах півмільярдну швидкодію» (цит. по: «Дзеркало тижня», № 149). Також вважається, що ця ЕОМ перевищила з показниками швидкодії відому радянську супер-ЕОМ «Ельбрус».
Первой серийной макроконвейерной ЭВМ является вычислительный комплекс ЕС-1766, в состав которого могло входить до 200 арифметических и управляющих процессоров. К выпуску планировались системы с 64, 128 или 256 процессорами (75 % — арифметические, остальные — управляющие). Быстродействие одного арифметического процессора составляло около 0,5 млн оп/с. и авторы разработки предполагали её линейное возрастание с увеличением числа процессоров. В качестве ЭВМ пользователя планировалось использовать машины ЕС-1060 или ЕС-1066.
+
 
Максимальное быстродействие системы по информации из разных источников колеблется от 0,5 до 2 млрд оп/с. Кроме того, по сведениям Ю. Капитоновой.
+
У лютому 1984 року в рамках міжвідомчої комісії була проведена прийомка макету багатопроцесорного обчислювального комплексу, який складався з чотирьох процесорів. Макет пропрацював близько 48 годин, було зафіксовано 6 помилок у роботі, одна з яких призвела до відключення одного з процесорів, але система продовжувала працювати. Окрім демонстрації працездатності системи, комісія підтвердила припущення про практично лінійну залежність швидкодії системи від кількості процесорів на певних класах обчислень.
В январе 1984 года в рамках межведомственной комиссии была проведена приёмка макета многопроцессорного вычислительного комплекса, который состоял из четырёх процессоров. Макет проработал около 48 часов, было зафиксировано 6 ошибок в работе, одна из которых привела к выключению одного из процессоров, но система продолжала работать. Кроме демонстрации работоспособности системы, комиссия подтвердила предположение про практически линейную зависимость скорости системы от числа процессоров на полных классах вычислений.
+
  
 
==Литература==
 
==Литература==

Версія за 09:44, 22 березня 2017

Glyshkov 4.jpg

ЕС-2701

Електронна обчислювальна машина ЕС-2701 - багатопроцесорний обчислювальний комплекс надвисокої швидкодії, розроблений Інститутом кібернетики АН України, увібрав у себе ідеї щодо створення швидкодіючих систем з нефоннейманівською архітектурою, сформульовані у свій час академіком Віктором Глушковим. Планувалася до випуску на заводі обчислювальних машин в Пензі. Серійний випуск не відбувся у зв'язку з настанням у Радянському Союзі економічної кризи.

Основні відомості

 За деякими даними, до випуску планувались системи з 64, 128 або 256 процесорами (75% — арифметичні, інші — управляючі). Швидкодія одного арифметичного процесора становила близько 0.5 млн оп/с, і автори розробки планували її лінійне зростання зі збільшенням кількості процесорів. Як ЕОМ користувача планувалось застосовувати машини ЕС-1060 або ЕС-1066. Загальна швидкодія системи за інформацією з різних джерел коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с. Зокрема, за свідченнями Ю. Капітонової «цю машину ще в 87-му році ми здали комісії. Вона могла в той час випередити багато що, тому що їй не було рівних! „Макроконвейер” був зроблений у нас в Києві. Ми виготовили лише четвертинку машини на 48 процесорах, і комісія зафіксувала на реальних задачах півмільярдну швидкодію» (цит. по: «Дзеркало тижня», № 149). Також вважається, що ця ЕОМ перевищила з показниками швидкодії відому радянську супер-ЕОМ «Ельбрус».

У лютому 1984 року в рамках міжвідомчої комісії була проведена прийомка макету багатопроцесорного обчислювального комплексу, який складався з чотирьох процесорів. Макет пропрацював близько 48 годин, було зафіксовано 6 помилок у роботі, одна з яких призвела до відключення одного з процесорів, але система продовжувала працювати. Окрім демонстрації працездатності системи, комісія підтвердила припущення про практично лінійну залежність швидкодії системи від кількості процесорів на певних класах обчислень.

Литература

  • [Глушков В. М., Погребинский С. Б., Рабинович З. Л. О развитии структур многопроцессорных вычислительных машин, интерпретирующих языки высокого уровня. — Управляющие системы и машины. 1978 г. № 6 — с.61-66.]
  • [Глушков В. М. Об архитектуре высокопроизводительных машин. — Препринт Института Кибернетики № 78-65, Киев, 1978. — 41 с.]
  • [Михалевич В. С., Капитонова Ю. В., Летичевский А. А., Молчанов И. Н., Погребинский С. Б. Организация вычислений в многопроцессорных вычислительных системах. Кибернетика. 1984 г. № 3 — с. 1-10]

Список использованных источников

Автор проекта

Любимов Владислав