Відмінності між версіями «Робота з асоціативними масивами в PHP»

Версія за 07:41, 20 квітня 2010

Асоціативні масиви в PHP

В У PHP індексом масиву може бути не тільки число, а й рядок. Причому на такий рядок не накладаються ніякі обмежень: він може містити пробіли, довжина такого рядка може бути будь-яка.

Асоціативні масиви особливо зручні в ситуаціях, коли елементи масиву зручніше пов'язувати зі словами, а не з числами.

Отже, масиви, індексами яких є рядки, називаються асоціативними масивами.</ins>.

Одновимірні асоціативні масиви::

Одновимірні асоціативні масиви містять тільки один ключ (елемент), відповідний конкретному індексу асоціативного масиву. Наведемо приклад:

<?php

// Ассоциативный массив

$names["Иванов"]="Иван";

$names["Сидоров"]="Николай";

$names["Петров"]="Петр";

// В данном примере: фамилии - ключи ассоциативного массива

// , а имена - элементы массива names

?>

Доступ до елементів одновимірних асоціативних масивів здійснюється так само, як і до елементів звичайних масивів, і має назвудоступом по ключу:

echo $names["Иванов"];

Багатовимірні асоціативні масиви:

Багатовимірні асоціативні масиви можуть містити кілька ключів, відповідних конкретному індексу асоціативного масиву. Розглянемо приклад багатовимірного асоціативного масиву:

<?php

// Многомерный массив

$A["Ivanov"] = array("name"=>"Иванов И.И.", "age"=>"25", "email"=>"[email protected]");

$A["Petrov"] = array("name"=>"Петров П.П.", "age"=>"34", "email"=>"[email protected]");

$A["Sidorov"] = array("name"=>"Сидоров С.С.", "age"=>"47", "email"=>"[email protected]");

?>

Багатовимірні масиви схожі на записи в мові Pascal або структури в мові C.

Доступ до елементів багатовимірного асоціативного масиву здійснюється таким чином:

echo $A["Ivanov"]["name"]; // Выводит Иванов И.И.
echo $A["Petrov"]["email"]; // Выводит [email protected]

Як ви вже помітили, для створення багатовимірного асоціативного масиву ми використовували спеціальну функцію array, ми її розглянемо пізніше, коли будемо розглядати операції над масивами.

Асоціативні багатовимірні масиви можна створювати і класичним способом, хоча це не так зручно:

<?php

// Многомерный ассоциативный массив

$A["Ivanov"]["name"]="Иванов И.И.";

$A["Ivanov"]["age"]="25";

$A["Ivanov"]["email"]="[email protected]";


$A["Petrov"]["name"]="Петров П.П.";

$A["Petrov"]["age"]="34";

$A["Petrov"]["email"]="[email protected]";


$A["Sidorov"]["name"]="Сидоров С.С.";

$A["Sidorov"]["age"]="47";

$A["Sidorov"]["email"]="[email protected]";


// Получаем доступ к ключам многомерного ассоциативного массива

echo $A["Ivanov"]["name"]."<br>"; // Выводит Иванов И.И.

echo $A["Sidorov"]["age"]."<br>"; // Выводит 47

echo $A["Petrov"]["email"]."<br>"; // Выводит [email protected]

?>

Фукціі для роботи з масивами і операції над масивами

Функції для роботи з масивами

Розглянемо деякі основні функції для роботи з масивами.

Функція list()

Припустимо, у нас є масив, що складається з трьох елементів:

$names[0]="Александр";
$names[1]="Николай";
$names[2]="Яков";

Припустимо, в якийсь момент нам потрібно передати значення всіх трьох елементів масиву, відповідно трьом змінним: $alex, $nick, $yakov. Это можно сделать так:

$alex = $names[0];
$nick = $names[1];
$yakov = $names[2];

Якщо масив великий, то такий спосіб привласнення елементів масиву змінним не дуже зручний.

Є більш раціональний підхід - використання функції.:

list ($alex, $nick, $yakov) = $names;

Якщо нам потрібні тільки "Николай" и "Яков", тоді ми можемо зробити так:

list (, $nick, $yakov) = $names;

Функція array()

Функція використовується спеціально для створення масивів. При цьому вона дозволяє створювати порожні масиви. Методи використання функції Array():

<?php

// Создает пустой массив:

$arr = array();

// Создает список с тремя элементами. Индексы начинаются с нуля:

$arr2 = array("Иванов","Петров","Сидоров");

// Создает ассоциативный массив с тремя элементами:

$arr3 = array("Иванов"=>"Иван", "Петров"=>"Петр", "Сидоров"=>"Сидор");

// Создает многомерный ассоциативный массив:

$arr4 = array("name"=>"Иванов", "age"=>"24", "email"=>"[email protected]");

$arr4 = array("name"=>"Петров", "age"=>"34", "email"=>"[email protected]");

$arr4 = array("name"=>"Сидоров", "age"=>"47", "email"=>"[email protected]");

?>

Операції над масивами

Сортування масивів

Почнемо з найпростішого - сортування масивів. У PHP для цього існує дуже багато функцій. З їх допомогою можна сортувати асоціативні масиви і списки в порядку зростання або убування, а також у тому порядку, в якому вам необхідно - за допомогою користувацької функції сортування.

Сортування масиву за значеннями за допомогою функцій asort() і arsort():

Функція asort() сортує масив, вказаний в її параметрі, так, щоб його значення йшли в алфавітному (якщо це рядки) або у зростаючому (для чисел) порядку.
При цьому зберігаються зв'язки між ключами та відповідними їм значеннями, тобто деякі пари ключ=>значення просто "спливають" вгору, а деякі - навпаки, "опускаються". Наприклад:

$A=array("a"=>"Zero","b"=>"Weapon","c"=>"Alpha","d"=>"Processor");

 asort($A);

 foreach($A as $k=>$v) echo "$k=>$v ";

 // выводит "c=>Alpha d=>Processor b=>Weapon a=>Zero"

// как видим, поменялся только порядок пар ключ=>значение

Функція arsort() виконує те ж саме, за одним винятком: вона впорядковує масив не за зростанням, а за спаданням.

Сортування по ключам за допомогою функцій ksort() и krsort():

Функція ksort()практично ідентична функції asort(), з тїєю відмінністю, що сортування здійснюється не за значеннями, а за ключами (у порядку зростання).
Наприклад:

$A=array("d"=>"Zero", "c"=>"Weapon", "b"=>"Alpha", "a"=>"Processor");
  ksort($A);

 for(Reset($A); list($k,$v)=each($A);) echo "$k=>$v ";

// выводит "a=>Processor b=>Alpha c=>Weapon d=>Zero"

Функція для сортування за ключам у зворотному порядку називається krsort() і застосовується точно в такому ж контексті, що і ksort().

Сортування по ключам за допомогою функції uksort():

Досить часто нам доводиться сортувати щось за більш складного критерію, ніж просто за алфавітом. Наприклад, нехай у $Files зберігається список імен файлів і підкаталогів в поточному каталозі. Можливо, ми захочемо вивести цей список не тільки в лексикографічному порядку, але також і щоб всі каталоги передували файлів. У цьому випадку нам варто скористатися функцією uksort(), написавши попередньо функцію порівняння з двома параметрами, як того вимагає uksort().

<?php

// Эта функция должна сравнивать значения $f1 и $f2 и nbsp;возвращать:

// -1, если $f1<$f2,

// 0, если $f1==$f2

// 1, если $f1>$f2

// Под < и > понимается следование этих имен в выводимом списке

function FCmp($f1,$f2)

{ // Каталог всегда предшествует файлу

if(is_dir($f1) && !is_dir($f2)) return -1;

// Файл всегда идет после каталога

if(!is_dir($f1) && is_dir($f2)) return 1;

// Иначе сравниваем лексикографически

if($f1<$f2) return -1; elseif($f1>$f2) return 1; else return 0;

}

// Пусть $Files содержит массив с ключами — именами файлов

// в текущем каталоге. Отсортируем его.

uksort($Files,  "FCmp"); // передаем функцию сортировки "по ссылке"

?>

Звичайно, зв'язки між ключами і значеннями функцією uksort() зберігаються, тобто, знову ж таки, деякі пари просто "спливають" вгору, а інші - "осідають".

Сортування за значеннями за допомогою функції uasort()

Функція uasort() дуже схожа на uksort(),з тією різницею, що змінної (користувача) функції сортування "підсуваються" не ключі, а чергові значення з масиву. При цьому також зберігаються зв'язку в парах ключ=> значення.

Перевертання масиву за допомогою функції array_reverce()

Функція array_reverse() повертає масив, елементи якого слідують у зворотному порядку щодо масиву, переданого в параметрі. При цьому зв'язку між ключами і значеннями, звичайно, не губляться. Наприклад, замість того, щоб ранжувати масив у зворотному порядку за допомогою arsort(), ми можемо відсортувати його в прямому порядку, а потім перевернути:

$A=array("a"=>"Zero","b"=>"Weapon","c"=>"Alpha","d"=>"Processor");

 asort($A);

$A=array_reverse($A);

Звичайно, зазначена послідовність працює довше, ніж один-єдиний виклик arsort().

Сортування списку за допомогою функцій sort() и rsort()

Ці дві функції призначені в першу чергу для сортування списків.

Функція sort() сортує список (зрозуміло, за значеннями) у порядку зростання, а rsort() — в порядку спадання. Приклад для функції sort():

<?php

$A=array("40", "20", "10", "30");

sort($A);

for($i=0; $i<count($A); $i++) echo "$A[$i]"."<br>";

// выводит 10 20 30 40

?>

Перемішування списку за допомогою функції shuffle()

Функція shuffle() "перемішує" список, переданий їй першим параметром, так, щоб його значення розподілялися випадковим чином. Зверніть увагу, що, по-перше, змінюється сам масив, а по-друге, асоціативні масиви воспріімаются як списки. Приклад:

$A=array(10,20,30,40,50);

 shuffle($A);

foreach($A as $v) echo "$v ";

Наведений фрагмент коду виводить числа 10, 20, 30, 40 і 50 </strong> у випадковому порядку.

Виконавши цей фрагмент кілька разів, ви можете виявити, що від запуску до запуску черговість проходження чисел не змінюється. Ця властивість обумовлена тим, що функція shuffle()використовує стандартний генератор випадкових чисел, який перед роботою необхідно ініціалізувати за
допомогою виклику srand().

Операції з ключами і значеннями масиву

array_flip(array $arr)

Функція array_flip() "пробігає" по масиву і змінює місцями його ключі і значення. Вихідний масив $arr не змінюється, а результуючий масив просто повертається.
Звичайно, якщо в масиві були присутні кілька елементів з однаковими значеннями, враховуватися буде тільки останній з них:

$A=array("a"=>"aaa", "b"=>"aaa", "c"=>"ccc");

 $A=array_flip($A);

// теперь $A===array("aaa"=>"b", "ccc"=>"c");

array_keys(array $arr [,mixed $SearchVal])

Функція array_keys() повертає список, що містить всі ключі масиву $arr. Якщо встановлено необов'язковий параметр $SearchVal, то вона поверне тільки ті ключі, яким відповідають значення $SearchVal.

Фактично, ця функція із заданим іншим параметром є зворотнім по відношенню до оператора [] — !!!!!извлеч!!!!! значення за його ключем.

array_values(array $arr)

Функція array_values() повертає список всіх значень в асоціативному масиві $arr. Очевидно, така дія марна для списків, але іноді виправдана для !!!!хешей!!!!

in_array(mixed $val, array $arr)

Функція in_array() повертає true, якщо елемент зі значенням $val присутній в масиві $arr.
Втім, якщо вам часто доводиться долати цю операцію, поміркуйте: чи не краще буде скористатися асоціативним масивом і зберігати дані в його ключах, а не в значеннях?

array_count_values(list $List)

Функція array_count_values() підраховує, скільки разів кожне значення зустрічається в списку $List, і повертає асоціативний масив з ключами - елементами списку та значеннями - кількістю повторів цих елементів. Іншими словами, функція array_count_values() підраховує частоту появи значень у списку $List. Приклад:

$List=array(1, "hello", 1, "world", "hello");

 array_count_values($array);
// возвращает array(1=>2, "hello"=>2, "world"=>1)

Злиття масивів

Злиття (конкатенація) масивів - це операція створення масиву, що складається з елементів декількох інших масивів. Злиття масивів - це дуже небезпечна операція, оскільки результат злиття підпорядковується своєю логікою, забувши про яку можна втратити дані. Злиття масивів реалізується за допомогою оператора "+" або за допомогою функції array_merge(). Злиття списков може здійснюватися тільки за допомогою функції array_merge().

Припустимо, ми маємо два масиви:

$A = array("1"=>"первый", "2"=>"Второй");

 $B = array("1"=>"первый", "2"=>"Второй");

Тепер зіллємо дані два масиви в один масив $C:

$C = $A + $B; 

Оператор "+" для масивів не коммутатівен. Це означає, що $A + $B не дорівнює $B + $A.

У результаті розглянутого прикладу ми отримаємо масив $C такого вигляду:

"1"=>"Первый", "2"=>"Второй", "3"=>"Третий", "4"=>"Четвертый"

А в результате $B + $A мы получим такой массив:

"3"=>"Третий", "4"=>"Четвертый", "1"=>"Первый", "2"=>"Второй"

При слиянии списков такой метод не работает. Поясним данный факт на примере:

Предположим, у нас есть два массива:

$A = array(10,11,12);

$B = array(13,14,15);

В результате слияния списков $A и $B ( $A + $B ) мы получим: 10,11,12. А это совсем не тот результат, который мы хотели получить... Связано это с тем, что при слиянии списков с одинаковыми индексами в результирующем массиве остается элемент первого массива, причем на том же месте. В таком случае нам необходимо использовать функцию array_merge()

Функция array_merge()

Функция array_merge() призвана устранить все недостатки, присущие оператору "+" для слияния массивов. А именно, она сливает массивы, перечисленные в ее аргументах, в один большой массив и возвращает результат. Если в массивах встречаются одинаковые ключи, в результат помещается пара ключ=>значение из того массива, который расположен правее в списке аргументов. Однако это не затрагивает числовые ключи: элементы с такими ключами помещаются в конец результирующего массива в любом случае.
Таким образом, с помощью array_merge() мы можем избавиться от всех недостатков оператора "+" для массивов. Вот пример, сливающий два списка в один:

$L1=array(100,200,300);

$L2=array(400,500,600);

$L=array_merge($L1,$L2);

// теперь $L===array(100,200,300,400,500,600);

Всегда используйте эту функцию, если вам нужно работать именно со списками, а не с обычными ассоциативными массивами.

Получение части массива

Для получения части массива можно использовать функцию <a href="/functions/?array_slice">array_slice()</a>

array_slice(array $Arr, int $offset [, int $len])

Эта функция возвращает часть ассоциативного массива, начиная с пары ключ=>значения со смещением (номером) $offset от начала и длиной $len (если последний параметр не задан - до конца массива).
Параметры $offset и $len задаются по точно таким же правилам, как и аналогичные параметры в функции substr(). А именно, они могут быть отрицательными (в этом случае отсчет осуществляется от конца массива), и т. д. Вот несколько примеров:

$input = array ("a", "b", "c", "d", "e");

$output = array_slice ($input, 2); // "c", "d", "e"

$output = array_slice ($input, 2, -1); // "c", "d"

$output = array_slice ($input, -2, 1); // "d"

$output = array_slice ($input, 0, 3); // "a", "b", "c"

Вставка и удаление элементов массивов

Мы уже знаем несколько операторов, которые отвечают за вставку и удаление элементов. Например, оператор [] (пустые квадратные скобки) добавляет элемент в конец массива, присваивая ему числовой ключ, а оператор Unset() вместе с извлечением по ключу удаляет нужный элемент. Язык PHP поддерживает и многие другие функции, которые иногда бывает удобно использовать.

array_push(alist &$Arr, mixed $var1 [, mixed $var2, …])

Эта функция добавляет к списку $Arr элементы $var1, $var2 и т. д. Она присваивает им числовые индексы — точно так же, как это происходит для стандарных []. Если вам нужно добавить всего один элемент, наверное, проще и будет воспользоваться этим оператором:

array_push($Arr,1000); // вызываем функцию…

$Arr[]=100; // то же самое, но короче

Обратите внимание, что функция array_push() воспринимает массив, как стек, и добавляет элементы всегда в его конец. Она возвращает новое число элементов в массиве.

array_pop(list &$Arr)

Функция array_pop(), является противоположностью array_push(), снимает элемент с "вершины" стека (то есть берет последний элемент списка) и возвращает его, удалив после этого его из $Arr. С помощью этой функции мы можем строить конструкции, напоминающие стек. Если список $Arr был пуст, функция возвращает пустую строку.

array_unshift(list &$Arr, mixed $var1 [, mixed $var2, …])

Функция array_unshift очень похожа на array_push(), но добавляет перечисленные элементы не в конец, а в начало массива. При этом порядок следования $var1, $var2 и т. д. остается тем же, т. е. элементы как бы "вдвигаются" в список слева. Новым элементам списка, как обычно, назначаются числовые индексы, начиная с 0; при этом все ключи старых элементов массива, которые также были числовыми, изменяются (чаще всего они увеличиваются на число вставляемых значений). Функция возвращает новый размер массива. Вот пример ее применения:

$A=array(10,"a"=>20,30);

array_unshift($A,"!","?");

// теперь $A===array(0=>"!", 1=>"?", 2=>10, a=>20, 3=>30)

mixed array_shift(list &$Arr)

Функция mixed array_shift извлекает первый элемент массива $Arr и возвращает его. Она сильно напоминает array_pop(), но только получает начальный, а не конечный элемент, а также производит довольно сильную "встряску" всего массива: ведь при извлечении первого элемента приходится корректировать все числовые индексы у всех оставшихся элементов…

array_unique(array $Arr)

Функция array_unique() возвращает массив, составленный из всех уникальных значений массива $Arr вместе с их ключами. В результирующий массив помещаются первые встретившиеся пары ключ=>значение:

$input=array("a" => "green", "red", "b" => "green", "blue", "red");

$result=array_unique($input);

// теперь $result===array("a"=>"green", "red", "blue");

array_splice(array &$Arr, int $offset [, int $len] [, int $Repl])

Функция array_splice, также как и array_slice(), возвращает подмассив $Arr, начиная с индекса $offset максимальной длины $len, но, вместе с тем, она делает и другое полезное действие. А именно, она заменяет только что указанные элементы на то, что находится в массиве $Repl (или просто удаляет, если $Repl не указан). Параметры $offset и $len задаются так же, как и в функции substr() — а именно, они могут быть и отрицательными, в этом случае отсчет начинается от конца массива. Вот некоторые примеры:

<?php

$input=array("red", "green", "blue", "yellow");

array_splice($input,2);

// Теперь $input===array("red", "green")

array_splice($input,1,-1);

// Теперь $input===array("red", "yellow")

array_splice($input, -1, 1, array("black", "maroon"));

// Теперь $input===array("red", "green", "blue", "black", "maroon")

array_splice($input, 1, count($input), "orange");

// Теперь $input===array("red", "orange")

?>

Последний пример показывает, что в качестве параметра $Repl мы можем указать и обычное, строковое значение, а не массив из одного элемента.

Переменные и массивы

compact(mixed $vn1 [, mixed $vn2, …])

Функция compact() упаковывает в массив переменные из текущего контекста (глобального или контекста функции), заданные своими именами в $vn1, $vn2 и т. д. При этом в массиве образуются пары с ключами, равными содержимому $vnN, и значениями соответствующих переменных. Вот пример использования этой функции:

$a="Test string";

$b="Some text";

$A=compact("a","b");

// теперь $A===array("a"=>"Test string", "b"=>"Some text")

Почему же тогда параметры функции обозначены как mixed? Дело в том, что они могут быть не только строками, но и списками строк. В этом случае функция последовательно перебирает все элементы этого списка, и упаковывает те переменные из текущего контекста, имена которых она встретила. Более того — эти списки могут, в свою очередь, также содержать списки строк, и т. д. Правда, последнее используется сравнительно редко, но все же вот пример:

$a="Test";

$b="Text";

$c="CCC";

$d="DDD";

$Lst=array("b",array("c","d"));

$A=compact("a",$Lst);

// теперь $A===array("a"=>"Test", "b"=>"Text", "c"=>"CCC", "d"=>"DDD")

extract(array $Arr [, int $type] [, string $prefix])

Функция extract() производит действия, прямо противоположные compact(). А именно, она получает в параметрах массив $Arr и превращает каждую его пару ключ=>значение в переменную текущего контекста.

Создание списка – диапазона чисел

range(int $low, int $high)

Эта функция очень простая. Она создает список, заполненный целыми числами от $low до $high включительно.

Счетчик элементов массива

Для подсчета элементов массива предназначена функция count().

Пример использования функции count():

<?php

$arr[]=5;

$arr[]=4;

$arr[]=8;

$arr[]=3;

$arr[]=8;

echo "<h2>Число элементов массива: ".count($arr)."</h2>";

// Выводит: Число элементов массива: 5

?>

Удаление массива и его элементов

Если вы хотите удалить массив целиком, воспользуйтесь функцией unset().

Если вы хотите удалить пару ключ/значение, вы также можете использовать функцию unset(). Приведем конкретные примеры:

<?php

$arr = array(5 => 1, 12 => 2);


$arr[] = 56;    // В этом месте скрипта это

                  // эквивалентно $arr[13] = 56;


$arr["x"] = 42; // Это добавляет к массиву новый

                 // элемент с ключом "x"

                

unset($arr[5]); // Это удаляет элемент из массива


unset($arr);    // Это удаляет массив полностью

?> 

Некоторые особенности работы с массивами

Преобразование в массив (тип array)

Для любого из типов: integer, float</a>, string, boolean и resource, если вы преобразуете значение в массив, вы получите массив с одним элементом (с индексом 0), являющимся скалярным значением, с которого вы начали.

Если вы преобразуете в массив объект (object), вы получите в качестве элементов массива свойства (переменные-члены) этого объекта. Ключами будут имена переменных-членов.

Если вы преобразуете в массив значение NULL, вы получите пустой массив.

Сравнение массивов

Массивы можно сравнивать при помощи функции array_diff() и операторов массивов:

Операторы, работающие с массивами:

Пример сравнения массивов:

<?php

 $a = array("apple", "banana");

$b = array(1 => "banana", "0" => "apple");



var_dump($a == $b); // bool(true)

var_dump($a === $b); // bool(false)

?> 

Некоторые полезные практические примеры по работе с массивами

<?php

// это

$a = array( 'color' => 'red',

            
'taste' => 'sweet',

            
'shape' => 'round',

            
'name'  => 'apple',
                       
4        // ключом будет 0

          
);

// полностью соответствует

$a['color'] = 'red';

$a['taste'] = 'sweet';

$a['shape'] = 'round';

$a['name']  = 'apple';

$a[]        = 4;        // ключом будет 0

$b[] = 'a';

$b[] = 'b';

$b[] = 'c';

// создаст массив array(0 => 'a' , 1 => 'b' , 2 => 'c'),

// или просто array('a', 'b', 'c')

?>

Еще один практический пример:

<?php
// Массив как карта (свойств)
$map = array( 'version'    => 4,
               'OS'         => 'Linux',
               'lang'       => 'english',
               'short_tags' => true
             );
            
// исключительно числовые ключи
$array = array( 7,
                 8,
                 0,
                 156,
                 -10
               );
// это то же самое, что и array(0 => 7, 1 => 8, ...)

$switching = array(         10, // ключ = 0
                     5    =>  6,
                     3    =>  7, 
                     'a'  =>  4,
                             11, // ключ = 6 (максимальным числовым индексом был 5)
                     '8'  =>  2, // ключ = 8 (число!)
                     '02' => 77, // ключ = '02'
                     0    => 12  // значение 10 будет перезаписано на 12
                   );
                  
// пустой массив
$empty = array();
?>

Коллекция:

<?php
$colors = array('красный', 'синий', 'зеленый', 'желтый');

foreach ($colors as $color) {
     echo "Вам нравится $color?\n";
}
?>

Результат работы рассмотренного скрипта:

Вам нравится красный?
Вам нравится синий?
Вам нравится зеленый?
Вам нравится желтый?

Следующий пример создает начинающийся с единицы массив:

<?php
$firstquarter  = array(1 => 'Январь', 'Февраль', 'Март');
print_r($firstquarter);

?>

Результат работы приведенного скрипта будет следующий:

Array 
(
    [1] => 'Январь'
    [2] => 'Февраль'
    [3] => 'Март'
)

Пример заполнения массива:

<?php
// заполняет массив всеми элементами директории
$handle = opendir('.');
while (false !== ($file = readdir($handle))) {
     $files[] = $file;
}
closedir($handle);
?>

Массивы упорядочены. Вы можете изменять порядок элементов, используя различные функции сортировки. Для дополнительной информации смотрите раздел <a href="/learnphp/datatypes/?array3" target="_blank">функции для работы с массивами</a>. Вы можете подсчитать количество элементов в массиве, используя функцию <a href="/functions/?count" target="_blank">count()</a>.

Рекурсивные и многомерные массивы:

<?php
$fruits = array ( "фрукты" => array ( "a" => "апельсин",
                                       "b" => "банан",
                                       "c" => "яблоко"
                                     ),
                   "числа"  => array ( 1,
                                       2,
                                       3,
                                       4,
                                       5,
                                       6
                                     ),
                   "дырки"  => array (      "первая",
                                       5 => "вторая",
                                            "третья"
                                     )
                 );

// Несколько примеров доступа к значениям предыдущего массива
echo $fruits["дырки"][5];    // напечатает "вторая"
echo $fruits["фрукты"]["a"]; // напечатает "апельсин"
unset($fruits["дырки"][0]);  // удалит "первая"

// Создаст новый многомерный массив
$juices["яблоко"]["зеленое"] = "хорошее";
?>

Обратите внимание, что при присваивании массива всегда происходит копирование значения. Чтобы копировать массив по ссылке, вам нужно использовать оператор ссылки:

<?php
$arr1 = array(2, 3);
$arr2 = $arr1;
$arr2[] = 4; // $arr2 изменился,
              // $arr1 по прежнему array(2,3)
             
$arr3 = &$arr1;
$arr3[] = 4; // теперь $arr1 и $arr3 эквивалентны
?>