Відмінності між версіями «Користувач:262340»
262340 (обговорення • внесок) |
262340 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
[https://scholar.google.com.ua/citations?user=zlsPAxcAAAAJ&hl=ru Індекси бібліографічних посилань ] | [https://scholar.google.com.ua/citations?user=zlsPAxcAAAAJ&hl=ru Індекси бібліографічних посилань ] | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=35zcEEschVU# відео ] | ||
[[ Стаття до проекту "Інформаційне суспільство, Філімонова Вікторія ]] | [[ Стаття до проекту "Інформаційне суспільство, Філімонова Вікторія ]] | ||
Версія за 10:10, 2 березня 2017
Філімонова Вікторія Володимирівна
Про себе
Я студентка 6 курсу факультету іноземних мов.
Мої інтереси
- музика,
- кінематограф,
- пригоди,
- література,
Навчальні курси та проекти, в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
Мої роботи
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.
наукові публікації до списку використаних джерел курсової роботи.
[ http://journals.hnpu.edu.ua/ojs/liter/article/view/623 ]
[ http://elibrary.ru/item.asp?id=20247534 ]
[ http://www.ippo.org.ua/files/ІНФОРМАЦІЯ_ДЛЯ_ВЧИТЕЛІВ/Зарубіжна_література/Інновації/ВИКЛИКИ_ЧАСУ.doc ]
[ http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/648 ]
[ http://elibrary.kubg.edu.ua/17287/ ]
Індекси бібліографічних посилань
Індекси бібліографічних посилань
Стаття до проекту "Інформаційне суспільство, Філімонова Вікторія
- Інформаційне суспільство – соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер.
При розгляді розвитку суспільства як “зміну ступенів”, прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуванням “четвертого”, інформаційного сектору економіки, який йде після сільського господарства, промисловості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства,поступаються місцем інформації та знанню у сучасному суспільстві. Революціонізуючі дії інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному суспільстві класи змінюються соціально недиференцованими “інформаційними спільнотами”[5].
Традиційним коpпoраціям Тоффлер протиставить “малі” економічні Форми – індивідуальну діяльність на дому, ”електронний котедж”. Вони зараховані у майбутню структуру інформаційного суспільства з його “інфо-”, “техно-“ та іншими сферами людського буття. Було висунуто проект “глобальної електронної цивілізації”, що базується на синтезу телебачення, комп'ютерної служби та енергетики [9]. “Комп’ютерна революція” поступово приводить до зміни традиційного друку “електронними книгами”,змінює ідеологію, перетворює безробіття у забезпечене дозвілля [11].
Соціальні та політичні зміни розглядаються у теорії інформаційного суспільства як наслідок “мікроелектронної революції”. Перспектива розвитку демократії пов’язується з розповсюдженням інформаційної техніки. Тоффлер та Дж.Мартін відводять головну роль у цьому телекомунікаційній “кабельній мережі”, яка забезпечує двосторонній зв’язок громадян з урядом, дозволить враховувати їх думку при розробці політичних рішень.
Розробки у галузі “штучного інтелекту” розглядаються як можливість інформаційного трактування самої людини. Концепція інформаційного суспільства викликає критику з боку гуманістично-орієнтованих філософів та науковців, які додержуються думки щодо негативних наслідків комп’ютеризації суспільства.
