Відмінності між версіями «Мова ділових паперів Малашкевич О.О.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 27: Рядок 27:
 
*За технікою відтворення / рукописні, відтворенні механічним способом.  
 
*За технікою відтворення / рукописні, відтворенні механічним способом.  
 
*За носієм інформації / на папері, диску, фотоплівці, дискеті, магнітній стрічці.
 
*За носієм інформації / на папері, диску, фотоплівці, дискеті, магнітній стрічці.
 +
----
 +
<center>'''Реквізит – елемент документа'''</center>
 +
----
 +
Кожний документ складається з окремих елементів – реквізитів. Розрізняють постійні та змінні реквізити документа.
 +
Постійні реквізити друкуються під час виготовлення бланка; змінні – фіксуються на бланку в процесі заповнення. Сукупність реквізитів, розміщених у встановленій послідовності називається формуляром. Кожен вид документа повинен мати свій формуляр-зразок, тобто певну модель побудови однотипних документів.
 +
Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, називається бланком. Кожна установа, підприємство чи організація повинні мати два види бланків: для листів та для інших документів. Бланки виготовляються двох форматів – А4(210х297мм) та А5(148х210мм).
 +
Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом.
 +
Державні стандарти передбачають кутове і поздовжнє розміщення штампа.

Версія за 22:23, 3 березня 2010


Документ, як основний вид офіційно-ділового стилю

Документ можна вважати однією з основних одиниць ділового стилю. Адже він використовується в різних галузях людської діяльності. Поняття „документ” є багатозначним та залежить від того для чого і в якій галузі він використовується. В латинській мові слово dokumentum означає взірець, доказ, свідчення. Сьогодні можемо знайти такі трактування документу:

  • письмовий акт, що здатен служити доказом юридичних відносин чи юридичних фактів, що спричиняють правові наслідки.
  • офіційне посвідчення особи (трудова книга, посвідчення, паспорт тощо)
  • матеріальний об’єкт, у якому міститься певна інформація.
  • достовірне історичне письмове джерело.

Документ є результатом відображення конкретної інформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом чи формою. Тобто, документ є засобом фіксації на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини. Документи мають правове значення, оскільки є засобом засвідчення та доведення певних фактів. Звичайно, документи також використовуються як джерела та носії інформації. В багатьох галузях людської діяльності документ виступає як предмет і як результат праці. Наприклад, планування відбувається за допомогою різних планів; облік є нічим іншим як складанням та роботою над певного роду документацією, контроль – збирання відомостей, їх письмове оформлення та видання вказівок.


Класифікація документів

Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його зміст, зокрема відношення зафіксованої в ньому інформації до предмета чи до напряму діяльності. Відповідно до цього виділяють різні види документів за ознаками класифікації і групами:

  • За найменуванням / Заява, лист, довідка, інструкція, телеграма, протокол та інш.
  • За походженням / Службові(створені організаціями, службовими особами, які їх представляють) та особисті(створені окремими особами поза сферою їх службової діяльності).
  • За місцем виникнення / внутрішні(мають чинність лише всередині певної організації) та зовнішні( що є результатом спілкування установи з іншими організаціями).
  • За призначенням / щодо особового складу, кадрові, довідково-інформаційні, організаційні, розпорядчі, господарсько-договірні.
  • За напрямом / вхідні та вихідні.
  • За формою / стандартні та індивідуальні.
  • За терміном виконання / Звичайні безстрокові,термінові, дуже термінові.
  • За ступенем гласності / для загального користування, службового використання, таємні, цілком таємні.
  • За стадіями створення / Оригінал – основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Має підпис та при потребі печатку та штамп. Копія – точне відтворення оригіналу з поміткою „копія”.
  • За складністю / прості та складні.
  • За терміном зберігання / тимчасового(до 10 років), тривалого(понад 10 років), постійного зберігання.
  • За технікою відтворення / рукописні, відтворенні механічним способом.
  • За носієм інформації / на папері, диску, фотоплівці, дискеті, магнітній стрічці.

Реквізит – елемент документа

Кожний документ складається з окремих елементів – реквізитів. Розрізняють постійні та змінні реквізити документа. Постійні реквізити друкуються під час виготовлення бланка; змінні – фіксуються на бланку в процесі заповнення. Сукупність реквізитів, розміщених у встановленій послідовності називається формуляром. Кожен вид документа повинен мати свій формуляр-зразок, тобто певну модель побудови однотипних документів. Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, називається бланком. Кожна установа, підприємство чи організація повинні мати два види бланків: для листів та для інших документів. Бланки виготовляються двох форматів – А4(210х297мм) та А5(148х210мм). Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом. Державні стандарти передбачають кутове і поздовжнє розміщення штампа.