Відмінності між версіями «Глосарій курсу "Математика" (спеціальність "Початкова освіта")»
(Створена сторінка: ---- Повернутися на сторінку Навчальний курс "Математика" (спеціальність "Початкова...) |
|||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | <b><font face="Comic Sans MS" color="red" size="5">А</font></b> | ||
+ | [[Файл:Математика поч освіта 1.jpeg|праворуч]] | ||
+ | '''Аксіома''' | ||
+ | 1) вихідне положення, самоочевидний принцип. В дедуктивних наукових теоріях аксіомами називають основні вихідні положення чи твердження якоїсь теорії, що приймаються без доведень, і з яких шляхом дедукції, тобто чисто логічними засобами, одержують весь інший її зміст. | ||
+ | 2) те, що не потребує жодних доведень. | ||
+ | 3) аксіома – це твердження, заперечення якого, заперечує основи логічного мислення. | ||
+ | |||
+ | '''Алгебра''' – розділ математики, що вивчає властивості дій над різноманітними величинами і розв’язки рівнянь, пов’язаних з цими діями. | ||
+ | |||
+ | '''Арифметика''' (від грецького arithmos – число) – наука, що вивчає дії над цілими числами, вчить розв’язувати задачі, які зводяться до додавання, віднімання, множення і ділення цих чисел. | ||
+ | |||
+ | '''Арифметична прогресія''' – це послідовність дійсних чисел, у котрій кожен наступний елемент відрізняється від попереднього на фіксовану величину. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <p><font face="Comic Sans MS" color="red" size="5">В</font></p> | ||
+ | |||
+ | '''Вектор''' – це величина, яка характеризується числовим значенням і напрямком. | ||
+ | |||
+ | '''Випадкова подія''' – подія, яка при заданих умовах може як відбутись, так і не відбутись, при чому існує визначена ймовірність p (0 ≤ p ≤ 1) того, що вона відбудеться при заданих умовах. | ||
+ | |||
+ | '''Відрізок''' – множина точок на прямій, що складається з двох заданих точок A і B, і точок, що лежать між ними. Позначення: AB. | ||
+ | |||
+ | <p><font face="Comic Sans MS" color="red" size="5">Г</font></p> | ||
+ | '''Геометрична прогресія''' – це послідовність чисел, таких що відношення будь-якого елемента послідовності до попереднього є сталим числом, яке називається знаменником прогресії. | ||
+ | |||
+ | '''Геометрія''' – розділ математики, наука про просторові форми. | ||
+ | |||
+ | '''Гіпотенуза''' – сторона прямокутного трикутника, що лежить напроти прямого кута. | ||
+ | |||
+ | <p><font face="Comic Sans MS" color="red" size="5">Д</font></p> | ||
+ | '''Дійсні числа''' – числова система, яка містить в собі раціональні числа і, в свою чергу, міститься у комплексних числах. Дійсні числа можна додавати, віднімати, множити і ділити (окрім ділення на нуль), і для них спроваджуються всі правила арифметики (комутативність, асоціативність, дистрибутивність, і т.д.). Але на відміну від раціональних чисел, вони також замкнені відносно операції граничного переходу. Тому дійсні числа належать до підвалин математичного аналізу. | ||
+ | |||
+ | '''Дроби''' – це один із способів представлення раціональних чисел у формі a / b, де a, b – цілі числа. a називається чисельником, а b – знаменником дробу. Знаменник дробу не може дорівнювати нулеві. | ||
+ | |||
+ | <p><font face="Comic Sans MS" color="red" size="5">Й</font></p> | ||
+ | '''Ймовірність''' – числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, які можуть бути відтворені необмежену кількість раз. | ||
Поточна версія на 18:16, 13 листопада 2016
А
Аксіома
1) вихідне положення, самоочевидний принцип. В дедуктивних наукових теоріях аксіомами називають основні вихідні положення чи твердження якоїсь теорії, що приймаються без доведень, і з яких шляхом дедукції, тобто чисто логічними засобами, одержують весь інший її зміст.
2) те, що не потребує жодних доведень.
3) аксіома – це твердження, заперечення якого, заперечує основи логічного мислення.
Алгебра – розділ математики, що вивчає властивості дій над різноманітними величинами і розв’язки рівнянь, пов’язаних з цими діями.
Арифметика (від грецького arithmos – число) – наука, що вивчає дії над цілими числами, вчить розв’язувати задачі, які зводяться до додавання, віднімання, множення і ділення цих чисел.
Арифметична прогресія – це послідовність дійсних чисел, у котрій кожен наступний елемент відрізняється від попереднього на фіксовану величину.
В
Вектор – це величина, яка характеризується числовим значенням і напрямком.
Випадкова подія – подія, яка при заданих умовах може як відбутись, так і не відбутись, при чому існує визначена ймовірність p (0 ≤ p ≤ 1) того, що вона відбудеться при заданих умовах.
Відрізок – множина точок на прямій, що складається з двох заданих точок A і B, і точок, що лежать між ними. Позначення: AB.
Г
Геометрична прогресія – це послідовність чисел, таких що відношення будь-якого елемента послідовності до попереднього є сталим числом, яке називається знаменником прогресії.
Геометрія – розділ математики, наука про просторові форми.
Гіпотенуза – сторона прямокутного трикутника, що лежить напроти прямого кута.
Д
Дійсні числа – числова система, яка містить в собі раціональні числа і, в свою чергу, міститься у комплексних числах. Дійсні числа можна додавати, віднімати, множити і ділити (окрім ділення на нуль), і для них спроваджуються всі правила арифметики (комутативність, асоціативність, дистрибутивність, і т.д.). Але на відміну від раціональних чисел, вони також замкнені відносно операції граничного переходу. Тому дійсні числа належать до підвалин математичного аналізу.
Дроби – це один із способів представлення раціональних чисел у формі a / b, де a, b – цілі числа. a називається чисельником, а b – знаменником дробу. Знаменник дробу не може дорівнювати нулеві.
Й
Ймовірність – числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, які можуть бути відтворені необмежену кількість раз.
Повернутися на сторінку Навчальний курс "Математика" (спеціальність "Початкова освіта")