Версія за 13:44, 12 листопада 2016

Назва курсу

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.02 Середня освіта (Мова і література (німецька/англійська))

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Мета та завдання навчального курсу

Курс «Загальне мовознавство» завершує лінгвістичну освіту студентів. Його метою є розширити, поглибити й узагальнити теоретичний і професійний рівень лінгвістичної підготовки студентів-філологів, сформувати навички діалектичного підходу до вивчення наукових лінгвістичних явищ та здійснення комплексного лінгвістичного аналізу.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальне мовознавство» є :

• теоретичні: розширити загальнолінгвістичну підготовку словесника, а також поглиблено вивчити проблеми, які не могли бути висвітлені в попередніх курсах, ознайомити студентів з філософськими основами сучасного, здобутками вітчизняного, європейського і світового мовознавства; формувати сучасні погляди на проблеми мовознавства, спираючись на історію розвитку вітчизняного, європейського і світового мовознавства; озброїти майбутнього філолога методами наукового дослідження мови;
• практичні: розвивати уміння й навички аналізувати й застосовувати основні положення лінгвістичних теорій у практичній діяльності.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

• основні теоретичні положення лінгвістичної науки;
• дефініції основних термінів (знак, структура знака, мислення, свідомість, мова / мовлення, структура / система мови, мовні рівні, синхронія / діахронія тощо);
• історичні віхи розвитку різних напрямів науки про мову та їхніх представників;
• провідні ідеї, найважливіші аспекти і проблеми сучасного мовознавства;
• методи лінгвістичного аналізу.

вміти:

• аналізувати основні наукові досягнення лінгвістичних досліджень, застосовувати їх під час з’ясування мовних питань;
• наводити визначення основних мовознавчих понять;
• володіти навичками наукового лінгвістичного аналізу;
• використовувати на практиці (під час написання наукових робіт) методи та прийоми дослідження й опису мови;
• характеризувати основні етапи і періоди історії мовознавства;
• аналізувати основні наукові досягнення сучасної лінгвістики, застосовувати їх під час дослідження мовних питань;
• систематизувати основні лінгвістичні знання.

Глосарій до курсу "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"

Робоча програма курсу

Автор курсу

Кучинський Болеслав Вікентійович

Учасники

Сторінка координування курсу "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО" (для магістрів)

Графік навчання

Варіант Структура

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Тема 1. Мовознавство як наука. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна

1. Предмет мовознавства, зміст і основні завдання загального мовознавства.
2. Місце мовознавства в системі наук.
3. Прикладне мовознавство.

Тема 2. Людське буття, мислення і мова

1. Поняття буття у філософії та лінгвістиці.
2. Мовна практика та її філософська рефлексія. Проблема “Іншого” в мовному спілкуванні.
3. Мисленнєва і мовна діяльність людини в культурно-історичному процесі.
4. Єдність чуттєвого й раціонального, вербалізованого та невербалізованого в мовленнєвій сфері людського спілкування.

Тема 3. Проблема співвідношення мови і мовлення у лінгвістиці та філософії: історичний та соціокультурний аспекти

1. Витоки протиставлення мови та мовлення.
2. Діалектичний характер зв’язку мови і мовлення в різних соціальних практиках. Писемне та усне мовлення.
3. “Міграція” термінів і слів як соціокультурний феномен.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Тема 4. Знакова природа мови

1. Мовознавство і семіотика.
2. Типи знаків і специфіка знаків мовної системи.
3. Мова як особлива знакова система.

Тема 5. Структура мови

1. Мовна система і мовна структура.
2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.
3. Основні й проміжні рівні мови.
4. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.
5. Система і норма.
6. Внутрішні системи мовної системи.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

Тема 6. Мова і суспільство

1. Суспільна природа мови, суспільні функції мови.
2. Соціальна зумовленість мовних явищ. Суспільний характер мовної норми.
3. Залежність стану мови від стану суспільства.
4. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація, держава.
5. Мова і культура.
6. Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми.
7. Інтерлінгвістика.

Тема 7. Мова як історична категорія

1. Статика і динаміка мови. Функціонування і розвиток мови.
2. Чинники розвитку мови. Причини мовних змін.
3. Взаємодія мов.
4. Диференціація та інтеграція – основні процеси розвитку мов.
5. Про закони розвитку мов.
6. Синхронія та діахронія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV

Тема 8. Методи дослідження мови

1. Поняття про методи наукового дослідження.
2. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.
3. Описовий метод.
4. Порівняльно-історичний метод.
5. Зіставний метод.
6. Структурний метод.
7. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.
8. Застосування математичних методів у мовознавстві.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V

Тема 9. Герменевтика як методологічний принцип мовознавства

1. Становлення і розвиток герменевтики як напрямку філософствування й гуманітарних наук.
2. Герменевтика та інтерпретація. Герменевтичний підхід у процесі лінгвістичного дослідження.
3. Місце герменевтики в перекладацькій діяльності.
4. Пояснення, тлумачення, розуміння як герменевтичні процедури с системі вищої філологічної освіти.

Зміст курсу

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Мовознавство як наука. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна

1. Предмет мовознавства, зміст і основні завдання загального мовознавства.
2. Місце мовознавства в системі наук.
3. Прикладне мовознавство.

Лекція №1

Семінарське заняття №1

Тема 2. Людське буття, мислення і мова

1. Поняття буття у філософії та лінгвістиці.
2. Мовна практика та її філософська рефлексія. Проблема “Іншого” в мовному спілкуванні.
3. Мисленнєва і мовна діяльність людини в культурно-історичному процесі.
4. Єдність чуттєвого й раціонального, вербалізованого та невербалізованого в мовленнєвій сфері людського спілкування.

Лекція №2

Семінарське заняття №2

Тема 3. Проблема співвідношення мови і мовлення у лінгвістиці та філософії: історичний та соціокультурний аспекти

1. Витоки протиставлення мови та мовлення.
2. Діалектичний характер зв’язку мови і мовлення в різних соціальних практиках. Писемне та усне мовлення.
3. “Міграція” термінів і слів як соціокультурний феномен.

Семінарське заняття №3

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль 2. Назва ...

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль 3. Назва ...

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Виникнення мовознавства.
2. Мовознавство у Давній Індії.
3. Олександрійська граматика.
4. Європейське мовознавство в XVII-XVIII століттях.
5. Мовознавство XIX століття.
6. Лейпцігська лінгвістична школа.
7. Женевська лінгвістична школа.
8. Казанська лінгвістична школа.
9. Московська лінгвістична школа.
10. Історія розвитку мовознавства в Україні.
11. Празька лінгвістична школа.
12. Йєльська лінгвістична школа.
13. Копенгагенська лінгвістична школа.
14. Мовознавство і соціальні науки.
15. Мовознавство і природничі науки.
16. Мовознавство і філософія.
17. Мова і інші засоби спілкування.
18. Соціальні теорії походження мови.
19. Звуконаслідувальна і вигукова теорія походження мови.
20. Марксистське вчення про походження мови.
21. Взаємодія мов і закономірності їх розвитку.
22. Зовнішні і внутрішні закони розвитку мов.
23. Освіта і розвиток національних мов.
24. Закон України про мову.
25. Спорідненість мов.
26. Поняття літературної мови.
27. Мови міжнародного спілкування.
28. Штучні міжнародні мови.
29. Про мову майбутнього.
30. Походження і основні етапи історії письма.
31. Алфавіти.
32. Основні класифікації мов.
33. Основні морфологічні типи мов.
34. Мови аналітичної і синтетичної будови.
35. Спорідненість мов і порівняльно-історичний метод.
36. Спорідненість індоєвропейських мов.
37. Германські мови.
38. Слов’янські мови.
39. Лінгвістична карта України.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

1. Зв'язок мовознавства з іншими науками.
2. Проблема мовознавства у Давній Індії, граматика Паніні.
3. Давньогрецькі філософи про природу назв і про аналогію у мові. Аналіз мовних елементів у логіці та поетиці Арістотеля. Олександрійські граматики.
4. Мовознавство середніх віків. Роль арабського мовознавства.
5. Мовознавство епохи Відродження. Багатомовні словники: словник П.С. Палласа.
6. Лінгвістичні погляди Лейбніца, Ж.-Ж. Руссо, І. Гердера, Д. Віко.
7. Граматика Пор-Рояля Арно і Лансло.
8. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ ст.
9. «Російська граматика» М. В. Ломоносова.
10. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Гермністика (Ф. Бонн, Р. Раск, Я. Грімм).
11. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Славістика (Й. Доброцький, О.Х. Востоков).
12. Лінгвістична концепція А. Шлейхера.
13. Філософія мови В. фон Гумбольдта.
14. Логіко-граматичний напрямок ХІХ ст. (К. Беккер, Ф. Буслаєв).
15. Психологічний напрямок у мовознавстві ХІХ ст. (Г. Штейндаль, О. Потебня).
16. Харківська лінгвістична школа як один із напрямів вітчизняного мовознавства другої половини ХІХ ст. (представники, проблеми, завдання).
17. Проблеми співвідношення мислення та мови, вчення про слово та його внутрішню форму, граматичні погляди О.О. Потебні.
18. Молодограматики, їхні принципи дослідження мови.
19. Казанська лінгвістична школа.
20. Московська лінгвістична школа (МЛШ).
21. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.
22. Виникнення і розвиток структуралізму. Основні школи структуралізму.
23. Празький лінгвістичний гурток (ПЛГ).
24. Основні напрямки розвитку вітчизняного мовознавства ХХ ст.
25. Критика теорії М.Я. Марра.
26. Основні напрямки лінгвістичних праць Л.В. Щерби та В.В. Виноградова.
27. Основні проблем та напрями сучасного українського мовознавства.
28. Поняття про знак. Структура знака. Знакові системи та їх типологія. Семіотика як наука.
29. Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи. Знаковість і одиниці мови.
30. Мова як система. Поняття про систему і структуру. Системи матеріальні та ідеальні, первинні і вторинні. Парадигматичні, синтагматичні і ієрархічні відносини між мовними одиницями.
31. Проблеми співвідношення мови і мислення
32. Психофізичні основи зв’язку мови в мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Роль мови в процесі пізнання.
33. Мова і суспільство. Суспільна природа мови. Суспільні функції мови.
34. Соціальна зумовленість мовних явищ. Суспільний характер мовної норми.
35. Мова як найважливіша етнічна ознака. Соціально-історичні типи мови.
36. Соціальна диференціація мови, її основні форми (тереторіальні і соціальні діалекти, арго, жаргони, сленг).
37. Залежність стану мови від стану суспільства. Мова і культура.
38. Мовна ситуація, її різновиди. Національно-мовна політика.
39. Предмет і завдання інтерлінгвістики. Комунікація у багатомовному світі. Світові мови. Штучні мови.
40. Мова як засіб спілкування. Поняття «мова», «мовлення» в історії мовознавства. Концепція мовленнєвої діяльності Л.В.Щерби.
41. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення . протиставлення мови і мовлення за різними ознаками.
42. Гносеологічний, онтологічний і прагматичний підходи до проблеми «мови і мовлення». Розмежування мови і мовлення та сучасна методика навчання мови.
43. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діохронія.
44. Філософські аспекти теорії розвитку мови. Лінгвістичні теорії розвитку мови.
45. Поняття про методи наукового дослідження і про лінгвістичний метод, описовий метод.
46. Лінгвістичні методи. Історичний та порівняльно-історичний методи. Принципи етимологічного аналізу. Генеалогічна класифікація мов.

Ресурси

Рекомендована література

Базова

Допоміжна

Інформаційні ресурси

---