Відмінності між версіями «Таблиця до проекту (Шарфун К.І.,2016)»
4629483 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {| class="wikitable" border="1" |- ! заголовок 1 ! заголовок 2 ! заголовок 3 |- | рядок 1, комірка 1 | рядок 1, ко...) |
4629483 (обговорення • внесок) |
||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{| class="wikitable" border="1" | {| class="wikitable" border="1" | ||
|- | |- | ||
− | ! | + | ! Відчуття |
− | ! | + | ! Властивості |
− | ! | + | ! Закономірності при відчутті |
+ | ! Види відчуттів | ||
|- | |- | ||
− | | | + | | 1.Це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори). |
− | | | + | | |
− | | | + | * Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Якісно відрізняються між собою відчуття різних видів, а також різні відчуття в межах одного виду. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю. Якість відчуттів дає змогу відображати світ у всій різноманітності його властивостей. |
+ | |Виділяють дію таких закономірностей при відчутті: | ||
+ | * Порогом чуттєвості називають психологічну характеристику залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника. Пороги бувають: нижній абсолютний, верхній абсолютний та поріг чуттєвості до різниці. Пороги обмежують зону чуттєвості аналізатора щодо конкретного виду подразників; | ||
+ | * Адаптація — пристосування чуттєвості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття; | ||
+ | * Взаємодія відчуттів — зміна чуттєвості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої; | ||
+ | * Контраст відчуттів — зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього, або паралельнодіючого подразника; | ||
+ | * Синестезія в психології — збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору). | ||
+ | * Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця змінна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора. | ||
+ | * Закон Вебера — Фехнера — при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину | ||
+ | | | ||
+ | * Зорові відчуття | ||
+ | [[Файл:Око.jpg|міні]] | ||
+ | Це відчуття кольору і світла. Всі предмети, які нас оточують, володіють яким-небудь кольором, тоді як абсолютно безбарвним предметом може бути тільки той, якого ми зовсім не бачимо. Розрізняють хроматичні кольори – різноманітні відтінки жовтого, синього, зеленого і червоного, і ахроматичні – чорний, білий і проміжні відтінки сірого. | ||
+ | |||
+ | У результаті впливу світлових променів на чутливу частину нашого ока (сітківки) виникають зорові відчуття. У сітківці є два види клітин, що реагують на колір – це палички (близько 130) і колбочки (близько семи мільйонів). | ||
+ | |||
+ | Активність колбочок відбувається тільки в денний час доби, а для паличок, навпаки, такий світло занадто яскраве. Бачення нами кольору – результат роботи колбочок. В сутінках проявляють активність палички, і людина бачить у чорно-білому світі. До речі, звідси і відомий вислів, що вночі всі кішки сірі. | ||
+ | |||
+ | Зрозуміло, що чим менше світла, тим гірше людина бачить. Тому, з метою запобігти зайву напругу при роботі очей, настійно рекомендується не читати в сутінках і темряві. Така напружена діяльність негативно позначається на зорі – можливий розвиток короткозорості. | ||
|- | |- | ||
− | | | + | | 2.Є найпростішим психічним процесом, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму під час безпосередньої дії подразників на відповідні рецептори. |
− | | | + | | |
− | | | + | * Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. Вона виявляється у яскравості й виразності властивостей предметів і явищ, які відображає людина. Вивчає інтенсивність відчуттів психофізика, яка зосереджується на кількісному описі та аналітичному виражені (у формулах) закономірностей їх розвитку і функціонування. |
− | | | + | | |
+ | | | ||
+ | * Слухові відчуття | ||
+ | [[Файл:Вухо.jpg|міні]] | ||
+ | Розрізняють три види подібних відчуттів: музичні, мовні шуми. Слуховий аналізатор у всіх цих випадках виділяє чотири якості будь-якого звуку: силу, висоту, тембр і тривалість. Крім того, він сприймає темпо-ритмічні особливості звуків, що сприймаються послідовно. | ||
+ | |||
+ | Фонематичний слух – це здатність до сприйняття звуків мови. Його розвиток обумовлює мовленнєвої середовищем, у якому виховується дитина. Добре розвинений фонематичний слух істотно впливає на безпомилковість письмовій промови, особливо в період навчання у початковій школі, тоді як дитина з погано розвиненим фонетичним слухом робить безліч помилок при листі. | ||
+ | |||
+ | Музичний слух малюка формується і розвивається так само, як і мовленнєвий, або фонематичний. Раннє прилучення дитини до музичної культури відіграє тут величезну роль. | ||
+ | |- | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | * Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових — 150, больових — 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами. | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | * Шкірні відчуття | ||
+ | [[Файл:Дотик.jpg|міні]] | ||
+ | Тактильне відчуття – це відчуття дотику і температурні, тобто відчуття холоду або тепла. Кожен вид нервових закінчень, що знаходиться на поверхні нашої шкіри, дозволяє нам відчути температуру середовища або ж дотик. Зрозуміло, чутливість різних ділянок шкіри різна. Наприклад, до відчуття холоду більше сприйнятливі груди, поперек і живіт, а до дотиків — кінчик мови і подушечки пальців, найменше сприйнятлива спина. | ||
+ | |||
+ | Досить виражений емоційний тон мають температурні відчуття. Так, позитивним почуттям супроводжуються середні температури, незважаючи на те, що емоційні забарвлення тепла і холоду значно розрізняються. Тепло розцінюється як розслаблюючу почуття, а холод, навпаки, бадьорить. | ||
+ | |- | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | * Нюхові відчуття | ||
+ | [[Файл:Нюх.png|міні]] | ||
+ | Нюх – це здатність відчувати запахи. В глибині носової порожнини розташовуються спеціальні чутливі клітини, сприяють розпізнавання запахів. Нюхові відчуття у сучасної людини відіграють порівняно невелику роль. Однак у тих, хто позбавлений будь-якого органа почуттів, інші працюють більш посилено. Наприклад, глухо-сліпі люди здатні розпізнавати людей і місця по запаху, отримують з допомогою нюху сигнали про небезпеку. | ||
+ | |||
+ | Нюх також може сигналізувати людині про те, що поруч небезпека. Наприклад, якщо в повітрі витає запах гару або газу. На емоційну сферу людини чинять великий вплив запахи оточуючих його предметів. До речі кажучи, існування парфумерної промисловості повністю зумовлено естетичною потребою людини в приємні запахи. | ||
+ | |||
+ | Смакові та нюхові відчуття тісно пов’язані один з одним, так як нюх допомагає визначити якість їжі, а якщо у людини нежить, то всі пропоновані страви йому будуть здаватися позбавленими смаку. | ||
+ | |- | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | | | ||
+ | * Смакові відчуття | ||
+ | [[Файл:Смак.jpg|міні]] | ||
+ | Вони виникають через подразнення органів смаку. Такими є смакові бруньки, які розташовані на поверхні глотки, піднебіння і язика. Виділяють чотири основних види смакових відчуттів: це гірке, солоне, солодке і кисле. Ряд відтінків, що виникає в межах цих чотирьох відчуттів, надає смакове своєрідність кожної страви. | ||
+ | |||
+ | До кислого сприйнятливі краю мови, до солодкого – його кінчик, а до гіркого – його підстава. | ||
+ | |||
+ | Необхідно зауважити, що на смакові відчуття значною мірою впливає почуття голоду. Якщо людина голодна, то несмачна їжа здається значно приємніше. |
Поточна версія на 10:38, 7 листопада 2016
Відчуття | Властивості | Закономірності при відчутті | Види відчуттів |
---|---|---|---|
1.Це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори). |
|
Виділяють дію таких закономірностей при відчутті:
|
Це відчуття кольору і світла. Всі предмети, які нас оточують, володіють яким-небудь кольором, тоді як абсолютно безбарвним предметом може бути тільки той, якого ми зовсім не бачимо. Розрізняють хроматичні кольори – різноманітні відтінки жовтого, синього, зеленого і червоного, і ахроматичні – чорний, білий і проміжні відтінки сірого. У результаті впливу світлових променів на чутливу частину нашого ока (сітківки) виникають зорові відчуття. У сітківці є два види клітин, що реагують на колір – це палички (близько 130) і колбочки (близько семи мільйонів). Активність колбочок відбувається тільки в денний час доби, а для паличок, навпаки, такий світло занадто яскраве. Бачення нами кольору – результат роботи колбочок. В сутінках проявляють активність палички, і людина бачить у чорно-білому світі. До речі, звідси і відомий вислів, що вночі всі кішки сірі. Зрозуміло, що чим менше світла, тим гірше людина бачить. Тому, з метою запобігти зайву напругу при роботі очей, настійно рекомендується не читати в сутінках і темряві. Така напружена діяльність негативно позначається на зорі – можливий розвиток короткозорості. |
2.Є найпростішим психічним процесом, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму під час безпосередньої дії подразників на відповідні рецептори. |
|
Розрізняють три види подібних відчуттів: музичні, мовні шуми. Слуховий аналізатор у всіх цих випадках виділяє чотири якості будь-якого звуку: силу, висоту, тембр і тривалість. Крім того, він сприймає темпо-ритмічні особливості звуків, що сприймаються послідовно. Фонематичний слух – це здатність до сприйняття звуків мови. Його розвиток обумовлює мовленнєвої середовищем, у якому виховується дитина. Добре розвинений фонематичний слух істотно впливає на безпомилковість письмовій промови, особливо в період навчання у початковій школі, тоді як дитина з погано розвиненим фонетичним слухом робить безліч помилок при листі. Музичний слух малюка формується і розвивається так само, як і мовленнєвий, або фонематичний. Раннє прилучення дитини до музичної культури відіграє тут величезну роль. | |
|
Тактильне відчуття – це відчуття дотику і температурні, тобто відчуття холоду або тепла. Кожен вид нервових закінчень, що знаходиться на поверхні нашої шкіри, дозволяє нам відчути температуру середовища або ж дотик. Зрозуміло, чутливість різних ділянок шкіри різна. Наприклад, до відчуття холоду більше сприйнятливі груди, поперек і живіт, а до дотиків — кінчик мови і подушечки пальців, найменше сприйнятлива спина. Досить виражений емоційний тон мають температурні відчуття. Так, позитивним почуттям супроводжуються середні температури, незважаючи на те, що емоційні забарвлення тепла і холоду значно розрізняються. Тепло розцінюється як розслаблюючу почуття, а холод, навпаки, бадьорить. | ||
Нюх – це здатність відчувати запахи. В глибині носової порожнини розташовуються спеціальні чутливі клітини, сприяють розпізнавання запахів. Нюхові відчуття у сучасної людини відіграють порівняно невелику роль. Однак у тих, хто позбавлений будь-якого органа почуттів, інші працюють більш посилено. Наприклад, глухо-сліпі люди здатні розпізнавати людей і місця по запаху, отримують з допомогою нюху сигнали про небезпеку. Нюх також може сигналізувати людині про те, що поруч небезпека. Наприклад, якщо в повітрі витає запах гару або газу. На емоційну сферу людини чинять великий вплив запахи оточуючих його предметів. До речі кажучи, існування парфумерної промисловості повністю зумовлено естетичною потребою людини в приємні запахи. Смакові та нюхові відчуття тісно пов’язані один з одним, так як нюх допомагає визначити якість їжі, а якщо у людини нежить, то всі пропоновані страви йому будуть здаватися позбавленими смаку. | |||
Вони виникають через подразнення органів смаку. Такими є смакові бруньки, які розташовані на поверхні глотки, піднебіння і язика. Виділяють чотири основних види смакових відчуттів: це гірке, солоне, солодке і кисле. Ряд відтінків, що виникає в межах цих чотирьох відчуттів, надає смакове своєрідність кожної страви. До кислого сприйнятливі краю мови, до солодкого – його кінчик, а до гіркого – його підстава. Необхідно зауважити, що на смакові відчуття значною мірою впливає почуття голоду. Якщо людина голодна, то несмачна їжа здається значно приємніше. |