Відмінності між версіями «Таблиця до проекту (Сагун Ольги) 2016»
4564001 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {| class="wikitable" border="1" |- ! заголовок 1 ! заголовок 2 ! заголовок 3 |- | рядок 1, комірка 1 | рядок 1, ко...) |
4564001 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{| class="wikitable" border="1" | {| class="wikitable" border="1" | ||
|- | |- | ||
− | ! | + | ! Функції |
− | ! | + | ! види уяви |
− | ! | + | ! Уяву поділяють ще на активну й пасивну. |
|- | |- | ||
− | | | + | | Функції уяви полягають у:, • моделюванні кінцевого результату діяльності й тих засобів, які необхідні для її виконання; |
− | + | ||
− | + | • створенні програми поведінки людей, коли проблемна ситуація невизначена; | |
− | + | ||
− | + | • створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її; | |
− | | | + | |
− | | | + | • створенні образів об'єктів з опорою на схеми, графіки, карти, фотознімки території, описи тощо; |
− | + | ||
+ | • створенні принципово нових предметів та явищ тощо. | ||
+ | | Види уяви, Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можна поділити на різні види. За характером продуктивності виокремлюють: | ||
+ | |||
+ | • відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були відомі раніше; | ||
+ | |||
+ | • творчу (продуктивну) уяву. | ||
+ | | а | ||
+ | |||
+ | Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації - динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємне переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається й контролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | б | ||
+ | Пасивна уява не має поставленої мети, інколи постає як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень. Таку уяву людина може викликати зумисно. Зумисно викликані образи фантазії, які не пов'язані з волею і спрямовані на втілення їх у життя, називають мареннями. Кожній особистості властиві марення, в них легко віднайти зв'язок продуктів уяви з потребами людини. Скажімо, військовослужбовці в бойових умовах відтворюють образи своєї сім'ї, себе в ній, своїх дітей, зустрічі з коханими, друзями тощо. Коли потреби людини надзвичайно сильні, а можливості їх задоволення мізерні, то уява розвивається з дивовижною силою. Задоволена потреба не породжує уяву. Якщо більшість потреб реалізувати неможливо, то в людини виникає домінанта незадоволеності, що породжує зміну особистості з відходом від реальності, страждання, впертість, неврози. |
Версія за 09:08, 4 листопада 2016
Функції | види уяви | Уяву поділяють ще на активну й пасивну. |
---|---|---|
Функції уяви полягають у:, • моделюванні кінцевого результату діяльності й тих засобів, які необхідні для її виконання;
• створенні програми поведінки людей, коли проблемна ситуація невизначена; • створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її; • створенні образів об'єктів з опорою на схеми, графіки, карти, фотознімки території, описи тощо; • створенні принципово нових предметів та явищ тощо. |
Види уяви, Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можна поділити на різні види. За характером продуктивності виокремлюють:
• відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були відомі раніше; • творчу (продуктивну) уяву. |
а
Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації - динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємне переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається й контролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.
|