Відмінності між версіями «Таблиця до проекту (Сагун Ольги) 2016»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {| class="wikitable" border="1" |- ! заголовок 1 ! заголовок 2 ! заголовок 3 |- | рядок 1, комірка 1 | рядок 1, ко...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{| class="wikitable" border="1"
 
{| class="wikitable" border="1"
 
|-
 
|-
! заголовок 1
+
! Функції
! заголовок 2
+
! види уяви
! заголовок 3
+
! Уяву поділяють ще на активну й пасивну.
 
|-
 
|-
| рядок 1, комірка 1
+
| Функції уяви полягають у:, • моделюванні кінцевого результату діяльності й тих засобів, які необхідні для її виконання;
| рядок 1, комірка 2
+
 
| рядок 1, комірка 3
+
• створенні програми поведінки людей, коли проблемна ситуація невизначена;
|-
+
 
| рядок 2, комірка 1
+
• створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її;
| рядок 2, комірка 2
+
 
| рядок 2, комірка 3
+
• створенні образів об'єктів з опорою на схеми, графіки, карти, фотознімки території, описи тощо;
|}
+
 
 +
• створенні принципово нових предметів та явищ тощо.
 +
| Види уяви, Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можна поділити на різні види. За характером продуктивності виокремлюють:
 +
 
 +
• відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були ві­домі раніше;
 +
 
 +
• творчу (продуктивну) уяву.
 +
| а
 +
 
 +
Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації - динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємне переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається й контролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.
 +
 
 +
 
 +
б
 +
Пасивна уява не має поставленої мети, інколи постає як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень. Таку уяву людина може викликати зумисно. Зумисно викликані образи фантазії, які не пов'язані з волею і спрямовані на втілення їх у життя, називають мареннями. Кожній особистості властиві марення, в них легко віднайти зв'язок продуктів уяви з потребами людини. Скажімо, військовослужбовці в бойових умовах відтворюють образи своєї сім'ї, себе в ній, своїх дітей, зустрічі з коханими, друзями тощо. Коли потреби людини надзвичайно сильні, а можливості їх задоволення мізерні, то уява розвивається з дивовижною силою. Задоволена потреба не породжує уяву. Якщо більшість потреб реалізувати неможливо, то в людини виникає домінанта незадоволеності, що породжує зміну особистості з відходом від реальності, страждання, впертість, неврози.

Версія за 09:08, 4 листопада 2016

Функції види уяви Уяву поділяють ще на активну й пасивну.
Функції уяви полягають у:, • моделюванні кінцевого результату діяльності й тих засобів, які необхідні для її виконання;

• створенні програми поведінки людей, коли проблемна ситуація невизначена;

• створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її;

• створенні образів об'єктів з опорою на схеми, графіки, карти, фотознімки території, описи тощо;

• створенні принципово нових предметів та явищ тощо.

Види уяви, Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можна поділити на різні види. За характером продуктивності виокремлюють:

• відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були ві­домі раніше;

• творчу (продуктивну) уяву.

а

Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації - динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємне переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається й контролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.


б Пасивна уява не має поставленої мети, інколи постає як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень. Таку уяву людина може викликати зумисно. Зумисно викликані образи фантазії, які не пов'язані з волею і спрямовані на втілення їх у життя, називають мареннями. Кожній особистості властиві марення, в них легко віднайти зв'язок продуктів уяви з потребами людини. Скажімо, військовослужбовці в бойових умовах відтворюють образи своєї сім'ї, себе в ній, своїх дітей, зустрічі з коханими, друзями тощо. Коли потреби людини надзвичайно сильні, а можливості їх задоволення мізерні, то уява розвивається з дивовижною силою. Задоволена потреба не породжує уяву. Якщо більшість потреб реалізувати неможливо, то в людини виникає домінанта незадоволеності, що породжує зміну особистості з відходом від реальності, страждання, впертість, неврози.