Відмінності між версіями «Стаття до проекту, 2016 (Денисенко)»

Версія за 07:53, 27 жовтня 2016

Вступ

Структура вищої освіти Унітарна, або єдина, система, коли вища освіта забезпечується університетськими чи відповідними до них закладами (Італія, Іспанія, Австрія, Фінляндія, Швеція та країни, що належали до соціалістичного табору) Бінарна, або подвійна, система з традиційним Університетським сектором, що так чи інакше опирається на концепцію Humboldt університету та на окремий неуніверситетський сектор вищої освіти (Бельгія, Велиткобританія, Греція, Данія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Франція, Швейцарія)

1

Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн

а)

Вища освіта України

б)

Порівняльний аналіз систем вищої освіти

2

Структура вищої освіти України побудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями. Але досвід інших країн ніколи не буває зайвим. Для порівняння системи освіти України я обрала Швейцарію, оскільки освіта, надана цією країною вважається однією з кращих у світі Завдання для ВНЗ із професійно орієнтованими програмами Запропонувати професійно орієнтовані та економічно вигідні типи освіти для задоволення потреб ринку праці Запропонувати професійно орієнтовані та економічно вигідні типи освіти для задоволення потреб ринку праці Забезпечити потреби зростаючої кількості вступників без істотного збільшення урядових витрат на вищу освіту Забезпечити потреби зростаючої кількості вступників без істотного збільшення урядових витрат на вищу освіту Запропонувати передусім програми, орієнтовані на викладання, в яких частково використовуватимуться дослідження прикладного характеру Запропонувати передусім програми, орієнтовані на викладання, в яких частково використовуватимуться дослідження прикладного характеру Поновлення та покращення вже існуючої професійно орієнтованої освіти Поновлення та покращення вже існуючої професійно орієнтованої освіти

3

Ступенева система вищої освіти. Україна Вища освіта, як одна з найважливіших складових системи освіти, формує в людини певний рівень знань умінь та навичок, які можна застосувати до відповідних видів діяльності. Ступневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (характеристики, яка визначає ступінь сформованості знань, умінь та навичок особи, що надають здатність виконувати завдання та обов’язки певного рівня професійної діяльності). на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий - "Бакалавр" (базова вища освіта); третій - "Спеціаліст", "магістр" (повна вища освіта). Прийняття такої розгалуженої схеми має принципове значення, оскільки це гарантує людині вільність вибору і дає можливість отримати освіту у відповідності до розумових і професійних здатностей. Ступневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступневості. Термін навчання:

• молодший спеціаліст – на базі повної загальної середньої освіти – не більше 3 років
• на базі базової загальної середньої освіти – не більше 4 років;
• бакалавр – на базі повної загальної середньої освіти – не більше 4 років;
• при наявності "молодшого спеціаліста" - 2-3 роки;
• спеціаліст – на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра – не більше 1 року чи 1,5 для певних спеціальностей;
• магістр -- на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра – не більше 1 року чи 1,5 для певних спеціальностей;

На базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста – не більше 1 року. Важливе завдання перед освітою України поставлено тезою навчання впродовж усього життя людини. Ринок праці швидко змінюється, що диктує необхідність створення короткотермінових навчальних програм перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів. Цю важливу функцію має виконувати система післядипломної освіти. Сьогодні відбуваються позитивні зміни у формуванні комплексної системи післядипломної освіти, як складової частини національної освіти. Функціонує понад 500 державних та недержавних навчальних закладів та підрозділів, із яких близько 200 вищих навчальних закладів післядипломної освіти, підпорядковані безпосередньо Міністерству освіти й науки України.

4

Висновки