Відмінності між версіями «Моє рідне місто Кропивницький»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 8 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Файл:Кіровоград_на_карті.JPG|міні]]
+
'''''Кіровоград - невелике містечко, яке є центром України. Як и все в світі воно має свою історію, яка виховувала його неповторний характер. Кіровоград маленький, але неймовірно затишний. Він виклакае звикання і кожного, хто необачно сди завітав змушє закохатись в себе и відчувати себе вдома. '''''
−
'''Кіровоград''' розташований на берегах Інгулу (притока річки Південний Буг) при впадінні в нього річок Сугоклея і Біянка. Місто виникло на території, де на рубежі XV—XVI століть зародилося козацтво.[[Файл:Апр.jpg|міні]]
+
  
−
Заселення території сучасної Кіровоградщини почалося ще в період палеоліту '''(20— 15 тис. років тому)'''. З того часу кожна з епох була представлена на теренах цього краю. Біля села Володимирівка Новоархангельського району знайдено сліди одного з найбільших трипільських поселень, що нараховують більш 200 наземних будівель. Залізний вік представлений пам'ятниками чорнолісської культури, ознаменований відокремленням ремесла від землеробства. Про ці края згадували і античні історики. Геродот вважав, що саме тут розташовувався легендарний Ексампей — священні дороги Скіфії. Залишили сліди свого перебування тут сармати і готи, гуни і авари, хазари, угри та печеніги.
+
'''''Якщо ви чули, що Кіровоград це місто заводів, то ця думка все давно застаріла. "Маленький Париж" квітує малювничими вулицями і затишніми кав'ярнями.'''''
  
−
З першого тисячоліття н.е. тут назавжди затверджуються слов'яни, як частина антського союзу племен, а згодом — Київської держави. Неспокійне життя прикордоння було багате постійними військовими зіткненнями, тут відбувся ряд визначних битв і серед них — перемога литовсько-українських військ під керівництвом князя Ольгерда над татарськими ордами на Синіх Водах '''(1362 рік)'''.
+
[[Файл:534tgdh6ujtf.jpg|міні|200px]]
 +
Ця стаття розповість нам про це чудове місто і допоможе знайти відповідь на декілька важливих запитань:
  
−
Поява тут великих населених пунктів відноситься до середини XVIII століття, коли на місці нинішнього обласного центру в 1752—1754 рр. був заснований форт Святої Єлизавети. Місце під будівництво майбутньої фортеці було обрано в грудні 1752 року на підвищенні правого берега річки Інгул експедицією під командуванням генерала І.Ф. Глєбова. 30 липня 1752 року був затверджений проект фортеці. Для її будівництва були надіслані селяни з центральних районів Російської Імперії, солдати Пермського карабінерного полку та добровольці з окольних земель. Крім того, гетьман України Кирило Розумовський надіслав 611 працівників.
+
1) А ви знаєте історію рідного села?
−
Охорону будівництва несли 200 запорізьких козаків.
+
−
Еліcаветград будувався як фортеця для колонізації північного Причорномор'я, як форпост у боротьбі проти Туреччини і кримських татар, а також проти гайдамаків: саме звідси виступило царське військо, яке зруйнувало Запорізьку Січ. Фортеця була головним опорним пунктом на приєднаних до Росії землях Задніпров'я за Бєлградською мирною угодою 1739 р. Вона була неприступною твердинею, здатною витримати численні штурми і довгу облогу, служила базою для концентрації військ, здатних розгромити ворога.
+
2) Які відомі люди Ваші земляки?
  
−
Земляні вали форту частково збереглися до сих пір. Форт, який будувався упродовж п'яти років вважався тоді шедевром фортифікаційного мистецтва. Однак у зв'язку з тим, що в кінці XVIII століття кордон Російської Імперії відсунувся далі на південь, фортеця втратила своє стратегічне значення.
+
3) Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
  
−
Протягом майже тридцяти років форт виконував свої прямі функції, однак після розділів Польщі і приєднання Криму, коли межі Російської Імперії відсунулись далеко на захід і на південь, він став перетворюватися в цивільне місто. Активно залучалися переселенці з інших регіонів Росії та з-за кордону. Населення '''Елісаветграда''' стало швидко зростати. Але з другої третини XIX ст. розвиток міста уповільнився, тому що в 1829 р. воно стало центром військових поселень на півдні України та місцем бойових маневрів.
+
4) Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
  
−
Після скасування військових поселень в середині XIX ст. економіка регіону розвивається інтенсивніше. Елісаветград з'єднується залізницею з Одесою, Харковом та Києвом. В січні 1859 року військові поселення були ліквідовані, а в 1865 році Елісаветград з заштатного знову стає повітовим містом. Виникають підприємства переробної та харчової промисловості. Елісаветград на рубежі XIX—XX століть відрізнявся високим рівнем розвитку освіти, музичної та театральної культури.
+
5) Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  
−
До середини '''1890''' року кількість фабрично-заводських підприємств у місті зросла вдвічі, а обсяг виробництва зріс у 13 разів. Залізнична лінія Елісаветград - Балта дала вихід до моря, а лінія Елісаветград — Кременчук з'єднала місто з водним дніпропетровським шляхом і донецьким басейном.
+
6) Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
  
−
Серед машинобудівних підприємств, які орієнтуються на виготовлення сільськогосподарських машин і знарядь, виділився завод братів Ельворті, заснованний в 1874 році.
+
==Кіровоград на карті України  [http://google.com.ua Google] ==
  
−
Почалася Світова війна, за нею прийшла революція і громадянська війна, які суттєво впливали на життя регіону. Протягом кількох років Елісаветград '''потрапляв під владу Білої та Червоної армій.
+
[[Файл:Agargrkkjh.jpg|1100px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]
−
'''
+
−
У 1924 р. місто Елісаветград було перейменовано в місто Зинов'їв (1924—1934 рр.), у 1934 р. — у Кіров (1934—1939 рр.), знову в Кіровоград з 1939 р., коли Указом Президії Верховної Ради СРСР було затверджено подання Президії Верховної Ради УРСР про утворення Кіровоградської області з центром у місті Кірові з перейменуванням його в Кіровоград.
+
  
−
Суворим випробуванням стали роки Другої Світової війни. Кіровоградщина втратила 92 тисячі чоловік. В оборонних і наступальних боях загинуло 152 тисячі чоловік. 135 кіровоградців удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Жителі Кіровограда дбайливо шанують своїх визволителів від німецько-фашистських окупантів. Місто звільнено 8-го січня 1944 року.
 
  
−
У повоєнний час місто значно збільшилось в розмірах, зріс його промислово-економічний потенціал. Розвиток сільського господарства призвев до виникнення виробництва сільськогосподарських машин. Такі великі машинобудівні заводи, як « '''Гидросила» и «Красная Зірка»''', ЗАТ «Радій» широко відомі за межами України.У місті також представлені легка і харчова промисловість.
+
== Історія Кіровограда ==
  
−
За роки незалежності були зроблені суттєві кроки у налагодженні роботи господарств, у розвитку соціальної сфери. Продовжуючи традиції, область стверджує себе у виробництві сільськогосподарської техніки, розвивається гірничодобувна промисловість. Завершено реформування агропромислового комплексу. Позитивні тенденції в економіці області, дають підстави зробити висновок у правильності курсу реформ, що стимулюють динамічний розвиток регіону.
+
На землях навколо сучасного Кіровограда до 18-го століття існували розрізнені зимівники запорізьких козаків:слободи та хутори.
 +
Згодом, згідно з указом від 24 грудня 1751 р., була утворена Нова Сербія. За клопотанням колишнього підданого Австро-Угорщини серба Івана Хорвата для оселення сербів, угорців, волохів, молдаван, хорват була виділена територія, частина Задніпровських місць. Також згідно з указом колишні мешканці цієї території підлягали виселенню на "прежние места". Указ передбачав побудову земляної фортеці, «которую именовать крепость святыя Елисаветы».
 +
[[Файл:5535укуаа5t.png|міні]]
 +
Центром Слобідського козачого полку повинна була стати Єлисаветинська фортеця. Вона була заснована для захисту Нової Сербії з півдня. Фортеця була головним форпостом лінії військових укріплень, створеної вздовж російсько-турецького кордону, і розташовувалася приблизно на її середині — між Дніпром і Південним Бугом. Для розвитку, а фактично освоєння цього українського степового краю російський царат мав удатись до неординарних дій — і такий спосіб було винайдено, адже на цих землях було утворено край переселенців — Новосербію. Фортецю було закладено за указом російської імператриці Єлизавети Петрівни в червні 1754 року.
 +
У ході російсько-турецької війни 1768–1774 Єлисаветинська фортеця відіграла помітну роль у боротьбі Російської імперії за вихід до Чорного моря.
 +
Відразу по війні, 1775 року, Новокозачин отримав статус міста і назву Єлисаветград, хоча озброєння й військовий контингент майже повністю було переведено до Херсона.
 +
Після знищення Запорізької Січі у червні 1775 року та приєднання Кримського ханства до Російськогї імперії 1783 року Єлисаветинська фортеця втратила військово-стратегічне значення. Однак, через вигідне географічне становище Єлисаветграда і бурхливий розвиток аграрної і торгівельної сфери в місті і навколо нього новостворений міський осередок переживав економічне піднесення, перетворившись наприкінці XVIII століття на важливий економічний і торгівельний центр. Зокрема, 1785 року купець Масленников збудував у місті цукровий завод, тут щорічно відбувалися ярмарки з торгівлі зерном, худобою, вовною, хліборобськими знаряддями тощо. Значну роль у становленні міста відіграли переселенці, завезені Російської імперією до Єлисаветграда, а також впливова єврейська громада.
  
−
'''З Кіровоградом пов'язані''' письменник і громадсько-політичний діяч початку ХХ сторіччя Володимир Кирилович Винниченко, драматург і артист Іван Карпович Карпенко-Карий (Тобілевич), драматург, артист, режисер і один із засновників постійного професійного українського театру в Елісаветграді. Марко Лукич Кропивницький, композитор, народний артист України Юлій Сергійович Мейтус, видатний піаніст Генріх Густавовіч Нейгауз
 
−
педагог Василь Олександрович Сухомлинський, поет Арсеній Олександрович Тарковський.
 
  
−
'''У Елісаветграде в різний час бували''' О. Суворов, М. Кутузов, О. Пушкін, А. Міцкевич.
+
==Відомі кіровоградці==
−
<big>'''==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"=='''</big>
+
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%96_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D1%96_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81 Роберт і Томас Ельворті]
 +
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Марія Заньковецька]
 +
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%94%D0%B2_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Григорій Зиновьев]
 +
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9 Іван Карпенко-Карий]
 +
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Нестор Махно]
 +
 
 +
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
 +
<TABLE BORDER>
 +
<TR>
 +
  <TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>
 +
</TR>
 +
 
 +
<TR>
 +
  <TD  height=24px;>10 (21) лютого 1784  </TD><TD>Єлисаветград    </TD>
 +
</TR>
 +
 +
<TR><TD height=24px> 7 серпня 1924      </TD><TD>Зінов'євськ    </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px> 27 грудня 1934      </TD><TD> Кірово  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px> від 10 січня 1939 року    </TD><TD>Кіровоград  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>  1923      </TD><TD> окружний центр УСРР  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>  1932      </TD><TD> у складі Одеської області  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>  5 серпня 1941      </TD><TD> окупація  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px> 1959      </TD><TD>  Кіровоградське музичне училище  </TD></TR>
 +
</TABLE>
 +
 
 +
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]
 +
 
 +
 
 +
----
 +
Сторінка проекту [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9]]
 +
 
 +
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
 +
=='''Ресурси:'''==
 +
* https://mycitykrop.blogspot.com/b/post-preview?token=qOLAn1cBAAA.oLn1t3oTrwu3mSbjZ7Yw1x-x19V4ivJKK6KljYdl7d4Xe-Rw-7z-OmGDXeZfpPm_gr6_imLKwrhA9Okk1GXUag.KOlKFMCfcIXnP9ICm9dFmg&postId=8499929457476155533&type=POST
 +
 
 +
*https://docs.google.com/document/d/1cJbjqnE_dsT0hoSIKyiNAN-HCCFhTMSwP1t4c0XorBI/edit?usp=sharing
 +
*https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfNlUxTeiuQSQJ1jl6USU3b1A-9fpujZwaD7gIqFfX_T5cAmw/viewform

Поточна версія на 09:50, 7 жовтня 2016

Кіровоград - невелике містечко, яке є центром України. Як и все в світі воно має свою історію, яка виховувала його неповторний характер. Кіровоград маленький, але неймовірно затишний. Він виклакае звикання і кожного, хто необачно сди завітав змушє закохатись в себе и відчувати себе вдома.

Якщо ви чули, що Кіровоград це місто заводів, то ця думка все давно застаріла. "Маленький Париж" квітує малювничими вулицями і затишніми кав'ярнями.

534tgdh6ujtf.jpg

Ця стаття розповість нам про це чудове місто і допоможе знайти відповідь на декілька важливих запитань:

1) А ви знаєте історію рідного села?

2) Які відомі люди Ваші земляки?

3) Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?

4) Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?

5) Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?

6) Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Кіровоград на карті України Google

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка


Історія Кіровограда

На землях навколо сучасного Кіровограда до 18-го століття існували розрізнені зимівники запорізьких козаків:слободи та хутори. Згодом, згідно з указом від 24 грудня 1751 р., була утворена Нова Сербія. За клопотанням колишнього підданого Австро-Угорщини серба Івана Хорвата для оселення сербів, угорців, волохів, молдаван, хорват була виділена територія, частина Задніпровських місць. Також згідно з указом колишні мешканці цієї території підлягали виселенню на "прежние места". Указ передбачав побудову земляної фортеці, «которую именовать крепость святыя Елисаветы».

5535укуаа5t.png

Центром Слобідського козачого полку повинна була стати Єлисаветинська фортеця. Вона була заснована для захисту Нової Сербії з півдня. Фортеця була головним форпостом лінії військових укріплень, створеної вздовж російсько-турецького кордону, і розташовувалася приблизно на її середині — між Дніпром і Південним Бугом. Для розвитку, а фактично освоєння цього українського степового краю російський царат мав удатись до неординарних дій — і такий спосіб було винайдено, адже на цих землях було утворено край переселенців — Новосербію. Фортецю було закладено за указом російської імператриці Єлизавети Петрівни в червні 1754 року. У ході російсько-турецької війни 1768–1774 Єлисаветинська фортеця відіграла помітну роль у боротьбі Російської імперії за вихід до Чорного моря. Відразу по війні, 1775 року, Новокозачин отримав статус міста і назву Єлисаветград, хоча озброєння й військовий контингент майже повністю було переведено до Херсона. Після знищення Запорізької Січі у червні 1775 року та приєднання Кримського ханства до Російськогї імперії 1783 року Єлисаветинська фортеця втратила військово-стратегічне значення. Однак, через вигідне географічне становище Єлисаветграда і бурхливий розвиток аграрної і торгівельної сфери в місті і навколо нього новостворений міський осередок переживав економічне піднесення, перетворившись наприкінці XVIII століття на важливий економічний і торгівельний центр. Зокрема, 1785 року купець Масленников збудував у місті цукровий завод, тут щорічно відбувалися ярмарки з торгівлі зерном, худобою, вовною, хліборобськими знаряддями тощо. Значну роль у становленні міста відіграли переселенці, завезені Російської імперією до Єлисаветграда, а також впливова єврейська громада.


Відомі кіровоградці

Роберт і Томас Ельворті

Марія Заньковецька

Григорій Зиновьев

Іван Карпенко-Карий

Нестор Махно

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
10 (21) лютого 1784 Єлисаветград
7 серпня 1924 Зінов'євськ
27 грудня 1934 Кірово
від 10 січня 1939 року Кіровоград
1923 окружний центр УСРР
1932 у складі Одеської області
5 серпня 1941 окупація
1959 Кіровоградське музичне училище
Photo 5.jpg


Сторінка проекту [[1]]

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Ресурси:

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Моє_рідне_місто_Кропивницький&oldid=240859