Відмінності між версіями «ЛР12 13 ОЗМ Коршунова»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Відеостандарт - це метод представлення кольорового телезображення у вигляді відеосигналу для його передачі по телевізійних каналах зв’язку. В стандарт входять опис формату відеосигналу, кількість кадрів в секунду, спосіб кодування передачі кольорового зображення. | + | '''Відеостандарт''' - це метод представлення кольорового телезображення у вигляді відеосигналу для його передачі по телевізійних каналах зв’язку. В стандарт входять опис формату відеосигналу, кількість кадрів в секунду, спосіб кодування передачі кольорового зображення. |
== VideoCD == | == VideoCD == | ||
'''Video Compact Disc (VCD)''' — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. | '''Video Compact Disc (VCD)''' — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. | ||
Версія за 16:21, 23 березня 2016
Відеостандарт - це метод представлення кольорового телезображення у вигляді відеосигналу для його передачі по телевізійних каналах зв’язку. В стандарт входять опис формату відеосигналу, кількість кадрів в секунду, спосіб кодування передачі кольорового зображення.
VideoCD
Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. Вдосконаленою версію VCD є стандарт SVCD, що дозволяє записати на стандартному диску CD фільм, скомпресований кодеком MPEG-2 — тим самим, що використовує DVD, але з меншою роздільністю зображення.
VideoDVD
DVD-Video відео формат використовується для зберігання цифрового відео на DVD диски, і в даний час є домінуючим форматом відео в Азії, Північній Америці, Європі та Австралії. Диски, що використовують специфікацію DVD-Video вимагають DVD-привід і MPEG-2 декодер. Комерційні DVD фільми кодуються за допомогою комбінації MPEG-2 стиснутого відео і аудіо форматів різною. Фізично, DVD формат схожий на CD з тією відмінністю, що для роботи з DVD дисками використовується лазерний промінь з меншою довжиною хвилі. За рахунок цього досягається велика щільність запису. Також, існують DVD диски з додатковим шаром для зберігання даних, що збільшує обсяг збережених даних на одній стороні вдвічі. Одношаровий DVD диск надає можливість запису до 4,7 Гбайт на одну сторону, а двошаровий - до 8,5 Гбайт.
HD-video
HD DVD (англ. High-Definition/Density DVD — «DVD висока чіткість») — технологія запису від компанії Toshiba (в співдружності з компаніями NEC і Sanyo). Використовує диски стандартного розміру (120 міліметрів у діаметрі) і синій лазер із довжиною хвилі 405 нанометрів. Одношаровий HD DVD має ємність 15 ГБ, двошаровий — 30 ГБ. Toshiba також анонсувала тришаровий диск, який зберігатиме 45 ГБ даних. Це менше, ніж ємність основного суперника Blu-ray Disc, що підтримує 25 ГБ на одному шарі та 100 ГБ на чотирьох шарах, але захисники HD DVD стверджують, що багатошарові диски Blu-ray ще досі у розробці. Обидва формати обернено сумісні з DVD і обидва користуються одними й тими ж методиками стиснення відео: MPEG-2, Video Codec 1 (VC1, виходить з формату Windows Media 9) і H.264/MPEG-4 AVC. HD DVD часто неправильно пишеться «HD-DVD», оскільки люди думають, що цю назву аналогічно попереднього покоління «DVD-R/RW».
