Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Шатковської Ірини»
4010751 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"}}) |
4010751 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | == Історія == | |
| − | + | Село відоме з початку XVIII століття. У 1796 році тут збудовано дерев'яну церкву, яка є пам'яткою архітектури. У 1808 році в селі налічувався 81 двір і проживало 506 жителів. Село належало спочатку поміщику Давидову, потім графу Бобринському. У 1808 році побудовано винокурний завод. На той час тут було 20 вітряк|вітряних млинів, кузня. При церкві в 1813 році відкрито церковнопарафіяльну школу. | |
| − | + | === Доба УНР та комуністична окупація === | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | З 1917 року — у складі УНР. 1924 року російсько-більшовицька влада створила у селі так звану артіль «Прогрес», в січні 1930 року — товариство спільного обробітку землі «Нове життя» (голова П. Ф. Солодаренко), в яку не хотіли йти незалежні господарі. Проте 1932 року комуністи контролювали все їстівне у селі і вдалися до терору голодом. | |
| + | Протягом 1932–1933 окупаційна влада винищила половину села, яких доводили до голодних психозів та навіть людоїдства. У пам'ять про загиблих від комуністів на місцевому цвинтарі встановлено пам'ятник. | ||
| − | + | 1941 року із села вигнали сталіністів. Але вони встигли мобілізувати до своїх загонів багато місцевих. 76 з них загинули в боях, 72 нагороджені комуністичними орденами і медалями. Сталіністи повернулися в село у ніч з 9 на 10 січня 1944 року. Прийшли насаджувати нове колгоспне рабство солдати Другого Українського фронту 8-го механізованого корпусу гвардійської танкової армії. | |
| − | + | Станом на 1972 рік в селі проживало 1295 мешканців, працювала комплексна бригада Кам'янського колгоспу «Жовтень». На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 6 тисяч книг, медпункт. | |
| − | + | Неподалік села виявлено кургани ранньоскіфських часів. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[ | + | ==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)== |
| + | |||
| + | [[Файл:РЕБЕДАЙЛІВКА.jpg]] | ||
| + | |||
| + | {| class="wikitable" border="1" | ||
| + | |- | ||
| + | |||
| + | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
| − | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://docs.google.com/presentation/d/1de1MOrjvtFgVFBl7hYm9U24pnw6z0HynzELuRpquFtU/edit?usp=sharing Презентація]; |
*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | ||
Поточна версія на 18:43, 2 грудня 2015
Зміст
Історія
Село відоме з початку XVIII століття. У 1796 році тут збудовано дерев'яну церкву, яка є пам'яткою архітектури. У 1808 році в селі налічувався 81 двір і проживало 506 жителів. Село належало спочатку поміщику Давидову, потім графу Бобринському. У 1808 році побудовано винокурний завод. На той час тут було 20 вітряк|вітряних млинів, кузня. При церкві в 1813 році відкрито церковнопарафіяльну школу.
Доба УНР та комуністична окупація
З 1917 року — у складі УНР. 1924 року російсько-більшовицька влада створила у селі так звану артіль «Прогрес», в січні 1930 року — товариство спільного обробітку землі «Нове життя» (голова П. Ф. Солодаренко), в яку не хотіли йти незалежні господарі. Проте 1932 року комуністи контролювали все їстівне у селі і вдалися до терору голодом. Протягом 1932–1933 окупаційна влада винищила половину села, яких доводили до голодних психозів та навіть людоїдства. У пам'ять про загиблих від комуністів на місцевому цвинтарі встановлено пам'ятник.
1941 року із села вигнали сталіністів. Але вони встигли мобілізувати до своїх загонів багато місцевих. 76 з них загинули в боях, 72 нагороджені комуністичними орденами і медалями. Сталіністи повернулися в село у ніч з 9 на 10 січня 1944 року. Прийшли насаджувати нове колгоспне рабство солдати Другого Українського фронту 8-го механізованого корпусу гвардійської танкової армії.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1295 мешканців, працювала комплексна бригада Кам'янського колгоспу «Жовтень». На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 6 тисяч книг, медпункт.
Неподалік села виявлено кургани ранньоскіфських часів.
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
