Відмінності між версіями «Методи набору на клавіатурі. СПК»
3522390 (обговорення • внесок) |
3522390 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''Сліпий метод набору''' — методика набору тексту «наосліп», тобто не дивлячись на клавіші друкарської машинки або кнопки клавіатури, використовуючи більшість або й усі пальці рук. <br/> | '''Сліпий метод набору''' — методика набору тексту «наосліп», тобто не дивлячись на клавіші друкарської машинки або кнопки клавіатури, використовуючи більшість або й усі пальці рук. <br/> | ||
Проіснувавши більш ніж 120 років, метод був раніш відомий як американський сліпий десятипальцевий метод: ним у XIX столітті навчали друкарок і секретарів, що й збільшило продуктивність їх праці та звузило сферу використання стенографії. | Проіснувавши більш ніж 120 років, метод був раніш відомий як американський сліпий десятипальцевий метод: ним у XIX столітті навчали друкарок і секретарів, що й збільшило продуктивність їх праці та звузило сферу використання стенографії. | ||
| + | ===Історія виникнення методу=== | ||
| + | '''Сліпий метод набору''' розроблено Франком Едгаром Макгурріном. 25 липня 1888, він, будучи єдиною відомою людиною використовуючи даний метод, — здобув вирішальну перемогу над Луїсом Тробом, який користувався восьмипальцевим зрячим методом друку. Результати їх першого змаганням з друкування в Цинциннаті з'явилися на титульних аркушах багатьох газет: Макгуррін виграв 500 доларів (у перерахунку по індексу споживчих цін на 2008 рік — 11 675 доларів). Перемога викликала широкий інтерес і до сліпого методу друку, і до друкарських машинок — це насправді був день народження сліпого методу друку, на підставі якого надалі будувалися й інші методики набору «наосліп». | ||
| + | ==Швидкість друку на клавіатурі== | ||
| + | '''Швидкість друку''' залежить від часу тренувань. Звичайний навчений користувач досягає при проходженні «10-хвилинного-тесту» швидкості від 200 до 400 ударів на хвилину. На національному змаганні в Німеччині була досягнута швидкість 750 ударів / хвилину, а на інтернаціональному — 900 ударів / хвилину (на тренуванні — понад 1200 ударів / хвилину) | ||
Версія за 11:21, 19 листопада 2015
|
Зміст
10-пальцевий метод набору на клавіатурі
10-пальцевий метод набору на клавіатурі — це метод друкування текстів всіма десятьма пальцями рук, не дивлячись на клавіатуру, який існує вже більше 120 років.
10-пальцевий метод набору має значні переваги перед звичайним.
Оскільки під час друкування 10-пальцевим методом використовуються всі десять пальців, це зумовлює високу швидкість друку у порівнянні зі звичайним методом.
Сліпий метод набору
Сліпий метод набору — методика набору тексту «наосліп», тобто не дивлячись на клавіші друкарської машинки або кнопки клавіатури, використовуючи більшість або й усі пальці рук.
Проіснувавши більш ніж 120 років, метод був раніш відомий як американський сліпий десятипальцевий метод: ним у XIX столітті навчали друкарок і секретарів, що й збільшило продуктивність їх праці та звузило сферу використання стенографії.
Історія виникнення методу
Сліпий метод набору розроблено Франком Едгаром Макгурріном. 25 липня 1888, він, будучи єдиною відомою людиною використовуючи даний метод, — здобув вирішальну перемогу над Луїсом Тробом, який користувався восьмипальцевим зрячим методом друку. Результати їх першого змаганням з друкування в Цинциннаті з'явилися на титульних аркушах багатьох газет: Макгуррін виграв 500 доларів (у перерахунку по індексу споживчих цін на 2008 рік — 11 675 доларів). Перемога викликала широкий інтерес і до сліпого методу друку, і до друкарських машинок — це насправді був день народження сліпого методу друку, на підставі якого надалі будувалися й інші методики набору «наосліп».
Швидкість друку на клавіатурі
Швидкість друку залежить від часу тренувань. Звичайний навчений користувач досягає при проходженні «10-хвилинного-тесту» швидкості від 200 до 400 ударів на хвилину. На національному змаганні в Німеччині була досягнута швидкість 750 ударів / хвилину, а на інтернаціональному — 900 ударів / хвилину (на тренуванні — понад 1200 ударів / хвилину)
