Відмінності між версіями «Стаття до проекту: "Моє рідне місто або село" Дмитришина Ганна»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: == Історія == === Передісторія === Долину річки Жовтої з її притоками, вербами, чагарниками...)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
  
== Історія ==
 
  
=== Передісторія ===
+
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.  
Долину річки Жовтої з її притоками, вербами, чагарниками очерету в старовину називали урочищем Жовті Води. Оскільки в деяких місцях річка омивала виходи залізної руди, і яскраво-жовта фарба — продукт окислення залізняку;— потрапляла до річки, запорізькі козаки назвали річку Жовтою, а долину біля неї— Жовтими Водами. Ця місцевість відносилася до так званого Дикого поля.
+
  
Переправа на річці Жовтій називалася Жовтим Бродом. Тут стояли козацькі зимівники, укріплені для захисту від татар.
+
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
  
Помилково вважається, що поблизу міста в урочищі Жовті Води 16 травня 1648 року відбулася битва українсько-татарського війська під керівництвом Богдана Хмельницького з військами Речі Посполитої під керівництвом С. Потоцького. Ця битва стала початком Українсько-польської війни 1648-57.
+
*А ви знаєте історію рідного села?
 +
*Які відомі люди Ваші земляки?
 +
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
 +
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
 +
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
 +
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
  
 +
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==
  
=== Селище Жовта Ріка ===
+
[[Файл::Жовті Води.jpg]]
Наприкінці 19 століття у басейні Жовтої були виявлені багаті поклади залізних руд. У 1895 році починається розробка рудника поблизу села Весело-Іванівка. Підприємець Львов та інженер Боруцький орендували у жителів цього села 870 десятин землі. Згодом цей рудник став власністю гірничопромислового товариства «Жовта Ріка». У 1898 році видобуток руди почався на Краснокутському кар'єрі, власником якого був катеринославський купець Копилов.
+
  
Поряд із цими рудниками виникло селище Жовта Ріка. На Весело-Іванівському руднику щороку видобували по 3,5 мільйона пудів залізної руди, на Краснокутському і Коломойцевському рудниках— по 2,5 мільйона пудів. Після завершення будівництва Катерининської залізниці від селища до залізничної станції Жовті Води (зараз — станція Жовті Води І) прокладено залізничну колію довжиною 10 верст. До того часу видобуту на рудниках руду гужовим транспортом доставляли на станцію Пічугине поблизу Кривого Рогу.
+
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
  
Кількість працюючих робітників на рудниках змінювалась у залежності від періоду зростання чи кризи у залізорудній промисловості загалом. Так, на руднику «Жовта Ріка» спочатку налічувалось близько 200 робітників, у 1901 році — 60, але вже у 1904 році— близько 1 000. У 1912 році через скорочення попиту на руду кількість працюючих зменшилась до 600, проте у 1913 році знову зросла і становила понад 1 000 працюючих. В основному тут працювали сезонні робітники, які приїжджали сюди з навколишніх губерній та довколишніх сіл.
+
<TABLE BORDER>
 +
<TR>
 +
  <TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>
 +
</TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>    </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>    </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>  </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>    </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>    </TD><TD>  </TD> </TR>
 +
<TR><TD height=24px>    </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>    </TD><TD>  </TD></TR>
 +
</TABLE>
  
Робітники проживали у земляних бараках, для кваліфікованих робітників та їх сімей було збудовано декілька кам'яних будинків. На рудниках був низький рівень безпеки праці, що спричиняло часті травми робітників.
+
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]
  
Через погані житлові умови, небезпечні умови праці у 1904–1907 роках на рудниках «Жовта Ріка» і Копилова відбулося декілька страйків.
+
=='''Ресурси:'''==
  
У 1905 році відкрито рудничну початкову школу, в якій навчались діти службовців та деяких робітників заводу, а також заможних селян довколишніх сіл — Жовтого, Боголюбівки, Весело-Іванівки.
+
*Посилання на презентацію у '''Google Диск''';
   
+
Протягом подій 1918–1920 років, рудники Жовтої Ріки не працювали. У 1920 році в селищі встановлено радянську владу. Відновлення роботи рудників розпочалося у 1924 році. Кар'єри усіх колишніх рудників були об'єднані в одне рудоуправління «Жовта Ріка».
+
  
Під час процесу індустріалізації у СРСР на руднику було збудовано механічну майстерню, паровозне депо, градирню, високовольтну лінію, дві електропідстанції, компресорну установку. У 1934 здана в експлуатацію нова шахта «Капітальна», одна з найбільших на той час у Кривбасі. Видобування руди зросло до 726 тисяч тонн у 1940 році.
+
*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск''';
  
У селищі було збудовано перші багатоповерхові будинки, у 1929 і 1932 роках відкрито дві лікарні. Діяло дві школи, клуб, бібліотека.
+
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];
  
У часи Другої світової війни 13 серпня 1941 року Жовта Ріка окупована німецькими військами, звільнена від окупації радянськими військами 20 жовтня 1943 року.
+
*Посилання на добірку відеоматеріалів;
  
У 1950 році на двох невеликих рудниках у покладах магнітного залізняка були знайдені промислові запаси уранових руд]]. У 1951 році для видобування уранової сировини у Жовтій Ріці створено Східний гірничо-збагачувальний комбінат.
+
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';
  
=== Місто Жовті Води ===
+
*Посилання на спільний груповий постер.
  
22 травня 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР селище міського типу Жовта Ріка було перейменоване в місто Жовті Води з наданням статусу міста обласного підпорядкування Дніпропетровської області.
 
  
Розвиток промисловості спричинив збільшення чисельності міста та розвиток інших сфер. У 1967 році у Жовтих Водах проживало 41,8 тисячі осіб. Діяло 11 загальноосвітніх шкіл, лікарня, поліклініка.
 
  
У 1957 році було збудовано Палац культури за проектом архітектора Александрова.
+
----
 +
Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]]
  
У 1963 році відкрито перший вищий навчальний заклад міста— філіал Криворізького гірничорудного інституту.
+
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
 
+
У 1978 році населення міста досягло 55 тисяч жителів.
+

Поточна версія на 14:45, 21 жовтня 2015


На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.

При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:

  • А ви знаєте історію рідного села?
  • Які відомі люди Ваші земляки?
  • Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
  • Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  • Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

[[Файл::Жовті Води.jpg]]

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка