Відмінності між версіями «Спеціалізовані системи імітаційного моделювання обчислювальних мереж»
Irinka (обговорення • внесок) |
Irinka (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Системи імітаційного моделювання зазвичай включають також набір засобів для підготовки вихідних даних про досліджувану мережу - попередню обробку даних про топології мережі і вимірюваний трафік. Ці засоби можуть бути корисні, якщо моделююча мережа є варіантом існуючої мережі і є можливість провести в ній вимір трафіку та інших параметрів, потрібних для моделювання. Крім того, система постачається засобами для статистичної обробки отриманих результатів моделювання. | Системи імітаційного моделювання зазвичай включають також набір засобів для підготовки вихідних даних про досліджувану мережу - попередню обробку даних про топології мережі і вимірюваний трафік. Ці засоби можуть бути корисні, якщо моделююча мережа є варіантом існуючої мережі і є можливість провести в ній вимір трафіку та інших параметрів, потрібних для моделювання. Крім того, система постачається засобами для статистичної обробки отриманих результатів моделювання. | ||
| − | |||
| − | |||
Версія за 14:18, 19 грудня 2009
Існують спеціальні, орієнтовані на моделювання обчислювальних мереж програмні системи, у яких процес створення моделі спрощений. Такі програмні системи самі генерують модель мережі на основі вихідних даних про її топології і використовувані протоколи, про интенсивності потоків запитів між комп'ютерами мережі, протяженності ліній зв'язку, про типи які використовуються в устаткуванні та додатків. Програмні системи моделювання були вузько спеціалізованими і універсальними, які дозволяють імітувати мережі найрізноманітніших типів. Якість результатів моделювання значною мірою залежить від точності вихідних даних про мережі, переданих в імітаційне моделювання.
Програмні системи моделювання мереж - інструмент, який може знадобитися будь-якому администратору корпоративної мережі, особливо при проектуванні нової мережі або кардинальних змін в уже існуючій. Продукти цієї категорії дозволяють перевірити наслідки впровадження тих чи інших рішень ще до оплати придбаного устаткування. Звісно, більшість цих програмних пакетів коштують досить дорого, й можлива економія може бути теж істотною.
Програми імітаційного моделювання мережі використовують у своїй роботі інформацію про просторовому розташуванні мережі, число вузлів, конфігурацію зв'язків, швидкості передачі даних, використовуваних протоколах і типі устаткування, а також про виконувані в мережі додатки.
Зазвичай имитаційна модель будується не з нуля. Існують готові імітаційні моделі основних елементів мереж: найпоширеніших типів маршрутизаторів, каналів зв'язку, методів доступу, протоколів тощо. Ці моделі окремих елементів мережі створюються на підставі різних даних: результатів тестових випробувань реальних пристроїв, аналізу принципів їхньої роботи, аналітичних співвідношень. У результаті створюється бібліотека типових елементів мережі, які можна налаштовувати за допомогою заздалегідь передбачених в моделях параметрів.
Системи імітаційного моделювання зазвичай включають також набір засобів для підготовки вихідних даних про досліджувану мережу - попередню обробку даних про топології мережі і вимірюваний трафік. Ці засоби можуть бути корисні, якщо моделююча мережа є варіантом існуючої мережі і є можливість провести в ній вимір трафіку та інших параметрів, потрібних для моделювання. Крім того, система постачається засобами для статистичної обробки отриманих результатів моделювання.
