Відмінності між версіями «ЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖ»

Поточна версія на 11:58, 15 грудня 2009

Це питання можна сформулювати таким чином: в яких випадках розгортання на підприємстві обчислювальних мереж доцільніше, ніж використання автономних комп'ютерів або багатомашинних систем? Які нові можливості з'являються на підприємстві з появою там обчислювальної мережі? І нарешті, чи завжди підприємству потрібна мережа.

Кінцевою метою використання обчислювальних мереж на підприємстві є підвищення ефективності його роботи, що може виражатися, наприклад, у збільшенні прибутку підприємства.

Дійсно, якщо завдяки комп'ютеризації знизилися витрати на виробництво вже існуючого продукту, скоротилися терміни розробки нової моделі або прискорилося обслуговування замовлень споживачів – це означає, що підприємству дійсно потрібна була мережа.

Перевага розподілених систем перед централізованими

Концептуальною перевагою розподілених систем (а значить, і мереж) перед централізованими системами є їх спроможність виконувати паралельні обчислення. За рахунок цього в системі з декількома обробними вузлами в принципі може бути досягнута продуктивність, що перевищує максимально можливу на даний момент продуктивність будь-якого окремого, як завгодно потужного процесора. Розподілені системи потенційно мають краще співвідношення продуктивність-вартість, ніж централізовані системи. Ще одна очевидна і важлива перевага розподілених систем – це їх принципово вища відмовостійкість. З цією метою в розподіленій системі можуть бути передбачені процедури динамічної або статичної реконфігурації. В обчислювальних мережах деякі набори даних можуть дублювати на зовнішніх пристроях запам’ятовування декількох комп'ютерів мережі, таким чином, відмова одного з них не закриває доступу до даних.

Використання територіально розподілених обчислювальних систем більше відповідає розподіленому характеру прикладних задач у деяких предметних областях, таких як автоматизація технологічних процесів, банківська діяльність і т.п. В усіх цих випадках є розосереджені на деякій території окремі споживачі інформації – співробітники, організації або технологічні установки. Ці споживачі достатньо автономно вирішують свої завдання, тому раціональніше надати їм особистий обчислювальний засіб, але, водночас, оскільки розв'язувані споживачами задачі взаємозалежні, їх обчислювальні засоби повинні бути об'єднані в єдину систему. Адекватним рішенням у такій ситуації є використання обчислювальної мережі.

Причини розгортання мереж

Для користувача, крім вище названих, розподілені системи дають ще і такі переваги, як можливість спільного використання даних і пристроїв, а також можливість гнучкого розподілу робіт по всій системі. Такий поділ дорогих периферійних пристроїв – таких як дискові масиви великої ємності, кольорові принтери, модеми, оптичні диски – у багатьох випадках є основною причиною розгортання мережі на підприємстві. У користувача створюється ілюзія, що ці ресурси підключені безпосередньо до його комп'ютера або ж «майже» підключені, тому що для їх використання потрібні незначні додаткові дії в порівнянні з використанням дійсно власних ресурсів. Така властивість називається прозорістю мережі.

Останнім часом став переважати інший спонукальний мотив розгортання мереж, набагато важливіший у сучасних умовах, ніж економія коштів за рахунок поділу між співробітниками корпорації дорогої апаратури або програм. Цим мотивом стало прагнення забезпечити співробітникам оперативний доступ до великої корпоративної інформації. У умовах жорсткої конкурентної боротьби в будь-якому секторі ринку виграє, у кінцевому рахунку, та фірма, співробітники якої можуть швидко і правильно відповісти на будь-яке запитання клієнта – про характеристики продукції, про умови її застосування, про вирішення будь-яких можливих проблем і т.п. У великій корпорації навряд чи навіть досвідчений менеджер може знати всі тонкощі кожного з продуктів, що випускаються фірмою, тим більше що їх номенклатура оновлюється сьогодні кожен квартал, якщо не місяць. Тому дуже важливо, щоб менеджер мав можливість із свого комп'ютера, підключеного до корпоративної мережі, скажімо у Львові, передати питання клієнта на сервер, розташований у центральному відділенні підприємства у Києві, і оперативно одержати якісну відповідь, що задовольняє клієнта.

Щоб така робота була можлива, необхідна не тільки наявність швидких і надійних зв'язків у корпоративній мережі, але і наявність структурованої інформації на серверах підприємства, а також можливість ефективного пошуку потрібних даних. Останнім часом у цій області помітно деякий прогрес, пов'язаний із використанням гіпертекстової інформаційної служби WWW – так званої технології intranet. Ця технологія підтримує досить простий засіб представлення текстової і графічної інформації у вигляді гіпертекстових сторінок, що дозволяє швидко помістити нову інформацію на WWW-сервери корпорації. Крім того, вона уніфікує перегляд інформації за допомогою стандартних програм – Web-браузерів, робота з якими не складна навіть для неспеціаліста. Зараз багато великих корпорацій вже перенесли величезні стоки своїх документів на сторінки WWW-серверів, і співробітники цих фірм, розкидані по усьому світі, використовують інформацію серверів через Internet або intranet. Одержуючи легкий і більш повний доступ до інформації, співробітники приймають рішення швидше, і якість цього рішення, як правило, вища.

Використання мережі приводить до удосконалення комунікацій, тобто до поліпшення процесу обміну інформацією і взаємодії між співробітниками підприємства, а також його клієнтами і постачальниками. Мережі знижують потребу підприємств в інших формах передавання інформації, таких як телефон або звичайна пошта. Найчастіше саме можливість організації електронної пошти є основною причиною й економічним обґрунтуванням розгортання на підприємстві обчислювальної мережі. Корпоративна мережа, що інтегрує дані і мультимедійну інформацію, може використовуватися для організації аудіо- і відеоконференцій, крім того, на її основі може бути створена власна внутрішня телефонна мережа.

Проблеми

Звичайно, обчислювальні мережі мають і свої проблеми. Ці проблеми в основному пов'язані з організацією ефективної взаємодії окремих частин розподіленої системи.

По-перше, це складності, пов'язані з програмним забезпеченням – операційними системами і додатками. Програмування для розподілених систем принципово відрізняється від програмування для централізованих систем. Так, мережева операційна система, виконуючи в загальному випадку усі функції керування локальними ресурсами комп'ютера, крім того вирішує численні завдання надання мережевих служб. Розробка мережевих додатків ускладнюється через необхідність організувати спільну роботу їх частин, що виконуються на різних машинах.

По-друге, багато проблем пов'язано з транспортуванням повідомлень каналами зв'язку між комп'ютерами. Основні задачі тут – забезпечення надійності (щоб передані дані не губилися і не спотворювалися) і продуктивності (щоб обмін даними відбувався з прийнятними затримками). У структурі загальних витрат на обчислювальну мережу витрати на вирішення «транспортних питань» складають істотну частину, у той час як у централізованих системах ці проблеми цілком відсутні.

По-третє, це питання, пов'язані з забезпеченням безпеки, що набагато складніше вирішуються в обчислювальній мережі, ніж у централізованій системі. У деяких випадках, коли безпека особливо важлива, від використання мережі краще взагалі відмовитися. Можна наводити ще багато «за» і «проти» використання мереж, але головним доказом ефективності є факт їх повсюдного поширення. Важко знайти яке-небудь велике підприємство, на якому не було хоча б односегментної мережі персональних комп'ютерів; все більше і більше з’являється великих мереж із сотнями робочих станцій і десятками серверів, деякі великі організації і підприємства створюють приватні глобальні мережі, що об'єднують філії, віддалені на тисячі кілометрів.