Відмінності між версіями «Комп'ютерні мережі Кандиби Марини»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Історія створення стандарту FDDI | |
| − | + | Технологія Fiber Distributed Data Interface - перша технологія локальних мереж, яка використовувала як середовище передачі даних оптоволоконний кабель. | |
| − | Технологія | + | Спроби застосування світла як середовище, що несе інформацію, робилися давно - ще в 1880 році Олександр Белл запатентував пристрій, який передавав мову на відстань до 200 метрів за допомогою дзеркала, що вібрувало синхронно із звуковими хвилями і що модулював відбите світло.Роботи по використанню світла для передачі інформації активізувалися в 1960-і роки у зв'язку з винаходом лазера, який міг забезпечити модуляцію світла на дуже високих частотах, тобто створити широкосмуговий канал для передачі великої кількості інформації з високою швидкістю. Приблизно в той же час з'явилися оптичні волокна, які могли передавати світло в кабельних системах, подібно до того, як мідні дроти передають електричні сигнали в традиційних кабелях. Проте втрати світла в цих волокнах були дуже великі, щоб вони могли бути використані як альтернатива мідним жилам. |
Недорогі оптичні волокна, що забезпечують низькі втрати потужності світлового сигналу і широку смугу пропускання (до декількох Ггц) з'явилися тільки в 1970-і роки. На початку 1980-х років почалося промислова установка і експлуатація оптоволоконних каналів зв'язку для територіальних телекомунікаційних систем. | Недорогі оптичні волокна, що забезпечують низькі втрати потужності світлового сигналу і широку смугу пропускання (до декількох Ггц) з'явилися тільки в 1970-і роки. На початку 1980-х років почалося промислова установка і експлуатація оптоволоконних каналів зв'язку для територіальних телекомунікаційних систем. | ||
У 1980-і роки почалися також роботи із створення стандартних технологій і пристроїв для використання оптоволоконних каналів в локальних мережах. Роботи по узагальненню досвіду і розробці першого оптоволоконного стандарту для локальних мереж були зосереджені в Американському Національному Інституті по Стандартизації - ANSI, в рамках створеного для цієї мети комітету X3T9.5. Початкові версії різних складників стандарту FDDI були розроблені комітетом Х3Т9.5 в 1986 - 1988 рр., і тоді ж з'явилося перше обладнання - мережеві адаптери, концентратори, мости і маршрутизатори, що підтримують цей стандарт. | У 1980-і роки почалися також роботи із створення стандартних технологій і пристроїв для використання оптоволоконних каналів в локальних мережах. Роботи по узагальненню досвіду і розробці першого оптоволоконного стандарту для локальних мереж були зосереджені в Американському Національному Інституті по Стандартизації - ANSI, в рамках створеного для цієї мети комітету X3T9.5. Початкові версії різних складників стандарту FDDI були розроблені комітетом Х3Т9.5 в 1986 - 1988 рр., і тоді ж з'явилося перше обладнання - мережеві адаптери, концентратори, мости і маршрутизатори, що підтримують цей стандарт. | ||
Версія за 23:02, 14 грудня 2009
Історія створення стандарту FDDI
Технологія Fiber Distributed Data Interface - перша технологія локальних мереж, яка використовувала як середовище передачі даних оптоволоконний кабель. Спроби застосування світла як середовище, що несе інформацію, робилися давно - ще в 1880 році Олександр Белл запатентував пристрій, який передавав мову на відстань до 200 метрів за допомогою дзеркала, що вібрувало синхронно із звуковими хвилями і що модулював відбите світло.Роботи по використанню світла для передачі інформації активізувалися в 1960-і роки у зв'язку з винаходом лазера, який міг забезпечити модуляцію світла на дуже високих частотах, тобто створити широкосмуговий канал для передачі великої кількості інформації з високою швидкістю. Приблизно в той же час з'явилися оптичні волокна, які могли передавати світло в кабельних системах, подібно до того, як мідні дроти передають електричні сигнали в традиційних кабелях. Проте втрати світла в цих волокнах були дуже великі, щоб вони могли бути використані як альтернатива мідним жилам. Недорогі оптичні волокна, що забезпечують низькі втрати потужності світлового сигналу і широку смугу пропускання (до декількох Ггц) з'явилися тільки в 1970-і роки. На початку 1980-х років почалося промислова установка і експлуатація оптоволоконних каналів зв'язку для територіальних телекомунікаційних систем. У 1980-і роки почалися також роботи із створення стандартних технологій і пристроїв для використання оптоволоконних каналів в локальних мережах. Роботи по узагальненню досвіду і розробці першого оптоволоконного стандарту для локальних мереж були зосереджені в Американському Національному Інституті по Стандартизації - ANSI, в рамках створеного для цієї мети комітету X3T9.5. Початкові версії різних складників стандарту FDDI були розроблені комітетом Х3Т9.5 в 1986 - 1988 рр., і тоді ж з'явилося перше обладнання - мережеві адаптери, концентратори, мости і маршрутизатори, що підтримують цей стандарт.
