Відмінності між версіями «Користувач:Тригубенко Олексій Анатолійович 2015»

Поточна версія на 15:39, 7 травня 2015

Патріотичне виховання

Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства. Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання. Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основні завдання діяльності - формування духовно-моральних принципів, почуття громадянської відповідальності, відданості своїй Вітчизні; виховання військово-патріотичних якостей у молоді на основі культурних цінностей, трудових і бойових традицій народу; формування у підлітків і молоді потреби в здоровому способі життя, профілактика шкідливих звичок, правопорушень тощо. Всеукраїнська молодіжна організація "СВІМ". Система воєнізованих ігор для молоді (СВІМ) створена у 2006 р. Мета СВІМу – всебічне вдосконалення особистості шляхом розвитку духовних, психофізичних та інтелектуальних сил організму, військово-патріотичне виховання молоді. Ідеологічне гасло свімерів «БУРО!» проголошує головною цінністю відданість Богові, Україні, своїй родині, організації. Діяльність ВМО "СВІМ" реалізується у двох основних напрямах: - суспільно-педагогічному, який полягає у залученні школярів та учнівської молоді до участі у військово-спортивних змаганнях СВІМу, таборах, походах, іграх та інших масових заходах, занять у гуртках, секціях, клубах за місцем проживання з метою пропаганди здорового способу життя, формування здорових моральних устоїв у підростаючого покоління; - екстремально-відпочинковий, ігровий напрям, який передбачає активну участь студентської молоді та дорослих у сюжетних воєнізованих іграх СВІМу, семінарах, вишкільних таборах, воєнних екстрим-турах з метою організування відпочинку, творчого пошуку та методичної роботи в цій галузі. Крім сюжетних ігор, СВІМ організовує військово-спортивні змагання, у яких беруть участь свімери регулярних загонів і представники "Товариства сприяння СВІМу" (ТСС): "Готуюсь до служби в армії" (тестування свімерів, відбіркові змагання на першість районів і міст між членами ТСС); "Крізь вогонь та воду" (першості районів і міст із подолання смуг перешкод і виконанню завдань з елементами свімерських спеціальностей); "Кращі з кращих" (чемпіонати за свімерськими спеціальностями з елементами сюжетних ігор за участю свімерів регулярних загонів, членів ТСС - переможців районних і міських змагань).

Відродження козацької педагогіки сприяє вихованню фізично здорових, морально чистих, мужніх і сильних духом громадян. У багатьох сучасних школах поширене створення самодіяльних добровільних об'єднань учнів, які діють на основі конституції "Козацької республіки" (своєрідного статуту організації). Основною структурною одиницею шкільної козацької організації є шкільний курінь, який складається із класних загонів, загони - з роїв (по б-8 осіб). Вищий орган куреня, козацьке коло, вирішує і організовує найважливіші справи, відкритим голосуванням обирає колективний орган козацького самоврядування - курінну козацьку раду кількістю не менше трьох осіб на чолі з отаманом. До ради куреню можуть бути обрані дійсні козаки (члени організації). Для організування роботи з козачатами, джурами та молодими козаками курінь створює різноманітні козацькі об'єднання: клуби, козацькі штаби, пости, команди, застави, стани, дозори, гурти тощо. Основні завдання "Козацької республіки" - виховання козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина, захисника рідної землі з яскраво вираженими українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю. Серед форм роботи переважають ігри, конкурси, свята, змагання, походи. На всеукраїнському рівні дитячий козацький рух представлений такими організаціями: "Січ" (1995); "Козаченьки" (2005); "Дніпровська Січ" (2006).