Відмінності між версіями «Навчальний курс "Народознавство та музичний фольклор України"»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Навчальний курс}}) |
(→Назва курсу) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | = | + | =Народознавство та музичний фольклор України= |
| − | + | ||
---- | ---- | ||
| − | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: | + | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр |
| + | Шифр та назва напряму:0202. Мистецтво | ||
| + | |||
| + | Шифр та назва спеціальності:6.020204. Музичне мистецтво | ||
==Мета та завдання навчального курсу== | ==Мета та завдання навчального курсу== | ||
| − | + | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | В умовах сучасного розвитку України проблема професійної підготовки майбутнього вчителя музики набуває першочергового значення. У державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти, у Концепції педагогічної освіти наголошується на необхідності підвищувати якість підготовки педагогічних працівників, формувати їхні професійні знання, уміння й навички, які в поєднанні зі здібностями є якісним показником професіоналізму вчителя, його педагогічного таланту. Підготовка висококваліфікованих фахівців-учителів музики здійснюється в процесі навчання на музично-педагогічних та мистецьких факультетах вищих педагогічних навчальних закладів опануванням інструментально-виконавськими, диригентсько-хоровими, музично-теоретичними та методичними дисциплінами. | ||
| + | Одним з найголовніших принципів Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття»), прийнятої урядом України, є національна спрямованість освіти, що постає в її органічному поєднанні з національною історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу. | ||
| + | Програмою передбачено нероздільність навчання і виховання, що передбачає підпорядкування організації та змісту освіти завданням формування всебічно розвиненої особистості, перетворення системи моральних і духовних цінностей на важливий чинник виховання молодого покоління, відродження духовності українського народу, його менталітету. | ||
| + | На музично-педагогічних і мистецьких факультетах вищих навчальних закладів України уведено навчальні курси «Народознавство» та «Музичний фольклор України», які покликані ознайомити майбутніх педагогів з культурою та побутом народу України. Все це зумовило видання єдиного посібника з народознавства та музичного фольклору України для майбутніх учителів музики, в якому висвітлювалися б методичні засади ознайомлення студентів з національними традиціями, звичаями, фольклором, який охоплює поетичну, музичну, хореографічну, драматичну творчість народу. | ||
| + | Курсу «Народознавство та музичний фольклор України» відведено одне з провідних місць серед музично-теоретичних дисциплін, що вивчаються на музично-педагогічних та мистецьких факультетах педагогічних університетів. | ||
| + | Студіювання народознавства та музичного фольклору України має не тільки велике науково-пізнавальне, ідейно-естетичне і емоційно-творче, а й виховне значення. | ||
| + | Засоби народознавства та музичного фольклору України дають змогу молоді глибше відчути, що знання про свій народ – це пізнання себе, свого народу, його історії та культури, усвідомити нерозривну єдність із попередніми поколіннями українського народу, з їхнім духовним світом. | ||
| + | Знання національного фольклорного матеріалу необхідне для формування в студентів правильного розуміння й аналізу сучасного стану розвитку народної музики. Це допоможе виробити в молоді правильне ставлення до нинішньої народно-масової культури. | ||
| + | Певна обізнаність з народознавством і з українською народнопісенною творчістю потрібна насамперед у педагогічній діяльності майбутнього вчителя музики сучасної школи, оскільки програма з цієї дисципліни передбачає широке використання пісенного фольклору різних народів у виховній та навчальній роботі. | ||
| + | Курс «Народознавство та музичний фольклор України» охоплює загальні теоретичні та методологічні питання фольклору та фольклористики в їхньому соціологічному та історичному аспектах. Він розрахований на ознайомлення студентів з провідними жанрами і формами української народної пісні, на з’ясування її характерних рис і ролі народного музичного мистецтва України в розвитку багатонаціональної культури. | ||
| + | У читанні курсу гармонійно поєднані суголосні теми з народознавства та музичного фольклору України («Календарні свята і обряди»; «Сімейно-побутові обряди» – колисанки, народне весілля, плачі та голосіння; «Народний епос» – думи, билини, історичні пісні, співанки-хроніки; «Ліричні пісні» та ін.). | ||
| + | Курс «Народознавство та музичний фольклор України» розрахований на вивчення українського музичного фольклору від найдавніших часів до наших днів. Він структурується з трьома розділами: «Народознавство», «Народна музична творчість дожовтневого періоду» і «Народна музична творчість сучасної епохи». | ||
| + | Метою пропонованого курсу є особистісний розвиток студента, збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час прослуховування й аналізу народних музичних творів, формування ціннісних орієнтацій, а також потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні. | ||
| + | Досягненню мети сприяють міжпредметні зв’язки, встановлювані між близькими за змістом музичними дисциплінами, такими як: історія української, російської музики, музичної культури ХХ і ХХІ століть; музично-теоретичними предметами (елементарна теорія музики, сольфеджіо, гармонія, аналіз музичних творів, поліфонія), а також історією, географією, етнографією, українознавством, літературознавством, психологією, етнопедагогікою та археологією. Отже, вивчення народознавства та фольклору має комплексний характер. Комплексне вивчення народознавства та фольклору забезпечує розуміння його своєрідності й місця в історії людства. | ||
| + | |||
| + | Мета викладання дисципліни: | ||
| + | |||
| + | - сформувати в студентів цілісну систему знань про український етнос і фольклор, спрямувати їхній інтерес до етнічної історії, витоків нації, її матеріальної та духовної культури; | ||
| + | - збагатити знання національного фольклорного матеріалу, необхідного для формування в студентів правильного розуміння й аналізу сучасного стану розвитку народної музики. | ||
| + | Отримані знання допоможуть студентам у проведенні виховних заходів з народознавства, музичного фольклору України, краєзнавства, у позаурочній роботі з учнями (факультативній, гуртковій), в організації роботи кабінету українознавства тощо. | ||
| + | |||
| + | Завдання вивчення дисципліни полягає: | ||
| + | |||
| + | 1) у розширенні музично-професійного світогляду студентів, оскільки народознавство та фольклор як синкретичне мистецтво тісно пов’язане з історією, літературою, побутом народу, воно залучає до ряду суміжних дисциплін (філології, українознавства, етнографії, історії, філософії, психології тощо); | ||
| + | 2) у виробленні вміння висвітлювати елементи традиційної матеріальної (поселення, житло, одяг, їжа, основні і допоміжні галузі господарства українців) та духовної культури українського етносу (обряди, звичаї, свята, вірування, усна народна творчість, музика, танці, релігія тощо); | ||
| + | 3) у поглибленні загальної музично-теоретичної підготовки студентів; | ||
| + | 4) у збагаченні музичних вражень молоді новим високохудожнім матеріалом і тим самим сприяти розвитку їхнього музичного смаку; | ||
| + | 5) в ознайомленні студентів з народною образністю, народною естетикою, світоглядом і педагогікою, які допомагають формуванню духовного світу молодих людей, відіграють велику роль у вихованні їхніх високих моральних якостей; | ||
| + | 6) в нагромадженні певного пісенного багажу для занять у школі, а також оволодінні методами роботи з народною піснею в класі та шкільному хоровому колективі; | ||
| + | 7) в розвитку у студентів навичок «слухового музикознавства», тобто сприйняття фольклорної культури в усній (а не в писемній) традиції, навичок, які важливі в практиці шкільного вчителя музики; | ||
| + | 8) у виробленні вміння самостійно добирати й опрацьовувати історичні, фольклорні матеріали, монографічну й довідкову літературу, порівнювати інформацію з різних джерел, узагальнювати й критично оцінювати історичні факти, події, явища. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
Завдання ..................... | Завдання ..................... | ||
| Рядок 23: | Рядок 75: | ||
---- | ---- | ||
| + | |||
=Учасники= | =Учасники= | ||
[[Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Андронатій Павло Іванович|Андронатій Павло Іванович]], [[Обговорення користувача:Андронатій Павло Іванович|Отримати консультацію]] | [[Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Андронатій Павло Іванович|Андронатій Павло Іванович]], [[Обговорення користувача:Андронатій Павло Іванович|Отримати консультацію]] | ||
Версія за 11:22, 3 березня 2015
Зміст
Народознавство та музичний фольклор України
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр Шифр та назва напряму:0202. Мистецтво
Шифр та назва спеціальності:6.020204. Музичне мистецтво
Мета та завдання навчального курсу
В умовах сучасного розвитку України проблема професійної підготовки майбутнього вчителя музики набуває першочергового значення. У державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти, у Концепції педагогічної освіти наголошується на необхідності підвищувати якість підготовки педагогічних працівників, формувати їхні професійні знання, уміння й навички, які в поєднанні зі здібностями є якісним показником професіоналізму вчителя, його педагогічного таланту. Підготовка висококваліфікованих фахівців-учителів музики здійснюється в процесі навчання на музично-педагогічних та мистецьких факультетах вищих педагогічних навчальних закладів опануванням інструментально-виконавськими, диригентсько-хоровими, музично-теоретичними та методичними дисциплінами. Одним з найголовніших принципів Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття»), прийнятої урядом України, є національна спрямованість освіти, що постає в її органічному поєднанні з національною історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу. Програмою передбачено нероздільність навчання і виховання, що передбачає підпорядкування організації та змісту освіти завданням формування всебічно розвиненої особистості, перетворення системи моральних і духовних цінностей на важливий чинник виховання молодого покоління, відродження духовності українського народу, його менталітету. На музично-педагогічних і мистецьких факультетах вищих навчальних закладів України уведено навчальні курси «Народознавство» та «Музичний фольклор України», які покликані ознайомити майбутніх педагогів з культурою та побутом народу України. Все це зумовило видання єдиного посібника з народознавства та музичного фольклору України для майбутніх учителів музики, в якому висвітлювалися б методичні засади ознайомлення студентів з національними традиціями, звичаями, фольклором, який охоплює поетичну, музичну, хореографічну, драматичну творчість народу. Курсу «Народознавство та музичний фольклор України» відведено одне з провідних місць серед музично-теоретичних дисциплін, що вивчаються на музично-педагогічних та мистецьких факультетах педагогічних університетів. Студіювання народознавства та музичного фольклору України має не тільки велике науково-пізнавальне, ідейно-естетичне і емоційно-творче, а й виховне значення. Засоби народознавства та музичного фольклору України дають змогу молоді глибше відчути, що знання про свій народ – це пізнання себе, свого народу, його історії та культури, усвідомити нерозривну єдність із попередніми поколіннями українського народу, з їхнім духовним світом. Знання національного фольклорного матеріалу необхідне для формування в студентів правильного розуміння й аналізу сучасного стану розвитку народної музики. Це допоможе виробити в молоді правильне ставлення до нинішньої народно-масової культури. Певна обізнаність з народознавством і з українською народнопісенною творчістю потрібна насамперед у педагогічній діяльності майбутнього вчителя музики сучасної школи, оскільки програма з цієї дисципліни передбачає широке використання пісенного фольклору різних народів у виховній та навчальній роботі. Курс «Народознавство та музичний фольклор України» охоплює загальні теоретичні та методологічні питання фольклору та фольклористики в їхньому соціологічному та історичному аспектах. Він розрахований на ознайомлення студентів з провідними жанрами і формами української народної пісні, на з’ясування її характерних рис і ролі народного музичного мистецтва України в розвитку багатонаціональної культури. У читанні курсу гармонійно поєднані суголосні теми з народознавства та музичного фольклору України («Календарні свята і обряди»; «Сімейно-побутові обряди» – колисанки, народне весілля, плачі та голосіння; «Народний епос» – думи, билини, історичні пісні, співанки-хроніки; «Ліричні пісні» та ін.). Курс «Народознавство та музичний фольклор України» розрахований на вивчення українського музичного фольклору від найдавніших часів до наших днів. Він структурується з трьома розділами: «Народознавство», «Народна музична творчість дожовтневого періоду» і «Народна музична творчість сучасної епохи». Метою пропонованого курсу є особистісний розвиток студента, збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час прослуховування й аналізу народних музичних творів, формування ціннісних орієнтацій, а також потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні. Досягненню мети сприяють міжпредметні зв’язки, встановлювані між близькими за змістом музичними дисциплінами, такими як: історія української, російської музики, музичної культури ХХ і ХХІ століть; музично-теоретичними предметами (елементарна теорія музики, сольфеджіо, гармонія, аналіз музичних творів, поліфонія), а також історією, географією, етнографією, українознавством, літературознавством, психологією, етнопедагогікою та археологією. Отже, вивчення народознавства та фольклору має комплексний характер. Комплексне вивчення народознавства та фольклору забезпечує розуміння його своєрідності й місця в історії людства.
Мета викладання дисципліни:
- сформувати в студентів цілісну систему знань про український етнос і фольклор, спрямувати їхній інтерес до етнічної історії, витоків нації, її матеріальної та духовної культури; - збагатити знання національного фольклорного матеріалу, необхідного для формування в студентів правильного розуміння й аналізу сучасного стану розвитку народної музики. Отримані знання допоможуть студентам у проведенні виховних заходів з народознавства, музичного фольклору України, краєзнавства, у позаурочній роботі з учнями (факультативній, гуртковій), в організації роботи кабінету українознавства тощо.
Завдання вивчення дисципліни полягає:
1) у розширенні музично-професійного світогляду студентів, оскільки народознавство та фольклор як синкретичне мистецтво тісно пов’язане з історією, літературою, побутом народу, воно залучає до ряду суміжних дисциплін (філології, українознавства, етнографії, історії, філософії, психології тощо); 2) у виробленні вміння висвітлювати елементи традиційної матеріальної (поселення, житло, одяг, їжа, основні і допоміжні галузі господарства українців) та духовної культури українського етносу (обряди, звичаї, свята, вірування, усна народна творчість, музика, танці, релігія тощо); 3) у поглибленні загальної музично-теоретичної підготовки студентів; 4) у збагаченні музичних вражень молоді новим високохудожнім матеріалом і тим самим сприяти розвитку їхнього музичного смаку; 5) в ознайомленні студентів з народною образністю, народною естетикою, світоглядом і педагогікою, які допомагають формуванню духовного світу молодих людей, відіграють велику роль у вихованні їхніх високих моральних якостей; 6) в нагромадженні певного пісенного багажу для занять у школі, а також оволодінні методами роботи з народною піснею в класі та шкільному хоровому колективі; 7) в розвитку у студентів навичок «слухового музикознавства», тобто сприйняття фольклорної культури в усній (а не в писемній) традиції, навичок, які важливі в практиці шкільного вчителя музики; 8) у виробленні вміння самостійно добирати й опрацьовувати історичні, фольклорні матеріали, монографічну й довідкову літературу, порівнювати інформацію з різних джерел, узагальнювати й критично оцінювати історичні факти, події, явища.
Завдання .....................
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен
знати: ....................
вміти: ...................
Автор (автори) курсу
Посилання на сторінки авторів
Учасники
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Графік навчання
Варіант Структура
Змістовий модуль 1
Навчальні теми змістового модуля 1.
Змістовий модуль 2
Навчальні теми змістового модуля 2.
Змістовий модуль 3
Навчальні теми змістового модуля 3.
Змістовий модуль 4
Навчальні теми змістового модуля 4.
Варіант Календар
Тиждень 1
Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.
Тиждень 2
Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.
Тиждень 3
Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.
Тиждень 4
Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.
Зміст курсу
Змістовий модуль І. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль ІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
