Поточна версія на 13:44, 30 січня 2015

Назва навчальної теми

Математична природа спорту

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Для студентів І курсу: КТ і ММ у ФВ і спорті (Біомеханіка, Спортивна метрологія, Інформатика та ІТ у ФВ і спорті, Основи наукових досліджень).

Для учнів 11 класу: Алгебра і початки аналізу (Інформатика, Фізика, Фізична культура).

Вік учнів, клас

Студенти І курсу, 17-18 років

Учні 11 класу, 16-17 років

Стислий опис проекту

Тема «Вимірювання у фізичному вихованні і спорті» вивчається на 1 курсі (ОКР «Бакалавр» за напрямом підготовки 6.010202. Спорт.)

ТА

Тема «Елементи математичної статистики» вивчається в 11 класі.

Мета проекту – залучити студентів (учнів) до дослідницької діяльності, висування гіпотез, опрацювання результатів спортивних вимірів з використанням програмних засобів. Під час вивчення теми студенти (учні): 1 Опрацьовують запропоновану викладачем літературу щодо історії розвитку систем одиниць фізичних величин (одиниці довжини, одиниці маси, одиниці часу, одиниці температури, одиниці швидкості, одиниці об’єму). 2 Опрацьовують запропонований викладачем матеріал щодо шкал вимірювання, проведуть порівняльний аналіз та виявлять сильні та слабкі сторони кожної з них. 3 Вивчають характеристики варіаційного ряду (середні величини, показники варіації, аналізують опрацьовані дані та роблять висновки щодо прийнятих значень у спортивній практиці. 4 Оцінюють результати вимірювання зросту для дівчаток та хлопців (норма, вище норми, нижче норми); за формулою розраховують середню масу тіла підлітків та проводять аналіз (середній, вище середнього, нижче середнього); виявляють залежність між зростом і вагою людини, а саме розраховують вагозростовий індекс (норма, вище норми, нижче норми) та ін.

План вивчення теми

План вивчення теми

Оцінювання

Оцінювання роботи студентів відбувається протягом всієї роботи над проектом. Викладач планує оцінювання з дотриманням наступного:

• використовувати стратегії оцінювання та відповідні їм методи і інструменти

• вести оцінювання у продовж всієї теми

• залучати студентів до процесу оцінювання, що передбачає забезпечення студентів а) чіткими критеріями оцінювання до початку виконання проектів; б) засобами надання конструктивного зворотного зв’язку та можливостями отримання оціночної інформації від інших студентів для покращення власної діяльності та ін.

На початку проекту використовуються такі методи оцінювання як робота з таблицями «З Х Д» і опитування.

Впродовж роботи над проектом використовують для оцінювання учнів консультації (on-line); продовження роботи з таблицями «З Х Д». Під час роботи над проектом учні використовують план впровадження для того, щоб допомогти їм на етапах планування, впровадження своїх планів. Студенти також використовують Форму оцінювання самоспрямування у навчанні (Стратегія оцінювання «Розвиток самостійності і взаємодії»). З цією метою використовуються такі інструменти оцінювання: лист оцінювання (само- і взаємооцінювання роботи в групах); google-таблиця для відображення роботи над проектом; таблиця З Х Д; сервіс Групи для спілкування та консультацій. Доцільно також для спілкування використовувати блоги.

Наприкінці роботи над проектом використовують такі методи оцінювання як Продукти діяльності Група І(захист проекту: вікі-стаття). Використовуються наступні інструменти оцінювання: Контрольний список оцінювання Вікі-статті. Перегляд та читання записів на Вікі-сайті дозволяє оцінити розуміння учнів і, при необхідності, скеровувати їх навчання в потрібному напрямку.

Аналогічно групи ІІ, ІІІ, IV

Діяльність учнів та вчителя

Робота в проекті починається із лекції «Варіаційні ряди та їх характеристики», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання. При вивченні теми студенти/учні виконують такі дослідження:

І етап. Підготовчий

На цьому етапі:

1. Викладач створює буклет за матеріалами про використання методу проектів («Що таке метод проектів»).

2. Викладач створює тематичний блог, на якому будуть перераховані посилання на корисні ресурси, що можна використовувати для реалізації проекту.

3. Опрацювання із студентами матеріалів щодо використання методу проектів (!роздати їм буклети), акцентувати увагу студентів на деяких навичках 21 столітті (вибірково, викладач вирішує сам). Наприклад, я планую їм просто повідомити про те, що такі навички є і перерахувати групи цих навичок. Тут же можна запропонувати студентам поміркувати про те, які, на їх думку, навички 21 століття розкривають групу «Життєві та кар’єрні навички».

4. Оскільки тема проекту є складовою Модуля 2, якому передував модуль 1. Тому передбачаю, що студенти мають відповідні навички пошуку відомостей в Інтернеті, роботи в табличному процесорі. Для тих, хто таких навичок не має, підготовлено дидактичний матеріал, що забезпечує можливості їх самостійного опрацювання.

ІІ етап. Мотиваційний

На цьому етапі:

1. Студентам формулюється ключове питання: «Як вижити у світі вимірювань?», далі проводимо мозковий штурм щодо обговорення цього питання.

2. Вчитель презентує учням викладацьку презентацію з тематичними та змістовими питаннями, яка допомагає їм зрозуміти тему та мету даного проекту.

3. Студенти заповнюють таблицю «З Х Д».

4. Щоб з’ясувати рівень володіння студентами основних понять щодо навчальної теми та уподобань до видів, студентам пропонується пройти опитування.

5. Студенти поділяються на групи (їх буде 4 за кожним тематичним питанням). Поділ відбувається таким чином, щоб в кожній групі був «сильний» студент, що виступає в ролі керівника групи. Також враховуються результати опитувань щодо уподобань по видам роботи. Кожна із груп отримує завдання відповідно до тематичного питання.

6. Викладач разом із студентами обговорюють той матеріал, що запропонований у буклеті ; акцентує увагу на методі проектів (матеріал за буклетом) та розглядає етапи здійснення навчального дослідження.

В процесі дослідження студенти використовуватимуть Інтернет, тому кожна група отримує критерії оцінювання інтернет-ресурсів та знайомиться з презентацією «Пошук інформації в Інтернеті», проводиться ознайомлення студентів із проблемою «Авторські права в Інтернеті».

ІІІ етап. Змістовий

Підетап 3.1. (Організаційно-пошуковий)

• Студенти кожної групи ознайомлюються з відповідними тематичними питаннями та займаються пошуком відомостей (1 тиждень);

•Складають план діяльності для впровадження своїх планів (завантажують в Google Docs та спільно редагують План впровадження.

Також щодо впровадження проекту створено інструктивні матеріали (Покрокова інструкція «Як зробити презентацію»).

• визначаються зі способом представлення результату роботи

• та використовують Форму оцінювання самоспрямування у навчанні (Стратегія оцінювання «Розвиток самостійності і взаємодії»).

На цьому етапі викладач проводить рефлексію зі студентами, надає консультації щодо плану роботи в окремій групі. Рефлексія проводиться через тематичний блог, що створений викладачем на підготовчому етапі. Таким чином, студенти отримали завдання і протягом першого тижня залишити два повідомлення в блозі (на початку та в кінці тижня). Викладач обов’язково залишає коментар у такому вигляді, що дозволить скоригувати діяльність студентів, надати певні рекомендації та спрямувати роботу над питанням.

Підетап 3.2. Виконавчий

Cтуденти працюють над поставленими завданнями та створюють продукт діяльності, що є результатом їх роботи (вікі-стаття, презентація та ін.).

1 група

1 група працює над питанням «Що ми знаємо з історії розвитку систем одиниць фізичних величин?»

Опрацьовують запропоновану викладачем літературу щодо історії розвитку систем одиниць фізичних величин (одиниці довжини, одиниці маси, одиниці часу, одиниці температури, одиниці швидкості, одиниці об’єму).

Студенти цієї групи дають відповідь на змістові питання:

1.1. Що називають фізичною величиною?

1.2. Що називають значенням фізичної величини?

1.3. Що таке система одиниць?

1.4. Які основні одиниці фізичних величин у системі СІ, незалежні від інших?

1.5. Які ви знаєте додаткові одиниці системи Сі?

1.6. Що значить похідна фізична величина?

1.7. На які види поділяють позасистемні одиниці фізичних величин (по відношенню до одиниць системи СІ)?

1.8. Які періоди виділяють в історії розвитку одиниць величин?

1.9. З назвами чого обожнювалися одиниці довжини в найдавніший період розвитку одиниць величин?

1.10. Історія виникнення стародавньої одиниці довжини «аршин» (дюйм, метр, миля, сажень, фут)?

Представляють результати своєї роботи у вигляді:

- електронної публікації (вікі- стаття «ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМИ ВИМІРЮВАННЯ ВЕЛИЧИН»)

- глосарію «ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ОДИНИЦЬ ВЕЛИЧИН», що розкриває історію виникнення або розвитку певної одиниці вимірювання

- на вікі-сторінці проекту створюють глосарій як Вікі-статтю (внутрішнє посилання на Головній вікі-сторінці проекту). Передбачається допомога та контроль викладача щодо створення вікі-сторінки до проекту. А саме, вказівки щодо: території, в якій буде створена сторінка; назви цієї сторінки; вікі-розмітки та ін.

Результати дослідження студенти (учні) подаватимуть у вигляді Вікі-сторінки, створеної на основі шаблону.

2 група

2 група працює над питанням «Яка із шкал вимірювання найсильніша?» (Які сильні та слабкі сторони шкал вимірювання?).

Опрацьовують запропонований викладачем матеріал щодо шкал вимірювання, проводять порівняльний аналіз та виявляють сильні та слабкі сторони кожної з них.

Студенти дають відповіді на змістові питання:

2.1. Чому шкалу найменувань називають номінальною?

2.2. Чим стрибун №1 відрізняється від стрибуна №5 в номінальній шкалі?

2.3. Що ви вкладаєте в зміст поняття «шкала рангів»?

2.4. Якщо між 2-м і 4-м спортсменами різниця складає 2 ранги, чи свідчить це що 2-й спортсмен більш технічний, ніж 4-й?

2.5. В інтервальній дані впорядковані за рангом?

2.6. Результати двох спортсменів у бігу на 100м складають 10,2 с і 10,5 с. Чи дозволяє обробка результатів вимірів за інтервальною шкалою визначити на скільки більше відрізняється один об’єкт від іншого?

2.7. Результати двох спортсменів у бігу на 100м складають 10,2 с і 10,5 с. Чи дозволяє обробка результатів вимірів за інтервальною шкалою визначити у скільки більше відрізняється один об’єкт від іншого?

2.8. За якою шкалою можна визначити у скільки разів один об’єкт більше іншого?

Представляють результати своєї роботи у вигляді: - блогу, в якому проведено обговорення відповідей до запропонованих змістових питань.

3 група

3 група працює над питанням «Для чого мені потрібні ваги?».

Вивчають характеристики варіаційного ряду (середні величини, показники варіації, аналізують опрацьовані дані та роблять висновки щодо прийнятих значень у спортивній практиці.

Студенти групи опрацьовують матеріал, дають відповіді на змістові питання:

3.1. Які знаєте приклади дискретних чисельних результатів у спортивній практиці?

3.2. Які знаєте приклади неперервних чисельних результатів у спортивній практиці?

3.3. Що називають дискретним статистичним розподілом вибірки?

3.4. Що називають вагами?

3.6. Що таке розмах?

3.5. Що таке статистичний ряд?

3.6. Для чого використовують полігон?

3.7. Для зображення якого статистичного ряду використовують гістограму?

3.8. Що таке кумулята?

3.9. Що таке медіана? (мода, квантіль, квартілі)?

3.10. Який розподіл називають мультимодальним?

3.11. Про що свідчить мультимодальність при суддівських оцінках у спорті?

Представляють результати своєї роботи у вигляді:

- презентації, де висвітлюються основні поняття щодо теми проекту. Результати дослідження студенти (учні) подаватимуть у вигляді презентації, створеної на основі шаблону до презентації.

4 група

4 група працює над питанням «Які кроки слід зробити для розуміння статистичного матеріалу?»

Студенти групи опрацьовують матеріал, дають відповіді на змістові питання:

Як визначити середню арифметичну статистичного ряду?

4.2. Які властивості середньої арифметичної?

4.3. Як визначити дисперсію?

4.4. Як визначити середньоквадратичне відхилення?

4.5. Які значення варіації прийняті у спортивній практиці?

А потім виконують практичні завдання:

Оцінюють результати вимірювання зросту для дівчаток та хлопців (норма, вище норми, нижче норми); за формулою розраховують середню масу тіла підлітків та проводять аналіз (середній, вище середнього, нижче середнього); виявляють залежність між зростом і вагою людини, а саме розраховують вагозростовий індекс (норма, вище норми, нижче норми) та ін.

Представляють результати своєї роботи у вигляді:

- обчислювальних завдань, що виконані засобами табличного процесора та використанням засобів візуалізації (графіків, гістограм ін). Студенти демонструють виконані завдання, пояснюють як їх виконувати. Аналогічні завдання кожен із студентів буде виконувати під час лабораторної роботи, а студенти групи 4 на занятті будуть виступати консультантами та оцінювати роботи своїх одногрупників за чітко прописаними критеріями.

Завдання

Документ для фасилітації "Карта проекту "Математична природа спорту"

Стаття студентів І групи до проекту "Математична природа спорту"

Відомості про автора

Прізвище Ім'я

Світлана Олександрівна Шлянчак

Фах, навчальний предмет

Вчитель математики та інформатики

Навчальний заклад

Кіровоградський державний педагогічний університет ім.В.Винниченка

Місто\село, район, область

м. Кіровоград

Контактні дані

[email protected]

Відомості про тренінг

Дати проведення тренінгу

26 січня - 31 січня 2015 року

Місце проведення тренінгу

м. Кіровоград, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Тренери

Андронатій Павло Іванович - викладач кафедри інформатики

Копотій Вікторія Володимирівна - викладач кафедри інформатики