Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Vergil Wolsh»
(→Вигляд мого Міста з супутника) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Олександрія – невелике містечко в 110 000 населення, знаходиться практично в центрі України, на території Кіровоградської області. Заснування міста датується ще 1746 роком. Тоді, на місці Олександрії був всього лише козацький зимівник під назвою Усівка, яка надалі була перейменована в Бечею. Довгий час це місце залишалося усього лише невеликим селищем, поки через нього в 1869 році не проклали залізну колію. Саме ця подія перетворила невелике селище на справжнє місто яке згодом стало перетином багатьох торговельних шляхів. | |
| − | + | За радянських часів Олександрія вважалася шахтарським містечком, на її території велася розробка буровугільних родовищ. На шахтах і розрізах, яких у той час налічувалися близько двох десятків, була зайнята велика частина місцевого населення. Так само працювали заводи тяжкого машинобудування, фабрика діаграмних паперів, швацька фабрика, цегляний завод і безліч інших промислових підприємств. З розпадом СРСР ситуація в місті погіршала, шахти стали закривати одну за іншою, зупинилися машинобудівні заводи, закрився м’ясокомбінат і молокозавод. Нині із славного шахтарського минулого залишилися лише два буровугільні розрізи, майбутнє яких так само стоїть під знаком питання. Проте, це не заважає місту щорічно, в серпні, святкувати День Шахтаря, оскільки практично в кожній сім’ї є люди, що працювали у цій галузі промисловості. Нині місто придбало статус аграрного міста, більшість земель здана в оренду приватним фермерським господарствам, які налагодили роботу по вирощуванню різних культур та тваринництва. | |
| − | На | + | З пам’яток в місті знаходяться два музеї, які можна відвідати: Державний краєзнавчий музей, Державний музей світу. Проте окрім цього хочу розповісти про три знамениті вежі міста. На першу з них, мені б хотілося звернути увагу не лише приїжджих, але і місцевих чиновників. Це стара водонапірна башта, яка знаходиться на території Міської лікарні №1. На жаль, вона потроху розрушується вже впродовж багатьох років і ні сама лікарня, ні місцеве самоврядування не бажає займатися її реставрацією. |
| − | + | Друга вежа це куранти, які знаходяться в підпорядкуванні у міської Пожежної частини №1. Можна сміливо сказати, що ця вежа є найпривабливішим історичним символом міста. | |
| − | + | Третя з веж в народі зветься “Дім пікової дами”. За часів поміщиків ця будівля була ігорним закладом, вікна якого зроблені у формі пік – ігорної масті. Нині споруда повністю відреставрована і являє собою розважальний комплекс під назвою “Будинок Пищевича”. На першому поверсі комплексу розміщений ресторан, на другому – більярдний клуб та готель. На подвір’ї є літній майданчик для відпочинку з невеликими фонтанчиками і дзюркотливими струмочками. | |
| − | + | Неможна не згадати про те що у місті ще в 1948 році був заснований професійний футбольний клуб, згодом також було збудовано два великих стадіони, на одному з яких проходять постійні тренування футболістів місцевого футбольного клубу, а на другому – ігри з футбольними командами із інших міст України. Якщо Ви є щирий прихильник футболу, обов’язково відвідайте матч ПФК «Олександрія» на місцевому стадіоні «Ніка», впевнена, що гра наших футболістів принесе Вам масу задоволення. У 2008-2009 рр. ПФК «Олександрія» виступав у першій лізі, а у 2001 і у 2002 роках у Вищій лізі національного чемпіона. | |
| − | + | Із розваг в Олександрії у літній період на місцевих водоймищах відкриваються приватні пляжі, де можна покататись на водному скутері, подивитись на шикарних павичів, та за певну плату навіть пірнути з аквалангом. Безліч ресторанів і кафе не дадуть Вам померти з голоду під час піших прогулянок по місту. Вечір з друзями можна провести за грою у боулінг або в одному із нічних клубів міста. | |
| − | + | Люди у Олександрії привітні, можливо до цього схиляє невелика чисельність міста. При цьому Олександрія має повністю розвинуту інфраструктуру, що робить це місто цікавим і затишним для всіх приїжджих, котрі вперше відвідали його. Можливо на всій території України існує багато схожих невеличких і у той же час затишних містечок, але Олександрія як рідне мені місто завжди буде займати у моєму серці особливе місце. Любить Батьківщину свою! Любіть рідне місто! | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Вигляд мого Міста з супутника== | ==Вигляд мого Міста з супутника== | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Олeксандрія.jpg|thumb|center| ]] |
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
| Рядок 39: | Рядок 35: | ||
<TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | ||
</TABLE> | </TABLE> | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
Версія за 13:48, 8 грудня 2014
Олександрія – невелике містечко в 110 000 населення, знаходиться практично в центрі України, на території Кіровоградської області. Заснування міста датується ще 1746 роком. Тоді, на місці Олександрії був всього лише козацький зимівник під назвою Усівка, яка надалі була перейменована в Бечею. Довгий час це місце залишалося усього лише невеликим селищем, поки через нього в 1869 році не проклали залізну колію. Саме ця подія перетворила невелике селище на справжнє місто яке згодом стало перетином багатьох торговельних шляхів. За радянських часів Олександрія вважалася шахтарським містечком, на її території велася розробка буровугільних родовищ. На шахтах і розрізах, яких у той час налічувалися близько двох десятків, була зайнята велика частина місцевого населення. Так само працювали заводи тяжкого машинобудування, фабрика діаграмних паперів, швацька фабрика, цегляний завод і безліч інших промислових підприємств. З розпадом СРСР ситуація в місті погіршала, шахти стали закривати одну за іншою, зупинилися машинобудівні заводи, закрився м’ясокомбінат і молокозавод. Нині із славного шахтарського минулого залишилися лише два буровугільні розрізи, майбутнє яких так само стоїть під знаком питання. Проте, це не заважає місту щорічно, в серпні, святкувати День Шахтаря, оскільки практично в кожній сім’ї є люди, що працювали у цій галузі промисловості. Нині місто придбало статус аграрного міста, більшість земель здана в оренду приватним фермерським господарствам, які налагодили роботу по вирощуванню різних культур та тваринництва. З пам’яток в місті знаходяться два музеї, які можна відвідати: Державний краєзнавчий музей, Державний музей світу. Проте окрім цього хочу розповісти про три знамениті вежі міста. На першу з них, мені б хотілося звернути увагу не лише приїжджих, але і місцевих чиновників. Це стара водонапірна башта, яка знаходиться на території Міської лікарні №1. На жаль, вона потроху розрушується вже впродовж багатьох років і ні сама лікарня, ні місцеве самоврядування не бажає займатися її реставрацією. Друга вежа це куранти, які знаходяться в підпорядкуванні у міської Пожежної частини №1. Можна сміливо сказати, що ця вежа є найпривабливішим історичним символом міста. Третя з веж в народі зветься “Дім пікової дами”. За часів поміщиків ця будівля була ігорним закладом, вікна якого зроблені у формі пік – ігорної масті. Нині споруда повністю відреставрована і являє собою розважальний комплекс під назвою “Будинок Пищевича”. На першому поверсі комплексу розміщений ресторан, на другому – більярдний клуб та готель. На подвір’ї є літній майданчик для відпочинку з невеликими фонтанчиками і дзюркотливими струмочками. Неможна не згадати про те що у місті ще в 1948 році був заснований професійний футбольний клуб, згодом також було збудовано два великих стадіони, на одному з яких проходять постійні тренування футболістів місцевого футбольного клубу, а на другому – ігри з футбольними командами із інших міст України. Якщо Ви є щирий прихильник футболу, обов’язково відвідайте матч ПФК «Олександрія» на місцевому стадіоні «Ніка», впевнена, що гра наших футболістів принесе Вам масу задоволення. У 2008-2009 рр. ПФК «Олександрія» виступав у першій лізі, а у 2001 і у 2002 роках у Вищій лізі національного чемпіона. Із розваг в Олександрії у літній період на місцевих водоймищах відкриваються приватні пляжі, де можна покататись на водному скутері, подивитись на шикарних павичів, та за певну плату навіть пірнути з аквалангом. Безліч ресторанів і кафе не дадуть Вам померти з голоду під час піших прогулянок по місту. Вечір з друзями можна провести за грою у боулінг або в одному із нічних клубів міста. Люди у Олександрії привітні, можливо до цього схиляє невелика чисельність міста. При цьому Олександрія має повністю розвинуту інфраструктуру, що робить це місто цікавим і затишним для всіх приїжджих, котрі вперше відвідали його. Можливо на всій території України існує багато схожих невеличких і у той же час затишних містечок, але Олександрія як рідне мені місто завжди буде займати у моєму серці особливе місце. Любить Батьківщину свою! Любіть рідне місто!
Вигляд мого Міста з супутника
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
