Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": ""Характеристика Конституції Франції 1946 р"" - №13 Ц.В.О., Царук, 2014.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 12: Рядок 12:
 
  '''Конституція Франції 1946 г.'''
 
  '''Конституція Франції 1946 г.'''
  
1946 рік і почав 1947 року було перехідним періодом — періодом швидкого, можна сказати неухильного, переходу від деголлівської позиції “між Сходом і Заходом” і “жорсткості щодо Німеччини” до повного відмові цієї політики щодо Німеччини, до радісною готовності допомозі з боку за планом Маршалла й згнітивши серце погодитися на пов'язані з нею політичних наслідків. Що ж до внутрішньої політики, лише в 1946 р. провели два референдуму, вибори у до Установчих зборів і Національні сходи, прийняття нової конституции.[2]
+
  Влітку 1944 р. англо-американські війська висадилися у Франції. До кінця цього ж року Франція була в основному звільнена.
 +
Найважливішим питанням внутрішньо-політичного життя країни після її звільнення було майбутнє державного ладу, проблема нової конституції. Після розгрому фашистського рейху силами антигітлерівської коаліції Тимчасовим урядом Франції (серпень 1945 р.) були затверджені положення, відповідно до яких одночасно з проведенням виборів в Установчі збори, покликаних скласти нову конституцію, повинен був відбутися референдум. Виборцям передбачалося відповісти на два запитання:
  
Конституція 27 жовтня 1946 року складається з 106 статей. Вона значно перевищує як конституцію 1875 року, але й обидві конституційні хартії і конституції десятирічного і довічного консульства, як і конституції Другий імперії (1852 і 1870 років). Але вона менш объемиста, ніж конституція 1848 року й революційні конституції 1791, 1793 і 1795 годов.[3]
+
1) чи хочуть вони, щоб була прийнята нова конституція, чи залишилися в силі конституційні закони 1875 р.;
  
До цих останнім вона наближається по чёткому і систематичного розташуванню матеріалу. Конституція поділяється на дванадцять глав: Глава 1. Про суверенітет, Глава II. Про парламент, Глава III. Про Економічній раді, Глава IV. Про дипломатичних договорах, Глава V. Про президенті республіки, Глава VI. Про Раді міністрів, Глава VII. Про кримінальної відповідальності міністрів, Глава VIII. Про Французькому Союзі, Глава IX. Про Вищу раду магістратури, Глава X. Про місцевих колективах, Глава XI. Про перегляді конституції, Глава XII. Перехідні постанови. [4]
+
2) чи буде проект конституції, прийнятий Установчими зборами, остаточним, чи він повинен бути затверджений наступним референдумом.
  
Вже за одне це перерахування глав показує, як широкі рамки конституції 1946 року. Вміщені у ній норми може бути, проте, зведені у трьох такі категорії: 1. Розпорядження, встановлюють структуру та "взаємини Республіки и
+
У процесі референдуму 96,4 % виборців висловилося за прийняття нової конституції, 66,3 % виборців — за наступне затвердження конституції Народними зборами.
  
Французького Союзу (абзаци 16, 17 і 18 преамбули й відділення VIII).[5] 2. Основні початку, які стосуються проблемам, часто включаемым у конституції французькими і іноземними установчими зборами, хоча ці проблеми носять конституційного характеру у звичному значенні цього терміну, саме: про публічних своїх правах і свободи (абзаци 1—-13 преамбули) ;[6] про місцевих колективах (відділ X);[7] про міжнародних відносинах (абзаци 14 і 15 преамбули й відділення IV).[8] 3. Норми, що стосуються організації та взаємовідносин державних властей.
+
У квітні 1946 р. Установчими зборами було завершене складання проекту конституції. Передбачалося створення однопалатного суверенного парламенту. Президент позбавлявся ряду своїх колишніх прерогатив: права відкладеного вето, права розпуску парламенту, права помилування тощо. Конституційно закріплювалася націоналізація окремих галузей промисловості.
 +
У процесі референдуму цей проект був відхилений.
  
Вони становлять зміст восьми відділів конституції (1, II, III, V, VI,
+
Результати референдуму зажадали виборів у нові Установчі збори. У процесі нових виборів Комуністична партія зібрала майже 5204тис. голосів, Соціалістична — 4190 тис., МРП — 5596 тис. Був складений новий проект конституції, який у жовтні 1946 р. був затверджений референдумом. Одночасно виникла вже Четверта республіка.
  
VII, IX, XI).[9]
+
У преамбулі конституції урочисто підтверджували- ся права і свободи людини і громадянина, проголошені «Декларацією прав і свобод людини і громадянина 1789 р.». Крім того, проголошувались: рівні права всіх громадян незалежно від статі, право на одержання роботи незалежно від переконань, поглядів, віросповідання й ін.
  
Конституція 27 жовтня 1946 року є одночасно конституцією Республіки і Французького Союза.
+
Конституція передбачала заснування парламентської республіки. Франція проголошувалась неподільною, світською, демократичною і соціальною республікою. Закріплювалась приналежність національного суверенітету французькому народу.
 +
Парламент затверджувався з двох палат: Національні збори (національна асамблея), які формувались шляхом загальних рівних виборів, та Рада республіки, яка формувалась комунами та департаментами на основі загального виборчого права.
 +
Законодавча влада зосереджувалась у Національних зборів. Тоді як Рада республіки наділялась правом вносити поправки до законопроектів.
 +
Президент обирався на 7 років обома палатами і мав право формувати уряд за погодженням з Національними зборами. Влада президента була досить обмежена. Його нормативні акти визнавались недійсними, якщо не скріплялись підписом відповідного міністра, який і несе за них відповідальність.
  
Французький Союз полягає: 1. З Французької Республіки з департаментами метрополії, заморськими департаментами і територіями. 2. З об'єднаних, тобто підмандатних, територій. 3. З об'єднаних государств.
 
 
Юридична становище Французького Союзу цілком ясне. Союз може укладений тільки між колективами, можуть бути політичними утвореннями, підлягають дії міжнародного права, чи, застосовуючи класичне вираз, можуть бути суб'єктами міжнародного права.
 
 
Справді, в усіх котрі перебувають під протекторатом держави увійшли до склад Французького Союза—Тунис і Марокко не приєдналися до Союзу, і відносини його з Францією продовжували регулюватися міністерством закордонних справ до освіти у 1954 року особливого міністерства. Натомість у липні 1950 року було утворено міністерство, якому були доручені зносини з об'єднаними государствами—тремя азіатськими країнами: В'єтнамом, Камбоджею і Лаосом.
 
 
Конституція надає всім громадянам і для підвладних Французького Союзу “громадянство Французького Союзу, що їм користування правами і свободами, гарантованими преамбулою справжньої конституції” (ст. 81). [10]
 
 
“Становище держав, об'єднаних у Французькому Союзі, випливає для кожного їх з акту, що визначає стосунки із Францією” (ст. 61)[11]. Проте представляється, що відносини повинні відповідати положенням преамбули і 62 конституції, [12]предусматривающих зі боку членів Французького Союзу спільне (чи координоване) використання засобів у цілях: - розвитку з їх цивілізації, поліпшення добробуту, забезпечення колективної безпеки все, причому Французька республіка грає у такому випадку керівну роль: “уряд Республіки перебирає координацію коштів (оборони) і керівництво політикою, яка потрібна на підготовки й забезпечення цієї оборони” (ст. 62).[13] - проте визнання головного становища французької республіки до ряду об'єднаних держав немає у договорі, укладеному 22 октября
 
 
1953 року з Лаосом. У цьому вся договорі дається нове визначення Французского
 
 
Союзу, за яким якого є, “асоціацією незалежних ЗМІ і суверенних народів, вільних і рівних можливостей у права й обов'язки”. Цю ухвалу явно за межі конституції 1946 года.
 
 
Отже, Конституція 27 жовтня 1946 р. зберегла основні традиції французьких республіканських конституцій XIX в.
 
 
Разом про те їй були і деякі специфічних рис, у що свідчить зумовлені підйомом демократичного руху на країни й одночасно необхідністю компромісу між лівими і правими (консервативними) політичним силам: 1. Зберегли двопалатна система парламенту. Це надавало стабільність законодавству: законопроект, подвергшийся двухкратному обговоренню в незалежних друг від друга палатах, може бути досконалішим. Разом про те Конституція, враховуючи досвід Сенату Третьої республіки, тормозившего прийняття демократичного законодавства, істотно обмежила права верхньої палати; 2. Право не прийматиме законів було наданий тільки однієї палаті –
 
 
Національним зборам, якому Конституцією забороняла його делегування; 3. Конституція не передбачала сильну і незалежну від парламенту президентську влада; 4. Запроваджувався режим з залежною від Національного зборів урядової властью.[14]
 
 
===Інтернет ресурси проекту===
 
===Інтернет ресурси проекту===
 
-[http://referaty.net.ua/referaty/referat_60709.html: Характеристика Конституції Франции]
 
-[http://referaty.net.ua/referaty/referat_60709.html: Характеристика Конституції Франции]
Рядок 76: Рядок 62:
 
==Результати проекту==
 
==Результати проекту==
 
Звіт у вигляді презентації.
 
Звіт у вигляді презентації.
 +
[https://drive.google.com/file/d/0B8du5EVTxFYUbVByU3BzalA1S1U/view?usp=sharing Характеристика Конституції Франції 1946 р]

Поточна версія на 08:46, 13 листопада 2014

Характеристика Конституції Франції 1946 р.

Ідея проекту

Дослідити Крнституцію Франції 1946 р.

Автор проекту

Користувач: Вікторія Царук

Матеріали проекту

Конституція Франції 1946 г.
 Влітку 1944 р. англо-американські війська висадилися у Франції. До кінця цього ж року Франція була в основному звільнена.

Найважливішим питанням внутрішньо-політичного життя країни після її звільнення було майбутнє державного ладу, проблема нової конституції. Після розгрому фашистського рейху силами антигітлерівської коаліції Тимчасовим урядом Франції (серпень 1945 р.) були затверджені положення, відповідно до яких одночасно з проведенням виборів в Установчі збори, покликаних скласти нову конституцію, повинен був відбутися референдум. Виборцям передбачалося відповісти на два запитання:

1) чи хочуть вони, щоб була прийнята нова конституція, чи залишилися в силі конституційні закони 1875 р.;
2) чи буде проект конституції, прийнятий Установчими зборами, остаточним, чи він повинен бути затверджений наступним референдумом.

У процесі референдуму 96,4 % виборців висловилося за прийняття нової конституції, 66,3 % виборців — за наступне затвердження конституції Народними зборами.

У квітні 1946 р. Установчими зборами було завершене складання проекту конституції. Передбачалося створення однопалатного суверенного парламенту. Президент позбавлявся ряду своїх колишніх прерогатив: права відкладеного вето, права розпуску парламенту, права помилування тощо. Конституційно закріплювалася націоналізація окремих галузей промисловості. У процесі референдуму цей проект був відхилений.

Результати референдуму зажадали виборів у нові Установчі збори. У процесі нових виборів Комуністична партія зібрала майже 5204тис. голосів, Соціалістична — 4190 тис., МРП — 5596 тис. Був складений новий проект конституції, який у жовтні 1946 р. був затверджений референдумом. Одночасно виникла вже Четверта республіка.

У преамбулі конституції урочисто підтверджували- ся права і свободи людини і громадянина, проголошені «Декларацією прав і свобод людини і громадянина 1789 р.». Крім того, проголошувались: рівні права всіх громадян незалежно від статі, право на одержання роботи незалежно від переконань, поглядів, віросповідання й ін.

Конституція передбачала заснування парламентської республіки. Франція проголошувалась неподільною, світською, демократичною і соціальною республікою. Закріплювалась приналежність національного суверенітету французькому народу. Парламент затверджувався з двох палат: Національні збори (національна асамблея), які формувались шляхом загальних рівних виборів, та Рада республіки, яка формувалась комунами та департаментами на основі загального виборчого права. Законодавча влада зосереджувалась у Національних зборів. Тоді як Рада республіки наділялась правом вносити поправки до законопроектів. Президент обирався на 7 років обома палатами і мав право формувати уряд за погодженням з Національними зборами. Влада президента була досить обмежена. Його нормативні акти визнавались недійсними, якщо не скріплялись підписом відповідного міністра, який і несе за них відповідальність.

Інтернет ресурси проекту

-Характеристика Конституції Франции

-КОНСТИТУЦИЯ IV РЕСПУБЛИКИ ВО ФРАНЦИИ

-Характеристика Конституції Франції

-IV і V республіки у Франції

-Конституції Франції

Додаткові матеріали проекту

33819.jpg

0 118a1d 9159571b XL.jpg

190.jpg

Images (1).jpg

Images (2).jpg

Images (3).jpg

Images.jpg

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації. Характеристика Конституції Франції 1946 р