Відмінності між версіями «МЭСМ»
(Створена сторінка: =<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 18pt; color: black;">Назва</h3>= <p style="text-align:center"><font face ="Times New Roman...) |
(→Керівники роботи по створенню "МЭСМ") |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
*<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">Сергiй Олексiйович Лебедєв</p> | *<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">Сергiй Олексiйович Лебедєв</p> | ||
| + | |||
| + | ==<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 16pt; color: black;">Етапи створення та експлуатації "МЕСМ"</h3>== | ||
| + | <p style="font-family: century;font-size: 14pt;">Хронологія подій взята з документа «Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини» з архіву матеріалів, зібраного С. О. Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Б. М. Малиновського «История вычислительной техники в лицах»:</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">жовтень–грудень 1948 р. — Розробка загальних принципів побудови електронних лічильних машин</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">січень–березень 1949 р. — Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Проводяться семінари з лічильних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">березень–квітень 1949 р. — Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">травень–червень 1949 р. — Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">липень–вересень 1949 р. — Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">жовтень–грудень 1949 р. — Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркасу</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">січень–березень 1950 р. — Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка ТУ на магнітне запам'ятовування.</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">квітень–липень 1950 р. — Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків в їх взаємодії. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">серпень–листопад 1950 р. — Налаштування керування машиною з пульту. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950 р.)</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">листопад–грудень 1950 р. — Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовуючого пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">січень–лютий 1951 р. — Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). Протягом демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">березень–травень 1951 р. — Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">червень–серпень 1951 р. — Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759—1321 від 1.06.1951 р.), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951 р.</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">серпень–листопад 1951 р. — Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування з метою збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її в цілому перед пуском.</p> | ||
| + | #<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">грудень 1951 р. — Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51 р.). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 годин. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.</p> | ||
| + | <p style="font-family: century;font-size: 14pt;">На машині «МЭСМ» також були вирішена ціла низка завдання на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики.</p> | ||
| + | |||
=<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 18pt; color: black;">Презентація</h3>= | =<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 18pt; color: black;">Презентація</h3>= | ||
<p style="font-family: century;font-size: 14pt;">[https://drive.google.com/file/d/0B3KKbhLwah6ibjgxTXVYelQ4Wms/view?usp=sharing Мала електронно-обчислювальна машина]</p> | <p style="font-family: century;font-size: 14pt;">[https://drive.google.com/file/d/0B3KKbhLwah6ibjgxTXVYelQ4Wms/view?usp=sharing Мала електронно-обчислювальна машина]</p> | ||
Версія за 02:17, 13 листопада 2014
Зміст
Назва
Мала електронно-обчислювальна машина
Основні відомості
Академiк Сергiй Олексiйович Лебедєв, пiд керiвництвом якого в Українi був створений перший на континентi Європи комп'ютер - Мала електронна лiчильна машина ("МЭСМ"), неначе прожив два життя. Перше спiвпало з дитинством, навчанням i двадцятьма роками наукової дiяльностi в галузi енергетики, друге було цiлком вiддане комп'ютеробудуванню - створенню ЕОМ (електронних обчислювальних машин) i органiзацiї їх серiйного випуску. Мiж ними пролягає доленосний вододiл - п'ять рокiв, проведених у Києвi. Саме тут вiдбувся перехiд вiд першого життя до другого. Вiн був достатньо рiзким, але i цiлком зрозумiлим. Дослiдження в енергетицi, чим спочатку займався С.О.Лебедєв, потребували великої кiлькостi обчислень i тому його iнтереси стали перемiщатися убiк автоматизацiї обчислень. В Київ Лебедєв був запрошений у 1946 р. на посаду директора iнституту електротехнiки (спочатку енергетики) АН України. У тому ж роцi його обирають дiйсним членом Академiї. За першi два роки життя в Києвi вiн як би пiдбив пiдсумок своєї дiяльностi в галузi енергетики, завершивши її роботою (разом iз Л.В.Цукерником) по створенню пристроїв компаундування генераторiв електростанцiй, вiдзначеною Державною премiєю СРСР, а в наступнi три зробив основний внесок у вiтчизняну цифрову обчислювальну технiку - незалежно i паралельно з захiдними вченими розробив принципи побудови ЕОМ iз зберiгаємою в пам'ятi програмою i реалiзував їх з колективом своєї лабораторiї в Малiй електроннiй лiчильнiй машинi ("МЭСМ"). За життя в газетах i журналах про нього не писали. На це були двi причини. Одна офiцiйна: його iм'я як головного конструктора ЕОМ для систем протиракетної оборони було засекречено. Друга випливала з особливостей характеру: вiн мiг би чимало розповiсти про вiдкриту, головну частину його робiт iз створення супер-ЕОМ для обчилювальних центрiв, про свiй iнститут i багато iншого, але вiн не любив зустрiчатися з журналiстами, був гранично далекий вiд самореклами та абсолютно байдужий до популярностi i слави. Вiдкриваючи Першу Всесоюзну конференцiю по обчислювальнiй технiцi в 1956 р. у Москвi i характеризуючи рiвень розвитку обчислювальної технiки в СРСР, вiн навiть не згадав "МЭСМ", що стала, як зараз очевидно, першою ЕОМ у континентальнiй Європi. Для нього це була лише модель ЕОМ, створюючи яку, вiн нагромадив досвiд для наступних робiт. .
Характеристики
Система рахунку - двiйкова з фiксованою комою;
Кiлькiсть розрядiв - 16 i один на знак;
Вид запам'ятовуючого пристрою - на тригерних комiрках з можливiстю використання магнiтного барабана.;
. Ємнiсть запам'ятовуючого пристрою - 31 для чисел i 63 для команд.
. Операцiї якi виконуються: додавання, вiднiмання, множення, дiлення, зсув, порiвняння з урахуванням знака, порiвняння за абсолютною величиною, передача керування, передача чисел з магнiтного барабана, додавання команд, зупинка.;
Швидкiсть роботи - близько 3000 операцiй за хвилину.;
. Введення вихiдних з перфорацiйних карт або за допомогою набору кодiв на штекерному комутаторi.
Знiмання результатiв - фотографування або за допомогою електромеханiчного друкуючого пристрою.;
Визначення несправностей - спецiальнi тести i перехiд на ручну або напiвавтоматичну роботу.
Площа примiщення - 60 м2;
Споживана потужнiсть - 25 квт.
Керівники роботи по створенню "МЭСМ"
Сергiй Олексiйович Лебедєв
Етапи створення та експлуатації "МЕСМ"
Хронологія подій взята з документа «Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини» з архіву матеріалів, зібраного С. О. Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Б. М. Малиновського «История вычислительной техники в лицах»:
жовтень–грудень 1948 р. — Розробка загальних принципів побудови електронних лічильних машин
січень–березень 1949 р. — Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Проводяться семінари з лічильних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР
березень–квітень 1949 р. — Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах
травень–червень 1949 р. — Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії
липень–вересень 1949 р. — Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів
жовтень–грудень 1949 р. — Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркасу
січень–березень 1950 р. — Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка ТУ на магнітне запам'ятовування.
квітень–липень 1950 р. — Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків в їх взаємодії. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.
серпень–листопад 1950 р. — Налаштування керування машиною з пульту. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950 р.)
листопад–грудень 1950 р. — Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовуючого пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.
січень–лютий 1951 р. — Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). Протягом демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.
березень–травень 1951 р. — Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.
червень–серпень 1951 р. — Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759—1321 від 1.06.1951 р.), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951 р.
серпень–листопад 1951 р. — Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування з метою збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її в цілому перед пуском.
грудень 1951 р. — Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51 р.). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 годин. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.
На машині «МЭСМ» також були вирішена ціла низка завдання на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики.
