Поточна версія на 19:02, 12 листопада 2014

Чіпсет i820 ( Camino )

Intel 440BX був справді чудовим за своїми можливостями та характеристиками чіпсетом , проте з часу його випуску до виходу i820 пройшло вже більше півтора року , технології пішли вперед , і він перестав задовольняти сучасним потребам . Intel 820 , ще один набір з сімейства 800 -х чіпсетів , повинен був замінити дідка BX в системах середнього рівня , забезпечивши , таким чином , користувачів сучасними технологіями в число яких входять:

• Підтримка нового типу пам’яті RDRAM ( Rambus ) з принципово новою архітектурою , що забезпечує високі швидкості передачі данихMTH

• Графічна шина AGP 4x , що забезпечує вищу , ніж раніше , швидкість передачі інформації між чіпсетом і відеокартою

• Процесорна 133 — мегагерцовим шина з більш високою пропускною здатністю , що дозволяє використання нових процесорів , наприклад , на ядрі Intel Coppermine

• Нова хабів архітектура чіпсета ( Accelerated Hub Architecture ), що забезпечує більш високу швидкість обміну даними між контролерами ( мостами )

• Підтримка протоколу IDE UltraDMA/66 , що дозволяє збільшити вдвічі швидкість передачі даних від дискової підсистеми

• Інтегроване кодек для можливості підключення дешевих програмних модему і звукової карти AC’97

• Відмова від морально застарілої шини ISA

Також як і i810 , i820 складається з трьох чіпів — хабів :

Intel 82820 — Memory Controller Hub ( MCH ) — контролер системної шини і шин пам’яті і AGP

Intel 82801AA — I / O Controller Hub ( ICH ) — контролер вводу -виводу

MCH

Intel 82802 — Firmware Hub ( FWH ) — хаб , що містить системний BIOS

Як бачимо , відмінність від i810 є тільки в одному , найважливішому контролері Intel 82820 , а інша пара мікросхем присутня і у i810 .

Нагадаю , що ключовою особливістю хабів архітектури є те , що тепер для зв’язку між контролерами чіпсета використовується не досить повільна для цієї мети шина PCI , що забезпечує пропускну здатність тільки 133 Мбайт / с , а спеціальна 32 -бітна 66 — мегагерцовим шина з пропускною здатністю 266 Мбайт / с. Таким чином , в архітектурі не залишилося шин , що працюють на частоті 33 МГц , і при цьому зв’язують життєво-важливі компоненти системи : 33 — мегагерцовим PCI , як інтерфейс для підключення пристроїв розширення висить тепер скраю системи , а не пов’язує мікросхеми чіпсета , ISA пропала зовсім . Таким чином , отримана архітектура позбавлена ​​вузьких місць.

Memory Controller Hub ( MCH )

Центральну роль в чіпсеті i820 грає саме цей хаб i82820 , який забезпечує взаємодію між процесором , шиною AGP і системною пам’яттю . Природно , в Memory Controller Hub не могли не з’явитися деякі нові для интеловских чіпсетів можливості .

Перша — зміна списку підтримуваних частот системної шини . У їх число нарешті додана частота 133 МГц , процесори під яку вже щосили випускаються , але до моменту виходу i820 підтримувалася тільки чіпсетами VIA Apollo Pro 133 (A ) , і інтегрованим i810E .

Несподіваним виявилося те , що i820 тепер не підтримує процесори з зовнішньою частотою 66 МГц. Тобто , поки слід забути про застосування процесорів Celeron c платами на i820 , принаймні , в штатному режимі.

i820 став першим чіпсетом від Intel , в якому немає підтримки пам’яті типу SDRAM. Замість неї в MCH є контролер Rambus , що забезпечує підтримку двох слотів RIMM , в які встановлюється пам’ять типу RDRAM . Спочатку , i820 мав підтримувати три слота RIMM , однак в останній момент через проблеми зі стабільністю , Intel довелося переглянути специфікацію і зменшити число підтримуваних слотів RIMM до двох.

Окрім нового типу пам’яті i820 став першим интеловским чіпсетом з шиною AGP , відповідної спеціікаціі версії 2.0 і підтримуючої 4x mode . Поки цей режим , знову таки , був можливий тільки на платах з чіпсетом VIA Apollo Pro133A .

I / O Controller Hub ( ICH ) і Firmware Hub ( FWH ) в i820 в точності такі ж, які застосовувалися в чіпсетах i810 і i810E , тому зупинятися особливо на них ми не будемо.

А тепер найцікавіше !

Memory Translator Hub ( MTH )

Цей концентратор не входить в базовий комплект i820 і був зроблений Intel під тиском виробників системних плат для сумісності i820 зі старою пам’яттю PC100 SDRAM ! У його функції входить трансляція звернень до RDRAM в звернення до SDRAM. Встановивши цю додаткову мікросхему на i820 — системну плату , виробник може розмістити на своєму продукті стандартні слоти DIMM , що підтримують PC100 SDRAM ! Тобто Intel , розробивши МТН , залишив можливість створювати на базі i820 материнські плати , з підтримкою SDRAM ! І користувач , який не хоче переплачувати величезні гроші за дорогою і не дуже корисний йому DR DRAM , тим не менш може використовувати новий чіпсет від Intel , що підтримує всі сучасні технології. Це мало означати , що Intel повністю повертає собі звання виробника чіпсетів № 1 , виготовляючи для дорогих систем i820 , для недорогих : i820 + MTH .

Однак насправді все було , на жаль , не так. Зрозуміло , масовий попит на пам’ять DR DRAM не виник від виходу i820 , враховуючи величезну ціну , і сумнівну ефективність . Застосування DR DRAM в дорогих системах могло зробити їх хіба що » дорогими » , але продуктивність при цьому була сумнівна. Залишається застосування зв’язки i820 + MTH . Але ! Виявилося , що МТН підтримує тільки пам’ять Рс100 , тобто навіть при частоті системної шини 133 МГц , оперативна пам’ять працювала тільки на 100 МГц ! Але і це ще не все. Через застосування трансляцій викликів за допомогою мікросхеми МТН , продуктивність материнської плати на базі i820 + MTH виявлялася відсотків на 10 НИЖЧЕ , ніж при застосуванні 440ВХ і Рс100 SDRAM ! Ефективність нового чіпсета з 133 МГц шиною і пам’яттю SDRAM поступалася старовинним 440ВХ . Зрозуміло це був удар. Стало ясно , що новий чіпсет не замінить 440ВХ НИ НА ЯКОМУ сегменті ринку , новий чіпсет взагалі ні кому не потрібен. Трирічна епопея з DR DRAM на даному провалилася , привівши по ходу ще й до відсутності на ринку сучасного за можливостями чіпсета Intel.

А коли стало ясно , що i820 безперспективний , знадобився чіпсет , на якому потрібно робити материнські плати. І таким чіпсетом виявився … зрозуміло VIA Apollo 133 (A ) — а більше і нікому! І це був зоряний час VIA . На чіпсетах VIA зробили материнські плати ВСЕ імениті виробники , навіть ті , хто ніколи не хотів мати справу з VIA . Аж до весни 2000 продажу материнських плат на чіпсетах VIA зросли в багато разів, і навесні 2000 року Intel вже не лідирував на ринку чіпсетів для своїх же процесорів — близько 60 % усіх продаваних материнських плат комплектувалися чіпсетами VIA . Intel потрібно було щось робити , щоб рятувати ситуацію — стало ясно , що i820 мертвонароджений , DR DRAM нікому не потрібен (принаймні на даному етапі ) і Intel потрібно терміново братися за впровадження PC133 SDRAM якщо вони за раніше хочуть виробляти чіпсети для своїх процесорів.