Відмінності між версіями «Малиновський Борис Миколайович»
(→Біографія) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
<p style="font-family: TimesNewRoman; font-size: 12pt;"> | <p style="font-family: TimesNewRoman; font-size: 12pt;"> | ||
Народився 24 серпня 1921 року в мiстi Лух (Росiя). У 1939 роцi закiнчив середню школу в мiстi Iваново й у цьому ж роцi був призваний до армiї. В роки Великої Вiтчизняної вiйни пройшов шлях вiд рядового артилериста до командира батареї. Брав участь у боях на Пiвнiчному, Ленiнградському, Захiдному, Пiвнiчно-Захiдному, Центральному, 1-му Бiлоруському i 3-му Прибалтiйському фронтах, двiчi поранений. | Народився 24 серпня 1921 року в мiстi Лух (Росiя). У 1939 роцi закiнчив середню школу в мiстi Iваново й у цьому ж роцi був призваний до армiї. В роки Великої Вiтчизняної вiйни пройшов шлях вiд рядового артилериста до командира батареї. Брав участь у боях на Пiвнiчному, Ленiнградському, Захiдному, Пiвнiчно-Захiдному, Центральному, 1-му Бiлоруському i 3-му Прибалтiйському фронтах, двiчi поранений. | ||
| − | <br />У 1950 роцi закiнчив Iванiвський енергетичний iнститут i вступив до аспiрантури Iнституту електротехнiки Академiї наук УРСР (м. Київ). У 1953 роцi захистив кандидатську дисертацiю, у 1964 роцi став доктором технiчних наук. З 1954 р. - науковий спiвробiтник у лабораторiї обчислювальної технiки Iнституту електротехнiки АН УРСР, потiм заступник директора з наукової роботи i керiвник вiддiлу спецiалiзованих цифрових машин в Обчислювальному центрi АН УРСР (1957-1962 р.) i з 1962 р. - керiвник вiддiлення кiбернетичної технiки i завiдувач вiддiлом керуючих машин в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України, створеному на базi Обчислювального центра АН УРСР. У 1969 роцi - обраний членом-кореспондентом Академiї наук УРСР (нинi Нацiональної академiї наук України) за фахом "обчислювальна технiка". З 1986 р. по теперiшнiй час - радник дирекцiї Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАНУ. Уся дiяльнiсть Б.М.Малиновського в Академiї - майже 60 рокiв - пов'язана з обчислювальною технiкою, починаючи з перших рокiв її розвитку в СРСР. </p> | + | <br />У 1950 роцi закiнчив Iванiвський енергетичний iнститут i вступив до аспiрантури Iнституту електротехнiки Академiї наук УРСР (м. Київ). У 1953 роцi захистив кандидатську дисертацiю, у 1964 роцi став доктором технiчних наук. З 1954 р. - науковий спiвробiтник у лабораторiї обчислювальної технiки Iнституту електротехнiки АН УРСР, потiм заступник директора з наукової роботи i керiвник вiддiлу спецiалiзованих цифрових машин в Обчислювальному центрi АН УРСР (1957-1962 р.) i з 1962 р. - керiвник вiддiлення кiбернетичної технiки i завiдувач вiддiлом керуючих машин в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України, створеному на базi Обчислювального центра АН УРСР. У 1969 роцi - обраний членом-кореспондентом Академiї наук УРСР (нинi Нацiональної академiї наук України) за фахом "обчислювальна технiка". З 1986 р. по теперiшнiй час - радник дирекцiї Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАНУ. Уся дiяльнiсть Б.М.Малиновського в Академiї - майже 60 рокiв - пов'язана з обчислювальною технiкою, починаючи з перших рокiв її розвитку в СРСР. |
| + | <br />Б.М.Малиновський пiдготував 10 докторiв i понад 40 кандидатiв наук, органiзував активно дiючий Благодiйний фонд iсторiї i розвитку комп'ютерної науки i технiки при Київському Будинку вчених НАН України. | ||
| + | <br />Б.М.Малиновський двiчi лауреат Державної премiї України, премiй Президiї Нацiональної академiї наук України iменi С.О.Лебедєва й iменi В.М.Глушкова, премiї iменi В.I.Вернадського. Вiн заслужений дiяч науки i технiки України. Нагороджений орденами Жовтневої Революцiї, Трудового Червоного Прапора, Вiтчизняної вiйни I i II ступеня, Червоної Зiрки, Богдана Хмельницького, медалями "За бойовi заслуги", "За оборону Москви", "За перемогу над Нiмеччиною", вiдзначений Почесною грамотою Верховної Ради УРСР i Почесною грамотою Верховної Ради України. </p> | ||
=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Основні роботи Б. М. Малиновского</h3>= | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Основні роботи Б. М. Малиновского</h3>= | ||
Версія за 04:47, 5 листопада 2014
Біографія
Народився 24 серпня 1921 року в мiстi Лух (Росiя). У 1939 роцi закiнчив середню школу в мiстi Iваново й у цьому ж роцi був призваний до армiї. В роки Великої Вiтчизняної вiйни пройшов шлях вiд рядового артилериста до командира батареї. Брав участь у боях на Пiвнiчному, Ленiнградському, Захiдному, Пiвнiчно-Захiдному, Центральному, 1-му Бiлоруському i 3-му Прибалтiйському фронтах, двiчi поранений.
У 1950 роцi закiнчив Iванiвський енергетичний iнститут i вступив до аспiрантури Iнституту електротехнiки Академiї наук УРСР (м. Київ). У 1953 роцi захистив кандидатську дисертацiю, у 1964 роцi став доктором технiчних наук. З 1954 р. - науковий спiвробiтник у лабораторiї обчислювальної технiки Iнституту електротехнiки АН УРСР, потiм заступник директора з наукової роботи i керiвник вiддiлу спецiалiзованих цифрових машин в Обчислювальному центрi АН УРСР (1957-1962 р.) i з 1962 р. - керiвник вiддiлення кiбернетичної технiки i завiдувач вiддiлом керуючих машин в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України, створеному на базi Обчислювального центра АН УРСР. У 1969 роцi - обраний членом-кореспондентом Академiї наук УРСР (нинi Нацiональної академiї наук України) за фахом "обчислювальна технiка". З 1986 р. по теперiшнiй час - радник дирекцiї Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАНУ. Уся дiяльнiсть Б.М.Малиновського в Академiї - майже 60 рокiв - пов'язана з обчислювальною технiкою, починаючи з перших рокiв її розвитку в СРСР.
Б.М.Малиновський пiдготував 10 докторiв i понад 40 кандидатiв наук, органiзував активно дiючий Благодiйний фонд iсторiї i розвитку комп'ютерної науки i технiки при Київському Будинку вчених НАН України.
Б.М.Малиновський двiчi лауреат Державної премiї України, премiй Президiї Нацiональної академiї наук України iменi С.О.Лебедєва й iменi В.М.Глушкова, премiї iменi В.I.Вернадського. Вiн заслужений дiяч науки i технiки України. Нагороджений орденами Жовтневої Революцiї, Трудового Червоного Прапора, Вiтчизняної вiйни I i II ступеня, Червоної Зiрки, Богдана Хмельницького, медалями "За бойовi заслуги", "За оборону Москви", "За перемогу над Нiмеччиною", вiдзначений Почесною грамотою Верховної Ради УРСР i Почесною грамотою Верховної Ради України.
Основні роботи Б. М. Малиновского
Роботи Б.М.Малиновського присвяченi обгрунтуванню теорiї проектування, практичному створенню i застосуванню цифрових обчислювальних i керуючих машин:
- Проект лампової ЕОМ для первинної обробки даних з РЛС (1957 р.);
- Проект напiвпроводникової бортової ЕОМ фронтового бомбардувальника (1958 р.);
- Перша вiтчизняна напiвпроводникова керуюча машина широкого призначення "Днепр" (1958-1961 рр.);
- Мiнi ЕОМ для обробки вимiрiв "УПО" (1970 р.);
- Мiнi ЕОМ "М-180" для автоматизацiї лабораторного експерименту;
- Сiмейство мiкро-комп'ютерiв "Электроника С5";
- Сiмейство мiкро-комп'ютерiв ЕОМ "Нейрон".
Монографії Б. М. Малиновського
- «Цифровые управляющие машины и автоматизация производства» (1963);
- «Управляющая машина широкого назначения «Днепр» (1964);
- «Основы проектирования управляющих машин промышленного назначения» (1969);
- «Введение в кибернетическую технику. Параллельные структуры и методы» (1989);
- «Матерiали про створення першої в континентальнiй Європi електронної обчислювальної машини» (2002);
- «Анализ и синтез мини-ЭВМ» (1976);
- «Справочник по цифровой вычислительной технике» (1974);
- «Академик С. Лебедев» (1982);
- «Академик В. Глушков» (1983);
- «История вычислительной техники в лицах» (1995);
- «Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине» (1998);
- «Вiдоме i невiдоме в iсторiї iнформацiйних технологiй в Українi» (2001, перевидання 2004);
- «Нет ничего дороже» (2006), «Хранить вечно» (2007, українською, російською та англійською);
- «Путь солдата» (1974);
- «Участь свою не выбирали» (1995).
