Відмінності між версіями «Проект з "ОІТ і зарубіжної літератури": "Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета." - № 210 ФІМ, Пузирьова, 2014.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Творчий шлях)
(→‎Творчий шлях)
 
(не показано 26 проміжних версій цього учасника)
Рядок 11: Рядок 11:
 
== Матеріали проекту ==
 
== Матеріали проекту ==
  
−
[http://getpocket.com/a/queue/list/ Колекція посилань по Pocket]
+
==Життя==
 +
[[Файл:B36f703ac9c8f870a2d3516a6e5612a7.jpg|міні]]
  
−
[["Таблиця до проекту "Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета.", ФІНМОВ, 2014"]]
 
  
−
==Життя==
+
(43 до н.е. - 18 н.е.)
  
 +
''Публій Овідій Назон,останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу. Великий римський поет народився в 43 до н. е. Він жив ​​в Римі та вів безтурботне життя багатої людини, займаючись тим, що було йому до душі - поезією. Перші відомі його твори - еротичні поеми «Наука кохання» та «Ліки від кохання». Вони не чужі натуралізму і є свого роду настановами в різних питаннях любовних взаємин.
 +
''
  
−
Публій Овідій Назон - римський лірик (43 р. до н. є. - 17 р. п. є.) - третій (поряд із старшими Вергілієм і Горацієм) славетний поет часів Августа, народився в м. Сульмоні, при узгір'ях Абруцьких гір, за 140 км від Рима, і походив із стану вершників. Діставши в Римі ґрунтовну риторичну освіту, служив там на адміністративних і судових посадах; але, відчуваючи нестримну прихильність до віршування, покинув службу, щоб віддатися виключно поезії. Він став членом літературного гуртка Валерія Мессали Корвіна, де зблизився з поетами Тібуллом і Проперціем, виступав з декламацією своїх віршів на публічних читаннях, організованих вельможею Асініем Полліоном, і незабаром став улюбленим поетом римської «золотої молоді». До нас не дійшла трагедія Овідія «Медея», його ранній твір, що високо цінувався сучасниками. Як поет, Овідій є продовжувачем Тібулла й Проперція в любовних і антикварно-вчених елегіях, почасти учнем грецьких поетів александрійської школи (Каллімаха, Нікандра і ін.). Пройдена ним риторична школа поклала яскравий відбиток на його творчість, надавши йому, з одного боку, велику зовнішню ефектність, з другого ж - багатослівність, .заміну безпосередності вислову вишуканістю й навмисністю. Сучасники високо цінували легкість і плавність його віршів та майстерність оповідання, яка особливо виявляється в «Метаморфозах».
+
==Творчий шлях==
 +
[[Файл:P-philips-publius-ovidius-naso-known-as-ovid-roman-poet.jpg|міні]]
  
 +
''Поет відобразив у своїй творчості ідеологію вершницького стану, що досяг в той час свого найвищого економічного розвитку. Соціальна та філософська проблематика, характерна для попереднього літературного покоління (Вергілій, Горацій), Овідієві чужа. В його творчості переважають еротичні теми, в яких головним є не гибокі почуття, а дотепна іронічна гра традиційними літературними мотивами, з постійними переспівами як попередників, так і самого себе. Твори Овідія відрізняються віртуозною легкістю і гибкістю стилю, яким він володів досконало.
 +
''
 +
 +
=="Сумні елегії"-відображення жорстокої долі поета==
 +
 +
''Залишаючи Рим, Овідій вирішив назавжди покінчити з поетичною творчістю, вважаючи її причиною нещастя, що обрушилося на нього. Проте вчасно зрозумів, що його талант стане єдиним джерелом підтримки і натхнення в нових, суворих і незвичних, умовах існування. За період заслання він створив п’ять книг «Скорботних елегій» (близько 50 віршів) і чотири книги «Послань з Понта» (понад 30 віршів), що склали досить точну й переконливу картину умонастрою, страждань і мрій нещасного поета.
 +
І книга «Скорботних елегій» розповідає про почуття відчаю, яким Овідій був охоплений перед від’їздом з Рима, особливо засмутило його прощання з дружиною, друзями і слугами, з усією домівкою:
 +
Як виринає в душі скорботної ночі картина, —
 +
Що в ній останнії я хвилі у Римі пробув, — Як пригадаю цю ніч, коли все я найближче покинув, — Ще і сьогодні з очей котяться сльози рясні…
 +
Люба дружина, ридаючи, міцно мене обіймала, Сльози по щоках її, наче та злива, текли…
 +
Де тільки глянути, скрізь тут ридання лунали і стогін, В домі моїм раз у раз плач похоронний лунав: Слуги й служниці і хлопці ридають за мною й голосять, В кожнім будинку кутку сльози хтось точить гіркі.''
  
 
===Інтернет ресурси проекту===
 
===Інтернет ресурси проекту===
Рядок 35: Рядок 49:
 
[http://reff.net.ua/21861-Publiiy_Ovidiiy_Nazon.html Реферат]
 
[http://reff.net.ua/21861-Publiiy_Ovidiiy_Nazon.html Реферат]
  
−
==Життя==
 
  
 +
[[Категорія:Проект з ОІТ і зарубіжної літератури(факультет іноземних мов)]]
  
−
Публій Овідій Назон - римський лірик (43 р. до н. є. - 17 р. п. є.) - третій (поряд із старшими Вергілієм і Горацієм) славетний поет часів Августа, народився в м. Сульмоні, при узгір'ях Абруцьких гір, за 140 км від Рима, і походив із стану вершників. Діставши в Римі ґрунтовну риторичну освіту, служив там на адміністративних і судових посадах; але, відчуваючи нестримну прихильність до віршування, покинув службу, щоб віддатися виключно поезії. Він став членом літературного гуртка Валерія Мессали Корвіна, де зблизився з поетами Тібуллом і Проперціем, виступав з декламацією своїх віршів на публічних читаннях, організованих вельможею Асініем Полліоном, і незабаром став улюбленим поетом римської «золотої молоді». До нас не дійшла трагедія Овідія «Медея», його ранній твір, що високо цінувався сучасниками. Як поет, Овідій є продовжувачем Тібулла й Проперція в любовних і антикварно-вчених елегіях, почасти учнем грецьких поетів александрійської школи (Каллімаха, Нікандра і ін.). Пройдена ним риторична школа поклала яскравий відбиток на його творчість, надавши йому, з одного боку, велику зовнішню ефектність, з другого ж - багатослівність, .заміну безпосередності вислову вишуканістю й навмисністю. Сучасники високо цінували легкість і плавність його віршів та майстерність оповідання, яка особливо виявляється в «Метаморфозах».
+
==Результати проекту==
  
−
=="Сумні елегії"-відображення жорстокої долі поета==
+
[http://getpocket.com/a/queue/list/ Колекція посилань по Pocket]
  
−
Залишаючи Рим, Овідій вирішив назавжди покінчити з поетичною творчістю, вважаючи її причиною нещастя, що обрушилося на нього. Проте вчасно зрозумів, що його талант стане єдиним джерелом підтримки і натхнення в нових, суворих і незвичних, умовах існування. За період заслання він створив п’ять книг «Скорботних елегій» (близько 50 віршів) і чотири книги «Послань з Понта» (понад 30 віршів), що склали досить точну й переконливу картину умонастрою, страждань і мрій нещасного поета.
+
[["Таблиця до проекту "Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета.", ФІНМОВ, 2014"]]
−
І книга «Скорботних елегій» розповідає про почуття відчаю, яким Овідій був охоплений перед від’їздом з Рима, особливо засмутило його прощання з дружиною, друзями і слугами, з усією домівкою:
+
−
Як виринає в душі скорботної ночі картина, —
+
−
Що в ній останнії я хвилі у Римі пробув, — Як пригадаю цю ніч, коли все я найближче покинув, — Ще і сьогодні з очей котяться сльози рясні…
+
−
Люба дружина, ридаючи, міцно мене обіймала, Сльози по щоках її, наче та злива, текли…
+
−
Де тільки глянути, скрізь тут ридання лунали і стогін, В домі моїм раз у раз плач похоронний лунав: Слуги й служниці і хлопці ридають за мною й голосять, В кожнім будинку кутку сльози хтось точить гіркі.
+
  
−
 
+
[https://docs.google.com/presentation/d/1MlQUhpUrQXtMDpiO31IUW0MwUBYPbcfmWP0A3L3STqU/edit?usp=sharing Презентація на тему: "Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета."]
−
[[Категорія:Проект з ОІТ і зарубіжної літератури(факультет іноземних мов)]]
+
−
 
+
−
==Результати проекту==
+

Поточна версія на 19:49, 23 жовтня 2014

Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета.

Ідея проекту

Розповісти про творчий шлях Овідія, познайомитися зі збіркою поета "Сумні елегії", з'ясувати вплив долі поета на її створення.

Автор проекту

Пузирьова Марина Михайлівна

Матеріали проекту

Життя

B36f703ac9c8f870a2d3516a6e5612a7.jpg


(43 до н.е. - 18 н.е.)

Публій Овідій Назон,останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу. Великий римський поет народився в 43 до н. е. Він жив ​​в Римі та вів безтурботне життя багатої людини, займаючись тим, що було йому до душі - поезією. Перші відомі його твори - еротичні поеми «Наука кохання» та «Ліки від кохання». Вони не чужі натуралізму і є свого роду настановами в різних питаннях любовних взаємин.

Творчий шлях

P-philips-publius-ovidius-naso-known-as-ovid-roman-poet.jpg

Поет відобразив у своїй творчості ідеологію вершницького стану, що досяг в той час свого найвищого економічного розвитку. Соціальна та філософська проблематика, характерна для попереднього літературного покоління (Вергілій, Горацій), Овідієві чужа. В його творчості переважають еротичні теми, в яких головним є не гибокі почуття, а дотепна іронічна гра традиційними літературними мотивами, з постійними переспівами як попередників, так і самого себе. Твори Овідія відрізняються віртуозною легкістю і гибкістю стилю, яким він володів досконало.

"Сумні елегії"-відображення жорстокої долі поета

Залишаючи Рим, Овідій вирішив назавжди покінчити з поетичною творчістю, вважаючи її причиною нещастя, що обрушилося на нього. Проте вчасно зрозумів, що його талант стане єдиним джерелом підтримки і натхнення в нових, суворих і незвичних, умовах існування. За період заслання він створив п’ять книг «Скорботних елегій» (близько 50 віршів) і чотири книги «Послань з Понта» (понад 30 віршів), що склали досить точну й переконливу картину умонастрою, страждань і мрій нещасного поета. І книга «Скорботних елегій» розповідає про почуття відчаю, яким Овідій був охоплений перед від’їздом з Рима, особливо засмутило його прощання з дружиною, друзями і слугами, з усією домівкою: Як виринає в душі скорботної ночі картина, — Що в ній останнії я хвилі у Римі пробув, — Як пригадаю цю ніч, коли все я найближче покинув, — Ще і сьогодні з очей котяться сльози рясні… Люба дружина, ридаючи, міцно мене обіймала, Сльози по щоках її, наче та злива, текли… Де тільки глянути, скрізь тут ридання лунали і стогін, В домі моїм раз у раз плач похоронний лунав: Слуги й служниці і хлопці ридають за мною й голосять, В кожнім будинку кутку сльози хтось точить гіркі.

Інтернет ресурси проекту

Біографія Овідія

Найголовніші факти життя Овідія

Про поезію "Сумні елегеї"

Додаткові матеріали проекту

Презентація

Реферат

Результати проекту

Колекція посилань по Pocket

"Таблиця до проекту "Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета.", ФІНМОВ, 2014"

Презентація на тему: "Творчий шлях Овідія. “Сумні елегії” – відображення жорстокої долі поета."

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Проект_з_%22ОІТ_і_зарубіжної_літератури%22:_%22Творчий_шлях_Овідія._“Сумні_елегії”_–_відображення_жорстокої_долі_поета.%22_-_№_210_ФІМ,_Пузирьова,_2014.&oldid=140438