Версія за 14:33, 21 жовтня 2014

Презентація

Микола Брусенцов і його єдиний у світі трійковий комп'ютер "Сетунь"

Біографія

21 червня 1941 року, напередодні дня початку Великої Вітчизняної війни восьмикласник Коля Брусенцов був у Дніпропетровську, брав участь в олімпіаді молодих музикантів - диригував хором, виконували його пісню про дзержинцах. Все пройшло чудово.

А вранці 22-го його та інших, які приїхали з Дніпродзержинська, терміново відправили додому. Вже вдома почув по радіо виступ Молотова. Запам'яталися слова «Перемога буде за нами» і Богатирська симфонія Бородіна, зазвучала слідом за ними. Так закінчилося дитинство Миколи.

Він народився 7 лютого 1925 р. на Україні в місті Кам'янське (тепер Дніпродзержинськ). Батько, Петро Миколайович Брусенцов - син робітника-залізничника, закінчив робітфак, а в 1930 році - Дніпропетровський хімічний інститут. Брав участь у будівництві Дніпродзержинського коксохімічного заводу. Помер у 1939 році у віці 37 років. Мати, Марія Дмитрівна (уроджена Чистякова), завідувала дитячим садом при заводі, де працював чоловік. Молода жінка стійко винесла важкий удар. Треба було подбати про трьох дітей. Микола був старшим із братів. Молодшому йшов всього другий рік. Не встигли оговтатися, як почалася війна. Дитячий садок, де працювала мати, разом з Дніпродзержинським коксохімічним заводом евакуювали в Оренбурзьку область.

У лютому 1943 р., коли Миколі виповнилося 18 років, його призвали в армію і послали на курси радистів у Свердловську, а ще через півроку направили в 154-ту стрілецьку дивізію, де він став радистом у відділенні розвідки 2-го дивізіону 571-го артилерійського полку. Дивізія перебувала на переформування під Тулою. Через два тижні її направили під Невель, де наші частини знаходилися в напівоточенні. Потім було легше - успішні наступальні бої в Білорусії, Прибалтиці, Східній Пруссії. Молодого солдата - вчорашнього школяра нагородили медаллю «За відвагу» та орденом Червоної Зірки. З тих 25 вісімнадцятирічних хлопців, що в серпні 1943 р. поповнили дивізію, до того часу залишилося п'ятеро... Тут, за Кенігсбергом, Брусенцов зустрів запам'ятався на все життя день Перемоги. У 1948 р. він закінчив десятий клас, отримавши атестат відмінника, і подав заяву на радіотехнічний факультет Московського енергетичного институту.Перший рік навчання він не стільки вчився, скільки спав, намагаючись сном і ліками перемогти туберкульоз. І йому це вдалося! Коли здоров'я покращилося, він не тільки надолужив втрачене, але й став одним з найбільш успішних студентів.

У 1953 р. після закінчення інститут, Миколу Петровича направили на роботу в СКБ при Московському університеті, а потім в проблемну лабораторію з розробки ЕОМ для використання у навчальних закладах. Тут доля звела його з блискучим математиком, широко ерудованим ученим, одним з перших зрозуміли значення ЕОМ, Сергієм Львовичем Соболєвим.

Створення ЕОМ Сетунь'