Відмінності між версіями «Рамеєв Башир Іскандерович»
(Створена сторінка: == Біографія == == Наукова робота == == Нагороди == == Джерела ==) |
|||
(не показано 18 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | == Біографія = | + | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Біографія</h3>= |
− | == Наукова робота | + | |
− | == Нагороди == | + | [[Файл:250px-Bashir Rameev.jpg|200px|left]] |
− | == | + | |
+ | |||
+ | Народився в сім'ї золотопромисловців. Дід був членом Державної Думи, поетом — класиком татарської літератури. Батько Іскандар Закіровіч | ||
+ | |||
+ | Рамеев навчався до початку Першої світової війни в Гірничій академії в м. Фрайберг (Саксонія), працював на дідових копальнях, з 1926 року | ||
+ | |||
+ | — у тресті «Башкірзолото». У квітні 1938 р. був заарештований, засуджений на п'ять років і помер у 1943 р. | ||
+ | |||
+ | В 1935 році став членом Всесоюзного товариства винахідників, в 1937 вступив до Московського енергетичного інституту. В 1938 році, після | ||
+ | |||
+ | арешту батька був відрахований з інституту, довго не міг знайти роботу. В 1940 році влаштувався техніком в Центральний науково-дослідний | ||
+ | |||
+ | інститут зв'язку. | ||
+ | |||
+ | З початком Радянсько-німецької війни пішов добровольцем в батальйон зв'язку. В 1943 році у складі спеціальної групи забезпечення військ | ||
+ | |||
+ | 1-го Українського фронту брав участь у форсуванні Дніпра і звільненні Києва. В 1944 році він був звільнений від служби в армії відповідно | ||
+ | |||
+ | до наказу про фахівців, які направлялися для відбудови народного господарства. Поступив на роботу в ЦНДІ № 108 (директор — академік А.І. | ||
+ | |||
+ | Берг. | ||
+ | |||
+ | На початку 1947 року, слухаючи передачі «Бі-Бі-Сі», дізнався про те, що в США створена ЕОМ «ЕНІАК», і вирішив зайнятися цією новою | ||
+ | |||
+ | справою. За рекомендацією А.І. Берга звернувся до члену-кореспондента АН СРСР І.С. Брука і в травні 1948 був прийнятий інженером- | ||
+ | |||
+ | конструктором в Лабораторію електросистем Енергетичного інституту АН СРСР. | ||
+ | |||
+ | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Наукова робота</h3>= | ||
+ | |||
+ | В серпні 1948 року разом Ісааком Бруком представив перший в СРСР проект «Автоматична цифрова електронна машина». | ||
+ | |||
+ | Серед розробок Рамеева: ЕОМ «Стріла», серія ЕОМ «Урал». | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Ural1.jpg]] | ||
+ | |||
+ | Відсутність диплома про вищу освіту не завадила стати головним інженером і заступником директора з наукової роботи Пензенського НДІ | ||
+ | |||
+ | математичних машин (нині — ВАТ Науково-виробниче підприємство «Рубін», м. Пенза) (з 1955 по 1968 р.) і отримати ступінь доктора технічних | ||
+ | |||
+ | наук без захисту дисертації. | ||
+ | |||
+ | В 1969 році, при виборі напрямків співробітництва з західними компаніями в рамках проекту «Ряд» (надалі ЄС ЕОМ) виступав прибічником | ||
+ | |||
+ | співробітництва з британською компанією ICL на противагу IBM. | ||
+ | |||
+ | Похований в Москві на Кунцевському кладовищі. | ||
+ | |||
+ | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Нагороди</h3>= | ||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki Орден Трудового Червоного Прапора] | ||
+ | |||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki Сталінська премія] | ||
+ | |||
+ | Золота медаль [https://uk.wikipedia.org/wiki ВДНГ] СРСР | ||
+ | |||
+ | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Презентація</h3>= | ||
+ | |||
+ | [https://drive.google.com/file/d/0BzJxUqepRG5XdzhBQ3JUZ21JcEE/view?usp=sharing Рамеєв Башир Іскандерович] | ||
+ | |||
+ | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Посилання</h3>= | ||
+ | |||
+ | [http://old.computerra.ru/xterra/homo/22251/print.html Вони були ершими] | ||
+ | |||
+ | [http://lib.ru/MEMUARY/MALINOWSKIJ/7.htm Син епохи] | ||
+ | |||
+ | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Джерела</h3>= | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Рамеєв_Башир_Іскандерович Рамеєв] | ||
+ | |||
+ | [http://chernykh.net/content/view/461/673/ История компьютера] | ||
+ | |||
+ | [http://www.computer-museum.ru/galglory/8.htm Виртуальный компьютерный музей] |
Поточна версія на 08:06, 14 жовтня 2014
Біографія
Народився в сім'ї золотопромисловців. Дід був членом Державної Думи, поетом — класиком татарської літератури. Батько Іскандар Закіровіч
Рамеев навчався до початку Першої світової війни в Гірничій академії в м. Фрайберг (Саксонія), працював на дідових копальнях, з 1926 року
— у тресті «Башкірзолото». У квітні 1938 р. був заарештований, засуджений на п'ять років і помер у 1943 р.
В 1935 році став членом Всесоюзного товариства винахідників, в 1937 вступив до Московського енергетичного інституту. В 1938 році, після
арешту батька був відрахований з інституту, довго не міг знайти роботу. В 1940 році влаштувався техніком в Центральний науково-дослідний
інститут зв'язку.
З початком Радянсько-німецької війни пішов добровольцем в батальйон зв'язку. В 1943 році у складі спеціальної групи забезпечення військ
1-го Українського фронту брав участь у форсуванні Дніпра і звільненні Києва. В 1944 році він був звільнений від служби в армії відповідно
до наказу про фахівців, які направлялися для відбудови народного господарства. Поступив на роботу в ЦНДІ № 108 (директор — академік А.І.
Берг.
На початку 1947 року, слухаючи передачі «Бі-Бі-Сі», дізнався про те, що в США створена ЕОМ «ЕНІАК», і вирішив зайнятися цією новою
справою. За рекомендацією А.І. Берга звернувся до члену-кореспондента АН СРСР І.С. Брука і в травні 1948 був прийнятий інженером-
конструктором в Лабораторію електросистем Енергетичного інституту АН СРСР.
Наукова робота
В серпні 1948 року разом Ісааком Бруком представив перший в СРСР проект «Автоматична цифрова електронна машина».
Серед розробок Рамеева: ЕОМ «Стріла», серія ЕОМ «Урал».
Відсутність диплома про вищу освіту не завадила стати головним інженером і заступником директора з наукової роботи Пензенського НДІ
математичних машин (нині — ВАТ Науково-виробниче підприємство «Рубін», м. Пенза) (з 1955 по 1968 р.) і отримати ступінь доктора технічних
наук без захисту дисертації.
В 1969 році, при виборі напрямків співробітництва з західними компаніями в рамках проекту «Ряд» (надалі ЄС ЕОМ) виступав прибічником
співробітництва з британською компанією ICL на противагу IBM.
Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора
Золота медаль ВДНГ СРСР