|
|
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | =<center><b><font face="Comic Sans MS" color="violet" size="6">Інформаційне суспільство</font></b></center>=
| |
| | | | |
| − | Розвиток інформаційного суспільства (далі - ІС) – нової доби цивілізації, на безупинності і незворотності настання якої налогошували філософи, політологи, соціологи та економісти протягом останніх десятиріч ХХ і початку ХХІ століття, визначаючи його як нову еру у існуванні людства, обраховується з 50-х-70-х років ХХ сторіччя. Першими дослідниками феномену інформаційного суспільства вважаються <b><font face="Comic Sans MS" color="#007700" size="3">Д.Белл, К.Поппер, Е.Тоффлер, М.Кастельс</font></b>, які, називаючи його послідовно '''''“посткапіталістичним”''''', '''''“постаіндустріальним”''''', '''''“мережевим суспільством”''''' і '''''“інформаційнним”''''', '''''“цивілізацією Третьої хвилі”''''' доходили спільного висновку про те, що цк - суспільство, ціннісними пріоритетами якого є можливість вільних комунікацій та використання інформаційно-комунікаційних технолоній, функціонування мережевої економіки, популяризації освіти, актуалізації інтелекту, розвитку знань і технологій, побудованих на них, у т.ч. зміни традиційних сімейних відносин. На думку вказаних дослідників інформаційне суспільство - це - нова цивілізація, як інший рівень суспільного розвитку і культури, досягнутий суспільно-економічною інформацією, це - нова ера, як відрізок часу, відмінний за своїм внутрішнім суспільним змістом, за історичними подіями від попереднього розвитку часу у розвитку історії.
| |
| − |
| |
| − | З загальнофілософської точки зору цінним для вітчизняної науки є визначення ІС <b><font face="Comic Sans MS" color="#007700" size="3">Д.В.Дюжевим</font></b>, який зазначає: ''“Інформаційне суспільство - це науково-технічна та соціально-економічна реальність існування сучасного людства, яка носить глобальний характер, не залишаючи місця жодному суб’єкту людської цивілізації для індиферентності до цих процесів”''.
| |
| − | <b><font face="Comic Sans MS" color="#007700" size="3">А.С.Гальчинський</font></b>, досліджуючи стадії глобальних трансформацій суспільства висловлює стосовно розвитку нового типу суспільства наступну думку: надбання попередніх поколінь є базою для подальшого виникнення нових ресурсів та розвитку суспільних відносин; він також зазначає: ''“Знання, як і інформація перетворюються на безпосередню продуктивну силу, основний лімітуючий ресурс відтворювального процесу, визначальний фактор економічного зростання і розвитку”''. Отже, у якості визначальних факторів розвитку розуміються знання та інформація, які перетворюються на продуктивну силу – ресурс інформаційного суспільства.
| |
| − |
| |
| − | Особливої уваги привертає твердження <b><font face="Comic Sans MS" color="#007700" size="3">М.Кастельса</font></b> стосовно економічних перетворень нової доби існування людства, яке, до речі, підсумовує наведені вище твердження: ''“У формуванні нового світу у якому ми живемо, переплітаються мережеве суспільство, знання економіки, інформація і комунікаційні технології”''. Безумовно, таке твердження є достатньо вмістким, проте зазначена теза потребує конкретизації: у якості складових нової економічної формації М.Кастельс визначає наявність: мережевого суспільства, економічних знань, інформації і комунікаційних технологій.
| |
| − |
| |
| − | Думка стосовно розвитку інформації, знань та ІКТ у якості основоутворюючим факторів розвитку інформаційного суспільства ІС, його ресурсів тобто – благ, причин консолідації підтримується як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Сучасними дослідниками ІС констатується також глобальність і відкритість ІС, яка, серед інших причин, наділяється можливістю безпежного здійснення комунікацій.
| |
