Відмінності між версіями «Ісаак Семенович Брук»
(→Ідея статті:) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Файл:Brook.jpg]] | [[Файл:Brook.jpg]] | ||
| − | Брук І. С. стояв біля джерел зародження радянської обчислювальної техніки. Він створив нову категорію обчислювальної техніки – малі цифрові обчислювальні | + | Брук І. С. стояв біля джерел зародження радянської обчислювальної техніки. Він створив нову категорію обчислювальної техніки – малі цифрові обчислювальні машини. |
=='''''<font color='#0000FF' size=4> Коротка біографія </font>'''''== | =='''''<font color='#0000FF' size=4> Коротка біографія </font>'''''== | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
У 1948 році він разом з Б. І. Рамєєвим розробляє проект цифрової електронної обчислювальної машини, і в грудні того ж року вони отримують перше в СРСР авторське свідоцтво про винахід цифрової машини. Це перший офіційно зареєстрований документ, що стосується розвитку обчислювальної техніки в радянський час. Цей день вважають днем народження російської інформатики. | У 1948 році він разом з Б. І. Рамєєвим розробляє проект цифрової електронної обчислювальної машини, і в грудні того ж року вони отримують перше в СРСР авторське свідоцтво про винахід цифрової машини. Це перший офіційно зареєстрований документ, що стосується розвитку обчислювальної техніки в радянський час. Цей день вважають днем народження російської інформатики. | ||
У 1950 року І. С. Брук оформляє постанову президії Академії наук СРСР про розробку цифрової електронної обчислювальної машини М-1. У цій машині вперше почали використовувати новий матеріал – напівпровідники. | У 1950 року І. С. Брук оформляє постанову президії Академії наук СРСР про розробку цифрової електронної обчислювальної машини М-1. У цій машині вперше почали використовувати новий матеріал – напівпровідники. | ||
| − | [[Файл:M1256.jpg]] | + | [[Файл:M1256.jpg|right]] |
У наступні роки працював над створенням М-2, яка була значно більше потужної і конструктивно досконалої системою порівняно з своєї попередницею, хоча й класифікують як малогабаритну ЕОМ. | У наступні роки працював над створенням М-2, яка була значно більше потужної і конструктивно досконалої системою порівняно з своєї попередницею, хоча й класифікують як малогабаритну ЕОМ. | ||
Наприкінці 50-х І.С. Брук висунув ідею використання малих ЕОМ як управляючих машин. Вперше пропонувалося застосовувати обчислювальну техніку як для великих математичних, фізичних чи технічних розрахунків, а й у рішенні завдань управління технологічними об'єктами і навіть економічними процесами. Ідеї Брука послужили поштовхом до створення кінці 50-х низки науково-дослідних організацій по управляючим машинам. | Наприкінці 50-х І.С. Брук висунув ідею використання малих ЕОМ як управляючих машин. Вперше пропонувалося застосовувати обчислювальну техніку як для великих математичних, фізичних чи технічних розрахунків, а й у рішенні завдань управління технологічними об'єктами і навіть економічними процесами. Ідеї Брука послужили поштовхом до створення кінці 50-х низки науково-дослідних організацій по управляючим машинам. | ||
Зокрема, з урахуванням бруківської лабораторії в ЕНІН в 1958 році постав Інститут електронних управляючих машин (ІНЕУМ АН СРСР). Його першим директором став сам Брук. У інституті в 60-ті роки розроблялися нові моделі машин серії М для управляючих застосувань у різних галузях народного господарства. У 1970-х ІНЕУМ став головною організацією зі створення серії малих управляючих ЕОМ. | Зокрема, з урахуванням бруківської лабораторії в ЕНІН в 1958 році постав Інститут електронних управляючих машин (ІНЕУМ АН СРСР). Його першим директором став сам Брук. У інституті в 60-ті роки розроблялися нові моделі машин серії М для управляючих застосувань у різних галузях народного господарства. У 1970-х ІНЕУМ став головною організацією зі створення серії малих управляючих ЕОМ. | ||
І.С. Брук був людиною видатною і дуже своєрідною. Стилістично за своєю діяльність це був, скоріш, учений-одинак, генератор ідей, які підхоплювали і реалізовували його учні соратники. Рекламу собі, й своїм науковим досягненням робити не вмів, тому цей напрям розробки малих ЕОМ звучав, можливо, не так голосно, як досягнення творців суперпродуктивних машин першого і другого покоління. | І.С. Брук був людиною видатною і дуже своєрідною. Стилістично за своєю діяльність це був, скоріш, учений-одинак, генератор ідей, які підхоплювали і реалізовували його учні соратники. Рекламу собі, й своїм науковим досягненням робити не вмів, тому цей напрям розробки малих ЕОМ звучав, можливо, не так голосно, як досягнення творців суперпродуктивних машин першого і другого покоління. | ||
| − | |||
=='''''<font color='#0000FF' size=4>Навчальна презентація </font>'''''== | =='''''<font color='#0000FF' size=4>Навчальна презентація </font>'''''== | ||
Поточна версія на 20:57, 23 грудня 2013
Ідея статті:
Брук І. С. стояв біля джерел зародження радянської обчислювальної техніки. Він створив нову категорію обчислювальної техніки – малі цифрові обчислювальні машини.
Коротка біографія
Ісаак Семенович Брук (27 жовтня (9 листопада) 1902, Мінськ - 6 жовтня 1974) — радянський вчений у галузі електротехніки та обчислювальної техніки, член-кореспондент АН СРСР (1939). Народився в бідній сім'ї службовця тютюнової фабрики. У 1920 році закінчив реальне училище, в 1925 — Московський державний технічний університет імені Баумана. Основні праці присвячені проблемам електроенергетичних систем, електричних і математичних машин. З 1935 року працював в Енергетичному інституті АН СРСР ім. Кржижановського. У роки Радянсько-німецької війни продовжував дослідження в галузі електроенергетики, працював над системами управління зенітним вогнем, винайшов синхронізатор авіаційної гармати, яка стріляла через обертовий пропелер літака. У 1947 р. І. С. Брук був обраний дійсним членом Академії артилерійських наук. З 1948 року вів роботи з ЕОМ та управління з застосуванням засобів обчислювальної техніки. З 1956 року очолював Лабораторію керуючих машин і систем АН СРСР, з 1958 року був директором створеного на базі лабораторії Інституту електронних керуючих машин (рос. ИНЕУМ) . Нагороджений трьома орденами, а також медалями. Похований в Москві.
Основні досягнення
У 1948 році він разом з Б. І. Рамєєвим розробляє проект цифрової електронної обчислювальної машини, і в грудні того ж року вони отримують перше в СРСР авторське свідоцтво про винахід цифрової машини. Це перший офіційно зареєстрований документ, що стосується розвитку обчислювальної техніки в радянський час. Цей день вважають днем народження російської інформатики. У 1950 року І. С. Брук оформляє постанову президії Академії наук СРСР про розробку цифрової електронної обчислювальної машини М-1. У цій машині вперше почали використовувати новий матеріал – напівпровідники.
У наступні роки працював над створенням М-2, яка була значно більше потужної і конструктивно досконалої системою порівняно з своєї попередницею, хоча й класифікують як малогабаритну ЕОМ. Наприкінці 50-х І.С. Брук висунув ідею використання малих ЕОМ як управляючих машин. Вперше пропонувалося застосовувати обчислювальну техніку як для великих математичних, фізичних чи технічних розрахунків, а й у рішенні завдань управління технологічними об'єктами і навіть економічними процесами. Ідеї Брука послужили поштовхом до створення кінці 50-х низки науково-дослідних організацій по управляючим машинам. Зокрема, з урахуванням бруківської лабораторії в ЕНІН в 1958 році постав Інститут електронних управляючих машин (ІНЕУМ АН СРСР). Його першим директором став сам Брук. У інституті в 60-ті роки розроблялися нові моделі машин серії М для управляючих застосувань у різних галузях народного господарства. У 1970-х ІНЕУМ став головною організацією зі створення серії малих управляючих ЕОМ. І.С. Брук був людиною видатною і дуже своєрідною. Стилістично за своєю діяльність це був, скоріш, учений-одинак, генератор ідей, які підхоплювали і реалізовували його учні соратники. Рекламу собі, й своїм науковим досягненням робити не вмів, тому цей напрям розробки малих ЕОМ звучав, можливо, не так голосно, як досягнення творців суперпродуктивних машин першого і другого покоління.
Навчальна презентація
[1]- Презентація Prezi
Корисні посилання
[2]- Біографія Брука
[3] - День Інформатики
[4] - Сторінка на сайті компютерного музею
