Відмінності між версіями «QNX»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Розробник''' - QNX Software Systems |
| − | ''' | + | '''Сімейство ОС''' - Unix-подібна операційна система, Операційна система реального часу |
| − | ''' | + | '''Перший випуск''' - 1982 |
| − | ''' | + | '''Остання версія''' - 6.5.0 Service Pack 1 - 3 липня 2012 |
| − | ''' | + | '''Тип ядра''' - Микроядро |
| − | ''' | + | '''Ліцензія''' - Пропрієтарна |
| − | ''' | + | '''Стан''' - Ведуться розробки нових версій |
| − | ''' | + | '''QNX''' (вимовляється "кьюнікс", "кью-ен-екс") - POSIX-сумісна операційна система реального часу, призначена переважно для вбудованих систем. Вважається однією з кращих реалізацій концепції мікроядерних операційних систем. |
| − | + | ||
| − | + | ||
= Історія = | = Історія = | ||
| Рядок 21: | Рядок 19: | ||
[[Image:Qnx621about2.png|thumb|500px|Вікно QNX ]] | [[Image:Qnx621about2.png|thumb|500px|Вікно QNX ]] | ||
| − | У 1980 році студенти канадського Університету Ватерлоо Гордон Белл і Ден Додж завершили вивчення базового курсу з розробки операційних систем , в ході якого вони створили основу ядра , здатного працювати в реальному часі. Розробники були переконані , що в їх продукті була комерційна потреба , і переїхали в місто Каната в провінції Онтаріо ( місто високих технологій , іноді це місце називають північною | + | У 1980 році студенти канадського Університету Ватерлоо Гордон Белл і Ден Додж завершили вивчення базового курсу з розробки операційних систем , в ході якого вони створили основу ядра , здатного працювати в реальному часі. Розробники були переконані , що в їх продукті була комерційна потреба , і переїхали в місто Каната в провінції Онтаріо ( місто високих технологій , іноді це місце називають північною Кремнієвою долиною Канади) і заснували компанію Quantum Software Systems . У 1982 році була випущена перша версія QNX , що працює на платформі Intel 8088 . |
| − | Одне з перших застосувань QNX , що | + | Одне з перших застосувань QNX , що набуло широкого поширення і що не відносилося до вбудовуваних систем - вона була обрана для власного комп'ютерного проекту Міністерства освіти Онтаріо , Unisys ICON . У ті роки QNX використовувалося в основному тільки для «великих» проектів , так як ядро, що має розмір 44 кілобайт , було занадто великим , щоб працювати на однокристальних чіпах того часу. У середині 1980 -х років була випущена QNX2 . Завдяки своїй надійності , система мала завидну репутацію і отримала широке поширення для управління промисловими машинами. QNX2 і зараз іноді застосовується у важливих системах . |
| − | У середині 1990 -х в Quantum зрозуміли , що на ринку швидко завойовує популярність POSIX , і вирішили переписати ядро , щоб воно було більш сумісним на низькому рівні. Так з'явилася QNX4 . Вона була доступна з | + | У середині 1990 -х в Quantum зрозуміли , що на ринку швидко завойовує популярність POSIX , і вирішили переписати ядро , щоб воно було більш сумісним на низькому рівні. Так з'явилася QNX4 . Вона була доступна з вбудовуваною графічною підсистемою , названої Photon microGUI , і портованою під QNX версією X Window System . Перенесення програм в QNX4 з операційних систем , заснованих на Unix , стало набагато простіше , також були прибрані багато з « примх » більш ранніх версій. Також , на початку 1990 -х компанія була перейменована в QNX Software Systems ( QSS ) , щоб уникнути плутанини з іншими компаніями , в першу чергу з виробником жорстких дисків , які мають таке ж ім'я . |
| − | Наприкінці 1990 -х було вирішено створити операційну систему , відповідну свіжій редакції POSIX і в максимальному ступені сумісну з NetBSD і Linux , в той же час зберігши | + | Наприкінці 1990 -х було вирішено створити операційну систему , відповідну свіжій редакції POSIX і в максимальному ступені сумісну з NetBSD і Linux , в той же час зберігши передбачувану поведінку і мікроядерну архітектуру. Результатом цих розробок стала QNX Neutrino , випущена в 2001 році. Ця версія поставляється разом з QNX Momentics Tool Suite , інтегрованим середовищем розробки ( IDE) , заснованим на Eclipse , різними утилітами GNU і програмним забезпеченням , орієнтованим на Інтернет: веб- браузерами Voyager і Mozilla , а також веб -сервером. На відміну від попередніх версій , які працювали тільки в PC- сумісних архитектурах , QNX6 легко адаптується практично до будь-якої апаратної конфігурації. |
Крім того , особливу увагу було приділено опрацюванню архітектури з тим , щоб її можна було ефективно масштабувати : як «вгору» ( додаючи нові сервіси та розширюючи функціональність ) , так і « вниз » ( урізуючи функціональність , щоб « втиснутися » в обмежені ресурси ) . Іншими словами , QNX6 можна встановити там , де QNX4 не вмістити б . Також , в QNX6 всі драйвери були приведені до єдиної моделі і всі інтерфейси стали відкритими. | Крім того , особливу увагу було приділено опрацюванню архітектури з тим , щоб її можна було ефективно масштабувати : як «вгору» ( додаючи нові сервіси та розширюючи функціональність ) , так і « вниз » ( урізуючи функціональність , щоб « втиснутися » в обмежені ресурси ) . Іншими словами , QNX6 можна встановити там , де QNX4 не вмістити б . Також , в QNX6 всі драйвери були приведені до єдиної моделі і всі інтерфейси стали відкритими. | ||
| Рядок 33: | Рядок 31: | ||
27 жовтня 2004 компанія QSS була куплена міжнародною корпорацією Harman , яка активно працює на ринку мультимедійних пристроїв і систем автомобільної електроніки , але далекою від розробки ОС реального часу. При цьому Harman зберегла повну автономію компанії QSS , а генеральний директор компанії QSS Ден Додж одночасно зайняв пост віце -президента корпорації Harman з інформаційних технологій . | 27 жовтня 2004 компанія QSS була куплена міжнародною корпорацією Harman , яка активно працює на ринку мультимедійних пристроїв і систем автомобільної електроніки , але далекою від розробки ОС реального часу. При цьому Harman зберегла повну автономію компанії QSS , а генеральний директор компанії QSS Ден Додж одночасно зайняв пост віце -президента корпорації Harman з інформаційних технологій . | ||
| − | Після 2004 року інтерес в світі як до QNX , так і до конкуруючих | + | Після 2004 року інтерес в світі як до QNX , так і до конкуруючих продуктів , почав згасати. QNX зберегла популярність в основному в Японії , Німеччині , Росії та , останнім часом , в Китаї, завдяки активному розвитку ринку автомобільної електроніки та інтегрованих систем управління виробництвом. |
Восени 2007 року компанія QNX Software Systems приступила до поетапного відкриттю вихідного коду QNX Neutrino на умовах ліцензії гібридного типу в рамках спільноти Foundry27 . Ця ліцензія дозволяє ентузіастам безкоштовно отримувати доступ не тільки до вихідних текстів операційної системи , а й до інструментальних засобів . При цьому для комерційного використання QNX Neutrino і раніше необхідно купувати відповідні ліцензії. Крім того , ліцензія QNX Neutrino прямо забороняє проведення сертифікацій продуктів , похідних від вихідного коду QNX Neutrino , без письмового дозволу компанії QSS . | Восени 2007 року компанія QNX Software Systems приступила до поетапного відкриттю вихідного коду QNX Neutrino на умовах ліцензії гібридного типу в рамках спільноти Foundry27 . Ця ліцензія дозволяє ентузіастам безкоштовно отримувати доступ не тільки до вихідних текстів операційної системи , а й до інструментальних засобів . При цьому для комерційного використання QNX Neutrino і раніше необхідно купувати відповідні ліцензії. Крім того , ліцензія QNX Neutrino прямо забороняє проведення сертифікацій продуктів , похідних від вихідного коду QNX Neutrino , без письмового дозволу компанії QSS . | ||
| Рядок 45: | Рядок 43: | ||
= Приклади застосування QNX = | = Приклади застосування QNX = | ||
| − | Як мікроядерна операційна система , QNX заснована на ідеї роботи основної частини своїх компонентів | + | [[Image:800px-Big dog military robots.jpg|thumb|500px|робот BigDog]] |
| + | |||
| + | Як мікроядерна операційна система , QNX заснована на ідеї роботи основної частини своїх компонентів як невеликих завдань , званих сервісами. Це відрізняє її від традиційних монолітних ядер , в яких ядро операційної системи - одна велика програма, що складається з великої кількості « частин » , кожна зі своїми особливостями. Використання мікроядра в QNX дозволяє користувачам ( розробникам ) відключити будь-яку непотрібну їм функціональність , не змінюючи ядро. Для цього можна просто не запускати певний процес . | ||
Система досить невелика , щоб у мінімальній комплектації вміститися на одну дискету , разом з цим вона вважається дуже швидкою і належним чином « закінченою » ( практично не містить помилок). | Система досить невелика , щоб у мінімальній комплектації вміститися на одну дискету , разом з цим вона вважається дуже швидкою і належним чином « закінченою » ( практично не містить помилок). | ||
| − | QNX Neutrino , випущена в 2001 році , перенесена на багато | + | QNX Neutrino , випущена в 2001 році , перенесена на багато платформ , і зараз здатна працювати практично на будь-якому сучасному процесорі , використовуваному на ринку вбудованих систем. Серед цих платформ присутні сімейства x86 , MIPS , PowerPC , а також спеціалізовані сімейства процесорів , такі , як SH- 4 , ARM , StrongARM і xScale . |
Система платна , при цьому для некомерційного використання і для навчання вона пропонується безкоштовно протягом 30 днів . | Система платна , при цьому для некомерційного використання і для навчання вона пропонується безкоштовно протягом 30 днів . | ||
| Рядок 56: | Рядок 56: | ||
На сьогоднішній день єдиним обмеженням на широке використання QNX є висока вартість ліцензії та сильна залежність від QNX Software Systems в плані ліцензування розробленого програмного забезпечення. Але , тим не менш , вона займає лідируючу позицію серед ОС реального часу на платформі ПК. | На сьогоднішній день єдиним обмеженням на широке використання QNX є висока вартість ліцензії та сильна залежність від QNX Software Systems в плані ліцензування розробленого програмного забезпечення. Але , тим не менш , вона займає лідируючу позицію серед ОС реального часу на платформі ПК. | ||
| − | Cisco Systems використовує оптимізовану версію мікроядра QNX Neutrino в програмному забезпеченні IOS XR . Програмний пакет IOS XR призначений для управління комутаторами Cisco CRS - 1 , забезпечує безперервний режим роботи і підтримує розвинені функції управління | + | Cisco Systems використовує оптимізовану версію мікроядра QNX Neutrino в програмному забезпеченні IOS XR . Програмний пакет IOS XR призначений для управління комутаторами Cisco CRS - 1 , забезпечує безперервний режим роботи і підтримує розвинені функції управління терабітними комутаторами з розподіленою архітектурою. |
| − | На березень 2009 року рішення на базі QNX ліцензовані для використання на більш | + | На березень 2009 року рішення на базі QNX ліцензовані для використання на більш ніж 10,1 мільйонах одиниць техніки від практично всіх провідних виробників автомобілів , включаючи BMW , Chrysler , Daimler , Fiat , Ford , General Motors , Honda , Hyundai , Mazda , Mitsubishi , Nissan, Saab , SsangYong , Toyota і Volkswagen. Зокрема , такі автомобілі випускаються під марками Acura , Alfa Romeo , Audi , Buick , Cadillac , Chevrolet , Dodge , Honda , Hummer , Infiniti , Jeep , Lancia , Mini , Mercedes, Opel , Pontiac , Saturn і іншими. |
Використовується для управління роботом BigDog . | Використовується для управління роботом BigDog . | ||
Найбільш великими конкурентами QNX є VxWorks , OS- 9 , INTEGRITY , LynxOS , а також деякі ОС на ядрі Linux ( RTLinux та ін.) | Найбільш великими конкурентами QNX є VxWorks , OS- 9 , INTEGRITY , LynxOS , а також деякі ОС на ядрі Linux ( RTLinux та ін.) | ||
Поточна версія на 22:21, 11 грудня 2013
Розробник - QNX Software Systems
Сімейство ОС - Unix-подібна операційна система, Операційна система реального часу
Перший випуск - 1982
Остання версія - 6.5.0 Service Pack 1 - 3 липня 2012
Тип ядра - Микроядро
Ліцензія - Пропрієтарна
Стан - Ведуться розробки нових версій
QNX (вимовляється "кьюнікс", "кью-ен-екс") - POSIX-сумісна операційна система реального часу, призначена переважно для вбудованих систем. Вважається однією з кращих реалізацій концепції мікроядерних операційних систем.
Історія
У 1980 році студенти канадського Університету Ватерлоо Гордон Белл і Ден Додж завершили вивчення базового курсу з розробки операційних систем , в ході якого вони створили основу ядра , здатного працювати в реальному часі. Розробники були переконані , що в їх продукті була комерційна потреба , і переїхали в місто Каната в провінції Онтаріо ( місто високих технологій , іноді це місце називають північною Кремнієвою долиною Канади) і заснували компанію Quantum Software Systems . У 1982 році була випущена перша версія QNX , що працює на платформі Intel 8088 .
Одне з перших застосувань QNX , що набуло широкого поширення і що не відносилося до вбудовуваних систем - вона була обрана для власного комп'ютерного проекту Міністерства освіти Онтаріо , Unisys ICON . У ті роки QNX використовувалося в основному тільки для «великих» проектів , так як ядро, що має розмір 44 кілобайт , було занадто великим , щоб працювати на однокристальних чіпах того часу. У середині 1980 -х років була випущена QNX2 . Завдяки своїй надійності , система мала завидну репутацію і отримала широке поширення для управління промисловими машинами. QNX2 і зараз іноді застосовується у важливих системах .
У середині 1990 -х в Quantum зрозуміли , що на ринку швидко завойовує популярність POSIX , і вирішили переписати ядро , щоб воно було більш сумісним на низькому рівні. Так з'явилася QNX4 . Вона була доступна з вбудовуваною графічною підсистемою , названої Photon microGUI , і портованою під QNX версією X Window System . Перенесення програм в QNX4 з операційних систем , заснованих на Unix , стало набагато простіше , також були прибрані багато з « примх » більш ранніх версій. Також , на початку 1990 -х компанія була перейменована в QNX Software Systems ( QSS ) , щоб уникнути плутанини з іншими компаніями , в першу чергу з виробником жорстких дисків , які мають таке ж ім'я .
Наприкінці 1990 -х було вирішено створити операційну систему , відповідну свіжій редакції POSIX і в максимальному ступені сумісну з NetBSD і Linux , в той же час зберігши передбачувану поведінку і мікроядерну архітектуру. Результатом цих розробок стала QNX Neutrino , випущена в 2001 році. Ця версія поставляється разом з QNX Momentics Tool Suite , інтегрованим середовищем розробки ( IDE) , заснованим на Eclipse , різними утилітами GNU і програмним забезпеченням , орієнтованим на Інтернет: веб- браузерами Voyager і Mozilla , а також веб -сервером. На відміну від попередніх версій , які працювали тільки в PC- сумісних архитектурах , QNX6 легко адаптується практично до будь-якої апаратної конфігурації.
Крім того , особливу увагу було приділено опрацюванню архітектури з тим , щоб її можна було ефективно масштабувати : як «вгору» ( додаючи нові сервіси та розширюючи функціональність ) , так і « вниз » ( урізуючи функціональність , щоб « втиснутися » в обмежені ресурси ) . Іншими словами , QNX6 можна встановити там , де QNX4 не вмістити б . Також , в QNX6 всі драйвери були приведені до єдиної моделі і всі інтерфейси стали відкритими.
27 жовтня 2004 компанія QSS була куплена міжнародною корпорацією Harman , яка активно працює на ринку мультимедійних пристроїв і систем автомобільної електроніки , але далекою від розробки ОС реального часу. При цьому Harman зберегла повну автономію компанії QSS , а генеральний директор компанії QSS Ден Додж одночасно зайняв пост віце -президента корпорації Harman з інформаційних технологій .
Після 2004 року інтерес в світі як до QNX , так і до конкуруючих продуктів , почав згасати. QNX зберегла популярність в основному в Японії , Німеччині , Росії та , останнім часом , в Китаї, завдяки активному розвитку ринку автомобільної електроніки та інтегрованих систем управління виробництвом.
Восени 2007 року компанія QNX Software Systems приступила до поетапного відкриттю вихідного коду QNX Neutrino на умовах ліцензії гібридного типу в рамках спільноти Foundry27 . Ця ліцензія дозволяє ентузіастам безкоштовно отримувати доступ не тільки до вихідних текстів операційної системи , а й до інструментальних засобів . При цьому для комерційного використання QNX Neutrino і раніше необхідно купувати відповідні ліцензії. Крім того , ліцензія QNX Neutrino прямо забороняє проведення сертифікацій продуктів , похідних від вихідного коду QNX Neutrino , без письмового дозволу компанії QSS .
У вересні 2009 року на порталі Foundry27 був створений проект, призначений для супроводу QNX4 у публічній формі .
9 квітня 2010 канадська компанія Research In Motion , що володіє брендом BlackBerry , уклала угоду про викуп у компанії Harman International підрозділу, що займається розробкою QNX . Цього ж дня на сайті Foundry27 , з'явилося оголошення , що доступ до вихідного коду QNX для широкої громадськості з цього моменту обмежений.
27 вересня 2010 на конференції BlackBerry DEVCON - 2010 був представлений планшетний комп'ютер BlackBerry PlayBook c BlackBerry Tablet OS на основі QNX Neutrino .
Приклади застосування QNX
Як мікроядерна операційна система , QNX заснована на ідеї роботи основної частини своїх компонентів як невеликих завдань , званих сервісами. Це відрізняє її від традиційних монолітних ядер , в яких ядро операційної системи - одна велика програма, що складається з великої кількості « частин » , кожна зі своїми особливостями. Використання мікроядра в QNX дозволяє користувачам ( розробникам ) відключити будь-яку непотрібну їм функціональність , не змінюючи ядро. Для цього можна просто не запускати певний процес .
Система досить невелика , щоб у мінімальній комплектації вміститися на одну дискету , разом з цим вона вважається дуже швидкою і належним чином « закінченою » ( практично не містить помилок). QNX Neutrino , випущена в 2001 році , перенесена на багато платформ , і зараз здатна працювати практично на будь-якому сучасному процесорі , використовуваному на ринку вбудованих систем. Серед цих платформ присутні сімейства x86 , MIPS , PowerPC , а також спеціалізовані сімейства процесорів , такі , як SH- 4 , ARM , StrongARM і xScale .
Система платна , при цьому для некомерційного використання і для навчання вона пропонується безкоштовно протягом 30 днів .
У 1982 році QNX потрапила під заборону комітету COCOM , як технологія подвійного призначення. Ця заборона була знята в 1990 році, проте жорстка політика ліцензування призвела до того , що в країнах Східного блоку система не отримала широкого розповсюдження.
На сьогоднішній день єдиним обмеженням на широке використання QNX є висока вартість ліцензії та сильна залежність від QNX Software Systems в плані ліцензування розробленого програмного забезпечення. Але , тим не менш , вона займає лідируючу позицію серед ОС реального часу на платформі ПК.
Cisco Systems використовує оптимізовану версію мікроядра QNX Neutrino в програмному забезпеченні IOS XR . Програмний пакет IOS XR призначений для управління комутаторами Cisco CRS - 1 , забезпечує безперервний режим роботи і підтримує розвинені функції управління терабітними комутаторами з розподіленою архітектурою.
На березень 2009 року рішення на базі QNX ліцензовані для використання на більш ніж 10,1 мільйонах одиниць техніки від практично всіх провідних виробників автомобілів , включаючи BMW , Chrysler , Daimler , Fiat , Ford , General Motors , Honda , Hyundai , Mazda , Mitsubishi , Nissan, Saab , SsangYong , Toyota і Volkswagen. Зокрема , такі автомобілі випускаються під марками Acura , Alfa Romeo , Audi , Buick , Cadillac , Chevrolet , Dodge , Honda , Hummer , Infiniti , Jeep , Lancia , Mini , Mercedes, Opel , Pontiac , Saturn і іншими. Використовується для управління роботом BigDog .
Найбільш великими конкурентами QNX є VxWorks , OS- 9 , INTEGRITY , LynxOS , а також деякі ОС на ядрі Linux ( RTLinux та ін.)
