Відмінності між версіями «Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у навчальному процесі»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 8 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
Роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у формуванні інформаційних компетенцій учителя та учня, вихователя та вихованця.
+
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) вже зайняли відповідне місце у навчально-виховному проце сі як у школі, так і у вищих навчальних закладах. Зви чайно, можна допустити, що замість слова «відповідне» краще було б використати слово «належне», проте, з цим автор погодитись поки що не може. Подальший аналіз цієї ще не зовсім розв'язаної проблеми буде осно ваний на багаторічному вчительському досвіді автора, двадцятирічному досвіді роботи у системі післядипломної педагогічної освіти й у вищих навчальних закладах як педагогічного, так і іншого спрямування. За цей час автору вдалось бути свідком багатьох нововведень, а то й реформ, які відбувались у нашій системі освіти. Кож не з них подавалось як щось надзвичайно корисне, та ке, що підніме рівень освіти на новий щабель, внаслідок чого нашу державу будуть сприймати в усьому світі як таку, що має розвинуті науку й виробництво, високий рівень життя її населення.
  
Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього комп'ютерних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір. Людина, яка вміло й ефективно володіє технологіями та інформацією, має новий стиль мислення, принципово інакше оцінює проблеми, які виникають, організовує свою діяльність.
+
Не хочеться оминути цікаву деталь: впровадження у навчально-виховний процес усіх інновацій здійсню валось під досить значним тиском і супроводжувалось високим рівнем контролю. За виконане педагоги звітувались перед контролюючими органами (заступника ми директора навчальних закладів, методистами й ін спекторами відділів освіти та ін.). Наприклад, під час тотального впровадження у навчальний процес техні чних засобів навчання (ТЗН) учитель робив відповід ний запис про використання на конкретному уроці графопроектора, діапроектора, програвача, кіноапара та тощо у класному журналі (у тій графі, де записується тема уроку). Додатково це ще робилось в окремому журналі використання ТЗН. І лише через декілька де сятків років прийшли до висновку стосовно необхідно сті оптимального їх використання.
В даний час в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов'язаними з внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні відповідати сучасним технічним можливостям, і сприяти гармонійному входженню дитини в інформаційне суспільство. Комп'ютерні технології покликані стати не додатковим «довантаженням» в навчанні, а невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, що значно підвищує його ефективність.
+
Що ж таке інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)? (Слайд 2).
+
  
Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.  
+
Повертаючись до означеної в заголовку статті про блеми, хочеться сказати, щодо цього часу ще не існує чіткого розуміння ні дидактичних можливостей ІКТ, ні їх ролі в навчально-виховному процесі. За відсут ності цієї чіткості ІКТ досить часто безпідставно ста влять до одного ряду з широко розрекламованими методичними прийомами типу «Ажурна пилка», «Кубування», «Акваріум», «Мікрофон» та ін.
(Слайд 3).
+
  
За Дж. Велінгтоном, "інформаційні технології – це системи, створені для виробництва, передачі, відбору, трансформації (обробки) і використання інформації у вигляді звуку, тексту, графічного зображення і цифрової інформації". (Слайд 4).
+
Спробуємо ж розібратись, які потенційні дидакти чні можливості мають ІКТ ті яка їх роль у навчально-виховному процесі. У зв'язку з тим, що автор за першою професією вчитель фізики, у статті переважатимуть приклади, що стосуються саме цього навчального предмету. Друга професія — психолога, дозволить розгля нути дану проблему під кутом зору даної науки.
  
Якщо в якості ознаки інформаційних технологій вибрати інструменти, за допомогою яких проводиться обробка інформації (інструментарій технології), то можна виділити наступні етапи її розвитку (Слайд 5,6) :
+
Розглянемо спочатку можливості самого персона- льаого комп'ютера (ПК) з його програмним забезпечен ням (ПЗ). Очевидно, що цей технічний пристрій з ПЗ може використовуватись як звичайний ПЗН, що дозво ляє демонструвати записа ні на відповідних носіях гра фічні зображення (статичні й динамічні) і прослуховувати фонограми. Навряд чиї можна заперечити, що в цьому відношенні можливості ПК значно перевищу ють можливості всіх відомих на даний час традицій них ТЗН, і він не є таким І складним у користуванні як будь-який з кіноапаратів (варто пригадати процес заправляння кінострічки). Окрім того, побоювання стосовно того, що навчальний процес не буде вже мати такої, як це було раніше, кі лькості навчальних фільмів, виявились безпідстав ними. За потреби будь-які фільми, що записані на плівкових носіях, досить легко перетворюються на відеофільми. Окрім того, зараз уже створено й продо вжують створюватись нові відеофільми, зміст яких задовольняє потреби навчально-виховного процесу з усіх предметів. Значну кількість наукових та науко во-популярних фільмів за допомогою TV-тюнера мо жна записати під час перегляду телепередач таких телеканалів, як, наприклад, «Discovery». На даний час чимало вчителів уже мають власні відеотеки з такою кількістю відеофільмів, про яку декілька десятиліть тому не можна було й мріяти.
  
1-й етап (до другої половини XIX ст.) - «Ручна» інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі.
+
Те ж саме можна сказати й стосовно статичних зо бражень: діафільми і тематичні набори слайдів зали шились у пам'яті старшого покоління вчителів важли вим дидактичним засобом. В останні роки вони були ус пішно заміжні більш якісними аналогічними за результатом дії засобами. Це стосується як інформаційної, так і апаратної сторін. Електронні графічні зображення (фотознімки і векторна графіка) без особливих трудно щів можуть створюватись самим учителем або учнями. Вони легко тиражуються й демонструються на моніто рі ПК або ж проектуються на екран за допомогою му льтимедійних проекторів.
  
2-й етап (з кінця XIX ст.) - «Механічна» технологія, оснащена більш досконалими засобами доставки пошти, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами.
+
Не можна водночас не згадати й про нинішнє захо плення комп'ютерними презентаціями. Вони досить легко створюються у редакторі Power Point і, набувши нових, позитивних якостей, успішно витіснили з на вчального процесу славнозвісний учнівський реферат. З одного боку, у цьому немє нічого й негативного, адже комп'ютерна презентація має досить гарні навігацій ні можливості, її демонстрування може супроводжува тись різноманітними ефектами. Вона може містити в собі не лише статичні, а й динамічні зображення (ані мації, відеофрагменти), може мати звуковий супро від, демонструватись у заданому часовому режимі те ін. Уже є значна кількість презентацій, які можна вико ристовувати як на уроці, так і в позаурочній роботі з будь-якого предмету. Окрім цього, практично кожен учитель, як і його учні, можуть створювати ці засоби самостійно. Проте декілька порад автора, можливо стануть у пригоді тим, хто надмірно захоплюється тими засобами, які все більше витісняють традиційні наочні посібники.
  
3-й етап (40 - 60-і рр.. XX ст.) - «Електрична» технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони. Основна мета інформаційної технології починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.
+
1. Презентації не повинні містити багато тексту. У навчальних презентаціях не завжди доцільно засто совувати ефекти повертання тексту, тощо. Презентувати слід не можливості ком п'ютера й відповідного програмного забезпечення, а те, що доповнює, збагачує усне повідомлення люди ни (учителя або учня).
  
4-й етап (з початку 70-х рр..) - «Електронна» технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи управління (АСУ) і інформаційно-пошукові системи, оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи.
+
2. Якщо ми погоджуємося з тим, що презентація — це новий вид наочності, то слід буде висловити й ще од не застереження, яке базується на серйозному науково му підґрунті. У своїй праці «Проблеми навчання та ро зумового розвитку у шкільному віці» відомий психолог JI. С. Виготський пише, що така система навчання, яка базується виключно на наочності, і виключає з ви кладання все, що пов'язане з абстрактним мисленням, не лише не допомагає дитині подолати свій природній недолік, але ще й закріплює цей недолік, привчаючи ди тину виключно до наочного мислення і заглушує в ньо му ті слабі початки абстрактного мислення, які все ж є у такої дитини» [1]. Хоча цей суперечить сформованим у нашій свідомості уявленням стосовно використання у навчальному процесі наочності (чим більше, тим кра ще), проте до думки психолога все ж таки краще при слухатись хоча б для того, щоб наші учні позитивно відносились не лише до тієї книжки, на сторінках якої багато малюнків, а оцінювали її за змістом.
  
5-й етап (з середини 80-х рр..) - «Комп'ютерна» («нова») технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створенні систем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами. Подібні системи мають умонтовані елементи аналізу та штучного інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп'ютері і використовують телекомунікації. У зв'язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються і технічні засоби побутового, культурного та іншого призначень.
+
3. Хочеться також висловити думку й стосовно того, що надмірне використання в навчальному про цесі наочності стримує розвиток у дитини творчої уяви. Дитині слід надавати можливість створювати відповідні образи самостійно. Пояснимо це на тако му прикладі. Коли людина читає відповідний літера турний твір, наприклад «Дванадцять стільців» Іллі Ільфа і Євгена Петрова, не переглянувши попередньо відповідний кінофільм, то в уяві вимальовується, створюється власний образ головного його героя—Ос тапа Бендера. І цей образ буде триматись у п пам'яті. Якщо ж дитина спочатку перегляне фільм, а пізніше буде читати цей твір, то в прочитанному вона вже бу де бачити той образ, який запропонований кіноре жисером, який був побудований його творчою уявою (під нього й підбирається відповідний актор).
  
6-й етап (тільки встановлюється) - «мережева технологія» (іноді її вважають частиною комп'ютерних технологій). Починають широко використовуватися в різних галузях глобальні і локальні комп'ютерні мережі. Їй пророкують в найближчому майбутньому бурхливе зростання, обумовлене популярністю її засновника - глобальної комп'ютерної мережі Internet.
+
4. Автор не може не звернути увагу й на інформацій не навантаження процесу опрацювання графічної ін формації. Графічний образ формується за допомогою значної кількості даних, що видно, навіть із обсягів гра фічних файлів і вимагає значного ресурсу процесора ЕОМ і кори головного мозку людини для їх опрацю вання. Для кращого розуміння сказаного скористаємо ся машинним аналогом кори головного мозку людини — ПК. Відкриємо в програмі Photoshop певний графі чний файл і будемо його редагувати, тобто змінювати. Натиснемо клавіші Ctrl+Alt+Delete і у вікні диспетче ра задач увімкнемо кнопку Швидкодія. Рухаючи пен зликом по зображенню, ми побачимо, що процесор ПК буде завантажений майже повністю (залежно від типу процесора). Те ж саме можна сказати й стосовно сприйняття й опрацювання графічного зображення мозком людини. Особливо це відчувається у випадку динамічних зображень. Якщо ж до процесу обробки да них, що формують графічний образ або беруть участь у його сприйнятті, додати ще психологічний фактор сприйняття подібної інформації, який пов'язаний з емоціями, то ми легко зрозуміємо, чому після перегля ду півторагодинного фільму людина стає надзвичайно стомленою. Очевидно, що ц е необхідно враховувати, ви користовуючи сучасні мультимедійні засоби у навча льно-виховному процесі.
  
З появою персональних комп’ютерів з’явився термін  “нові інформаційні технології”,  під яким розуміють впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних засобів. На сучасному етапі методи, способи і засоби безпосередньо взаємопов'язані з комп'ютером, тому їх іще називають комп'ютерні технології. (Слайд 7).
+
Згадана вище проблема розвитку творчої уяви не дозволяє автору обійти увагою більш загальну щодо цього проблему — проблему розвитку творчих здібно стей учнів. Можливості електронно-обчислювальної техніки (ЕОМ) для розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики не були поза увагою авто ра під час виконання ним докторського дослідження і в дещо скороченому варіанті знайшли своє відобра ження у його публікаціях, зокрема у відповідній стат ті [3]. ЕОМ може допомагати людині створювати ори гінальний продукт, проте на даний час ще не отрима но даних стосовно самостійного здійснення нею тво рчої діяльності. Домінуюча роль у творчості поки-що належить людині, як найскладнішій багатофункці ональній системі. Усі ж створювані людиною систе ми не можуть вийти за межі її знань й уявлень, тому рівень їх функціональної спроможності завжди зали шатиметься нижче, ніж у людини. «Обчислювальні машини, — пише X. Дрейфус, — можуть мати спра ву лише з фактами, але ж людина джерело фактів — являє собою не факт і не безліч фактів, а істота, яка створює в процесі свого життя в світі і саму себе і сам світ фактів» [6, с. 264]. Не менш чітку стосовно цієї проблеми думку висловив і відомий математик А. М. Колмогоров, звертаючи при цьому увагу на значні труднощі, з якими зустрінеться людина, яка візьметься за створення здатної до творчості машини. «Можливо, — пише він, — що автомат, який здатний писати вірші на рівні великих поетів, не можна побу дувати простіше, ніж змоделювавши весь розвиток су спільства, у якому поети реально розвиваються» [7].
  
Нові  інформаційні технології характеризуються наявністю всесвітньої мережі Інтернет, такими її сервісами, як електронна пошта, телекомунікації, що надають широкі можливості. Жива комунікація невід’ємна від інформаційних технологій, тому на сучасному етапі розвитку технічних і програмних засобів інформаційні, технології називають інформаційно-комунікаційними. У цих комунікаціях комп'ютер займає своє місце. Він забезпечує комфортну, індивідуальну, різноманітну, високоінтелектуальну взаємодію об'єктів комунікації.  
+
Наступне застосування ПК — як інструмент, який допомагає виконувати експериментальні дослідження астрономічних, фізичних, біологічних та хімічних явищ. ПК з підключеними до нього різноманітними датчиками перетворюється у пристрій, що дозволяє зні мати значення відповідних фізичних величин з одно часною обробкою отриманих даних і їх графічному представленні на моніторі або папері. Це значною мі рою підвищує якість виконання лабораторних або де монстраційних досліджень. Простішим випадком є обробка даних експерименту в електронних таблицях з побудовою графіків, обчисленням похибок тощо.
  
Поняття “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ) не є однозначним.  
+
Ще один із можливих напрямків використання ПК полягає у виконанні досліджень явищ природи. Межа йде про окреме чи одночасне використання ПК та цифрової фото-відеотехніки ОУеЬ-камери, фотоапарату і відеокамери) [2]. За допомогою названих пристроїв можна отримати статичні або динамічні зображення перебігу певних явищ природи з наступною їх обробкою на ПК з використанням відповідних графічних редакторів. Такий процес дозволяє нам виділити в зображенні від повідного явища те, що погребує більш пристальної уваги дослідника.
Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, які використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення,  збереження та управління інформацією.  (Слайд 8).
+
Під технологічними інструментами та  засобами мають на увазі комп’ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередачі, а також телефонний зв’язок.
+
  
Поєднуючи інформаційні та комунікаційні технології, проектуючи їх на освітню практику необхідно зазначити, що основним завданням, яке стоїть перед їх впровадженням є адаптація людини до життя в інформаційному суспільстві.
+
Ще один із можливих напрямків використання ПК
  
Перспективи для використання інформаційно-комунікаційних технологій:
+
— це моделювання фізичних, біологічних або ж хімі чних явищ. Простішим стосовно цього є процес ство рення комп'ютерних анімацій. Створене учнем дина мічне зображення роботи двигуна внутрішнього зго ряння (анімація) буде свідчити про рівень розуміння ним відповідного матеріалу, а сама анімація, як мо дель даного пристрою, може використовуватись на на ступних заняттях.
забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів інтелектуальної діяльності,
+
доступ до практично необмеженого обсягу потрібної навчальної і наукової інформації, висока швидкість її отримання,
+
варіативність способів аналітичного оброблення,
+
виникнення феномену "безпосереднього включення" особистості в інформаційний простір. (Слайд 9).
+
  
Сучасні ІКТ в освітньо-інформаційному середовищі навчальних закладів мають виконувати такі функції:
+
Не можна залишити поза увагою й мережу Інтернет, яка вже надійно увійшла в життя людей. Вона значно розширила їх комунікаційні можливості, що відкрила доступ до бібліотечних і відеоресурсів, дозволяють отри мати інформацію про наукові досягнення в усіх галузях науки та ін. Надзвичайно важливою стала в даний час можливість здійснення через відповідні Інтернет-ресурси патентного пошуку [4,5], який є обов'язковим під час оформлення документів на потенційний винахід, на писання наукових статей тощо. Водночас слід мати на увазі й те, що мережа Інтернет сприяє отримувати суб'єк там навчання й ті готові матеріали, якими вони звітуються за виконану роботу перед учителями. У першу чергу, такими матеріалами є згадані вище реферати, твори з лі тератури, виконані іншою людиною контрольні роботи, комп'ютерні презентації, анімації тощо. ОпИпе-спіл- кування, наприклад, дозволяє учню досить швидко отримати розв'язання будь-якої навчальної задачі з ма тематики, фізики, хімії та інших предметів.
засобу навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів);
+
технічного засобу автоматизації процесу навчальної діяльності дитини, що включена у пізнавальну, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу, який дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками;
+
зразка сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їхні назви і функціональне призначення, складові елементи;
+
ефективного тренажера, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їхній результат, перевіряти їхню правомірність тощо. (Слайд 10).
+
  
Використання комп'ютерних технологій - це не вплив моди, а необхідність, продиктована сьогоднішнім рівнем розвитку освіти. Переваги використання ІКТ можна звести до двох груп: технічні і дидактичні.
+
Література
Технічними перевагами є швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду і прослуховування фрагментів і інші мультимедійні функції.
+
Дидактичні переваги інтерактивних занять - створення ефекту присутності ("Я це бачив!"),
+
відчуття автентичності, реальності подій, інтерес, бажання дізнатися і побачити більше. (Слайд 11).
+
  
Інформаційні технології здатні:
+
1. Выготский Л. С. Проблемы обучения и умственного развития в школьном возрасте. — В кн.: Хрестоматия по психологии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов/Сост. В. В. Мироне- нко; Под ред. А. В. Петровского. — 2-е изд. перераб. и доп.
стимулювати пізнавальний інтерес дітей,
+
надати навчально-виховній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер і розвивати самостійну діяльність школярів,
+
забезпечувати навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх областях, а також в навколишньому світі,
+
за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, комп'ютер) та інформаційних технологій (відеозапис, ЗМІ, Інтернет), формувати вміння дітей самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її,
+
сприяти соціальній адаптації дитини до школи, впливати на її відносини з однокласниками. Оволодіння комп'ютером благотворно впливає на формування особистості дитини і надає її більш високий соціальний статус. (Слайд 12).
+
  
Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:
+
— М.: Просвещение, 1987. — 447 с..
самоосвіти педагога, підвищення  його професійного рівня;
+
навчатися і здобувати знання, вміння та якості, необхідні сучасній людині;
+
отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
+
мати доступ до методичної бази розробок;
+
спілкуватися з колегами на різних форумах;
+
отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів;
+
публікувати свої матеріали;
+
брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
+
брати участь в професійних конкурсах, вебінарах*;
+
обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів і країн. (Слайд 13).
+
  
*Вебінар  - слово-неологізм – це онлайн-семінар - різновид веб-конференції, проведення онлайн-зустрічей або презентацій через Інтернет у режимі реального часу. Під час веб-конференції кожен з учасників знаходиться біля свого комп'ютера, а зв'язок між ними підтримується через Інтернет за допомогоюз авантаження програми, встановленої накомп'ютері кожного учасника, або через веб-додаток. (Слайд 14).
+
2. Давиденко А. А. Використання цифрової фототехніки у науко вих дослідженнях. — Розділ IV книги «Використання сучасних інформаційних технологій при підтримці процесу навчання обдарованої молоді» / за ред. С.О.Довгого та А.Є.Стрижака
  
Для ефективного впровадження ІКТ в освітньо-виховний процес від учнів , як і від педагога вимагається володіння комп'ютерною грамотністю, яка передбачає:
+
— K.: Інформ.системи, 2009. — С. 159-170.
вміння писати та редагувати інформацію (текстову, графічну),
+
користуватися комп'ютерною телекомунікаційною технологією,
+
користуватися базами даних,
+
роздруковувати інформацію на принтері;
+
вміння скласти та надіслати лист через мережу Інтернет;
+
вміння «перекачати» інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска - в мережу;
+
працювати в системах DOС і WINDOWS, користуючись редакторами WORD різної модифікації;
+
входити в електронні конференції, розміщувати там власну інформацію і читати, «перекачувати» наявну в різних конференціях інформацію. (Слайд 15).
+
  
Систематичне включення інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес забезпечить формування і розвиток інформаційно-комунікаційної культури педагогічних працівників та вихованців. У науковій літературі поняття "інформаційно-комунікаційна культура особистості" розглядається як комплекс понять, уявлень, знань, умінь і навичок, які формують в особистості певний стиль мислення, що дозволить їй ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в будь-якому виді пізнавальної або творчої діяльності. (Слайд 16).
+
3. Давиденко А. А. Можливості ЕОМ щодо творчості // Наукові записки. Випуск 51. Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. — Частина 1. — 219 с.
  
Література:
+
А. Давиденко А. А. Науково-технічна творчість учнів: навчально-ме- тодичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів. — Ніжин: ТОВ Видавництво «Аспект Поліграф», 2010. Ц ЇЩс.
  
1. До проблеми моделювання інформаційно-освітнього середовища дошкільного навчального закладу : матеріали конференції [«Информационно-коммуникативное пространство  как новая среда  личности»], [Електронний ресурс]/З.П.Дорошенко. Режим доступу: http://www.ukrdeti.com/firstforum/m10.html
+
5. Давиденко А. А. Развитие творческих способностей учащих ся в процессе ознакомления с патентной информацией // Физика в школе и ВУЗе: Международный сборник научных ста тей. — Выпуск 8. — СПб.: Изд-во БРАН, 2008. — 217с.
2. Іванова О. Підвищення інформаційно-комп’ютерної компетентності педагогів//Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. - №2. – С. 22 – 30.
+
3. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс] / С. Дишлєва. Режим доступу : http://osvita.ua/school/technol/6804
+
4. Роль ИКТ в формировании информационных компетенций учителя и учащихся [Электронный ресурс] / Н.М.Лямцева. Режим доступа: http://lyamtseva.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=85:2010-04-29-14-56-59&catid=3:clause&Itemid=9
+
5. Современные информационные технологии в образовании [Электронный ресурс] / С.А,Зайцева, В.В.Иванов. Режим доступа: http://sgpu2004.narod.ru/infotek/infotek2.htm
+
6. Сутність поняття «Інформаційно-комунікаційні технології» та їх значення на сучасному етапі модернізації освіти [Електронний ресурс]/ Н.Ю.Фоміних. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2009_5/files/ped905_77.pdf
+
7. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів [Електронний ресурс].
+
  
Які ще авторські права?????????
+
6. ДрейфусX. Чего не могут вычислительные машины: критика искусственного разума. — М.: Прогресс, 1978. — 334с.
  
Нічо харошого тут нема. Це марксізм лєнінізм.
+
7. Колмогоров А. Н. Жизнь и мышление с точки зрения киберне тики. —В кн. Опарин А. И. Жизнь, ее соотношение с другими фо рмами материи. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 1-11.
  
Максім Яременко
+
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) вже зайняли відповідне місце у навчально-виховному проце сі як у школі, так і у вищих навчальних закладах. Зви чайно, можна допустити, що замість слова «відповідне» краще було б використати слово «належне», проте, з цим автор погодитись поки що не може. Подальший аналіз цієї ще не зовсім розв'язаної проблеми буде осно ваний на багаторічному вчительському досвіді автора, двадцятирічному досвіді роботи у системі післядипломної педагогічної освіти й у вищих навчальних закладах як педагогічного, так і іншого спрямування. За цей час автору вдалось бути свідком багатьох нововведень, а то й реформ, які відбувались у нашій системі освіти. Кож не з них подавалось як щось надзвичайно корисне, та ке, що підніме рівень освіти на новий щабель, внаслідок чого нашу державу будуть сприймати в усьому світі як таку, що має розвинуті науку й виробництво, високий рівень життя її населення.

Поточна версія на 23:54, 26 жовтня 2013

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) вже зайняли відповідне місце у навчально-виховному проце сі як у школі, так і у вищих навчальних закладах. Зви чайно, можна допустити, що замість слова «відповідне» краще було б використати слово «належне», проте, з цим автор погодитись поки що не може. Подальший аналіз цієї ще не зовсім розв'язаної проблеми буде осно ваний на багаторічному вчительському досвіді автора, двадцятирічному досвіді роботи у системі післядипломної педагогічної освіти й у вищих навчальних закладах як педагогічного, так і іншого спрямування. За цей час автору вдалось бути свідком багатьох нововведень, а то й реформ, які відбувались у нашій системі освіти. Кож не з них подавалось як щось надзвичайно корисне, та ке, що підніме рівень освіти на новий щабель, внаслідок чого нашу державу будуть сприймати в усьому світі як таку, що має розвинуті науку й виробництво, високий рівень життя її населення.

Не хочеться оминути цікаву деталь: впровадження у навчально-виховний процес усіх інновацій здійсню валось під досить значним тиском і супроводжувалось високим рівнем контролю. За виконане педагоги звітувались перед контролюючими органами (заступника ми директора навчальних закладів, методистами й ін спекторами відділів освіти та ін.). Наприклад, під час тотального впровадження у навчальний процес техні чних засобів навчання (ТЗН) учитель робив відповід ний запис про використання на конкретному уроці графопроектора, діапроектора, програвача, кіноапара та тощо у класному журналі (у тій графі, де записується тема уроку). Додатково це ще робилось в окремому журналі використання ТЗН. І лише через декілька де сятків років прийшли до висновку стосовно необхідно сті оптимального їх використання.

Повертаючись до означеної в заголовку статті про блеми, хочеться сказати, щодо цього часу ще не існує чіткого розуміння ні дидактичних можливостей ІКТ, ні їх ролі в навчально-виховному процесі. За відсут ності цієї чіткості ІКТ досить часто безпідставно ста влять до одного ряду з широко розрекламованими методичними прийомами типу «Ажурна пилка», «Кубування», «Акваріум», «Мікрофон» та ін.

Спробуємо ж розібратись, які потенційні дидакти чні можливості мають ІКТ ті яка їх роль у навчально-виховному процесі. У зв'язку з тим, що автор за першою професією вчитель фізики, у статті переважатимуть приклади, що стосуються саме цього навчального предмету. Друга професія — психолога, дозволить розгля нути дану проблему під кутом зору даної науки.

Розглянемо спочатку можливості самого персона- льаого комп'ютера (ПК) з його програмним забезпечен ням (ПЗ). Очевидно, що цей технічний пристрій з ПЗ може використовуватись як звичайний ПЗН, що дозво ляє демонструвати записа ні на відповідних носіях гра фічні зображення (статичні й динамічні) і прослуховувати фонограми. Навряд чиї можна заперечити, що в цьому відношенні можливості ПК значно перевищу ють можливості всіх відомих на даний час традицій них ТЗН, і він не є таким І складним у користуванні як будь-який з кіноапаратів (варто пригадати процес заправляння кінострічки). Окрім того, побоювання стосовно того, що навчальний процес не буде вже мати такої, як це було раніше, кі лькості навчальних фільмів, виявились безпідстав ними. За потреби будь-які фільми, що записані на плівкових носіях, досить легко перетворюються на відеофільми. Окрім того, зараз уже створено й продо вжують створюватись нові відеофільми, зміст яких задовольняє потреби навчально-виховного процесу з усіх предметів. Значну кількість наукових та науко во-популярних фільмів за допомогою TV-тюнера мо жна записати під час перегляду телепередач таких телеканалів, як, наприклад, «Discovery». На даний час чимало вчителів уже мають власні відеотеки з такою кількістю відеофільмів, про яку декілька десятиліть тому не можна було й мріяти.

Те ж саме можна сказати й стосовно статичних зо бражень: діафільми і тематичні набори слайдів зали шились у пам'яті старшого покоління вчителів важли вим дидактичним засобом. В останні роки вони були ус пішно заміжні більш якісними аналогічними за результатом дії засобами. Це стосується як інформаційної, так і апаратної сторін. Електронні графічні зображення (фотознімки і векторна графіка) без особливих трудно щів можуть створюватись самим учителем або учнями. Вони легко тиражуються й демонструються на моніто рі ПК або ж проектуються на екран за допомогою му льтимедійних проекторів.

Не можна водночас не згадати й про нинішнє захо плення комп'ютерними презентаціями. Вони досить легко створюються у редакторі Power Point і, набувши нових, позитивних якостей, успішно витіснили з на вчального процесу славнозвісний учнівський реферат. З одного боку, у цьому немє нічого й негативного, адже комп'ютерна презентація має досить гарні навігацій ні можливості, її демонстрування може супроводжува тись різноманітними ефектами. Вона може містити в собі не лише статичні, а й динамічні зображення (ані мації, відеофрагменти), може мати звуковий супро від, демонструватись у заданому часовому режимі те ін. Уже є значна кількість презентацій, які можна вико ристовувати як на уроці, так і в позаурочній роботі з будь-якого предмету. Окрім цього, практично кожен учитель, як і його учні, можуть створювати ці засоби самостійно. Проте декілька порад автора, можливо стануть у пригоді тим, хто надмірно захоплюється тими засобами, які все більше витісняють традиційні наочні посібники.

1. Презентації не повинні містити багато тексту. У навчальних презентаціях не завжди доцільно засто совувати ефекти повертання тексту, тощо. Презентувати слід не можливості ком п'ютера й відповідного програмного забезпечення, а те, що доповнює, збагачує усне повідомлення люди ни (учителя або учня).

2. Якщо ми погоджуємося з тим, що презентація — це новий вид наочності, то слід буде висловити й ще од не застереження, яке базується на серйозному науково му підґрунті. У своїй праці «Проблеми навчання та ро зумового розвитку у шкільному віці» відомий психолог JI. С. Виготський пише, що така система навчання, яка базується виключно на наочності, і виключає з ви кладання все, що пов'язане з абстрактним мисленням, не лише не допомагає дитині подолати свій природній недолік, але ще й закріплює цей недолік, привчаючи ди тину виключно до наочного мислення і заглушує в ньо му ті слабі початки абстрактного мислення, які все ж є у такої дитини» [1]. Хоча цей суперечить сформованим у нашій свідомості уявленням стосовно використання у навчальному процесі наочності (чим більше, тим кра ще), проте до думки психолога все ж таки краще при слухатись хоча б для того, щоб наші учні позитивно відносились не лише до тієї книжки, на сторінках якої багато малюнків, а оцінювали її за змістом.

3. Хочеться також висловити думку й стосовно того, що надмірне використання в навчальному про цесі наочності стримує розвиток у дитини творчої уяви. Дитині слід надавати можливість створювати відповідні образи самостійно. Пояснимо це на тако му прикладі. Коли людина читає відповідний літера турний твір, наприклад «Дванадцять стільців» Іллі Ільфа і Євгена Петрова, не переглянувши попередньо відповідний кінофільм, то в уяві вимальовується, створюється власний образ головного його героя—Ос тапа Бендера. І цей образ буде триматись у п пам'яті. Якщо ж дитина спочатку перегляне фільм, а пізніше буде читати цей твір, то в прочитанному вона вже бу де бачити той образ, який запропонований кіноре жисером, який був побудований його творчою уявою (під нього й підбирається відповідний актор).

4. Автор не може не звернути увагу й на інформацій не навантаження процесу опрацювання графічної ін формації. Графічний образ формується за допомогою значної кількості даних, що видно, навіть із обсягів гра фічних файлів і вимагає значного ресурсу процесора ЕОМ і кори головного мозку людини для їх опрацю вання. Для кращого розуміння сказаного скористаємо ся машинним аналогом кори головного мозку людини — ПК. Відкриємо в програмі Photoshop певний графі чний файл і будемо його редагувати, тобто змінювати. Натиснемо клавіші Ctrl+Alt+Delete і у вікні диспетче ра задач увімкнемо кнопку Швидкодія. Рухаючи пен зликом по зображенню, ми побачимо, що процесор ПК буде завантажений майже повністю (залежно від типу процесора). Те ж саме можна сказати й стосовно сприйняття й опрацювання графічного зображення мозком людини. Особливо це відчувається у випадку динамічних зображень. Якщо ж до процесу обробки да них, що формують графічний образ або беруть участь у його сприйнятті, додати ще психологічний фактор сприйняття подібної інформації, який пов'язаний з емоціями, то ми легко зрозуміємо, чому після перегля ду півторагодинного фільму людина стає надзвичайно стомленою. Очевидно, що ц е необхідно враховувати, ви користовуючи сучасні мультимедійні засоби у навча льно-виховному процесі.

Згадана вище проблема розвитку творчої уяви не дозволяє автору обійти увагою більш загальну щодо цього проблему — проблему розвитку творчих здібно стей учнів. Можливості електронно-обчислювальної техніки (ЕОМ) для розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики не були поза увагою авто ра під час виконання ним докторського дослідження і в дещо скороченому варіанті знайшли своє відобра ження у його публікаціях, зокрема у відповідній стат ті [3]. ЕОМ може допомагати людині створювати ори гінальний продукт, проте на даний час ще не отрима но даних стосовно самостійного здійснення нею тво рчої діяльності. Домінуюча роль у творчості поки-що належить людині, як найскладнішій багатофункці ональній системі. Усі ж створювані людиною систе ми не можуть вийти за межі її знань й уявлень, тому рівень їх функціональної спроможності завжди зали шатиметься нижче, ніж у людини. «Обчислювальні машини, — пише X. Дрейфус, — можуть мати спра ву лише з фактами, але ж людина джерело фактів — являє собою не факт і не безліч фактів, а істота, яка створює в процесі свого життя в світі і саму себе і сам світ фактів» [6, с. 264]. Не менш чітку стосовно цієї проблеми думку висловив і відомий математик А. М. Колмогоров, звертаючи при цьому увагу на значні труднощі, з якими зустрінеться людина, яка візьметься за створення здатної до творчості машини. «Можливо, — пише він, — що автомат, який здатний писати вірші на рівні великих поетів, не можна побу дувати простіше, ніж змоделювавши весь розвиток су спільства, у якому поети реально розвиваються» [7].

Наступне застосування ПК — як інструмент, який допомагає виконувати експериментальні дослідження астрономічних, фізичних, біологічних та хімічних явищ. ПК з підключеними до нього різноманітними датчиками перетворюється у пристрій, що дозволяє зні мати значення відповідних фізичних величин з одно часною обробкою отриманих даних і їх графічному представленні на моніторі або папері. Це значною мі рою підвищує якість виконання лабораторних або де монстраційних досліджень. Простішим випадком є обробка даних експерименту в електронних таблицях з побудовою графіків, обчисленням похибок тощо.

Ще один із можливих напрямків використання ПК полягає у виконанні досліджень явищ природи. Межа йде про окреме чи одночасне використання ПК та цифрової фото-відеотехніки ОУеЬ-камери, фотоапарату і відеокамери) [2]. За допомогою названих пристроїв можна отримати статичні або динамічні зображення перебігу певних явищ природи з наступною їх обробкою на ПК з використанням відповідних графічних редакторів. Такий процес дозволяє нам виділити в зображенні від повідного явища те, що погребує більш пристальної уваги дослідника.

Ще один із можливих напрямків використання ПК

— це моделювання фізичних, біологічних або ж хімі чних явищ. Простішим стосовно цього є процес ство рення комп'ютерних анімацій. Створене учнем дина мічне зображення роботи двигуна внутрішнього зго ряння (анімація) буде свідчити про рівень розуміння ним відповідного матеріалу, а сама анімація, як мо дель даного пристрою, може використовуватись на на ступних заняттях.

Не можна залишити поза увагою й мережу Інтернет, яка вже надійно увійшла в життя людей. Вона значно розширила їх комунікаційні можливості, що відкрила доступ до бібліотечних і відеоресурсів, дозволяють отри мати інформацію про наукові досягнення в усіх галузях науки та ін. Надзвичайно важливою стала в даний час можливість здійснення через відповідні Інтернет-ресурси патентного пошуку [4,5], який є обов'язковим під час оформлення документів на потенційний винахід, на писання наукових статей тощо. Водночас слід мати на увазі й те, що мережа Інтернет сприяє отримувати суб'єк там навчання й ті готові матеріали, якими вони звітуються за виконану роботу перед учителями. У першу чергу, такими матеріалами є згадані вище реферати, твори з лі тератури, виконані іншою людиною контрольні роботи, комп'ютерні презентації, анімації тощо. ОпИпе-спіл- кування, наприклад, дозволяє учню досить швидко отримати розв'язання будь-якої навчальної задачі з ма тематики, фізики, хімії та інших предметів.

Література

1. Выготский Л. С. Проблемы обучения и умственного развития в школьном возрасте. — В кн.: Хрестоматия по психологии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов/Сост. В. В. Мироне- нко; Под ред. А. В. Петровского. — 2-е изд. перераб. и доп.

— М.: Просвещение, 1987. — 447 с..

2. Давиденко А. А. Використання цифрової фототехніки у науко вих дослідженнях. — Розділ IV книги «Використання сучасних інформаційних технологій при підтримці процесу навчання обдарованої молоді» / за ред. С.О.Довгого та А.Є.Стрижака

— K.: Інформ.системи, 2009. — С. 159-170.

3. Давиденко А. А. Можливості ЕОМ щодо творчості // Наукові записки. Випуск 51. Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. — Частина 1. — 219 с.

А. Давиденко А. А. Науково-технічна творчість учнів: навчально-ме- тодичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів. — Ніжин: ТОВ Видавництво «Аспект Поліграф», 2010. Ц ЇЩс.

5. Давиденко А. А. Развитие творческих способностей учащих ся в процессе ознакомления с патентной информацией // Физика в школе и ВУЗе: Международный сборник научных ста тей. — Выпуск 8. — СПб.: Изд-во БРАН, 2008. — 217с.

6. ДрейфусX. Чего не могут вычислительные машины: критика искусственного разума. — М.: Прогресс, 1978. — 334с.

7. Колмогоров А. Н. Жизнь и мышление с точки зрения киберне тики. —В кн. Опарин А. И. Жизнь, ее соотношение с другими фо рмами материи. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 1-11.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) вже зайняли відповідне місце у навчально-виховному проце сі як у школі, так і у вищих навчальних закладах. Зви чайно, можна допустити, що замість слова «відповідне» краще було б використати слово «належне», проте, з цим автор погодитись поки що не може. Подальший аналіз цієї ще не зовсім розв'язаної проблеми буде осно ваний на багаторічному вчительському досвіді автора, двадцятирічному досвіді роботи у системі післядипломної педагогічної освіти й у вищих навчальних закладах як педагогічного, так і іншого спрямування. За цей час автору вдалось бути свідком багатьох нововведень, а то й реформ, які відбувались у нашій системі освіти. Кож не з них подавалось як щось надзвичайно корисне, та ке, що підніме рівень освіти на новий щабель, внаслідок чого нашу державу будуть сприймати в усьому світі як таку, що має розвинуті науку й виробництво, високий рівень життя її населення.