Відмінності між версіями «Вільям Стенлі Джевонс»
(→Логічні машини) |
(→Логічні машини) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
[[Файл:Jevons 1.jpg|right]] | [[Файл:Jevons 1.jpg|right]] | ||
| − | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882) — британський економіст і логік, один з творців маржиналізму (напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини), перевів теорію корисності на мову математики. Він був справжнім ученим-поліглотом: окрім економіки займався математикою, фізикою, хімією, ботанікою, метеорологією, логікою, соціальною політикою і музикою | + | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">'''Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882)''' — британський економіст і логік, один з творців маржиналізму (напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини), перевів теорію корисності на мову математики. Він був справжнім ученим-поліглотом: окрім економіки займався математикою, фізикою, хімією, ботанікою, метеорологією, логікою, соціальною політикою і музикою.</p> |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
=<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 16pt; color: #2F4F4F;">Логічні машини</h3>= | =<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 16pt; color: #2F4F4F;">Логічні машини</h3>= | ||
[[Файл:Jevons 2.gif|left]] | [[Файл:Jevons 2.gif|left]] | ||
| − | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Перша робота Джевонса в області логіки з'явилася в 1863 р. Приблизно в цей же час для спрощення логічних викладок він почав використовувати "логічну дошку " - звичайну класну дошку, на якій зліва були написані всі можливі комбінації логічних змінних і їх заперечень для числа змінних від однієї (два варіанти ) до шести ( 64 варіанти ).<br> | + | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Перша робота Джевонса в області логіки з'явилася в 1863 р. Приблизно в цей же час для спрощення логічних викладок він почав використовувати "логічну дошку " - звичайну класну дошку, на якій зліва були написані всі можливі комбінації логічних змінних і їх заперечень для числа змінних від однієї (два варіанти) до шести (64 варіанти).<br> |
| − | Повний набір комбінацій Джевонс спочатку назвав "логічним абецедаріумом" ( abecedarium ), але ні його студентам, ні читачам це незграбне слово не сподобалося, і він зупинився на назві "логічний алфавіт".</p> | + | Повний набір комбінацій Джевонс спочатку назвав "логічним абецедаріумом" (abecedarium), але ні його студентам, ні читачам це незграбне слово не сподобалося, і він зупинився на назві "логічний алфавіт".</p> |
=="Логічний абак"== | =="Логічний абак"== | ||
| + | [[Файл:EVM Mashina-Schukareva-300x294.jpg|right]] | ||
<p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Джевонс писав: '''''«Абак найбільше підходив для пояснення суті і ходу процесу формального висновку, і його можна з успіхом використовувати під час лекцій для демонстрації повного аналізу аргументів і логічних умов і пояснення можливих помилок ".'''''<br> | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Джевонс писав: '''''«Абак найбільше підходив для пояснення суті і ходу процесу формального висновку, і його можна з успіхом використовувати під час лекцій для демонстрації повного аналізу аргументів і логічних умов і пояснення можливих помилок ".'''''<br> | ||
| − | Це була встановлена під нахилом звичайна шкільна дошка, на якій були чотири горизонтальні полички однакової довжини. На верхній поличці поміщалися дощечки з записаними на них посиланнями, (крім літер, вони могли містити також знаки операцій, наприклад, рівність). На другій зверху поличці встановлювалися тонкі дерев'яні прямокутні дощечки з написаними комбінаціями букв, що символізують логічні змінні і їх заперечення | + | Це була встановлена під нахилом звичайна шкільна дошка, на якій були чотири горизонтальні полички однакової довжини. На верхній поличці поміщалися дощечки з записаними на них посиланнями, (крім літер, вони могли містити також знаки операцій, наприклад, рівність). На другій зверху поличці встановлювалися тонкі дерев'яні прямокутні дощечки з написаними комбінаціями букв, що символізують логічні змінні і їх заперечення. </p> |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | = | + | =="Логічне піаніно"== |
| − | < | + | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Обдумуючи моделювання логічних дій, Джевонс зрозумів, що рухи руки тримаючої лінійку і рухи важелів механізму чимось схожі! Саме на цій аналогії і був заснований принцип роботи побудованої ним в 1869 р. логічної машини.</p> |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Файл:William Stanley Jevons Logic Piano.jpg|left]] | |
| − | + | ||
| + | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Зовні вона схожа на невелике фортепіано (висота машини становила близько 90 см) з клавіатурою з двадцяти однієї клавіші - цю подібність ще більше посилювала кришка, яка по завершенні роботи прикривала клавіші. На шістнадцяти клавішах проставлені букви, що символізують терміни в умовах.<br> | ||
| + | Особливості логіки Джевонса вимагали, щоб всі умови були записані у формі рівнянь, тобто містили знак рівності. Тому ліва половина клавіатури відповідала буквам, які стоять по ліву сторону знака рівності в умовах (суб'єктні літери). У правій половині розташовувалися букви, що стоять по праву сторону знаку рівності (предикатні літери). Решта п'ять клавіш служили для завдання рівності, команди зупинки машини і операції логічного АБО.</p> | ||
| + | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">В цілому клавіатура мала наступний вигляд:</p> | ||
| + | [[Файл:Клава1.png|center]] | ||
| + | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Істотним недоліком машини була обмежена потужність - вона призначалася для виведення висновків з умов, що містять не більше чотирьох термінів. Втім, сам Джевонс вважав, що в звичайному житті людині навряд чи доводиться вирішувати логічні завдання, подібні наведеної. Тому він вважав свою машину всього лише навчальним посібником, що допомагає краще зрозуміти механізм логічного висновку.</p> | ||
| + | [https://docs.google.com/file/d/0B5hyFbzQx47AZHJBaHYwdDM3RlU/edit?usp=sharing '''''Приклад логічної операції на цьому винаході представлений в презентації до статті'''''] | ||
| + | [https://docs.google.com/file/d/0B5hyFbzQx47ARFVkbmp5VllleVU/edit?usp=sharing '''''З детальнішим описом та роботою логічних машин Джевонса можна ознайомитись в моїй статті'''''] | ||
| + | =<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 16pt; color: #2F4F4F;">Життя «логічного піаніно» після творця</h3>= | ||
| + | <p style="font-family: century;font-size: 11pt;">Машина Джевонса (яка сьогодні зберігається в Музеї історії наук в Оксфорді) стала першим і досить вдалим варіантом механізації процесу логічного висновку, і, більше того, вказала мету, до якої можна прагнути - моделювання людського мислення.<br> | ||
| + | Роботу Вільяма Джевонса продовжив професор П.Д. Хрущов, рекоконструювавши машину Джевонса (на початку 1900-х років або дещо раніше) мав намір використовувати її, як навчальний посібник на своїх лекціях з логіки та мислення. Після смерті П.Д. Хрущова в 1909 р. його вдова передала машину Харківському університету. Після продовжив роботу вчених О.М. Щукарєв.</p> | ||
| − | [[ | + | ---- |
| + | =<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 16pt; color: #2F4F4F;">Посилання на джерела</h3>= | ||
| + | <Ul style="font-family: century; color: #363636;font-size: 12pt;"> | ||
| + | <li>[http://www.alexeikireyev.com/481.html Биография Джевонса, Киреев] | ||
| + | <li>[http://uk.wikipedia.org/wiki/Вільям_Стенлі_Джевонс Вільям Стенлі Джевонс] | ||
| + | <li>[http://www.slideshare.net/guest7e683c/19-333172 Наука в 19 веке] | ||
| + | <li>[http://www.computer-museum.ru/precomp/log_kibertonia_n01-2012.htm Вычисления в докомпьютерную эпоху] | ||
| + | <li>[http://www.peoples.ru/science/economy/william_stanley_jevons/ William Stanley Jevons] | ||
| + | <li>[https://docs.google.com/file/d/0B5hyFbzQx47AYWt0ZGQteTZWVlU/edit?usp=sharing Логические машины Стенли Джевонса]</Ul> | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | =<h3 style="font-family: century; font-weight: bold; font-size: 16pt; color: #2F4F4F;">Відомості про автора</h3>= | ||
| + | <p style="font-family: century; font-size: 12pt; color: #363636">Статтю підготовила [[Користувач:Іщенко Ірина Володимирівна| Іщенко І.В.]], студентка 54 групи</p> | ||
| + | <p style="font-family: century; font-size: 12pt; color: #363636">E-mail: [email protected]</p> | ||
Поточна версія на 16:37, 8 жовтня 2013
Стенлі Джевонс та його логічні машини
Ім'я видатного англійського вченого Вільяма Стенлі Джевонса сьогодні рідко згадується в історії обчислювальної техніки. І це вкрай несправедливо, адже насправді сьогоднішній вигляд булевої алгебри надав не хто інший, як Джевонс. Саме завдяки роботам Джевонса алгебра логіки сформувалася практично в сучасному вигляді. Одного цього було б достатньо, щоб помістити Джевонса в пантеон комп'ютерної слави. Але, понад те, він став першим, хто побудував справжню логічну машину. Слово машину слід підкреслити, оскільки пристрої Луллія і Стенхоуп машинами назвати все-таки важко.
Коротка біографія
Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882) — британський економіст і логік, один з творців маржиналізму (напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини), перевів теорію корисності на мову математики. Він був справжнім ученим-поліглотом: окрім економіки займався математикою, фізикою, хімією, ботанікою, метеорологією, логікою, соціальною політикою і музикою.
Логічні машини
Перша робота Джевонса в області логіки з'явилася в 1863 р. Приблизно в цей же час для спрощення логічних викладок він почав використовувати "логічну дошку " - звичайну класну дошку, на якій зліва були написані всі можливі комбінації логічних змінних і їх заперечень для числа змінних від однієї (два варіанти) до шести (64 варіанти).
Повний набір комбінацій Джевонс спочатку назвав "логічним абецедаріумом" (abecedarium), але ні його студентам, ні читачам це незграбне слово не сподобалося, і він зупинився на назві "логічний алфавіт".
"Логічний абак"
Джевонс писав: «Абак найбільше підходив для пояснення суті і ходу процесу формального висновку, і його можна з успіхом використовувати під час лекцій для демонстрації повного аналізу аргументів і логічних умов і пояснення можливих помилок ".
Це була встановлена під нахилом звичайна шкільна дошка, на якій були чотири горизонтальні полички однакової довжини. На верхній поличці поміщалися дощечки з записаними на них посиланнями, (крім літер, вони могли містити також знаки операцій, наприклад, рівність). На другій зверху поличці встановлювалися тонкі дерев'яні прямокутні дощечки з написаними комбінаціями букв, що символізують логічні змінні і їх заперечення.
"Логічне піаніно"
Обдумуючи моделювання логічних дій, Джевонс зрозумів, що рухи руки тримаючої лінійку і рухи важелів механізму чимось схожі! Саме на цій аналогії і був заснований принцип роботи побудованої ним в 1869 р. логічної машини.
Зовні вона схожа на невелике фортепіано (висота машини становила близько 90 см) з клавіатурою з двадцяти однієї клавіші - цю подібність ще більше посилювала кришка, яка по завершенні роботи прикривала клавіші. На шістнадцяти клавішах проставлені букви, що символізують терміни в умовах.
Особливості логіки Джевонса вимагали, щоб всі умови були записані у формі рівнянь, тобто містили знак рівності. Тому ліва половина клавіатури відповідала буквам, які стоять по ліву сторону знака рівності в умовах (суб'єктні літери). У правій половині розташовувалися букви, що стоять по праву сторону знаку рівності (предикатні літери). Решта п'ять клавіш служили для завдання рівності, команди зупинки машини і операції логічного АБО.
В цілому клавіатура мала наступний вигляд:
Істотним недоліком машини була обмежена потужність - вона призначалася для виведення висновків з умов, що містять не більше чотирьох термінів. Втім, сам Джевонс вважав, що в звичайному житті людині навряд чи доводиться вирішувати логічні завдання, подібні наведеної. Тому він вважав свою машину всього лише навчальним посібником, що допомагає краще зрозуміти механізм логічного висновку.
Приклад логічної операції на цьому винаході представлений в презентації до статті
З детальнішим описом та роботою логічних машин Джевонса можна ознайомитись в моїй статті
Життя «логічного піаніно» після творця
Машина Джевонса (яка сьогодні зберігається в Музеї історії наук в Оксфорді) стала першим і досить вдалим варіантом механізації процесу логічного висновку, і, більше того, вказала мету, до якої можна прагнути - моделювання людського мислення.
Роботу Вільяма Джевонса продовжив професор П.Д. Хрущов, рекоконструювавши машину Джевонса (на початку 1900-х років або дещо раніше) мав намір використовувати її, як навчальний посібник на своїх лекціях з логіки та мислення. Після смерті П.Д. Хрущова в 1909 р. його вдова передала машину Харківському університету. Після продовжив роботу вчених О.М. Щукарєв.
Посилання на джерела
- Биография Джевонса, Киреев
- Вільям Стенлі Джевонс
- Наука в 19 веке
- Вычисления в докомпьютерную эпоху
- William Stanley Jevons
- Логические машины Стенли Джевонса
Відомості про автора
Статтю підготовила Іщенко І.В., студентка 54 групи
E-mail: [email protected]
