<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F</id>
		<title>XIX століття - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-15T08:18:04Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=53217&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол в 19:21, 21 жовтня 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=53217&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-21T19:21:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:21, 21 жовтня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Матеріал взято з [[ ]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Матеріал взято з [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;http://myrobot.ru/articles/hist_19.php&amp;#160; myrobot.ru&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*1800&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*1800&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=53163&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол в 19:00, 21 жовтня 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=53163&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-21T19:00:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:00, 21 жовтня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Матеріал взято з [[ ]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*1800&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*1800&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Алессандро Вольта (Alessandro Volta) створює електричні батареї.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Алессандро Вольта (Alessandro Volta) створює електричні батареї.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52309&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол: перейменував «XIX столітя» на «XIX століття»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52309&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-16T17:54:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;перейменував «&lt;a href=&quot;/index.php/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8F&quot; class=&quot;mw-redirect&quot; title=&quot;XIX столітя&quot;&gt;XIX столітя»&lt;/a&gt; на «&lt;a href=&quot;/index.php/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&quot; title=&quot;XIX століття&quot;&gt;XIX століття»&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='1' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='1' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 17:54, 16 жовтня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan='2' style='text-align: center;'&gt;&lt;div class=&quot;mw-diff-empty&quot;&gt;(Немає відмінностей)&lt;/div&gt;
&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52296&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол в 17:33, 16 жовтня 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52296&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-16T17:33:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 17:33, 16 жовтня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;=== ІСТОРІЯ РОБОТОТЕХНІКИ:: XIX СТОЛІТТЯ ===&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*1800&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*1800&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Алессандро Вольта (Alessandro Volta) створює електричні батареї.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Алессандро Вольта (Alessandro Volta) створює електричні батареї.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52292&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол в 17:28, 16 жовтня 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52292&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-16T17:28:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 17:28, 16 жовтня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 121:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 121:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[ Розвиток автоматики та &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;робото техніки &lt;/del&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[ Розвиток автоматики та &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;робототехніки &lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52291&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол: Створена сторінка: === ІСТОРІЯ РОБОТОТЕХНІКИ:: XIX СТОЛІТТЯ === *1800 Алессандро Вольта (Alessandro Volta) створює електрич...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=52291&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-16T17:28:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: === ІСТОРІЯ РОБОТОТЕХНІКИ:: XIX СТОЛІТТЯ === *1800 Алессандро Вольта (Alessandro Volta) створює електрич...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;=== ІСТОРІЯ РОБОТОТЕХНІКИ:: XIX СТОЛІТТЯ ===&lt;br /&gt;
*1800&lt;br /&gt;
Алессандро Вольта (Alessandro Volta) створює електричні батареї.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1801&lt;br /&gt;
Жозеф Марі Жаккард (Joseph-Marie Jacquard) створює автоматичний ткацький верстат, керований за допомогою перфокарт. Наявність або відсутність отворів в перфокарті змушувало нитка підніматися або опускатися при ході човника, створюючи тим самим запрограмований малюнок. Верстат Жаккарда був першим масовим промисловим пристроєм, автоматично працюють за заданою програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1807&lt;br /&gt;
Генрі Модслі вдосконалить токарні верстати і створює першу верстатні лінію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1810&lt;br /&gt;
Фрідріх Кауфман (Friedrich Kaufmann) конструює механічного трубача. У трубач використовується кроковий програмний барабан.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1811&lt;br /&gt;
Нед Луд (Ned Ludd), підмайстер суконної фабрики у Нью-Ленарк, розбиває автоматичний ткацький верстат, вважаючи, що саме в ньому причини всіх бід Англії. Послідовники Луда, об'єднавшись в банди, нападають на фабрики, з криками &amp;quot;Rage against the machine!&amp;quot; трощачи ткацькі верстати величезними кувалдами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1818&lt;br /&gt;
Мері Шеллі (Mary Shelly) пише перший науково-фантастичний роман &amp;quot;Франкенштейн, або Сучасний Прометей&amp;quot;. В романі вперше з'являється моторошнувата ідея використання електрики для пожвавлення мертвої матерії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1821&lt;br /&gt;
Майкл Фарадей (Michael Farraday) повідомляє про своє відкриття електромагнітного обертання і створює перші моделі електродвигунів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1822&lt;br /&gt;
Чарльз Беббідж (Charles Babbage) демонструє прототип своєї &amp;quot;різницевої машини&amp;quot; (&amp;quot;Difference Engine&amp;quot;).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1833&lt;br /&gt;
Чарльз Беббідж розробляє принципи &amp;quot;Аналітичної машини&amp;quot; (&amp;quot;Analytical Engine&amp;quot;) - механічного прототипу з'явилися через століття ЕОМ.&lt;br /&gt;
У проекті Беббіджа були передбачені всі основні компоненти, які є в сучасному комп'ютері: пристрій для зберігання цифрової інформації (пам'ять); пристрій, що виконує операції над числами (арифметичний пристрій); пристрій для управління обробкою (пристрій управління); пристрої введення з перфокарт, з яких зчитувалися програма і дані, що підлягають обробці.&lt;br /&gt;
Машина Беббіджа була задумана як чисто механічний пристрій з можливим приводом від парового двигуна, але містила ряд фундаментальних ідей. У число операцій, крім чотирьох арифметичних, була включена операція умовного переходу та операції з кодами команд.&lt;br /&gt;
Був присутній також і прообраз мікропрограмування - значення інструкцій задавалося за допомогою позиціонування металевих штирів в циліндрі з отворами, який називався &amp;quot;контрольний циліндр&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1835&lt;br /&gt;
Джозеф Генрі (Joseph Henry) винаходить перший електрореле. Використання електрореле дозволяє передавати електричний імпульс на довгі відстані і служить базисом для створення першого телеграфу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1838&lt;br /&gt;
Борис Семенович Якобі створює перший практичний електромотор. Встановивши його на гребному Боте, Якобі зробив невелике плавання по Неві. Харчувався двигун від батарей, а електричний струм на ротор подавався за допомогою мідних пластинок. З тих пір конструкція електромотора принципово не змінилася.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1843&lt;br /&gt;
Серпня Ада Лавлейс, єдина дочка великого англійського поета Джорджа Гордона Байрона, публікує свої коментарі до статті Луї Фредеріко Менабреа &amp;quot;Нарис аналітичної машини, винайденої Ч. Беббідж&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Складені 28-річної графинею примітки до статті італійського інженера назавжди вписали її ім'я в історію науки. По суті, Ада Лавлейс заклала наукові основи програмування на обчислювальних машинах за століття до того, як стала розвиватися ця наукова дисципліна. Ряд висловлених Лавлейс загальних положень (принцип економії робочих осередків, зв'язок рекурентних формул з циклічними процесами обчислень та ін) зберіг своє принципове значення і для сучасного програмування, а її визначення &amp;quot;циклу&amp;quot; майже дослівно збігається з приводиться в сучасних підручниках програмування.&lt;br /&gt;
На честь Ади Лавлейс в Америці названі два міста - в штатах Алабама і Оклахома. В Оклахомі існує і коледж її імені. На згадку про неї названий розроблений в 1980 році найбільшими фахівцями з програмування мова АДА - один з найбільш потужних і універсальних алгоритмічних мов.&lt;br /&gt;
Є підстави вважати, що на сьогоднішній день слава (або, принаймні, популярність) першого у світі програміста Ади Лавлейс затьмарила славу її знаменитого батька і що її внесок у світову цивілізацію принаймні порівняємо з внеском великого поета.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1844&lt;br /&gt;
Самуель Морзе (Samuel Morse) передає по дротах повідомлення з Вашингтона в Балтімор, що знаходиться на відстані 58 кілометрів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виданий патент на рахунковий прилад З. Я. Слонімського - &amp;quot;Снаряд для додавання і віднімання&amp;quot;, за який автор отримує Демидівської премії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1846&lt;br /&gt;
Петербурзьким учителем музики Куммером запропоновано механічний пристрій для автоматизації обчислень (счіслітель Куммера), серійно випускається (з різними модифікаціями) аж до 70-х років XX ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1847&lt;br /&gt;
Ірландський математик Джордж Буль (George Boole) у книзі &amp;quot;The Mathematical Analysis of Logic&amp;quot; закладає основи математичної логіки - Булеву алгебру, що стала основою для розробки цифрових електронних комп'ютерів. (Одна з його дочок - Етель Ліліан Буль, у заміжжі Войнич, - автор популярного роману &amp;quot;Овід&amp;quot;.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1865&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джонні Брейнерд (Johnny Brainerd), обдарований конструктор, будує Парового Людини (Steam Man). Механізм Брейнерд був приблизно триметрового зросту, ні один кінь не могла зрівнятися з ним: гігант з легкістю тягнув фургон з п'ятьма пасажирами. Там, де звичайні люди носять капелюх, у Парового Людини була труба димоходу, звідки валив густий чорний дим. Паровий Людина могла рухатись зі швидкістю до 30 миль в годину (близько 50 км / год).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1874&lt;br /&gt;
На заводі &amp;quot;Російський дизель&amp;quot; починають виготовляти арифмометр, винайдений В.Т. Однером. Його модифікація &amp;quot;Фелікс&amp;quot; випускалася в СРСР до 70-х років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1876&lt;br /&gt;
Олександр Грехем Белл (Alexander Graham Bell) отримує патент на телефон - найбільш прибутковий патент з коли-небудь надаються.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1878&lt;br /&gt;
На Всесвітній виставці в Парижі представлена ​​стопоходящие машина академіка Пафнутія Львовича Чебишева. Механізм Чебишева з'явився першою спробою створення транспортного засобу крокуючого типу і поклав початок конструювання крокуючих пристроїв на основі траекторного синтезу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1879&lt;br /&gt;
Готлоб Фреге (Gotlob Frege), німецький математик і філософ, пропонує письмову систему для механічного міркування, тим самим роблячи спробу звести математику до логіки. Фреге стає одним із засновників сучасного символічного мови, а його робота - попередником до обчислення предикатів, яке буде використовуватися для подання знань у штучному інтелекті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1880&lt;br /&gt;
В. Т. Однер створює в Росії арифмометр з зубчаткой зі ​​змінним числом зубців, а в 1890 р. налагоджує масовий випуск удосконалених арифмометрів, які в першій чверті XIX в. були основними математичними машинами, що знайшли застосування в усьому світі. Їх модифікація &amp;quot;Фелікс&amp;quot; випускалася в СРСР до 70-х років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1885&lt;br /&gt;
Проходять перші випробування Електричного Людини (Electric Man) Френка Ріда (Frank Reade). У машини був досить потужний прожектор, а противників очікували електричні розряди, якими Людина стріляв прямо з очей. Судячи з усього, джерело живлення знаходився в закритому сіткою фургоні.&lt;br /&gt;
Про здібності Електричного Людини і про його швидкості нічого не відомо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1886&lt;br /&gt;
Чарльз Пієрс (Charles Pierce) пропонує з'єднати Булеву алгебру та електричні ланцюги, засновані на перемикачах, але ніяких реальних змін у цій області не відбувається до того моменту, поки Клод Шеннон не видасть статтю Пієрс в 1938.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1887&lt;br /&gt;
Перший автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння зібраний в Німеччині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1887&lt;br /&gt;
Генріх Герц (Heinrich Hertz) відкриває ефект фотоелектронної емісії. Відкриття фотоефекту дозволило створити електронні прилади, що реагують на світло.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1888&lt;br /&gt;
Генріх Герц експериментує з передачею електромагнітних хвиль, згодом названих радіохвилями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Обілайн Сміт (Obeline Smith) висловлює пропозицію щодо магнітного запису даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1890&lt;br /&gt;
Герман Холлеріт (Herman Hollerith) об'єднує ідеї Жаккарда і Беббіджа в патенті на електромеханічні інформаційну машину (census machine), що використовує перфокарти. Його розробка виграє змагання, оголошене комітетом з перепису населення. Так вперше електрика використовується у великому проекті з обробки даних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1893&lt;br /&gt;
Професором Арчі Кемпіон (Archie Campion) на Міжнародній виставці колумбійської (1893 World's Columbian Exposition) представлений дослідний зразок робота Boilerplate.&lt;br /&gt;
Boilerplate був задуманий як засіб безкровного вирішення конфліктів - іншими словами, це був дослідний зразок механічного солдата. Робот існував в єдиному екземплярі, але у нього була можливість здійснити запропоновану функцію - Boilerplate неодноразово брав участь у бойових діях.&lt;br /&gt;
Хоча історії про Boilerplate цікаві, викликає підозру їх істинність, так само як розповіді про Steem Man і Electric Man.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1895&lt;br /&gt;
7 травня Олександр Степанович Попов вперше в світі зробив наукову доповідь про винайдений ним метод використання електромагнітних хвиль для бездротової передачі електричних сигналів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1896&lt;br /&gt;
Герман Холлеріт засновує Tabulating Machine Company, що стала згодом частиною IBM.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1897&lt;br /&gt;
Сер Джозеф Джон Томсон виявляє електрон - першу відому чаcтіцу, меншу ніж атом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гульермо Марконі (Guglielmo Marconi) одержує в Англії патент на «вдосконалення передачі електричних імпульсів і сигналів та апаратури для цього» і засновує «Компанію бездротового телеграфу і сигналів».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1898&lt;br /&gt;
Нікола Тесла (Nicola Tesla) демонструє перший дистанційно керований механізм на виставці в Madison Square Garden в Нью-Йорку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Данець Вальдемар Поульсен (Valdemar Poulsen) демонструє &amp;quot;телеграфон&amp;quot; - мідний циліндр, обмотаний тонким сталевим дротом, на якій можуть записуватися дані. Винахід стане основою створення магнітної стрічки і магнітних дисків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
24 червня 1898 механічний солдатів Boilerplate Арчі Кемпіон вперше бере участь в бою, під час атаки звернувши супротивника у втечу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*1900&lt;br /&gt;
Луї Філіп Перью (Louis Philip Perew) в Америці створює Автоматичного Людини (Automatic Man). &amp;quot;Цей гігант з дерева, каучуку і металів, який ходить, бігає, стрибає, розмовляє і закочує очі - практично у всьому в точності наслідує людині&amp;quot;. Автоматичний Людина була зростанням 7 футів 5 дюймів (2,25 метра), одягнений був у білий костюм, носив гігантську взуття і відповідну капелюх.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
[[ Розвиток автоматики та робото техніки ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	</feed>