<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=Java</id>
		<title>Java - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=Java"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Java&amp;action=history"/>
		<updated>2026-09-24T02:54:10Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Java&amp;diff=260678&amp;oldid=prev</id>
		<title>V kotyak в 07:55, 11 січня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Java&amp;diff=260678&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-01-11T07:55:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 07:55, 11 січня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 182:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 182:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Java без всякої віртуальної машини. Пристрій з такою реалізацією став би повноцінним&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Java без всякої віртуальної машини. Пристрій з такою реалізацією став би повноцінним&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Java-пристроєм.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Java-пристроєм.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[ПКДзJ|На початок курсу]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>V kotyak</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Java&amp;diff=103357&amp;oldid=prev</id>
		<title>V kotyak: Створена сторінка: Java широко відома як новітня об'єктно-орієнтована мова, що легка у вивченні і дозволяє ств...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Java&amp;diff=103357&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2013-10-11T06:26:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: Java широко відома як новітня об&amp;#039;єктно-орієнтована мова, що легка у вивченні і дозволяє ств...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;Java широко відома як новітня об'єктно-орієнтована мова, що легка у вивченні і&lt;br /&gt;
дозволяє створювати програми, які можуть виконуватися на будь-якій платформі без&lt;br /&gt;
яких-небудь доопрацювань Ще з Java чомусь завжди пов'язана тема кави (зображення&lt;br /&gt;
логотипів, назви продуктів і так далі). Програмісти можуть додати до цього опису, що&lt;br /&gt;
мова схожа на спрощений С або С++ з додаванням garbage collector'а - автоматичного&lt;br /&gt;
збирача &amp;quot;сміття&amp;quot; (механізм звільнення пам'яті, яка більше не використовується&lt;br /&gt;
програмою). Також відомо, що Java орієнтована на Internet, і найпоширеніше її&lt;br /&gt;
застосування - невеликі програми, аплети, які запускаються в браузері і є частиною&lt;br /&gt;
HTML-сторінок.З часу офіційного оголошення Java пройшло достатньо багато часу для&lt;br /&gt;
&amp;quot;просто модної технології&amp;quot;. Конференція розробників Java One, яка вперше була&lt;br /&gt;
організована в 1996 році, вже через рік зібрала більше 10000 учасників і стала найбільшою&lt;br /&gt;
конференцією із створення програмного забезпечення в світі (кожен наступний рік число&lt;br /&gt;
учасників росло приблизно на 5000). Спеціальна програма Sun, об'єднуюча розробників&lt;br /&gt;
Java по всьому світу, Javadeveloper Connection, також була запущена в 1996 році, через рік&lt;br /&gt;
вона налічувала більше 100.000 розробників, а в 2000 році - більше 1,5 мільйонів. На&lt;br /&gt;
сьогодні число програмістів на Java налічує 3 мільйони.Було випущено п'ять основних&lt;br /&gt;
версій мови, починаючи з 1.0 в 1995 році і закінчуючи 1.4 в лютому 2002 року. Наступна&lt;br /&gt;
версія 1.5 випущена в 2004 році. Один з перших&lt;br /&gt;
продуктів для Java - JDK 1.1 (засіб розробки на Java) - протягом перших трьох тижнів&lt;br /&gt;
після оголошення був завантажений більше 220.000 разів. Версія 1.4 була завантажена&lt;br /&gt;
більше 2 мільйонів разів за перших 5 місяців. Практично всі провідні виробники&lt;br /&gt;
програмного забезпечення ліцензіювали технологію Java і регулярно оголошують про&lt;br /&gt;
вихід побудованих на ній продуктів. Це і &amp;quot;блакитний гігант&amp;quot; IBM, і творець платформи&lt;br /&gt;
Macintosh фірма Apple, і лідер в області реляційних БД Oracle, і навіть головний&lt;br /&gt;
конкурент фірми Sun - корпорація Microsoft - ліцензіювала Java ще в березні 1996 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історія створення Java. Якщо пошукати в Interneti історію створення Java,&lt;br /&gt;
з'ясовується, що спочатку мова називалася OаK (&amp;quot;дуб&amp;quot;), а робота з його створення&lt;br /&gt;
почалася ще в 1990 році з досить скандальної історії усередині корпорації Sun. Спочатку&lt;br /&gt;
Гослінг спробував модифікувати С++, щоб створити мову для написання програм,&lt;br /&gt;
мінімально орієнтованих на конкретні платформи. Проте дуже скоро стало зрозуміло, що&lt;br /&gt;
це практично неможливо. Основна перевага С++ - швидкість програм, але зовсім не їх&lt;br /&gt;
надійність. А надійність роботи для звичайних користувачів повинна бути так само&lt;br /&gt;
абсолютно гарантована, як сумісність звичайних електричної вилки і розетки. Тому в&lt;br /&gt;
червні 1991 року Гослінг, який написав свою першу мову програмування в 14 років,&lt;br /&gt;
починає розробку заміни C++. Створюючи новий каталог і роздумуючи, як його назвати,&lt;br /&gt;
він виглянув у вікно, і погляд його зупинився на зростаючому під ним дереві. Так мова&lt;br /&gt;
отримала свою першу назву - OAK (дуб). Декілька років потому, після проведення&lt;br /&gt;
маркетингових досліджень, ім'я змінили на Java.Відродження OAKДля переможного&lt;br /&gt;
виходу OAK не хватало останнього штриха - браузера, який підтримував би цю&lt;br /&gt;
технологію. Саме він повинен був стати тим самим &amp;quot;шокуючим&amp;quot; додатком Нотона, який&lt;br /&gt;
завершував майже п'ятирічну підготовчу роботу перед офіційним оголошенням нової&lt;br /&gt;
платформи.Браузер назвали Webrunner. Нотону було потрібно всього один вихідний, щоб&lt;br /&gt;
написати основну частину програми. Це було в липні, а у вересні 1994 року Webrunner&lt;br /&gt;
вже демонструвався керівництву Sun. Невеликі програми, написані на OAK для&lt;br /&gt;
розповсюдження через Internet, назвали аплетами (applets).Наступна демонстрація&lt;br /&gt;
відбувалася на конференції, де зустрічалися розробники Internet-додатків і представники&lt;br /&gt;
індустрії розваг. Коли Гослінг почав презентацію Webrunner, слухачі не виявили великої&lt;br /&gt;
цікавості, вирішивши, що це просто клон Mosaic. Тоді Гослінг провів мишкою над&lt;br /&gt;
складною тривимірною моделлю хімічної молекули.Слідуючи за курсором, модель&lt;br /&gt;
поверталася по всіх напрямах! Зараз дана функція, можливо, не справляє такого враження,&lt;br /&gt;
проте у той час це було подібно до переходу від картинки до кінематографа. Наступний&lt;br /&gt;
приклад демонстрував анімоване сортування. Спочатку зображався набір відрізків різної&lt;br /&gt;
довжини. Потім синя і червона лінії починали бігати по цьому набору, сортуючи відрізки&lt;br /&gt;
за розміром. Приклад теж нехитрий, такий, що проте наочно демонструє, що на стороні&lt;br /&gt;
клієнта з'явилася повноцінна програмна платформа. Обидва ці аплети зараз є&lt;br /&gt;
стандартними прикладами і входять до складу Java Development Kitлюбой версії. Згодом,&lt;br /&gt;
OAK був перейменований в Java, а Webrunner почав називатися Hotjava. Багато хто тоді&lt;br /&gt;
дивувався, що ж послужило приводом для такого рішення. Легенда свідчить, що Java - це&lt;br /&gt;
сорт кави (така кава дійсно є), яку дуже любили програмісти. Мабуть, схожим чином&lt;br /&gt;
народилася і назва Hotjava (&amp;quot;гаряча Java&amp;quot;). Тема кави назавжди залишиться в назвах і&lt;br /&gt;
логотипах (технологія створення компонентів названа Java Beans - зерна кави,&lt;br /&gt;
спеціальний формат для архівації файлів з Java-программами JAR - банка з кавою і так&lt;br /&gt;
далі), а саму мову критики почали називати &amp;quot;для кавоварок&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Java виходить в світ 23 травня 1995 року технології Java і Hotjava були офіційно&lt;br /&gt;
оголошені Sun і тоді ж представники компанії повідомили, що нова версія&lt;br /&gt;
найпопулярнішого браузера Netscape Navigator 2.0 підтримуватиме нову технологію. По&lt;br /&gt;
суті, це означало, що відтепер Java стає такою ж невід'ємною частиною WWW, як і HTML.&lt;br /&gt;
Вже другий раз презентація закінчилася оваціями - переможний хід Java почався.&lt;br /&gt;
Історія розвитку Java. Браузери. За допомогою Java web-сторінку можна&lt;br /&gt;
наповнити не тільки звичайним текстом, але і динамічними елементами - простими&lt;br /&gt;
відеовставками типу земної кулі, що обертається, або інтерактивними елементами типу&lt;br /&gt;
моделі хімічної молекули, що обертається; рядками, що біжать, містять, наприклад,&lt;br /&gt;
біржові індекси або прогноз погоди.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але насправді Java - це більше, ніж прикраса HTML. Оскільки це повноцінна мова&lt;br /&gt;
програмування, з її допомогою можна створити складний призначений для користувача&lt;br /&gt;
інтерфейс. У найпершій версії Java Development Kit(засіб розробки на Java) був приклад&lt;br /&gt;
аплета, що представляє прості електронні таблиці. Незабаром з'явився текстовий редактор,&lt;br /&gt;
що дозволяє міняти стиль і колір тексту. Звичайно, були ігрові аплети, повчальні,&lt;br /&gt;
моделюючі, фізичні і інші системи. Наприклад, клієнт, що зробив замовлення в магазині&lt;br /&gt;
або відправив посилку поштою, діставав можливість стежити за доставкою через Internet.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте сьогодні, як відомо, найпоширеніший браузер - Microsoft Internet Explorerі&lt;br /&gt;
його використовують більше 95% користувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Варто зупинитися на мові Java Script, яка також вельми поширена і яку до цих пір&lt;br /&gt;
багато хто пов'язує з Java, мабуть, унаслідок схожості імен. Втім, деякі загальні риси у них&lt;br /&gt;
дійсно є.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4 грудня 1995 року компанії Netscape і Sun спільно оголошують нову &amp;quot;мову&lt;br /&gt;
сценаріїв&amp;quot; (scripting language) Java Script. Код Java Script описується прямо в HTML-тексті&lt;br /&gt;
(хоча можна і підвантажувати його з окремих файлів з розширенням js. Ця мова&lt;br /&gt;
призначена для створення додатків, які зв'язують об'єкти і ресурси на клієнтській машині&lt;br /&gt;
або на сервері. Таким чином, Java Script, з одного боку, розширює і доповнює HTML, а з&lt;br /&gt;
іншого боку - доповнює Java. За допомогою Java пишуться об'єкти-аплети, якими можна&lt;br /&gt;
управляти через мову сценаріїв.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальні властивості Java Script і Java:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- легкість в освоєнні. По цьому параметру Java Script порівнюють з&lt;br /&gt;
Visual Basic - щоб використовувати ці мови, досвід програмування не&lt;br /&gt;
потрібний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- кроссплатформовість. Код Java Script виконується браузером.&lt;br /&gt;
Мається на увазі, що браузери на різних платформах повинні забезпечувати&lt;br /&gt;
однакову функціональність для сторінок, що використовують мову сценаріїв.&lt;br /&gt;
Проте це виконується приблизно в тому ж ступені, що і підтримка самого&lt;br /&gt;
HTML, - відмінностей все ж таки дуже багато;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- відвертість; специфікація мови відкрита для використання і&lt;br /&gt;
обговорення співтовариством розробників;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- всі перераховані властивості дозволяють стверджувати, що Java Script&lt;br /&gt;
добре пристосований для Internet-програмування;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- синтаксиси мов Java Script і Java дуже схожі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- мова Java Script не об'єктно-орієнтована (хоча деякі аспекти об'єктно-&lt;br /&gt;
орієнтованого підходу підтримуються), але дозволяє використовувати різні&lt;br /&gt;
об'єкти, що надаються браузером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- схожа історія появи і розвитку. Обидві мови були оголошені&lt;br /&gt;
компаніями Sun і Netscape з інтервалом в декілька місяців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Не дивлячись на велику кількість схожих характеристик, Java і Java&lt;br /&gt;
Script - абсолютно різні мови, і насамперед - за призначеннями. Якщо спочатку&lt;br /&gt;
Java позиціонувався як мова для створення Internet-додатків (аплетів), то зараз&lt;br /&gt;
вже очевидно, що Java - це повноцінна мова програмування. Що стосується java&lt;br /&gt;
Script, то він повністю виправдовує свою назву мови сценаріїв, залишаючись&lt;br /&gt;
розширенням HTML.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зупининимося докладніше на тому, чому по відношенню до Java використовується&lt;br /&gt;
термін &amp;quot;платформа&amp;quot;, чим Java відрізняється від звичайної мови програмування. Як&lt;br /&gt;
правило, платформою називають поєднання апаратної архітектури (&amp;quot;залізо&amp;quot;), яка&lt;br /&gt;
визначається типом використовуваного процесора (Intel x86, Sun SPARC, POWERPC і ін.),&lt;br /&gt;
з операційною системою (MS Windows, Sun Solaris, Linux, Mac OS і ін.). При написанні&lt;br /&gt;
програм розробник завжди користується засобами цільової платформи для доступу до&lt;br /&gt;
мережі, підтримка потоків виконання, роботи з графічним користувацьким інтерфейсом&lt;br /&gt;
(GUI) і іншими можливостями. Звичайно, різні платформи, через технічних, історичних і&lt;br /&gt;
інших причин, підтримують різні інтерфейси (API, Application Programming Interface), а&lt;br /&gt;
значить, і програма може виконуватися тільки під тією платформою, під яку вона була&lt;br /&gt;
написана.А значить, і мови програмування повинні бути спочатку орієнтовані на якусь&lt;br /&gt;
конкретну платформу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синтаксис і основні концепції легко розповсюдити на будь-яку систему (хоча це і не&lt;br /&gt;
завжди ефективно), але бібліотеки, компілятор і, природно, бінарний виконуваний код&lt;br /&gt;
специфічні для кожної платформи. Так було з самого початку епохи комп'ютерних&lt;br /&gt;
обчислень, а тому лише небагато, дійсно вдалих програм підтримувалися відразу на&lt;br /&gt;
декількох системах, що приводило до деякої ізоляції світів програмного забезпечення для&lt;br /&gt;
різних операційних систем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Було б дивно, якби з розвитком комп'ютерної індустрії розробники не спробували&lt;br /&gt;
створити універсальну платформу, під якою могли працювати всі програми. Особливо&lt;br /&gt;
такому кроку сприяв бурхливий розвиток Глобальної мережі Internet, яка об'єднала&lt;br /&gt;
користувачів незалежно від типу використовуваних процесорів і операційних систем.&lt;br /&gt;
Саме тому творці Java задумали розробити не просто ще одну мову програмування, а&lt;br /&gt;
універсальну платформу для виконання додатків, тим більше що спочатку Oak&lt;br /&gt;
створювався для різних побутових приладів, від яких чекати сумісності не&lt;br /&gt;
доводиться.Яким же чином можна &amp;quot;згладити&amp;quot; відмінності і різноманіття операційних&lt;br /&gt;
систем? Спосіб не новий, але ефективний - за допомогою віртуальної машини. Додатки на&lt;br /&gt;
мові Java виконуються в спеціальному, універсальному середовищі, яке називається Java&lt;br /&gt;
Virtual Machine. JVM - це програма, яка пишеться спеціально для кожної реальної&lt;br /&gt;
платформи, щоб, з одного боку, приховати всі її особливості, а з іншої - надати єдине&lt;br /&gt;
середовище виконання для Java - додатків. Фірма Sun і її партнери створили JVM&lt;br /&gt;
практично для всіх сучасних операційних систем. Коли мова йде про браузер з&lt;br /&gt;
підтримкою Java, мається на увазі, що в нім є вбудована віртуальна машина.Докладніше&lt;br /&gt;
JVM розглядається нижчим, але необхідно сказати, що розробники Sun доклали зусилля,&lt;br /&gt;
щоб зробити цю машину цілком реальною, а не тільки віртуальною. 29 травня 1996 року&lt;br /&gt;
оголошується операційна система Java OS (фінальна версія випущена в березні&lt;br /&gt;
наступного року). Згідно прес-релізу, це була &amp;quot;можливо, сама невелика і швидка&lt;br /&gt;
операційна система, підтримуюча Java&amp;quot;. Дійсно, розробники прагнули до того, щоб&lt;br /&gt;
забезпечити можливість виконувати Java-додатки на найширшому спектрі пристроїв -&lt;br /&gt;
мережеві комп'ютери, кишенькові комп'ютери (PDA), принтери, ігрові приставки,&lt;br /&gt;
мобільні телефони і так далі Очікувалося, що Java OS буде реалізована на всіх апаратних&lt;br /&gt;
платформах. Це було необхідно для початкової мети творців Java - легкість додавання&lt;br /&gt;
новій функціональності і сумісності в будь-які електричні прилади, якими користується&lt;br /&gt;
сучасний споживач. Це був перший крок, що просуває платформу Java на один рівень&lt;br /&gt;
вниз, - на рівень операційних систем. Передбачалося зробити і наступний крок - створити&lt;br /&gt;
апаратну архітектуру, центральний процесор, який би безпосередньо виконував інструкції&lt;br /&gt;
Java без всякої віртуальної машини. Пристрій з такою реалізацією став би повноцінним&lt;br /&gt;
Java-пристроєм.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>V kotyak</name></author>	</entry>

	</feed>