Єршов Владислав в 13:11, 30 листопада 2013

2013-11-30T13:11:43Z

Єршов Владислав: Створена сторінка: This WIKI page is booked for editing by user Єршов Владислав

2013-11-27T20:53:40Z

Створена сторінка: This WIKI page is booked for editing by user Єршов Владислав

Нова сторінка

This WIKI page is booked for editing by user Єршов Владислав

← Попередня версія		Версія за 13:11, 30 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~This WIKI page is booked for editing by user Єршов Владислав~~	+	'''Розробник''' — FreeBSD Project
		+
		+	'''Родина ОС''' — BSD
		+
		+	'''Стан проекту''' — Актуальне
		+
		+	'''Модель сирцевого коду''' — Відкриті
		+
		+	'''Останній стабільний випуск''' — 9.2
		+
		+	'''Останній нестабільний випуск''' — 10
		+
		+	'''Тип ядра''' — Монолітне
		+
		+	'''Ліцензія''' — BSD
		+
		+	[[Image:FreeBSD Welcome Screen.png\|thumb\|500px\|Вікно FreeBSD]]
		+
		+	'''FreeBSD''' — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley Software Distribution (BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на Intel x86 (IA-32), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також DEC Alpha, Sun, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98 архітектурах. FreeBSD добре зарекомендувала себе як система для побудови інтранет- і інтернет-серверів. Вона надає достатньо надійні мережеві служби і ефективне управління пам’яттю.
		+	FreeBSD розробляється як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві сирцевих текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів, базових користувацьких утиліт іншою (наприклад, проектом GNU), і усе це збираються третіми групами у так званий дистрибутив.
		+
		+	=Історія та розробка=
		+
		+	Розробка FreeBSD почалася в 1993 році із набору патчів користувачів системи 386BSD, що швидко зростав. Цей набір пізніше виріс і відокремився від 386bsd в окрему операційну систему, що увібрала код від Free Software Foundation. Перша офіційна версія FreeBSD 1.0 вийшла у грудні 1993 року. Walnut Creek CDROM погодилася поширювати FreeBSD на компакт-диску і також надала для роботи проекту окремий комп’ютер з інтернет-з’єднанням. Керівництво до FreeBSD містить докладнішу історичну інформацію про походження системи.
		+
		+	Проте, в січні 1995 року з міркувань законності використання запозиченого у 386BSD коду, а також через судовий процес між Novell та Берклі, проект випустив спеціальну версію системи FreeBSD 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичено у 4.4BSD-Lite.
		+
		+	FreeBSD 3.0 приніс до проекту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з’явилася початкова підтримка SMP-систем і 64-розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проекту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.
		+
		+	FreeBSD 4 була дуже популярною серед інтернет-провайдерів і хостерів часів першого «міхура доткомів» і вважалася за одну з найстабільніших і високопродуктивних систем класу Unix. Одним з головних недоліків FreeBSD 4 вважається погана підтримка багатопроцесорних систем, особливо в режимі багатонитевості. FreeBSD 4 поставила своєрідний рекорд за тривалістю розробки однієї гілки операційної системи — за п’ять років було усунено велику кількість помилок і отримана на рідкість стабільна система. В середині розробки FreeBSD 4 від неї відокремився проект Dragonflybsd, засновники якого поставили собі за мету серйозну оптимізацію ядра для високо-навантажених систем, зокрема кращу підтримку багатопроцесорності (зменшення часу, необхідного для перемикання ниток і ін.).
		+
		+	Існує близько 4000 розробників, які працюють над системою на добровільній основі. Всі вони можуть читати дерево репозиторія, але не можуть вносити зміни. Замість цього розробник звертається до комітера, який має право вносити зміну до коду. Існує близько 400 комітерів. Розробник може вирости по соціальних сходах проекту і стати комітером. Кандидатуру нового комітера пропонує до розгляду ментор майбутнього комітера. Залежно від основної області діяльності, новий комітер затверджується основною командою, portmgr@ або docmgr@. Основна команда є адміністративним ядром проекту і складається з 9 чоловік, які вибираються на 2 роки комітерами зі свого складу. Основна команда вирішує конфлікти між комітерами.
		+
		+	Учасники проекту розробляють гілку CURRENT («поточна» версія) і декілька STABLE («стабільна», стабільність означає гарантію незмінності інтерфейсів, як API, ABI і так далі).
		+
		+	Новий код поміщають у гілку CURRENT, де він отримує ширше тестування. Нові функції, додані в CURRENT, можуть залишитися в системі або від них можуть відмовитися, якщо реалізація виявиться невдалою. Інколи ця версія може опинитися в непридатному для використання стані. З початком використання perforce як допоміжного репозиторія, і з виділенням projects/ області в svn, проект прагне гарантувати постійну працездатність CURRENT.
		+
		+	STABLE-версія містить тільки ті нововведення, які пройшли перевірку в CURRENT. Проте, ця версія теж призначена в основному для розробників. Не рекомендується оновлювати відповідальні робочі сервери до STABLE, заздалегідь її не протестувавши. На основі STABLE регулярно створюються ретельно протестовані розробниками, групою release-інженерів і ширшим довкола користувачів RELEASE-версії.
		+
		+	Після випуску релізів створюються додаткові гілки розробки для підтримки релізів, але в них вносяться лише найнеобхідніші зміни, що виправляють серйозні помилки або проблеми з безпекою системи. До четвертої версії FreeBSD у стабільної і поточної гілок був один і той же старший номер версії. Потім поточній гілці був привласнений номер 5, а у стабільної залишився номер 4.
		+
		+	Спочатку, FreeBSD використовувала в якості свого логотипу демона BSD, однак у 2005 році, був влаштований конкурс на створення нового логотипу. 8 жовтня 2005 змагання завершилися, і переміг у них Anton K. Gural, малюнок котрого став новим логотипом проекту. Однак, демон BSD залишається талісманом проекту FreeBSD.
		+
		+	Як і споріднені з нею операційні системи, код FreeBSD розповсюджується під різними ліцензіями. Весь код ядра і весь новостворений код розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє будь-кому використовувати і розповсюджувати FreeBSD скільки їм заманеться.
		+
		+	FreeBSD популярна завдяки своїй ліцензії, яка істотно відрізняється від широко відомої ліцензії GNU GPL — вона дозволяє використовувати код не лише в вільному ПЗ, але і в пропрієтарному. На відміну від GNU LGPL, яка теж дозволяє використовувати вільний код в закритій програмі, ліцензія BSD простіша і коротша.
		+
		+	Частина коду утиліт розповсюджується за ліцензіями GPL, LGPL, ISC, CDDL та Beerware.
		+
		+	Деякий код доступний лише у двійковому вигляді, на кшталт шару абстрагування апаратних засобів (HAL) драйверів для бездротових пристроїв Atheros та утиліт для Adaptec AAC RAID (поставляється у вигляді пакету).
		+	Сумісність з Linux
		+
		+	FreeBSD забезпечує сумісність з деякими іншими UNIX-подібними операційними системами, зокрема, з Лінукс. Шар сумісності надає можливість працювати з програмним забезпеченням для Лінукс, котре розповсюджується лише у двійковому форматі, і не може бути портовано на FreeBSD.
		+
		+	FreeBSD має два можливих варіанти сумісності: для користувачів та для розробників. Варіант для користувачів має назву, що починається linux_base а для розробників — linux_dist. Обидва варіанти можна встановити із портів, розділ emulators (емулятори).
		+
		+	=Відгалуження=
		+
		+	* DragonFlyBSD — відгалуження від FreeBSD 4.8. Вона має систему потокової обробки повідомлень, схожу на ту, що застосовується в системах із мікроядром.
		+	* FreeNAS — дистрибутив на базі мінімального FreeBSD, орієнтований для створення NAS-систем
		+	* Frenzy — LiveCD-дистрибутив на базі FreeBSD, орієнтований на україномовних та російськомовних системних адміністраторів.
		+	* FreeSBIE — LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
		+	* BSDeviant — також LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
		+	* PicoBSD — мініатюрна версія FreeBSD, відгалуження від другої вітки, в наш час не розвивається.
		+	* Darwin — ядро Mac OS X, чимало запозичило у FreeBSD, розробляється фірмою Apple.
		+	* PC-BSD — дистрибутив із графічним інсталятором, орієнтований на настільні системи.
		+	* DesktopBSD — дистрибутив для настільних систем.
		+	* TrueBSD — дистрибутив для настільних систем.
		+	* RoFreeSBIE — румунський дистрибутив для настільних систем.
		+
		+	=Операційна система=
		+
		+	Операційна система FreeBSD може бути встановлена з різних носіїв, таких як:
		+	* DVD;
		+	* CD;
		+	* USB флеш-накопичувач;
		+	* дискета;
		+	* магнітна стрічка;
		+	* FAT-розділ жорсткого диска;
		+	* віддалений сервер (по протоколу FTP або nfs).
		+
		+	В даний час FreeBSD надає користувачеві дві взаємодоповнюючі технології установки програмного забезпечення сторонніх розробників: колекція портів FreeBSD і бінарні пакети з програмним забезпеченням. Будь-яка з цих систем може бути використана для установки найостанніших версій додатків з локальних носіїв або прямо з мережі. Тепер колекція портів налічує понад 22 тис. додатків самого різного призначення.
		+
		+	Основним талісманом системи є червоне чортеня, відомий також як beastie. Окрім нього, за талісман також вважається Devilette, дівчина в червоному костюмі демона.
		+
		+	FreeBSD використовують як платформу на багатьох великих серверах такі компанії, як:
		+	* Yahoo!
		+	* Apache
		+	* Pair Networks
		+	* Sony Japan
		+	* Netcraft

FreeBSD - Історія редагувань

Єршов Владислав в 13:11, 30 листопада 2013

Єршов Владислав: Створена сторінка: This WIKI page is booked for editing by user Єршов Владислав