Fast Ethernet і 100VG – AnyLAN - Історія редагувань

V kotyak: /* Фізичний рівень 100 Base-TX – кручена пара DTP Cat 5 або STP Type 1, дві пари */

2016-09-09T06:05:16Z

‎Фізичний рівень 100 Base-TX – кручена пара DTP Cat 5 або STP Type 1, дві пари

Щербань Евгения: /* Особливості технології 100 VG-AnyLAN */

2014-12-22T17:00:22Z

‎Особливості технології 100 VG-AnyLAN

Щербань Евгения: /* Фізичний рівень технології Fast Ethernet */

2014-12-22T16:59:44Z

‎Фізичний рівень технології Fast Ethernet

Щербань Евгения: /* Фізичний рівень технології Fast Ethernet */

2014-12-22T16:57:00Z

‎Фізичний рівень технології Fast Ethernet

Щербань Евгения: /* Фізичний рівень 100 Base-FX – багатомодове оптоволокно,два волокна */

2014-12-22T16:52:41Z

‎Фізичний рівень 100 Base-FX – багатомодове оптоволокно,два волокна

Щербань Евгения: /* Фізичний рівень 100 Base-FX – багатомодове оптоволокно,два волокна */

2014-12-22T16:51:28Z

‎Фізичний рівень 100 Base-FX – багатомодове оптоволокно,два волокна

Щербань Евгения в 16:46, 22 грудня 2014

2014-12-22T16:46:26Z

Щербань Евгения: Щербань Евгения перейменувала сторінку з Fast Ethernet і 100VG – AnyLAN як розвиток технології Ethernet на Fast Ethernet і 100VG – AnyLAN

2014-12-22T16:41:55Z

Щербань Евгения перейменувала сторінку з Fast Ethernet і 100VG – AnyLAN як розвиток технології Ethernet на Fast Ethernet і 100VG – AnyLAN

Щербань Евгения в 16:40, 22 грудня 2014

2014-12-22T16:40:36Z

Щербань Евгения в 16:38, 22 грудня 2014

2014-12-22T16:38:48Z

@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 Усього в цей час визначено 5 різних режимів роботи, які можуть
 підтримувати пристрої 100 Base-TX або 100 Base-T4 на кручених парах:
-*10Base-T – 2 пари категорії 3;
+*[[10Base-T]] – 2 пари категорії 3;
 *10Base-T full-duplex – 2 пари категорії 3;
-*100Base-TX – 2 пари категорії 5 (або Type 1ASTP);
+*[[100Base-TX]] – 2 пари категорії 5 (або Type 1ASTP);
-*100Base-T4 – 4 пари категорії 3;
+*[[100Base-T4]] – 4 пари категорії 3;
 *100Base-TX full-duplex – 2 пари категорії 5 (або Type 1A TP).
 Режим 10 Base-T має найнижчий пріоритет при переговірному
@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 Вузол, що підтримує тільки технологію 10 Base-T, кожні 16 мс
 посилає манчестерські імпульси для перевірки цілісності лінії, що зв'язує його із сусіднім вузлом. Такий вузол не розуміє запит FLP, що робить йому вузол з функцією Auto-negotiation, і продовжує посилати свої імпульси. Вузол, що одержав у ідповідь на запит FLP тільки імпульси перевірки цілісності лінії, розуміє, що його партнер може працювати тільки за стандартом 10 Base-T, і встановлює цей режим роботи й для себе.<br />
 ==Особливості технології 100 VG-AnyLAN==
 Технологія 100 VG-AnyLAN відрізняється від класичного Ethernet у значно більшому ступені, чим Fast Ethernet. Головні відмінності:

@@ Рядок 86: / Рядок 86: @@
 По кожній парі дані передаються зі швидкістю 25 Мбіт/с, що в сумі дає 100 Мбіт/с. На відміну від Fast Ethernet у мережах 100 VG-AnyLAN немає колізій, тому вдалося використовувати для передачі всі чотири пари стандартного кабелю категорії 3. Для кодування даних застосовується код 5В/6В, що забезпечує спектр сигналу в діапазоні до 16 Мгц (смуга пропущення UTP категорії 3) при швидкості передачі даних 25 Мбіт/с. Метод доступу Demand Priority заснований на передачі концентратору функцій арбітра, що вирішує проблему доступу до поділюваного середовища. Мережа 100 VG-AnyLAN складається із центрального
 концентратора, який називається також кореневим, і з'єднаних з ним кінцевих вузлів і інших концентраторів.
-[[Файл:Мережа 100 VG-AnyLAN.png|200px|thumb|left|Мережа 100 VG-AnyLAN]]<br />
+[[Файл:Мережа 100 VG-AnyLAN.png|400px|thumb|left|Мережа 100 VG-AnyLAN]]<br />
 Концентратор циклічно виконує опитування портів. Станція, що
 бажає передати пакет, посилає спеціальний низькочастотний сигнал концентратору, запитуючи передачу кадру й указуючи його пріоритет. У мережі 100 VG-AnyLAN використовуються два рівні пріоритетів – низький і високий. Низький рівень пріоритету відповідає звичайним даним (файлова служба, служба печатки й т. п.), а високий пріоритет відповідає даним, чутливим до тимчасових затримок (наприклад, мультимедіа). Пріоритети запитів мають статичну й динамічну складові, тобто станція з низьким рівнем пріоритету, що довго не має доступу до мережі, одержує високий пріоритет.<br />

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 == Фізичний рівень технології Fast Ethernet ==
 Усі відмінності технології Fast Ethernet від Ethernet зосереджені на фізичному рівні. Рівні MAC і LLC в Fast Ethernet залишилися абсолютно тими ж, і їх описують колишні глави стандартів 802.3 і 802.2.<br />
 Більш складна структура фізичного рівня технології Fast Ethernet викликана тим, що в ній використовуються три варіанти кабельних
 систем:

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 * 100 Base-T4 для чотирьохпарного кабелю на неекранованій крученій парі UTP категорії 3, 4 або 5;
 * 100 Base-FX для багатомодового оптоволоконного кабелю, використовуються два волокна.
 Для всіх трьох стандартів справедливі наступні твердження й характеристики:
 * Формати кадрів технології Fast Ethernet відрізняються від форматів кадрів технологій 10-мегабітного Ethernet.
@@ Рядок 41: / Рядок 42: @@
 Інтерфейс МП підтримує незалежний від фізичного середовища спосіб обміну даними між підрівнем MAC і підрівнем PHY. Цей інтерфейс аналогічний за призначенням інтерфейсу AUI класичного Ethernet за винятком того, що інтерфейс AUI розташовувався між підрівнем фізичного кодування сигналу (для будь-яких варіантів кабелю використовувався однаковий метод фізичного кодування –манчестерський код) і підрівнем фізичного приєднання до середовища, а інтерфейс МП розташовується між підрівнем MAC і підрівнями кодування сигналу, яких у стандарті Fast Ethernet три – FX, ТХ і Т4.<br />
 Роз'єм МП на відміну від роз'єму AUI має 40 контактів, максимальна довжина кабелю МП становить 1 м. Сигнали, передані по інтерфейсу МП, мають амплітуду 5 В.
 == Фізичний рівень 100 Base-FX – багатомодове оптоволокно,два волокна ==
 Ця специфікація визначає роботу протоколу Fast Ethernet по багатомодовому оптоволокну в напівдуплексному й повнодуплексному режимах на основі добре перевіреної схеми кодування FDDI. Як і в стандарті FDDI, кожний вузол з'єднується з мережею двома оптичними волокнами, що йдуть від приймача (Rх) і від передавача (Тх).<br />

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 У той час як Ethernet зі швидкістю передачі 10 Мбіт/с використовує манчестерське кодування для подання даних при передачі по кабелю, у стандарті Fast Ethernet визначений інший метод кодування – 4В/5В. Цей метод уже показав свою ефективність у стандарті FDDI і без змін перенесений у специфікацію 100 Base-FX/TX. При цьому методі кожні 4 біти даних підрівня MAC (які називають символами) представляються 5 бітами. Надлишковий біт дозволяє застосувати потенційні коди при поданні кожного з п'яти біт у вигляді електричних або оптичних імпульсів. Існування заборонених комбінацій символів дозволяє відбраковувати помилкові символи, що підвищує стійкість роботи мереж з l00 Base-FX/TX.<br />
 Для відділення кадру Ethernet від символів Idle використовується комбінація символів Start Delimiter (пари символів J (11000) і ДО (10001) коду 4В/5В, а після завершення кадру перед першим символом Idle вставляється символ Т.<br />
-[[Файл:ТХ.png|200px|thumb|right|Безперервний потік даних специфікацій 100 Base-FX/ТХ]]
+[[Файл:ТХ.png|500px|thumb|center|Безперервний потік даних специфікацій 100 Base-FX/ТХ]]
 Після перетворення 4-бітових порцій кодів MAC в 5-бітові порції фізичного рівня їх необхідно представити у вигляді оптичних або електричних сигналів у кабелі, що з'єднує вузли мережі. Специфікації 100 Base-FX і 100 Base-TX використовують для цього різні методи фізичного кодування – NRZI і MLT-3 відповідно (як і в технології FDDI при роботі через оптоволокно й кручену пару).

← Попередня версія	Версія за 16:41, 22 грудня 2014
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Класичний 10-мегабітний Ethernet улаштовував більшість користувачів протягом близько 15 років. Однак на початку 90-х років почала відчуватися його недостатня пропускна здатність. Для комп'ютерів на процесорах Intel 80286 або 80386 із шинами ISA (8 Мб/с) або EISA (32 Мб/с) пропускна здатність сегмента Ethernet становила 1/8 або 1/32 каналу "пам'ять-диск", і це добре узгоджувалося зі співвідношенням обсягів даних, оброблюваних локально, і даних, переданих по мережі. Для могутніших клієнтських станцій із шиною PCI (133 Мб/с) ця доля впала до 1/133, що було явно недостатньо. Тому багато сегментів 10-мегабітного Ethernet стали перевантаженими, реакція серверів у них значно впала, а частота виникнення колізій істотно зросла, ще більше знижуючи корисну пропускну здатність. <br />
@@ Рядок 10: / Рядок 11: @@
 У центрі дискусій була проблема збереження випадкового методу доступу CSMA/CD. Пропозиція Fast Ethernet Alliance зберігала цей метод і тим самим забезпечувала наступність і погодженість мереж 10 Мбіт/с і 100 Мбіт/с. Коаліція HP і AT&T, що мала підтримку значно меншого числа виробників у мережній індустрії, чим Fast Ethernet Alliance, запропонувала зовсім новий метод доступу, названий Demand Priority –пріоритетний доступ на вимогу. Восени 1995 року обидві технології стали стандартами IEEE. Комітет IEEE 802.3 прийняв специфікацію Fast Ethernet як стандарт 802.3і, що не є самостійним стандартом, а становить доповнення до існуючого стандарту 802.3 у вигляді глав з 21 по 30. Комітет 802.12 прийняв технологію l00 VG-AnyLAN, що використовує новий метод доступу Demand Priority і підтримує кадри двох форматів – Ethernet і Token Ring.
-== '''Фізичний рівень технології Fast Ethernet''' ==
+== Фізичний рівень технології Fast Ethernet ==
 Усі відмінності технології Fast Ethernet від Ethernet зосереджені на фізичному рівні. Рівні MAC і LLC в Fast Ethernet залишилися абсолютно тими ж, і їх описують колишні глави стандартів 802.3 і 802.2.<br />
 Більш складна структура фізичного рівня технології Fast Ethernet викликана тим, що в ній використовуються три варіанти кабельних