DNS клієнт - Історія редагувань

Онищенко Сергей в 07:54, 19 жовтня 2010

2010-10-19T07:54:13Z

Онищенко Сергей в 07:41, 19 жовтня 2010

2010-10-19T07:41:33Z

Онищенко Сергей в 07:33, 19 жовтня 2010

2010-10-19T07:33:58Z

Онищенко Сергей в 07:24, 19 жовтня 2010

2010-10-19T07:24:25Z

Онищенко Сергей в 10:40, 5 жовтня 2010

2010-10-05T10:40:38Z

Онищенко Сергей в 10:38, 5 жовтня 2010

2010-10-05T10:38:58Z

Онищенко Сергей в 10:37, 5 жовтня 2010

2010-10-05T10:37:19Z

Онищенко Сергей: Створена сторінка: '''DNS-сервер''' — додаток, призначений для відповідей на DNS-запити за відповідним протоколо...

2010-10-05T10:26:04Z

Створена сторінка: '''DNS-сервер''' — додаток, призначений для відповідей на DNS-запити за відповідним протоколо...

Нова сторінка

'''DNS-сервер''' — додаток, призначений для відповідей на DNS-запити за відповідним протоколом. Також DNS-сервером можуть називати хост, на якому запущено програму.

== Типи DNS-серверів ==
За виконуваними функцій DNS-сервери поділяються на декілька груп, залежно від конфігурації конкретний сервер може відноситися до декількох типів;
* авторитативний DNS-сервер — сервер, що відповідає за будь-яку зону.
** Мастер або первинний сервер (в термінології BIND) — сервер, що має право на внесення змін в дані зони. Зазвичай для зони буває тільки один мастер сервер. У випадку Microsoft DNS-сервера і його інтеграції з Active Directory мастер-серверів може бути декілька (так як реплікація змін здійснюється не засобами DNS-сервера, а засобами Active Directory, за рахунок чого забезпечується рівноправність серверів і актуальність даних).
** Слейв або вторинний сервер, що не має права на внесення змін в дані зони і отримує повідомлення про зміни від мастер-сервера. На відміну від мастер-сервера їх може бути (практично) необмежена кількість. Слейв так само є авторитативним сервером (і користувач не може розрізнити мастер і слейв, різниця з'являється тільки на етапі конфігурування / внесення змін до настройок зони).
* Кешуючий DNS-сервер — сервер, який обслуговує запити клієнтів, (отримує рекурсивний запит, виконує його за допомогою нерекурсивних запитів до авторитативних серверів або передає рекурсивний запит вищестоящому DNS-серверу)
* Локальний DNS-сервер; використовується для обслуговування DNS-клієнтів, що виконуються на локальній машині. Фактично, це різновид кешуючого DNS-сервера, сконфігурована для обслуговування локальних додатків.
* Перенаправляючий DNS-сервер; {{lang-en|forwarder}} внутрішній DNS-сервер) сервер, що перенаправляє отримані рекурсивні запити вищестоящому кешуючсму серверу у вигляді рекурсивних запитів. Використовується переважно для зниження навантаження на кешуючу DNS-сервер.
* Кореневі сервери DNS — сервер, який є авторитативним за кореневу зону. Загальновживаних кореневих серверів у світі всього 13 штук, їх доменні імена знаходяться в зоні root-servers.net і називаються a.root-servers.net, b.root-servers.net, …, m.root-servers.net. У певних конфігураціях локальної мережі можлива ситуація налаштування локальних кореневих серверів.
* Реєструючий DNS-сервер. Сервер, що приймає динамічні оновлення від користувачів. Часто поєднується з DHCP-сервером. У Microsoft DNS-сервер при роботі на контролері домену сервер працює в режимі реєструючого DNS-сервера, приймаючи від комп'ютерів домену інформацію про відповідність імені та IP комп'ютера і оновлюючи відповідно до неї дані зони домену.
* DNSBL-сервер (сервер з чорними списками адрес та імен). Формально, такий сервер не входить в ієрархію DNS, однак використовує той же механізм і протокол для роботи, що і DNS-сервера.

== Види DNS-запитів ==

=== Прямий запит ===
Прямий (forward) запит — запит на перетворення доменне ім'я (символьної адреси) хоста в числову IP-адресу.

=== Зворотний запит ===
Зворотний (reverse) запит — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.

== View ==
Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У Bind цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).

== Використовувані порти ==
Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії BIND використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''DNS-сервер''' — додаток, призначений для відповідей на DNS-запити за відповідним протоколом. Також DNS-сервером можуть називати хост, на якому запущено програму.
+'''DNS-клієнт''' - програма (або модуль в програмі), що забезпечує визначення адреси вузла по його повного імені.
-== Типи DNS-серверів ==
+Функція клієнта DNS вбудована майже в будь-яку програму, призначену для роботи в мережі '''Internet'''. Однак, більшість DNS-клієнтів не вміють самостійно виконувати рекурсію, тому що в противному випадку їх алгоритми довелося б невиправдано ускладнювати. Крім цього використання рекурсії DNS-клієнтами не дозволило б здійснювати режими обмеження доступу в зовнішню мережу і кешування DNS.
-За виконуваними функцій DNS-сервери поділяються на декілька груп, залежно від конфігурації конкретний сервер може відноситися до декількох типів;
-* '''''Авторитативний DNS-сервер''''' — сервер, що відповідає за будь-яку зону.
-** '''''Майстер''''' або ''первинний сервер'' (в термінології '''BIND''') — сервер, що має право на внесення змін в дані зони. Зазвичай для зони буває тільки один майстер сервер. У випадку Microsoft DNS-сервера і його інтеграції з Active Directory майстер-серверів може бути декілька (так як реплікація змін здійснюється не засобами DNS-сервера, а засобами Active Directory, за рахунок чого забезпечується рівноправність серверів і актуальність даних).
-** '''''Слейв''''' або ''вторинний сервер'', що не має права на внесення змін в дані зони і отримує повідомлення про зміни від майстер-сервера. На відміну від майстер-сервера їх може бути (практично) необмежена кількість. Слейв так само є авторитативним сервером (і користувач не може розрізнити майстер і слейв, різниця з'являється тільки на етапі конфігурації / внесення змін до налаштувань зони).
-* '''''Кешуючий DNS-сервер''''' — сервер, який обслуговує запити клієнтів, (отримує рекурсивний запит, виконує його за допомогою нерекурсивних запитів до авторитативних серверів або передає рекурсивний запит DNS-серверу, що стоїть вище за ієрархією)
-* '''''Локальний DNS-сервер''''' - використовується для обслуговування DNS-клієнтів, що виконуються на локальній машині. Фактично, це різновид кешуючого DNS-сервера, сконфігурований для обслуговування локальних додатків.
-* '''''Перенаправляючий DNS-сервер''''' - сервер, що перенаправляє отримані рекурсивні запити кешуючому серверу (який знаходиться вище за ієрархією) у вигляді рекурсивних запитів. Використовується переважно для зниження навантаження на кешуючий DNS-сервер.
-* '''''Кореневі сервери DNS''''' — сервер, який є авторитативним за кореневу зону. Загальновживаних кореневих серверів у світі всього 13 штук, їх доменні імена знаходяться в зоні '''''root-servers.net''''' і називаються '''''a.root-servers.net''''', '''''b.root-servers.net''''', …, '''''m.root-servers.net'''''. У певних конфігураціях локальної мережі можлива ситуація налаштування локальних кореневих серверів.
-* '''''Реєструючий DNS-сервер'''''. Сервер, що приймає динамічні оновлення від користувачів. Часто поєднується з DHCP-сервером. У Microsoft DNS-сервер при роботі на контролері домену сервер працює в режимі реєструючого DNS-сервера, приймаючи від комп'ютерів домену інформацію про відповідність імені та IP-адресу комп'ютера і оновлюючи відповідно до неї дані зони домену.
-* '''''DNSBL-сервер''''' (сервер з чорними списками адрес та імен). Формально, такий сервер не входить в ієрархію DNS, однак використовує той же механізм і протокол для роботи, що і DNS-сервера.
-== Види DNS-запитів ==
+== Спеціалізовані програми ==
-Протокол DNS для роботи використовує 53-й '''TCP'''-або '''UDP'''-порт для відповідей на запити. Традиційно запити і відповіді відправляються у вигляді однієї '''UDP''' датаграми. '''TCP''' використовується для '''AXFR'''-запитів.
+Для діагностики DNS використовуються спеціалізовані програми - '''''nslookup''''' і '''''dig'''''. Версія '''''nslookup''''' для '''Windows''' (як і багато DNS-клієнти для windows) підтримує '''WINS''', що може створювати плутанину при розрізняються відповідях '''WINS''' і '''DNS''' серверів. Деякі версії '''''nslookup''''' в '''Unix''' підтримують крім DNS ще й '''''Network Information Service''''', що так само ускладнює діагностику. При перевірці інтегрованих з '''''Active Directory DNS-серверів''''' може використовуватися утиліта '''''dcdiag'''''.
-=== Прямий запит ===
+== Режими роботи DNS-сервера ==
-'''''Прямий запит''''' (''forward'') — запит на перетворення доменне ім'я (символьної адреси) хоста в числову IP-адресу.
-=== Зворотний запит ===
+DNS-сервер, що виконує запит клієнта може працювати в одному з трьох режимів:
-'''''Зворотний запит''''' (''reverse'') — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.
-DNS використовується в першу чергу для перетворення символьних імен в IP-адреси, але він також може виконувати зворотний процес. Для цього використовуються вже наявні кошти '''DNS'''. Справа в тому, що із записом '''DNS''' можуть бути зіставлені різні дані, в тому числі і будь-яке символьне ім'я. Існує спеціальний домен '''''in-addr.arpa''''', записи в якому використовуються для перетворення IP-адрес в символьні імена.
+* Режим форвардингу (передачі) запитів іншому DNS-сервера - у цьому випадку запит майже не відрізняється від запиту DNS-клієнта. (Така схема використовується при використанні кешує '''DNS-серверів''' і серверів в '''DMZ''').
-Наприклад, для отримання DNS-імені для адреси 11.22.33.44 потрібно запросити у '''DNS-сервера''' запис 44.33.22.11.in-addr.arpa, і той поверне відповідне символьне ім'я. Зворотний порядок запису частин IP-адреси пояснюється тим, що в IP-адресах старші біти розташовані на початку, а в символьних DNS-іменах старші (що знаходяться ближче до кореня) частини розташовані в кінці.
+У багатьох версіях '''BIND''' запит до інших DNS-серверів виходив з 53-го порту (порту, за якою приймаються запити DNS, як '''TCP''', так і '''UDP'''), на відміну від клієнтських додатків, що використовують довільний порт відправника (з незареєстрованої діапазону).
-=== Рекурсивний запит ===
+=== Робота з DNS різних програм ===
-Рекурсивний запит передбачає отримання остаточної відповіді від сервера, до якого він спрямований. Рекурсію виконує сервер.
+Поштовий сервер використовує клієнт DNS, для запиту '''MX''', '''SPF''', '''A-запис''' (наприклад, '''''sendmail''''' використовує '''MX-запис''' в порядку зростання пріоритету, але в разі відсутності відповідного маршруту, в якості останньої спроби використовує '''A-запис'''), '''PTR-записів''' (для визначення імені хоста). Крім того, багато версії поштових серверів використовують імена, отримані через запит '''PTR-запису''' для визначення наявності '''MX-запису''' у даного імені, це використовується для автоматичного відмови в доставці у не-поштових серверів (у більшості своїй бот-нетов).
-=== Ітеративний запит ===
+У загальному випадку можлива конфігурація, коли для різних серверів і зон DNS-сервер веде себе по-різному (наприклад, з локальної мережі приймає рекурсивні запити, із зовнішнього - тільки запити на авторитативні зони, або форвард запити на інший сервер тільки для заданих зон).
-Ітеративний запит - припускає (допускає) виконання рекурсії клієнтом.
+Робочі станції та сервери в складі '''''Active Directory''''' використовують безліч DNS-записів типу '''SRV''' для визначення положення найближчого контролера домену в сайті і для виконання динамічного оновлення DNS-записи щодо робочої станції.
-== Режим View ==
+== Інтерфейс між програмою і DNS-клієнтом ==
-Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У '''Bind''' цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).
+Більшість програм, що використовують функції DNS, не реалізують його функціональність самостійно (через сокети), а використовують або надаються операційною системою функції '''DNS-клієнта''', або використовують готову бібліотеку клієнта. До меншості відносяться в основному низькорівневі утиліти і серверне ПЗ, якому необхідна більш специфічна функціональність, ніж надається '''DNS-клієнтом'''.
-−
-== Використовувані порти ==
-Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії '''BIND''' використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 Наприклад, для отримання DNS-імені для адреси 11.22.33.44 потрібно запросити у '''DNS-сервера''' запис 44.33.22.11.in-addr.arpa, і той поверне відповідне символьне ім'я. Зворотний порядок запису частин IP-адреси пояснюється тим, що в IP-адресах старші біти розташовані на початку, а в символьних DNS-іменах старші (що знаходяться ближче до кореня) частини розташовані в кінці.
-=== Рекурсія ===
+=== Рекурсивний запит ===
-Терміном Рекурсія в DNS позначають алгоритм поведінки '''DNS-сервера''', при якому сервер виконує від імені клієнта повний пошук потрібної інформації в усій системі DNS, при необхідності звертаючись до інших '''DNS-серверів'''.
+Рекурсивний запит передбачає отримання остаточної відповіді від сервера, до якого він спрямований. Рекурсію виконує сервер.
-'''DNS-запит''' може бути ''рекурсивним'' - вимагають повного пошуку, - і ''нерекурсивним'' - не вимагають повного пошуку.
+=== Ітеративний запит ===
-Аналогічно, '''DNS-сервер''' може бути рекурсивним (який вміє виконувати повний пошук) і нерекурсивним (не вміє виконувати повний пошук). Деякі програми DNS-серверів, наприклад, BIND, можна настроїти так, щоб запити одних клієнтів виконувалися рекурсивно, а запити інших - нерекурсивний.
+Ітеративний запит - припускає (допускає) виконання рекурсії клієнтом.
-При відповіді на ''нерекурсивний'' запит, а також - при невмінні або заборону виконувати ''рекурсивні'' запити, - DNS-сервер або повертає дані про зону, за яку ти відповідальний, або повертає адреси серверів, які володіють великим обсягом інформації про запитаної зоні, ніж відповідає сервер, найчастіше - адреси кореневих серверів.
+== Режим View ==
 Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У '''Bind''' цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).
 == Використовувані порти ==
 Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії '''BIND''' використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 == Види DNS-запитів ==
-Протокол DNS використовує для роботи TCP-або UDP-порт 53 для відповідей на запити. Традиційно запити і відповіді відправляються у вигляді однієї UDP датаграми. TCP використовується для '''AXFR'''-запитів.
+=== Прямий запит ===
 Терміном Рекурсія в DNS позначають алгоритм поведінки '''DNS-сервера''', при якому сервер виконує від імені клієнта повний пошук потрібної інформації в усій системі DNS, при необхідності звертаючись до інших '''DNS-серверів'''.
@@ Рядок 43: / Рядок 54: @@
 Рекурсивні запити вимагають більше ресурсів від сервера (і створюють більше трафіку), так що зазвичай приймаються від «відомих» власнику сервера вузлів (наприклад, провайдер надає можливість робити рекурсивні запити тільки своїм клієнтам, в корпоративній мережі рекурсивні запити приймаються тільки з локального сегменту). Нерекурсівние запити зазвичай приймаються від усіх вузлів мережі (і змістовну відповідь дається тільки на запити про зону, яка розміщена на сайті, на DNS-запит про інших зонах зазвичай повертаються адреси інших серверів).
 == Режим View ==

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 == Види DNS-запитів ==
 === Прямий запит ===
@@ Рядок 20: / Рядок 49: @@
 === Зворотний запит ===
 '''''Зворотний запит''''' (''reverse'') — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.
 == Режим View ==

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 === Прямий запит ===
-Прямий (''forward'') запит — запит на перетворення доменне ім'я (символьної адреси) хоста в числову IP-адресу.
+'''''Прямий запит''''' (''forward'') — запит на перетворення доменне ім'я (символьної адреси) хоста в числову IP-адресу.
 === Зворотний запит ===
-Зворотний (''reverse'') запит — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.
+'''''Зворотний запит''''' (''reverse'') — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.
 == Режим View ==

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == Типи DNS-серверів ==
 За виконуваними функцій DNS-сервери поділяються на декілька груп, залежно від конфігурації конкретний сервер може відноситися до декількох типів;
-* авторитативний DNS-сервер — сервер, що відповідає за будь-яку зону.
+* Авторитативний DNS-сервер — сервер, що відповідає за будь-яку зону.
-** Мастер або первинний сервер (в термінології BIND) — сервер, що має право на внесення змін в дані зони. Зазвичай для зони буває тільки один мастер сервер. У випадку Microsoft DNS-сервера і його інтеграції з Active Directory мастер-серверів може бути декілька (так як реплікація змін здійснюється не засобами DNS-сервера, а засобами Active Directory, за рахунок чого забезпечується рівноправність серверів і актуальність даних).
+** Майстер або первинний сервер (в термінології '''BIND''') — сервер, що має право на внесення змін в дані зони. Зазвичай для зони буває тільки один майстер сервер. У випадку Microsoft DNS-сервера і його інтеграції з Active Directory майстер-серверів може бути декілька (так як реплікація змін здійснюється не засобами DNS-сервера, а засобами Active Directory, за рахунок чого забезпечується рівноправність серверів і актуальність даних).
-** Слейв або вторинний сервер, що не має права на внесення змін в дані зони і отримує повідомлення про зміни від мастер-сервера. На відміну від мастер-сервера їх може бути (практично) необмежена кількість. Слейв так само є авторитативним сервером (і користувач не може розрізнити мастер і слейв, різниця з'являється тільки на етапі конфігурування / внесення змін до настройок зони).
+** Слейв або вторинний сервер, що не має права на внесення змін в дані зони і отримує повідомлення про зміни від майстер-сервера. На відміну від майстер-сервера їх може бути (практично) необмежена кількість. Слейв так само є авторитативним сервером (і користувач не може розрізнити майстер і слейв, різниця з'являється тільки на етапі конфігурації / внесення змін до налаштувань зони).
-* Кешуючий DNS-сервер — сервер, який обслуговує запити клієнтів, (отримує рекурсивний запит, виконує його за допомогою нерекурсивних запитів до авторитативних серверів або передає рекурсивний запит вищестоящому DNS-серверу)
+* Кешуючий DNS-сервер — сервер, який обслуговує запити клієнтів, (отримує рекурсивний запит, виконує його за допомогою нерекурсивних запитів до авторитативних серверів або передає рекурсивний запит DNS-серверу, що стоїть вище за ієрархією)
-* Локальний DNS-сервер; використовується для обслуговування DNS-клієнтів, що виконуються на локальній машині. Фактично, це різновид кешуючого DNS-сервера, сконфігурована для обслуговування локальних додатків.
+* Локальний DNS-сервер; використовується для обслуговування DNS-клієнтів, що виконуються на локальній машині. Фактично, це різновид кешуючого DNS-сервера, сконфігурований для обслуговування локальних додатків.
-* Перенаправляючий DNS-сервер; {{lang-en|forwarder}} внутрішній DNS-сервер) сервер, що перенаправляє отримані рекурсивні запити вищестоящому кешуючсму серверу у вигляді рекурсивних запитів. Використовується переважно для зниження навантаження на кешуючу DNS-сервер.
+* Перенаправляючий DNS-сервер - сервер, що перенаправляє отримані рекурсивні запити кешуючому серверу (який знаходиться вище за ієрархією) у вигляді рекурсивних запитів. Використовується переважно для зниження навантаження на кешуючий DNS-сервер.
-* Кореневі сервери DNS — сервер, який є авторитативним за кореневу зону. Загальновживаних кореневих серверів у світі всього 13 штук, їх доменні імена знаходяться в зоні root-servers.net і називаються a.root-servers.net, b.root-servers.net, …, m.root-servers.net. У певних конфігураціях локальної мережі можлива ситуація налаштування локальних кореневих серверів.
+* Кореневі сервери DNS — сервер, який є авторитативним за кореневу зону. Загальновживаних кореневих серверів у світі всього 13 штук, їх доменні імена знаходяться в зоні '''''root-servers.net''''' і називаються '''''a.root-servers.net''''', '''''b.root-servers.net''''', …, '''''m.root-servers.net'''''. У певних конфігураціях локальної мережі можлива ситуація налаштування локальних кореневих серверів.
-* Реєструючий DNS-сервер. Сервер, що приймає динамічні оновлення від користувачів. Часто поєднується з DHCP-сервером. У Microsoft DNS-сервер при роботі на контролері домену сервер працює в режимі реєструючого DNS-сервера, приймаючи від комп'ютерів домену інформацію про відповідність імені та IP комп'ютера і оновлюючи відповідно до неї дані зони домену.
+* Реєструючий DNS-сервер. Сервер, що приймає динамічні оновлення від користувачів. Часто поєднується з DHCP-сервером. У Microsoft DNS-сервер при роботі на контролері домену сервер працює в режимі реєструючого DNS-сервера, приймаючи від комп'ютерів домену інформацію про відповідність імені та IP-адресу комп'ютера і оновлюючи відповідно до неї дані зони домену.
 * DNSBL-сервер (сервер з чорними списками адрес та імен). Формально, такий сервер не входить в ієрархію DNS, однак використовує той же механізм і протокол для роботи, що і DNS-сервера.
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 Зворотний (reverse) запит — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.
-== View ==
+== Режим View ==
-Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У Bind цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).
+Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У '''Bind''' цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).
 == Використовувані порти ==
-Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії BIND використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.
+Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії '''BIND''' використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.