DNS - Історія редагувань

Bondar Egor в 15:59, 16 січня 2014

2014-01-16T15:59:52Z

Bondar Egor: /* Приклад структури доменного імені */

2014-01-16T15:55:11Z

‎Приклад структури доменного імені

Bondar Egor в 15:49, 16 січня 2014

2014-01-16T15:49:31Z

Bondar Egor: /* Записи DNS */

2014-01-16T15:43:38Z

‎Записи DNS

Bondar Egor: /* Термінологія і принципи роботи */

2014-01-16T15:31:44Z

‎Термінологія і принципи роботи

Nopasha в 07:48, 24 грудня 2012

2012-12-24T07:48:28Z

Nopasha в 07:39, 24 грудня 2012

2012-12-24T07:39:29Z

Онищенко Сергей в 09:22, 16 листопада 2010

2010-11-16T09:22:48Z

Онищенко Сергей в 09:21, 16 листопада 2010

2010-11-16T09:21:44Z

Онищенко Сергей в 06:51, 22 жовтня 2010

2010-10-22T06:51:12Z

← Попередня версія		Версія за 15:59, 16 січня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	<center>
		+	[[Файл:DomainNameSystem.jpg]]
		+	</center>
		+
	{\|class="wikitable" width=300px align=right		{\|class="wikitable" width=300px align=right
	! Назва:		! Назва:

← Попередня версія		Версія за 15:55, 16 січня 2014
Рядок 118:		Рядок 118:

	== Приклад структури доменного імені ==		== Приклад структури доменного імені ==
		+	<center>
		+	[[Файл:Dnsexam.jpg]]
		+	</center>
		+	Першочерговим завданням DNS-сервера є забезпечення трансляції доменних імен в IP-адреси. Для адресації вузлів Інтернету використовуються спеціальні числові «коди» - IP-адреси. Система доменних імен якраз служить для виконання перетворень між символьними і числовими адресами. Традиційна IP-адреса може бути записана за допомогою чотирьох чисел в десятковій системі числення, наприклад: 192.168.175.13 або 194.85.92.93.
		+
		+	DNS дозволяє зіставити числову IP-адресу і символьну, наприклад: 194.85.92.93 = test.ru. При цьому символьна адреса в DNS являє собою текстовий рядок, складений за особливими правилами. Найважливіше з цих правил - ієрархія доменів.
		+
		+	Система адрес DNS має деревоподібну структуру. Вузли цієї структури називаються доменами. Кожен домен може містити безліч «підлеглих» доменів. Основою даної ієрархічної структури імен т.зв. "Корінь дерева" є точка ("."). Корінь єдиний для всіх доменів. Як правило, при введенні URL, крапка наприкінці адреси не ставиться, проте вона використовується в описах DNS. Цікаво, що про існування кореневого домену зараз пам'ятають лише фахівці. Втім, його можна і вказати. Адресний рядок із зазначенням кореневого домену виглядає, наприклад, так: «site.test.ru.» - тут кореневий домен відділений останньої, крайньої праворуч, крапкою.
		+
		+	Нижче кореня лежать домени першого рівня (зони). Їх небагато - COM, NET, ORG, MIL, BIZ, INFO, GOV (є ще кілька) і домени держав, наприклад, RU. Ще нижче знаходяться домени другого рівня, наприклад, test.ru. Ще нижче - третього і т.д. Рівні розділяються крапками.
		+
		+	DNS сервер не ізольований. Кожному DNS-СЕРВЕРУ відомі адреси кореневих DNS-серверів. При запиті, DNS-сервер або сам знає відповідь, або знає у кого запитати. Якщо простежити проходження запиту, картина складається досить цікаво. При налаштуванні користувачеві вказується два DNS сервера (первинний і вторинний). Адреси dns серверів вказується провайдером.
		+
		+	Користувач відправляє запит первинному DNS серверу. Сервер, у свою чергу, отримавши запит, або відповідає, якщо відповідь йому відома, або відправляє запит на вищого рівня сервер. Якщо вищого рівня сервер не відомий, запит відправляється на кореневий DNS сервер. Так виглядає висхідна (восходящяя) ієрархія. Далі запит починає спускатися вниз від кореневого сервера до сервера першого рівня, той – до СЕРВЕРУ другого рівня і т.д.
		+
		+	DNS сервера бувають рекурсивними і нерекурсивними. Рекурсивні сервера завжди повертають користувачеві відповідь. Тобто, вони самостійно опитують інші DNS сервера. Рекурсивні сервера зручно використовувати в локальних мережах. Вони кешують проміжні відповіді, таким чином, при наступних запитах відповіді будуть повертатися набагато швидше. Нерекурсивні сервера повертають користувачеві всі відсилання, так що клієнт повинен самостійно опитувати вказаний сервер. Нерекурсивні сервера зазвичай стоять на верхніх щаблях ієрархії. Вони отримують багато запитів, а для кешування потрібні багато ресурсів. Таким чином, кешування на таких серверах не проводиться.

	== Записи DNS ==		== Записи DNS ==

@@ Рядок 116: / Рядок 116: @@
 === Зворотний DNS- запит ===
 DNS використовується в першу чергу для перетворення символьних імен в IP- адреси, але він також може виконувати зворотний процес. Для цього використовуються вже наявні засоби DNS. Річ у тому, що із записом DNS можуть бути зіставлені різні дані, у тому числі і яке-небудь символьне ім'я. Існує спеціальний домен <tt>in - addr.arpa</tt>, записи в якому використовуються для перетворення IP- адрес в символьні імена. Наприклад, для отримання DNS- імені для адреси <tt>11.22.33.44</tt> можна запросити у DNS- сервера запис <tt>44.33.22.11.in - addr.arpa</tt>, і той поверне відповідне символьне ім'я. Зворотний порядок запису частин IP- адреси пояснюється тим, що в IP- адресах старші біти розташовані на початку, а в символьних DNS- іменах старші(що знаходяться ближче до кореня) частини розташовані у кінці.
 == Записи DNS ==

@@ Рядок 118: / Рядок 118: @@
 == Записи DNS ==
-Записи DNS, або ''Ресурсні записи'' (англ. Resource Records, RR) - одиниці зберігання і передачі інформації в DNS. Кожна ресурсна запис складається з наступних полів:
+Записи DNS, або ''Ресурсні записи'' (англ. Resource Records, RR) - одиниці зберігання і передачі інформації в DNS. Кожен ресурсний запис складається з наступних полів:
-* '''''Ім'я''''' (NAME) - доменне ім'я, до якого прив'язана або якому «належить» дана ресурсна запис;
+* '''''Ім'я''''' (NAME) - доменне ім'я, до якого прив'язана або якому «належить» дана ресурсна запис. Ім'я буває абсолютним (FQDN - Fully Qualified Domain Name) і відносним. Абсолютне ім'я закінчується крапкою. Якщо ж ім'я вказати без крапки в кінці, це ім'я буде вважатися відносним і йому автоматично додається ім'я поточного домену;
-* '''''TTL''''' (Time To Live) - допустимий час зберігання даної ресурсної записи в кеші не відповідального DNS-сервера;
+* '''''TTL''''' (Time To Live) - допустимий час зберігання даної ресурсної записи в кеші не відповідального DNS-сервера. Даний параметр вказується в секундах;
 * '''''Тип''''' (TYPE) ресурсного запису - визначає формат і призначення даного ресурсного запису;
 * '''''Клас''''' (CLASS) ресурсного запису; теоретично вважається, що DNS може використовуватися не тільки з TCP / IP, але і з іншими типами мереж, код у полі клас визначає тип мережі;
@@ Рядок 137: / Рядок 137: @@
 * '''''Запис SOA''''' (''Start of Authority'') або початковий запис зони вказує, на якому сервері зберігається еталонна інформація про даний домен, містить контактну інформацію особи, відповідального за дану зону, таймінги (параметри часу) кешування зонної інформації та взаємодії DNS-серверів.
 * '''''Запис SRV''''' (''server selection'') вказує на сервери для сервісів, використовується, зокрема, для '''''Jabber''''' і '''''Active Directory'''''.
 == Зарезервовані доменні імена ==

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 == Термінологія і принципи роботи ==
-Ключовими поняттями DNS є:
+Основна область застосування DNS це перетворення імені хоста (Під "хостом" мається на увазі комп'ютер або сервер, підключеної до локальної мережі, або інтернету.) в IP-адресу та надання даних про маршрутизації пошти.
 * '''''Домен''''' (англ. domain - область) - вузол в дереві імен, разом з усіма підлеглими йому вузлами (якщо такі є), тобто іменована ''гілка'' або ''піддерево'' в дереві імен. Структура доменного імені зображає порядок проходження вузлів в ієрархії; доменне ім'я читається зліва направо від молодших доменів до доменів вищого рівня (в порядку підвищення значимості), кореневим доменом всієї системи є крапка ('.'), нижче йдуть домени першого рівня (географічні або тематичні ), потім - домени другого рівня, третього і т. д. (наприклад, для адреси '''ua.wikipedia.org''' домен першого рівня - '''org''', другого '''wikipedia''', третього '''ua'''). На практиці крапку в кінці імені часто опускають, але вона буває важлива у випадках поділу між відносними доменами і FQDN (англ. ''Fully Qualifed Domain Name'', повністю визначене ім'я домену).
 * '''''Піддомен''''' (англ. subdomain) - підлеглий домен. (Наприклад, '''wikipedia.org''' - піддомен домену '''org''', а '''ua.wikipedia.org''' - домену '''wikipedia.org'''). Теоретично такий розподіл може досягати глибини 127 рівнів, а кожна мітка може містити до 63 символів, поки загальна довжина разом з точками не досягне 254 символів. Але на практиці реєстратори доменних імен використовують більш суворі обмеження. Наприклад, якщо у вас є домен виду '''mydomain.ru''', ви можете створити для нього різні піддомени виду '''mysite1.mydomain.ru''', '''mysite2.mydomain.ru''' і т. д.
@@ Рядок 100: / Рядок 116: @@
 === Зворотний DNS- запит ===
 DNS використовується в першу чергу для перетворення символьних імен в IP- адреси, але він також може виконувати зворотний процес. Для цього використовуються вже наявні засоби DNS. Річ у тому, що із записом DNS можуть бути зіставлені різні дані, у тому числі і яке-небудь символьне ім'я. Існує спеціальний домен <tt>in - addr.arpa</tt>, записи в якому використовуються для перетворення IP- адрес в символьні імена. Наприклад, для отримання DNS- імені для адреси <tt>11.22.33.44</tt> можна запросити у DNS- сервера запис <tt>44.33.22.11.in - addr.arpa</tt>, і той поверне відповідне символьне ім'я. Зворотний порядок запису частин IP- адреси пояснюється тим, що в IP- адресах старші біти розташовані на початку, а в символьних DNS- іменах старші(що знаходяться ближче до кореня) частини розташовані у кінці.
 == Записи DNS ==

← Попередня версія		Версія за 07:48, 24 грудня 2012
Рядок 147:		Рядок 147:

	[[Служба DNS]]		[[Служба DNS]]
		+
		+	== [[Сторінка питань з DNS/DHCP]] ==
		+
		+	[[category:Комп'ютерні мережі]]

← Попередня версія		Версія за 07:39, 24 грудня 2012
Рядок 70:		Рядок 70:

	=== [[Рекурсія]] ===		=== [[Рекурсія]] ===
		+
		+	Терміном '''Рекурсія''' в DNS означають алгоритм поведінки '''DNS- сервера''', при якому сервер виконує від імені клієнта повний пошук потрібної інформації в усій системі DNS, при необхідності звертаючись до іншим '''DNS- серверам'''.
		+
		+	'''DNS- запит''' може бути ''рекурсивним'' - що вимагає повного пошуку, - і ''нерекурсивним'' (чи ''ітеративним'') - що не вимагає повного пошуку.
		+
		+	Аналогічно, '''DNS- сервер''' може бути ''рекурсивним'' (що уміє виконувати повний пошук) і ''нерекурсивним'' (що не уміє виконувати повний пошук). Деякі програми DNS- серверів, наприклад, BIND, можна конфігурувати так, щоб запити одних клієнтів виконувалися ''рекурсивно'', а запити інших - ''нерекурсивний''.
		+
		+	При відповіді на ''нерекурсивний'' запит, а також - при невмінні або забороні виконувати ''рекурсивні'' запити, - DNS- сервер або повертає дані про зону, за яку він '''ответствен''', або повертає адреси серверів, які мають великий об'єм інформації про запрошену зону, чим сервер, що відповідає, найчастіше - адреси кореневих серверів.
		+
		+	У разі ''рекурсивного'' запиту '''DNS- сервер''' опитує сервери(в порядку убування рівня зон в імені), поки не знайде відповідь або не виявить, що домен не існує. (На практиці пошук розпочинається з найбільш близьких до шуканого DNS- серверів, якщо інформація про них є в кеші і не застаріла, сервер може не просити інші DNS- сервери.)
		+
		+	Розглянемо на прикладі роботу усієї системи.
		+
		+	Припустимо, ми набрали в браузері адресу <tt>ru.wikipedia.org</tt>. Браузер запитує у сервера DNS : "яка IP- адреса у <tt>ru.wikipedia.org</tt>"?
		+	Проте, сервер DNS може нічого не знати не лише про запрошене ім'я, але навіть про увесь домен <tt>wikipedia.org</tt>.
		+	В цьому випадку сервер звертається до ''кореневого серверу'' - наприклад, 198.41.0.4. Цей сервер повідомляє - "У мене немає інформації про цю адресу, але я знаю, що 204.74.112.1 є відповідальним за зону <tt>org</tt>". Тоді сервер DNS направляє свій запит до 204.74.112.1, але той відповідає "У мене немає інформації про цей сервер, але я знаю, що 207.142.131.234 є відповідальним за зону <tt>wikipedia.org</tt>". Нарешті, той же запит вирушає до третього DNS- сервера і отримує відповідь - IP- адреса, яка і передається клієнтові - браузеру.
		+
		+	В даному випадку при дозволі імені, тобто в процесі пошуку IP по імені:
		+	* браузер відправив відомому йому DNS- серверу ''рекурсивний'' запит - у відповідь на такий тип запиту сервер зобов'язаний повернути "готовий результат", тобто IP- адреса, або порожня відповідь і код помилки NXDOMAIN;
		+	* DNS- сервер, що отримав запит від браузеру, послідовно відправляв ''нерекурсивні'' запити, на які отримував від інших DNS- серверів відповіді, поки не отримав відповідь від сервера, відповідального за запрошену зону;
		+	* інші згадувані DNS- сервери обробляли запити ''нерекурсивний'' (і, швидше за все, не стали б обробляти запити рекурсивно, навіть якщо б така вимога стояла в запиті).
		+
		+	Іноді допускається, щоб запрошений сервер передавав ''рекурсивний'' запит "вищестоящому" DNS- серверу і чекав готової відповіді.
		+
		+	При ''рекурсивній'' обробці запитів усі відповіді проходять через DNS- сервер, і він дістає можливість ''кешуровати'' їх. Повторний запит на ті ж імена зазвичай не йде далі ''за кеш'' сервера, звернення до інших серверів не відбувається взагалі. Допустимий час зберігання відповідей в ''кеші'' приходить разом з відповідями(поле ''TTL'' '''ресурсного запису''').
		+
		+	Рекурсивні запити вимагають більше ресурсів від сервера(і створюють більше трафіку), так що зазвичай приймаються від "відомих" власникові сервера вузлів(наприклад, провайдер надає можливість робити рекурсивні запити тільки своїм клієнтам, в корпоративній мережі рекурсивні запити приймаються тільки з локального сегменту). Нерекурсивні запити зазвичай приймаються від усіх вузлів мережі(і змістовна відповідь дається тільки на запити про зону, яка розміщена на вузлі, на DNS- запит про інші зони зазвичай повертаються адреси інших серверів).
		+
		+	=== Зворотний DNS- запит ===
		+	DNS використовується в першу чергу для перетворення символьних імен в IP- адреси, але він також може виконувати зворотний процес. Для цього використовуються вже наявні засоби DNS. Річ у тому, що із записом DNS можуть бути зіставлені різні дані, у тому числі і яке-небудь символьне ім'я. Існує спеціальний домен <tt>in - addr.arpa</tt>, записи в якому використовуються для перетворення IP- адрес в символьні імена. Наприклад, для отримання DNS- імені для адреси <tt>11.22.33.44</tt> можна запросити у DNS- сервера запис <tt>44.33.22.11.in - addr.arpa</tt>, і той поверне відповідне символьне ім'я. Зворотний порядок запису частин IP- адреси пояснюється тим, що в IP- адресах старші біти розташовані на початку, а в символьних DNS- іменах старші(що знаходяться ближче до кореня) частини розташовані у кінці.

← Попередня версія		Версія за 09:22, 16 листопада 2010
Рядок 33:		Рядок 33:

	*Зона (zone) це окремо адмініструються частина дерева DNS. Наприклад, домен другого рівня '''''noao.edu''''' це окрема зона. Багато доменів другого рівня поділені на менші зони. Наприклад, університет може поділити свою зону на підзони по факультетах, а компанія може поділити себе на зони за принципом поділу на філії або відділи.		*Зона (zone) це окремо адмініструються частина дерева DNS. Наприклад, домен другого рівня '''''noao.edu''''' це окрема зона. Багато доменів другого рівня поділені на менші зони. Наприклад, університет може поділити свою зону на підзони по факультетах, а компанія може поділити себе на зони за принципом поділу на філії або відділи.
−	З того моменту, як обрана організація чи персона, яка несе відповідальність за управління зоною, ця організація або особа повинна організувати кілька серверів DNS ('''name servers''') для цієї зони. Як тільки в зоні з'являється нова система, адміністратор цієї зони поміщає ім'я та IP адресу нового хоста в базу даних DNS-сервера. У невеликих університетах, наприклад, одна людина може робити це кожен раз при появі нової системи, однак у великих університетах відповідальність повинна бути розподілена (наприклад, по департаментах), так як одна людина не може здійснювати цю роботу в цілому.

	== Ключові характеристики DNS ==		== Ключові характеристики DNS ==

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 '''DNS''' (англ. ''Domain Name System'' - система доменних імен) - це розподілена комп'ютерна система для отримання інформації про домени. Найчастіше використовується для отримання IP-адреси по імені хоста (комп'ютера або пристрою), отримання інформації про маршрутизацію пошти , обслуговуваних вузлах для протоколів у домені (SRV-запис).
-Розподілена база даних DNS підтримується за допомогою ієрархії DNS-серверів, взаемодіючих за певним протоколом.
+Розподілена база даних DNS підтримується за допомогою ієрархії DNS-серверів, взаємодіючи за певним протоколом.
-Основою DNS є представлення про ієрархічну структуру доменного імені та зонах. Кожен сервер, водповідаючий за ім'я, може делегувати відповідальність за подальшу частину домену іншому серверу (з адміністративної точки зору - іншій організації або людині), що дозволяє покласти відповідальність за актуальність інформації на сервери різноманітних організацій (людей), відповідаючи тільки за «свою» частину доменного імені.
+Основою DNS є представлення про ієрархічну структуру доменного імені та зонах.
 == Ключові характеристики DNS ==

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 |-
 ! Основні реалізації (сервери):
-| BIND, PowerDNS, Microsoft або DNS Server
+| BIND, PowerDNS або Microsoft DNS Server
 |}