<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=Chromium</id>
		<title>Chromium - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=Chromium"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Chromium&amp;action=history"/>
		<updated>2026-09-24T03:53:10Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Chromium&amp;diff=81666&amp;oldid=prev</id>
		<title>Єршов Владислав в 21:00, 18 січня 2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Chromium&amp;diff=81666&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2013-01-18T21:00:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 21:00, 18 січня 2013&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Chromium-Linux-preAlpha.png|thumb|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;300px&lt;/del&gt;|Сторінка налаштувань]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Chromium-Linux-preAlpha.png|thumb|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;400px&lt;/ins&gt;|Сторінка налаштувань]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Chromium'''— це самостійний веб-оглядач з відкритим вихідним кодом, поширюваним на основі ліцензій |BSD. На основі цього відкритого коду компанія Google створила свій браузер Chrome під власною ліцензією EULA. Chromium включає рушій для відображення html-сторінок WebKit. Одна з найважливіших можливостей— це розширення на зразок розширень браузера Firefox.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Chromium'''— це самостійний веб-оглядач з відкритим вихідним кодом, поширюваним на основі ліцензій |BSD. На основі цього відкритого коду компанія Google створила свій браузер Chrome під власною ліцензією EULA. Chromium включає рушій для відображення html-сторінок WebKit. Одна з найважливіших можливостей— це розширення на зразок розширень браузера Firefox.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Єршов Владислав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Chromium&amp;diff=81665&amp;oldid=prev</id>
		<title>Єршов Владислав в 21:00, 18 січня 2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Chromium&amp;diff=81665&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2013-01-18T21:00:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 21:00, 18 січня 2013&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Chromium-Linux-preAlpha.png|thumb|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Сторінка налаштувань]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Chromium-Linux-preAlpha.png|thumb|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;300px&lt;/ins&gt;|Сторінка налаштувань]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Chromium'''— це самостійний веб-оглядач з відкритим вихідним кодом, поширюваним на основі ліцензій |BSD. На основі цього відкритого коду компанія Google створила свій браузер Chrome під власною ліцензією EULA. Chromium включає рушій для відображення html-сторінок WebKit. Одна з найважливіших можливостей— це розширення на зразок розширень браузера Firefox.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Chromium'''— це самостійний веб-оглядач з відкритим вихідним кодом, поширюваним на основі ліцензій |BSD. На основі цього відкритого коду компанія Google створила свій браузер Chrome під власною ліцензією EULA. Chromium включає рушій для відображення html-сторінок WebKit. Одна з найважливіших можливостей— це розширення на зразок розширень браузера Firefox.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Єршов Владислав</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Chromium&amp;diff=81664&amp;oldid=prev</id>
		<title>Єршов Владислав: Створена сторінка: Сторінка налаштувань '''Chromium'''— це самостійний веб-оглядач з в...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Chromium&amp;diff=81664&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2013-01-18T20:59:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: &lt;a href=&quot;/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chromium-Linux-preAlpha.png&quot; title=&quot;Файл:Chromium-Linux-preAlpha.png&quot;&gt;Сторінка налаштувань&lt;/a&gt; &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Chromium&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;— це самостійний веб-оглядач з в...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;[[Image:Chromium-Linux-preAlpha.png|thumb|200px|Сторінка налаштувань]]&lt;br /&gt;
'''Chromium'''— це самостійний веб-оглядач з відкритим вихідним кодом, поширюваним на основі ліцензій |BSD. На основі цього відкритого коду компанія Google створила свій браузер Chrome під власною ліцензією EULA. Chromium включає рушій для відображення html-сторінок WebKit. Одна з найважливіших можливостей— це розширення на зразок розширень браузера Firefox.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія створення ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розробка веб-браузера почалася 25 липня 2008. 1 вересня 2008 на офіційному блозі Google Сандарам Пічаї (Sundar Pichai) і Лінус Апсон (Linus Upson) анонсували браузер Google Chrome. На наступний день відбувся випуск першої публічної бета-версії браузера від Google, а також була опублікована велика частина коду браузера, ліцензованого переважно під опціональною BSD-ліцензією, а також низкою інших. Проект отримав назву Chromium, натякаючи на те, що Google Chrome виготовлений з хрому.&lt;br /&gt;
Розробники Google пояснили створення відкритого і вільного проекту Chromium прагненням допомогти Mozilla і WebKit розвивати Інтернет і веб-технології, надати розробникам зручну платформу для створення і розвитку власних проектів, а також можливістю протестувати свої власні продукти силами спільноти. Для взаємодії зі співтовариством Google створив ряд сервісів: дискусійні групи, довідкові форуми, офіційний блог проекту, баг-трекер. Також розробники Chromium гарантували, що будуть всіляко прагнути з'єднувати власні розробки та виправлення до основної гілки розробки WebKit.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Особливості == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Швидкість ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поставивши своєю метою розробити швидкий браузер, розробники вирішили використовувати відкриті компоненти. Рушієм відображення веб-сторінок був обраний вільний WebKit. Він забезпечував необхідну швидкість рендеринга, маючи при цьому ряд інших переваг. З рушієм обробки JavaScript все було трохи складніше. Усі наявні на момент 2008 року рушії не забезпечували необхідної продуктивності або розповсюджувалися по закритим ліцензіям. Тому інженери Google написали з нуля швидкісний, високопродуктивний рушій V8, що дозволило Chromium стати на момент запуску веб-браузера одним з найшвидших браузерів в плані обробки JavaScript. В кінці 2009 року в тестових збірках Chromium почалися роботи по впровадженню апаратного прискорення при обробці динамічного вмісту. Результат роботи виявився в 7 версії Chromium, де вже можна було включити апаратне прискорення, забезпечуючи найвищу продуктивність(рос.)укр. при обробці динамічного 2D (Canvas) та 3D-контента (WebGL) за допомогою графічного процесора, показуючи високі результати в демонстраційних тестах від Microsoft та Google. Для прискорення доступу до сторінок використовується технологія попереднього читання DNS та попереднє промальовування сторінок (пререндерінг). 7 грудня 2010 року Google анонсувала новий виток розвитку V8, розробивши нову інфраструктуру компіляції коду. Нова технологія під назвою Crankshaft дозволила добитися величезного приросту в продуктивності (порядку 109 %), обійшовши всі конкуруючі рушії.&lt;br /&gt;
=== Безпека ===&lt;br /&gt;
Згідно заявленим творцями Chromium прагненням створити найбезпечніший браузер, розробники приділяють велику увагу впровадженню нових функцій по захисту браузера. Для забезпечення безпеки в Chromium була обрана модель «пісочниці», що дозволяла обмежити простір для атаки користувальницького комп'ютера через використану уразливість. Дослідники Google прийшли до висновку, що майже 70 % загроз «працюють» в рушії відображення, який взаємодіє з ненадійним вмістом. саме тому розробники перевели всю роботу рушія в пісочницю. На більшості операційних систем Linux цей режим в браузері включений, однак деякі неофіційні збірки Chromium дистрибутива Slackware відключають режим «пісочниці» примусово. Тим не менш, на офіційно підтримуваних Google Linux-системах, починаючи з версії 23, Chromium використовує можливості ядра для використання додаткових компонентів, таких, як фільтри seccomp-bpf, що дозволяють значно обмежити потенціал використання зловмисником специфічних викликів ядра. У збірці 66022 розробники перенесли в «пісочницю» (зміна стосується систем під ОС Microsoft Windows) також виконання модуля, що підключається Adobe Flash Player, який достатньо часто стає об'єктом пильної уваги хакерів. У Chromium немає дієвого захисту від XSS-атак, але, завдяки тому, що Chromium підтримує HTTP-Only cookies, небезпека міжсайтового скриптинга значно знижується. Також активно тестується функція XSS Auditor, впроваджена в списку експериментальних функцій в 7 версії. Цей компонент значно збільшує захист від міжсайтового скриптинга. Вперше XSS Auditor був використаний в 4 версії Chromium, але у зв'язку з численними помилками та падінням продуктивності у версії 4.1 функція була відключена. Проблему з продуктивністю та стабільністю розробникам вдалося вирішити, але функція досі є експериментальною, оскільки не всі сайти здатні з нею працювати. Також в 7 версії Chromium в якості експерименту з'явилася можливість нагляду над модулями. Браузер отримав можливість пропонувати відключення тих плагінів, які мають незакриті вразливості до тих пір, поки не вийде оновлена ??версія модуля з виправленням помилок, остаточно функція стала доступна в 10 версії браузера. Для забезпечення криптографічного безпеки при роботі з конфіденційною інформацією користувачів Chromium надає можливість працювати із захищеним протоколом передачі даних (HTTPS), які можуть упаковуватися у відповідності з криптографічними протоколами SSL 3.0 та TLS 1.0. Для додаткового захисту Chromium може використовувати експериментальний відкритий протокол HSTS, що дозволяє встановлювати з сайтами у форсованому режимі захищене з'єднання. Частина налаштувань безпеки користувач може регулювати сам. У Chromium вбудований компонент Безпечний перегляд, що забезпечує захист від фішингу та шкідливого ПЗ. Chromium при першому запуску в протягом перших п'яти хвилин завантажує бази визначень шкідливих та шахрайських сайтів, які потім оновлює кожні 30 хвилин, при цьому ніяка особиста інформація в компанію Google не відправляється. Сам компонент може бути відключений в настройках браузера. Додатково Chromium дозволяє проводити гнучку настройку змісту веб-сторінок: редагувати політику запуску модулів, що підключаються, використання JavaScript та cookies, а також проводити очищення конфіденційних даних за певний період. Серед інших механізмів захисту можна виділити:&lt;br /&gt;
Специфікація HTML5 у вигляді Origin Header забезпечує захист від підробки міжсайтових запитів (CSRF), блокуючи неправильні запити сайтів.&lt;br /&gt;
Chromium підтримує X-Frame-Options API, що захищає браузер від клікджекінга, а також X-Content-Type-Options API, що надає браузеру можливість захищатися від MIME-сніффінга.&lt;br /&gt;
Chromium підтримує «режим інкогніто», при якому історія відвідувань та завантажень не записується в журнали, а файли cookies видаляються після закриття браузера.&lt;br /&gt;
При цьому Google закликає користувачів при знаходженні вразливостей в браузері повідомляти про них розробникам, натомість отримуючи грошові винагороди.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Надійність ===&lt;br /&gt;
Для підвищення стабільності для Chromium була обрана мультипроцесна архітектура. Браузер, рушій рендерингу, розширення, компоненти Plug-in працюють в окремих процесах. Таким чином, при порушенні роботи, наприклад, розширення браузер продовжить роботу в звичайному режимі, видавши пропозицію про перезапуск розширення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У мультипроцессорної архітектури є ще низка переваг, крім стабільності:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Можливість миттєвого звільнення пам'яті при закритті одного з компонентів. Зокрема, при закритті вкладки споживана нею пам'ять звільниться відразу, на відміну від браузерів, що використовують однопроцесну архітектуру, де очищення пам'яті при закритті вкладки йде трохи довше.&lt;br /&gt;
* Активна взаємодія з операційною системою. При використанні великої кількості вкладок багато вкладок можуть простоювати в бездіяльності, попри те, що вони необхідні користувачу. Chromium, взаємодіючи з ОС, зменшує споживання пам'яті, примушуючи систему вважати невживану вкладку згорнутим додатком.&lt;br /&gt;
* Можливість розуміння, які ресурси і в якій кількості виділяються кожному запущеному компоненту. Для того, щоб користувач міг точно розібратися в кожному процесі, в Chromium встановлений власний диспетчер завдань та інструмент статистики about:memory.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Але при цьому подібна архітектура має істотний недолік&amp;amp;nbsp;— більше загальне споживання пам'яті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [http://www.chromium.org/Home Оф. сайт]&lt;br /&gt;
* [http://groups.google.com/a/chromium.org/group/chromium-discuss/topics Оф. форум]&lt;br /&gt;
* [http://code.google.com/p/chromium/issues/list Багтрекер Chromium]&lt;br /&gt;
* [http://blog.chromium.org/ Оф. блог]&lt;br /&gt;
* [http://commondatastorage.googleapis.com/chromium-browser-snapshots/index.html Сбірки Chromium]&lt;br /&gt;
* [http://www.getchromium.org www.getchromium.org] Chromium download site&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єршов Владислав</name></author>	</entry>

	</feed>