AppleTalk - Історія редагувань

Єршов Владислав в 12:40, 2 листопада 2014

2014-11-02T12:40:07Z

Єршов Владислав в 18:30, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:30:45Z

Єршов Владислав в 18:29, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:29:49Z

Єршов Владислав в 18:28, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:28:48Z

Єршов Владислав в 18:28, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:28:10Z

Єршов Владислав в 18:27, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:27:48Z

Єршов Владислав в 18:27, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:27:02Z

Єршов Владислав в 18:26, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:26:29Z

Єршов Владислав в 18:25, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:25:05Z

Єршов Владислав в 18:23, 1 листопада 2014

2014-11-01T18:23:30Z

← Попередня версія		Версія за 12:40, 2 листопада 2014
Рядок 144:		Рядок 144:
	При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.		При маршрутизації пакетів AppleTalk за допомогою звичайних маршрутизаторів виникають серйозні труднощі. Щоб виключити можливість злому ззовні, можна заборонити підтримку TCP/IP на сервері Netatalk. Очевидно, що цей захід забезпечення безпеки не є єдино можливим.

−	[[~~category~~:Комп'ютерні мережі]]	+	= Першоджерела в порядку їх згадування =
		+
		+	[[http://citforum.ru/nets/ito/16.shtml]]
		+
		+	[[http://appletalk.com.au/]]
		+
		+	[[http://www.protocols.com/pbook/appletalk.htm]]
		+
		+	[[http://searchnetworking.techtarget.com/definition/AppleTalk]]
		+
		+	[[http://www.opennet.ru/docs/RUS/linux_base/node308.html]]
		+
		+	----
		+
		+	[[Комп'ютерні мережі]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:2.png|thumb|300 px]]
+[[Файл:2.png|thumb|250 px]]
 ==Вступ==
@@ Рядок 127: / Рядок 127: @@
 |Протокол ZIP допускає логічне групування кінцевих мережевих вузлів до деяких об'єднаннь, так званих зон, що дозволяє ЕОМ, що належать до одного відділу, але розташовані в різних будівлях, перебувати в одній зоні . Зона може бути комбінацією локальних мереж, а в разі EtherTalk Phase II - частина локальної мережі. Інформація про зони зберігається в маршрутизаторах у вигляді спеціальних таблиць (ZIT - Zone Information Table). Таблиця містить по одному запису на мережевий сегмент. Запис включає в себе номер мережевого сегменту і список об'єктів, що входять в зону. Протокол ZIP відстежує зміни в RTMP-таблицях і при появі в них записів, що відносяться до нових об'єктів або мереж, маршрутизатор посилає ZIP-запит і на основі отриманої інформації коригує ZIT-табліцу.ZIT зберігаються в роутерах, які є основними користувачами ZIP, проте кінцеві вузли використовують ZIP в процесі запуску для вибору своїх зон і отримання міжмережевий інформації про зонах.На малюнку - приклад ZIT.
 |}
-[[Файл:Образец_ZIT.jpg|200px]]
+[[Файл:Образец_ZIT.jpg|thumb|200px]]
 Протокол AEP виконує налагоджувальні і діагностичні функції, надаючи можливість виконання процедур ping (до якоїсь міри це аналог протоколу ICMP). При необхідності перевірити стан мережі або якого-небудь вузла надсилається AEP-дейтограмма. Протокол дозволяє перевірити час поширення пакетів між вузлами мережі. Протокол може використовуватися на початку будь-якої сесії для перевірки доступності того або іншого мережевого об'єкта.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:2.png|thumb|200 px]]
+[[Файл:2.png|thumb|300 px]]
 ==Вступ==
@@ Рядок 123: / Рядок 123: @@
 Адреси мережевого рівня ставляться у відповідність адресами MAC-рівня за допомогою адресного протоколу AARP. Вузли мережі Apple Talk зберігають цю інформацію в спеціальних таблицях (AMT - Address Mapping Table). Таблиця проглядається всякий раз, коли AppleTalk посилає пакет. Якщо пошук не увінчався успіхом, вузол-відправник посилає широкомовний AARP-запит. При отриманні відгуку на цей запит вносяться корективи в AMT-таблицю. Особливістю мережі AppleTalk є узгодження при присвоєнні локальних адрес об'єктам мережі. При ініціалізації вузла йому присвоюється тимчасова адреса. Протокол AARP перевіряє, чи не належить дана адреса комусь ще, для цього він посилає 10 AARP-запитів. Якщо ця тимчасова адреса вже використовується, вузлу, що ініціалізується, присвоюється нова тимчасова адреса і процедура перевірки повторюється до тих пір, поки вузлу не буде надано унікальний адресу. Протокол NBP перетворює локальні AppleTalk адреси в імена, присвоєні мережному об'єкту користувачем і навпаки. Це позбавляє користувача від необхідності пам'ятати повну мережеву адресу принт-або файл-сервера, поштового сервера і т.д.
-[[Файл:Образец_ZIT.jpg|thumb|200px]]
+{
 |Протокол ZIP допускає логічне групування кінцевих мережевих вузлів до деяких об'єднаннь, так званих зон, що дозволяє ЕОМ, що належать до одного відділу, але розташовані в різних будівлях, перебувати в одній зоні . Зона може бути комбінацією локальних мереж, а в разі EtherTalk Phase II - частина локальної мережі. Інформація про зони зберігається в маршрутизаторах у вигляді спеціальних таблиць (ZIT - Zone Information Table). Таблиця містить по одному запису на мережевий сегмент. Запис включає в себе номер мережевого сегменту і список об'єктів, що входять в зону. Протокол ZIP відстежує зміни в RTMP-таблицях і при появі в них записів, що відносяться до нових об'єктів або мереж, маршрутизатор посилає ZIP-запит і на основі отриманої інформації коригує ZIT-табліцу.ZIT зберігаються в роутерах, які є основними користувачами ZIP, проте кінцеві вузли використовують ZIP в процесі запуску для вибору своїх зон і отримання міжмережевий інформації про зонах.На малюнку - приклад ZIT.
 |}
+[[Файл:Образец_ZIT.jpg|200px]]
 Протокол AEP виконує налагоджувальні і діагностичні функції, надаючи можливість виконання процедур ping (до якоїсь міри це аналог протоколу ICMP). При необхідності перевірити стан мережі або якого-небудь вузла надсилається AEP-дейтограмма. Протокол дозволяє перевірити час поширення пакетів між вузлами мережі. Протокол може використовуватися на початку будь-якої сесії для перевірки доступності того або іншого мережевого об'єкта.

← Попередня версія		Версія за 18:28, 1 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~==Вступ==~~
	[[Файл:2.png\|thumb\|200 px]]		[[Файл:2.png\|thumb\|200 px]]
		+	==Вступ==
		+
	'''Appletalk''' - це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP\|TCP/IP]].Існує дві версії AppleTalk: AppleTalk Phase I і AppleTalk Phase II.		'''Appletalk''' - це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP\|TCP/IP]].Існує дві версії AppleTalk: AppleTalk Phase I і AppleTalk Phase II.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==Вступ==
-[[Файл:2.png|thumb|300 px]]
+[[Файл:2.png|thumb|200 px]]
 '''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].Існує дві версії AppleTalk: AppleTalk Phase I і AppleTalk Phase II.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==Вступ==
 [[Файл:2.png|thumb|300 px]]
 '''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].Існує дві версії AppleTalk: AppleTalk Phase I і AppleTalk Phase II.
-−
-|'''Appletalk''' -  це стек протоколів, розроблених Apple Computer для комп'ютерної мережі. Він був спочатку включений в Macintosh (1984), зараз компанія відмовилася від нього на користь [[TCP/IP|TCP/IP]].Існує дві версії AppleTalk: AppleTalk Phase I і AppleTalk Phase II.
-−
 Версія '''AppleTalk Phase I''' розроблена для невеликих робочих груп і не має можливостей для роботи з великою мережею. Кількість хостів, які може підтримувати мережу AppleTalk Phase I, обмежується 135.
 У версії '''AppleTalk Phase II''' це число розширюється до 253 на одному сегменті, що дозволяє підтримувати мережу великих розмірів.
 Як і стек протоколів Інтернет, стек протоколів AppleTalk охоплює більшу частину семирівневої OSI-моделі, що показано на рис.3.10. Знаючи функції кожного рівня OSI-моделі, можна оцінити, які типи функцій виконуються кожним з протоколів AppleTalk.
 ==Мережева модель==

@@ Рядок 117: / Рядок 117: @@
 Програмне забезпечення Netware для Macintosh включає в себе файл AFP NLMtm, який забезпечує підтримку Netware-серверів. Протокол AURP (appletalk update-based routing protocol) служить для цілей маршрутизації, але на відміну від деяких інших протоколів передає маршрутну інформацію тільки у разі зміни ситуації. Він підтримує також IP-тунелі.
-[[Файл:Image222.gif|thumb|400px]]
+[[Файл:Image222.gif|thumb|400px|Формат пакетів в мережі Apple Talk Phase II (в дужках вказані розміри полів в байтах)]]
-−
-<center> '''Формат пакетів в мережі Apple Talk Phase II (в дужках вказані розміри полів в байтах)'''</center>
 Адреса відправника і одержувача мають по 24 біта, з них 16 біт складає адресу мережі. Ідентифікатор вузла призначення (локальна частина адреси) вибирається довільно самої робочої станції при встановленні зв'язку. ЕОМ бере випадкове 8-бітове число в якості локального адреси і посилає його в мережу. Якщо якась ЕОМ використовує цю адресу, вона відгукується, тоді код змінюється і робиться повторна спроба. Процес триває поки не буде знайдений вільний адрес.На малюнку - процес вибору адреси AppleTalk.
-[[Файл:Процесс_выбора_адреса_AppleTalk.gif]]
+[[Файл:Процесс_выбора_адреса_AppleTalk.gif|thumb|400px]]
 Протокол RTMP є протоколом маршрутизації, де в якості метрики використовується вектор відстані до адресата, цей протокол збирає маршрутну інформацію і надає її протоколу DDP для забезпечення транспортування пакетів по мережі. Маршрутні таблиці RTMP зберігаються в кожному з маршрутизаторів AppleTalk і базуються на номерах мереж адресатів. Таблиця містить у собі відстань до адресата, виміряний у кроках (hop), ідентифікатор порту маршрутизатора, через який досяжний адресат, і статус маршруту.
@@ Рядок 131: / Рядок 129: @@
 Адреси мережевого рівня ставляться у відповідність адресами MAC-рівня за допомогою адресного протоколу AARP. Вузли мережі Apple Talk зберігають цю інформацію в спеціальних таблицях (AMT - Address Mapping Table). Таблиця проглядається всякий раз, коли AppleTalk посилає пакет. Якщо пошук не увінчався успіхом, вузол-відправник посилає широкомовний AARP-запит. При отриманні відгуку на цей запит вносяться корективи в AMT-таблицю. Особливістю мережі AppleTalk є узгодження при присвоєнні локальних адрес об'єктам мережі. При ініціалізації вузла йому присвоюється тимчасова адреса. Протокол AARP перевіряє, чи не належить дана адреса комусь ще, для цього він посилає 10 AARP-запитів. Якщо ця тимчасова адреса вже використовується, вузлу, що ініціалізується, присвоюється нова тимчасова адреса і процедура перевірки повторюється до тих пір, поки вузлу не буде надано унікальний адресу. Протокол NBP перетворює локальні AppleTalk адреси в імена, присвоєні мережному об'єкту користувачем і навпаки. Це позбавляє користувача від необхідності пам'ятати повну мережеву адресу принт-або файл-сервера, поштового сервера і т.д.
 {|
-|[[Файл:Образец_ZIT.jpg|thumb|100px]]
+|[[Файл:Образец_ZIT.jpg|thumb|200px]]
 |Протокол ZIP допускає логічне групування кінцевих мережевих вузлів до деяких об'єднаннь, так званих зон, що дозволяє ЕОМ, що належать до одного відділу, але розташовані в різних будівлях, перебувати в одній зоні . Зона може бути комбінацією локальних мереж, а в разі EtherTalk Phase II - частина локальної мережі. Інформація про зони зберігається в маршрутизаторах у вигляді спеціальних таблиць (ZIT - Zone Information Table). Таблиця містить по одному запису на мережевий сегмент. Запис включає в себе номер мережевого сегменту і список об'єктів, що входять в зону. Протокол ZIP відстежує зміни в RTMP-таблицях і при появі в них записів, що відносяться до нових об'єктів або мереж, маршрутизатор посилає ZIP-запит і на основі отриманої інформації коригує ZIT-табліцу.ZIT зберігаються в роутерах, які є основними користувачами ZIP, проте кінцеві вузли використовують ZIP в процесі запуску для вибору своїх зон і отримання міжмережевий інформації про зонах.На малюнку - приклад ZIT.
 |}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==Вступ==
-[[Файл:2.png|thumb|600 px]]
+[[Файл:2.png|thumb|500 px]]
+{
@@ Рядок 105: / Рядок 105: @@
 ==  Протоколи вищих рівнів  ==
 [[Файл:Image221.JPG|thumb|400px]]
 |З діаграми видно, що стек протоколів appletalk повністю узгоджується з семирівневою схемою OSI. DDP являє собою протокол передачі даних, не орієнтований на з'єднання. Дейтограмма DDP використовує 13-байтовий заголовок, який включає в себе:
 поле числа маршрутизаторів (число кроків), через які пройшов пакет; поле довжини дейтограмми; поле контрольної суми; поля мережі призначення і відправника і т.д.
@@ Рядок 116: / Рядок 117: @@
 Програмне забезпечення Netware для Macintosh включає в себе файл AFP NLMtm, який забезпечує підтримку Netware-серверів. Протокол AURP (appletalk update-based routing protocol) служить для цілей маршрутизації, але на відміну від деяких інших протоколів передає маршрутну інформацію тільки у разі зміни ситуації. Він підтримує також IP-тунелі.
-<center>[[Файл:Image222.gif|thumb|400px]]</center>
+[[Файл:Image222.gif|thumb|400px]]
 <center> '''Формат пакетів в мережі Apple Talk Phase II (в дужках вказані розміри полів в байтах)'''</center>
@@ Рядок 122: / Рядок 123: @@
 Адреса відправника і одержувача мають по 24 біта, з них 16 біт складає адресу мережі. Ідентифікатор вузла призначення (локальна частина адреси) вибирається довільно самої робочої станції при встановленні зв'язку. ЕОМ бере випадкове 8-бітове число в якості локального адреси і посилає його в мережу. Якщо якась ЕОМ використовує цю адресу, вона відгукується, тоді код змінюється і робиться повторна спроба. Процес триває поки не буде знайдений вільний адрес.На малюнку - процес вибору адреси AppleTalk.
-<center>[[Файл:Процесс_выбора_адреса_AppleTalk.gif]]</center>
+[[Файл:Процесс_выбора_адреса_AppleTalk.gif]]
 Протокол RTMP є протоколом маршрутизації, де в якості метрики використовується вектор відстані до адресата, цей протокол збирає маршрутну інформацію і надає її протоколу DDP для забезпечення транспортування пакетів по мережі. Маршрутні таблиці RTMP зберігаються в кожному з маршрутизаторів AppleTalk і базуються на номерах мереж адресатів. Таблиця містить у собі відстань до адресата, виміряний у кроках (hop), ідентифікатор порту маршрутизатора, через який досяжний адресат, і статус маршруту.
@@ Рядок 130: / Рядок 131: @@
 Адреси мережевого рівня ставляться у відповідність адресами MAC-рівня за допомогою адресного протоколу AARP. Вузли мережі Apple Talk зберігають цю інформацію в спеціальних таблицях (AMT - Address Mapping Table). Таблиця проглядається всякий раз, коли AppleTalk посилає пакет. Якщо пошук не увінчався успіхом, вузол-відправник посилає широкомовний AARP-запит. При отриманні відгуку на цей запит вносяться корективи в AMT-таблицю. Особливістю мережі AppleTalk є узгодження при присвоєнні локальних адрес об'єктам мережі. При ініціалізації вузла йому присвоюється тимчасова адреса. Протокол AARP перевіряє, чи не належить дана адреса комусь ще, для цього він посилає 10 AARP-запитів. Якщо ця тимчасова адреса вже використовується, вузлу, що ініціалізується, присвоюється нова тимчасова адреса і процедура перевірки повторюється до тих пір, поки вузлу не буде надано унікальний адресу. Протокол NBP перетворює локальні AppleTalk адреси в імена, присвоєні мережному об'єкту користувачем і навпаки. Це позбавляє користувача від необхідності пам'ятати повну мережеву адресу принт-або файл-сервера, поштового сервера і т.д.
 {|
-|[[Файл:Образец_ZIT.jpg|thumb|400px]]
+|[[Файл:Образец_ZIT.jpg|thumb|100px]]
 |Протокол ZIP допускає логічне групування кінцевих мережевих вузлів до деяких об'єднаннь, так званих зон, що дозволяє ЕОМ, що належать до одного відділу, але розташовані в різних будівлях, перебувати в одній зоні . Зона може бути комбінацією локальних мереж, а в разі EtherTalk Phase II - частина локальної мережі. Інформація про зони зберігається в маршрутизаторах у вигляді спеціальних таблиць (ZIT - Zone Information Table). Таблиця містить по одному запису на мережевий сегмент. Запис включає в себе номер мережевого сегменту і список об'єктів, що входять в зону. Протокол ZIP відстежує зміни в RTMP-таблицях і при появі в них записів, що відносяться до нових об'єктів або мереж, маршрутизатор посилає ZIP-запит і на основі отриманої інформації коригує ZIT-табліцу.ZIT зберігаються в роутерах, які є основними користувачами ZIP, проте кінцеві вузли використовують ZIP в процесі запуску для вибору своїх зон і отримання міжмережевий інформації про зонах.На малюнку - приклад ZIT.
 |}