<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.cusu.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA</id>
		<title>2003 рік - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-08T11:26:37Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.2</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA&amp;diff=53200&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол в 19:15, 21 жовтня 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA&amp;diff=53200&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-21T19:15:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:15, 21 жовтня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Матеріал взято з [[ ]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Матеріал взято з [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;http://myrobot.ru/articles/hist_2003.php&amp;#160; myrobot.ru&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;----*Січень&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;----*Січень&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Професор Карнегі-Меллонского університету Ханс Моравек (Hans Moravec) представляє вдосконалену систему стереоскопічного зору для роботів. Система Моравека складається з двох цифрових камер, що направляють сигнал в 3D-матрицю. Відстань до об'єктів визначається геометрично з різниці зсуву їхніх зображень, отриманих кожною з камер. Матриця, що складається з 32 млн цифрових елементів, допомагає розібратися з неповними або потенційно недостовірними візуальними даними. Наприклад, об'єкт, видимий для однієї камери, може бути закритий від іншої, або на чистій стіні може не бути ніяких деталей, за які могла б «зачепитися» система тріангуляції. Роботів, оснащених удосконаленою системою зору, Моравек розглядає як початок насувається ери роботизації.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Професор Карнегі-Меллонского університету Ханс Моравек (Hans Moravec) представляє вдосконалену систему стереоскопічного зору для роботів. Система Моравека складається з двох цифрових камер, що направляють сигнал в 3D-матрицю. Відстань до об'єктів визначається геометрично з різниці зсуву їхніх зображень, отриманих кожною з камер. Матриця, що складається з 32 млн цифрових елементів, допомагає розібратися з неповними або потенційно недостовірними візуальними даними. Наприклад, об'єкт, видимий для однієї камери, може бути закритий від іншої, або на чистій стіні може не бути ніяких деталей, за які могла б «зачепитися» система тріангуляції. Роботів, оснащених удосконаленою системою зору, Моравек розглядає як початок насувається ери роботизації.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA&amp;diff=53179&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол в 19:04, 21 жовтня 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA&amp;diff=53179&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-21T19:04:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:04, 21 жовтня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Матеріал взято з [[ ]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;*Січень&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;*Січень&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Професор Карнегі-Меллонского університету Ханс Моравек (Hans Moravec) представляє вдосконалену систему стереоскопічного зору для роботів. Система Моравека складається з двох цифрових камер, що направляють сигнал в 3D-матрицю. Відстань до об'єктів визначається геометрично з різниці зсуву їхніх зображень, отриманих кожною з камер. Матриця, що складається з 32 млн цифрових елементів, допомагає розібратися з неповними або потенційно недостовірними візуальними даними. Наприклад, об'єкт, видимий для однієї камери, може бути закритий від іншої, або на чистій стіні може не бути ніяких деталей, за які могла б «зачепитися» система тріангуляції. Роботів, оснащених удосконаленою системою зору, Моравек розглядає як початок насувається ери роботизації.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Професор Карнегі-Меллонского університету Ханс Моравек (Hans Moravec) представляє вдосконалену систему стереоскопічного зору для роботів. Система Моравека складається з двох цифрових камер, що направляють сигнал в 3D-матрицю. Відстань до об'єктів визначається геометрично з різниці зсуву їхніх зображень, отриманих кожною з камер. Матриця, що складається з 32 млн цифрових елементів, допомагає розібратися з неповними або потенційно недостовірними візуальними даними. Наприклад, об'єкт, видимий для однієї камери, може бути закритий від іншої, або на чистій стіні може не бути ніяких деталей, за які могла б «зачепитися» система тріангуляції. Роботів, оснащених удосконаленою системою зору, Моравек розглядає як початок насувається ери роботизації.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA&amp;diff=52318&amp;oldid=prev</id>
		<title>Фенол: Створена сторінка:  *Січень Професор Карнегі-Меллонского університету Ханс Моравек (Hans Moravec) представляє вдо...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=2003_%D1%80%D1%96%D0%BA&amp;diff=52318&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-10-16T18:16:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка:  *Січень Професор Карнегі-Меллонского університету Ханс Моравек (Hans Moravec) представляє вдо...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
*Січень&lt;br /&gt;
Професор Карнегі-Меллонского університету Ханс Моравек (Hans Moravec) представляє вдосконалену систему стереоскопічного зору для роботів. Система Моравека складається з двох цифрових камер, що направляють сигнал в 3D-матрицю. Відстань до об'єктів визначається геометрично з різниці зсуву їхніх зображень, отриманих кожною з камер. Матриця, що складається з 32 млн цифрових елементів, допомагає розібратися з неповними або потенційно недостовірними візуальними даними. Наприклад, об'єкт, видимий для однієї камери, може бути закритий від іншої, або на чистій стіні може не бути ніяких деталей, за які могла б «зачепитися» система тріангуляції. Роботів, оснащених удосконаленою системою зору, Моравек розглядає як початок насувається ери роботизації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Лютий&lt;br /&gt;
Mitsubishi представляє колісний робот Wakamaru, який може бути доглядальницею, нянею, прибиральником, охоронцем і просто другом родини. Завдяки відеокамерам і датчикам, вмонтованим у його кулясту голову, робот зростом 1 м може розпізнавати обличчя, голоси і жести, а також вимовляти заготовлені фрази. Крім того, робот під управлінням ОС Linux може підключатися до Інтернету і відправляти листи і відеозображення на віддалені комп'ютери та мобільні телефони. Наприклад, він може подати сигнал тривоги, якщо побачить або почує що-небудь незвичайне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Квітень&lt;br /&gt;
Японський винахідник робота-собаки Aibo Масахіро Фудзіта (Masahiro Fujita) з лабораторії Sony виступає з заявою про неприпустимість використання роботів в ситуаціях конфлікту, подібних війні в Іраку. &amp;quot;Поки ще дуже важко зрозуміти, чи можуть роботи битися один з одним, але за допомогою Інтернету хакер або який-інший поганий хлопець може легко керувати ними і шкодити людям&amp;quot;, - підкреслив Фудзіта.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Травень&lt;br /&gt;
Університет Карнегі-Меллона (Carnegie Mellon University) створює &amp;quot;Зал Слави Роботів&amp;quot; (The Robot Hall of Fame) з метою віддати данину поваги як самим роботам (неважливо - реальним або вигаданим), так і їх творцям. Щороку журі експертів, у складі якого такі відомі діячі, як директор лабораторії штучного інтелекту MIT Родні Брукс (Rodney A. Brooks) і письменник-фантаст Артур Кларк, обиратиме роботів в кількох категоріях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Червень&lt;br /&gt;
Петербурзька компанія &amp;quot;Нова Ера&amp;quot; представляє перших у Росії гуманоїдних роботів. Людиноподібні машини випущені в двох примірниках - АрнЕо (&amp;quot;Андроїдні роботи Нової Ери&amp;quot;) і його механічна &amp;quot;подружка&amp;quot; АрнЕя. Російські роботи вміють &amp;quot;розмовляти&amp;quot; - задавати питання і відповідати на них, ходити, орієнтуватися в просторі, &amp;quot;відчувати&amp;quot; і махати руками. У розробці роботів бере участь група Льва Олександровича Станкевича, завідувача кафедрою робототехніки СПбГТУ. Компанія &amp;quot;Нова Ера&amp;quot; не збирається зупинятися на досягнутому і до 2013 року планує виділити на подальші розробки роботів близько 10 мільйонів доларів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американська команія iRobot, яка є одним з найбільших інвестиційних проектів Acer в області робототехніки, представляє робот-пилосос Roomba вартістю $ 200. За даними компанії iRobot, більше половини господарів &amp;quot;Румби&amp;quot; дають йому імена або клички.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Серпень&lt;br /&gt;
На виставці LinuxWorld-2003 в Сан-Франциско проведена презентація проекту Centibots, метою якого є створення команди роботів, здатних самостійно проводити рекогносцировку місцевості, координуючи свої дії. Зв'язок між роботами здійснюється через мережу PacketHop, розроблену в Стенфордському дослідницькому інституті (SRI) на основі технології Jini від Sun Microsystems. Прийом і передача інформації ведеться черех WiFi-адаптери. Для керування роботами використовується дистрибутив Linux від Debian. Спочатку в зону пошуку висилаються роботи на платформі Pioneer компанії ActivMedia, оснащені лазерними далекомірами і сонарами. Вони складають карту місцевості і передають її через радіозв'язок роботам, побудованим на платформі Amigobot від ActivMedia, які вміють розпізнавати образи.&lt;br /&gt;
У роботів Centibots немає єдиного мозкового центру: це колективний &amp;quot;розум&amp;quot;, гнучко перебудовується в ході виконання завдання. Опинившись біля дверного отвору або перехрестя, робот запам'ятовує їх і вибирає один прохід для вивчення, щоб повернутися до групи пізніше. Створюючи фрагменти карти приміщень, роботи періодично зв'язуються між собою по радіо і звіряють свої дані.&lt;br /&gt;
У проекті, фінансованому DARPA, беруть участь компанії ActivMedia, Стенфордський дослідний інститут і Університет штату Вашингтон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Вересень&lt;br /&gt;
Компанія iRobot у співпраці з Acer Technology Ventures розробила унікального робота-санітара Bloodhound. Робот, призначений для порятунку поранених солдатів, здатний автономно пересуватися по незнайомій місцевості і обходити перешкоди. Діагностичне обладнання Bloodhound складається з відеокамери, електронного стетоскопа і радіопередавача, що дозволяє медику спілкуватися з пораненим. Визначивши ступінь ушкоджень, санітар може надати пораненому першу допомогу допомогою пристроїв по зупинці кровотечі, внутрішньом'язових ін'єкцій (морфій, адреналін, протиотрути і т.п.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Професор австралійського університету Monash Енді Рассел (Andy Russell) створює робота RAT (reactive autonomous testbed), що розпізнає запахи. Робот діаметром 10 см оснащений чотирма типами датчиків - хімічним, ультразвуковим, повітряним і тактильним. Він здатний слідувати за запахом через побудований в лабораторії лабіринт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На виставці Sony Dream World 2003 представлений робот QRIO, раніше відомий під ім'ям SONY SDR-4Х. Робот Qrio важить близько 7 кг при зрості в 58 сантиметрів - такий розмір Sony визнала оптимальним і безпечним для гри з дітьми. Завдяки 38 вбудованим сервомотора Qrio володіє достатньою свободою рухів і хорошою координацією. Він може брати предмети, танцювати, підніматися по сходах і невеликий тримати рівновагу, стоячи на одній нозі. Робот знає більше 60,000 слів і володіє зачатками адаптивного поведінки. Рухи та інтелект Qrio контролюють три вбудованих комп'ютера на базі процесора Risc R5000 з 64 мегабайтами оперативної пам'яті кожен. Робот забезпечений стереооб'ектівамі, сім'ю мікрофонами і 36 датчиками руху, з яких сім відповідають за безпеку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*листопад&lt;br /&gt;
На токійській виставці роботів Seiko Epson представила найменшого в світі літаючого робота. Micro Flying Robot (MFR) схожий на маленький вертоліт і управляється по Bluetooth. MFR може літати, тільки використовуючи кабель електроживлення довжиною 1.5 метра. У майбутньому планується створити ультралегкі батарейку для робота. Розміри MFR: діаметр - близько 130 мм, висота - близько 70 мм, а загальна вага - 8.9 грам.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Грудень&lt;br /&gt;
SONY повідомляє про нову можливість робота QRIO, якого навчили бігати підтюпцем зі швидкістю 14 метрів на хвилину. &amp;quot;Університети та дослідницькі центри всього світу намагалися створити бігає робота, але ми раді заявити, що зробили це першими&amp;quot;, - повідомив віце-президент SONY Тоши Дої (Toshi Doi). Проте фахівці з робототехніки вважають, що Sony просто поліпшила механізм швидкої ходьби і мова не йде про справжній повноцінний бігу, відзначаючи, що до першого бігає робота, як на цьому наполягає Sony, ще далеко. Для Sony основним аргументом на свою користь є те, що робот під час бігу повністю відриває ноги від землі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
[[Розвиток автоматики та робототехніки ]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Фенол</name></author>	</entry>

	</feed>